Ухвала суду № 33459296, 07.05.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1 інстанції Христофоров Б.О.

Доповідач: суддя Ткачук С.С.

Категорія 5

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Бугрім Л.М.,

суддів Ткачук С.С., Канурної О.Д.,

при секретарі Лавицькому Д.Д,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності по ? частці жилого будинку та земельної ділянки, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського міського суду Донецької області від 07 лютого 2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовом про визнання за ним права власності по ? частці жилого будинку та земельної ділянки, які належать відповідачки, бо дані об'єкти нерухомого майна були придбані за їх спільні кошти під час проживання з відповідачкою однією сім'єю без реєстрації шлюбу.

Рішенням Кіровського міського суду Донецької області від 07 лютого 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не виконала чинного цивільного процесуального законодавства щодо доказування своїх позовних вимог належними доказами.

З вказаним рішенням не погодився позивач і подав апеляційну скаргу, де просить скасувати рішення суду, ухвали нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі, через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Доводами апеляційної скарги наведено, що суд не врахував, що він з відповідачем фактично проживали однією сім'єю, у них був сумісний бюджет та вони вели сумісне господарство. Суд проігнорував пояснення свідка ОСОБА_3, який пояснював, що фактично грошові кошти за будинок він отримав від нього і ця обставина підтверджує, що вони мали загальний бюджет після розірвання шлюбу.

В судовому засіданні позивач підтримав доводи скарги і просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 заперечила щодо покупки житлового буднику за спільні кошти та пояснила, що після повернення проживала у своїх батьків, позивач за свої гроші купив автомобіль, а вона житловий будинок.

Апеляційний суд визнає, що скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 19 серпня 1995 року по 09 червня 2003 року.

08 вересня 2006 року відповідач придбала житловий будинок АДРЕСА_1 разом із земельною ділянкою розміром 0,0704 га для обслуговування жилого будинку та господарських споруд, що підтверджується договорами купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 08 вересня 2006 року, укладеними між ОСОБА_3 з однієї сторони та ОСОБА_2 з другої сторони. Зазначені договори посвідчені приватним нотаріусом Кіровського міського нотаріального округу Донецької області та зареєстровані в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Суд першої інстанції відмовив у позові, бо позивачем не доведено в суді факту придбання житлового будинку та земельної ділянки на якій цей будинок розташований, за спільні гроші з відповідачкою.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, бо представлена заявником копії розписки засвідчує про передачу ним у червні 2006 року грошей продавцю ОСОБА_3 за продаж житлового буднику у сумі 60600грн.

Але згідно з показань продавця будинку ОСОБА_3 в суді, опитаного як свідка, вбачається, що йому не було відомо чи проживали вони разом однією сім'єю.

Як вбачається з представлених суду копій договорів купівлі продажу житлового будинку та земельної ділянки, на якій цей будинок розташований, покупка цих об'єктів нерухомого майна відбулось 08 вересня 2006 року за сумою 46000грн. та 600грн., які продавець отримав від покупця ОСОБА_2

Дані договори купівлі-продажу є дійсними і позивачем не оспорюються.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів того, що на час придбання будинку та земельної ділянки сторони проживали однією сім'єю без шлюбу позивачем суду не представлено, а тому суд першої інстанції правильно визнав про відсутність підстав для застосування ст.74 СК України, яка регулює

питання на майно жінки та чоловіка, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно і повно з'ясував, обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Судом постановлено обґрунтоване рішення з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування немає.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, тому до уваги не приймаються.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, ЦПК України, апеляційний суд:

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Кіровського міського суду Донецької області від 07 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: