Рішення № 33458367, 02.04.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа № 22ц/775/2421\13 Головуючий у 1 інстанції Назарцева В.О.

Категорія 27 Доповідач Янчук Т.О.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02 квітня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Лісового О.О.

суддів: Кіянової С.В., Янчук Т.О.

при секретарях Люліній Я.О., Забавіній М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на рішення Будьоннівського районного суду м.Донецька від 09 січня 2013 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства « Банк «Фінанси та Кредит « до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, органу опіки та піклування виконкому Будьоннівської районної в м.Донецьку ради, відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Будьоннівського району м.Донецька про звернення стягнення на предмет іпотеки , примусове виселення, зняття з реєстраційного обліку,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2011року ПАТ « Банк «Фінанси та Кредит» звернувся до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 10 травня 2007року між ним та ОСОБА_2 був укладений договір кредиту № 231 ру-05-07 , відповідно до договору останньому було надано кредит в розмірі 71980 дол.США., строком до 10 травня 2022 року під 12 % річних. Погашення даного кредиту необхідно проводити відповідно до складеного графіку. На виконання грошового зобов'язання цією ж датою між ПАТ « Банк Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки, предметом останнього стала належна відповідачу на праві власності трикімнатна квартира АДРЕСА_1. Прийняті на себе зобов'язання ОСОБА_2 виконував неналежним чином, в результаті чого в нього утворилася заборгованість, розмір якої за станом на 12.12.2011 року складав 173 397,31 дол.США, що еквівалентно 1 385 427,16 грн. та 80 109,50 грн., з яких : 70 379,85 дол.США ( еквівалентно 562 327,96 грн) - заборгованість по кредиту; 76 163,89 грн. _ прострочена комісія, 33 369,92 дол..США.( еквівалентно 266 622,32 грн) - проценти за користування кредитом; 3 945,61 грн - пеня по нарахованій комісії, 69 647,54 дол.США ( еквівалентно 556 476,88 грн) пеня по кредиту та відсоткам. У зв'язку з неналежним виконанням грошових обов'язків ,. позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки примусово виселити, зняти з реєстраційного обліку і стягнути на його користь з відповідача судові витрати.

Рішенням Будьоннівського районного суду м.Донецька від 09 січня 2013 року у задоволені позовних вимог ПАТ « Банк «Фінанси та Кредит « до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, органу опіки та піклування виконкому Будьоннівської районної в м.Донецьку ради, відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Будьоннівського району м.Донецька про звернення стягнення на предмет іпотеки , примусове виселення, зняття з реєстраційного обліку відмовлено. Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що на момент укладення договору іпотеки в спірній квартирі був зареєстрований неповнолітній ОСОБА_4, тому такий договір укладатися без згоди органу опіки та піклування не міг, оскільки при цьому порушуються право користування жилим приміщенням малолітньої дитини, тому дійшов до висновку щодо відмови у задоволені позову.

Не погодившись з рішенням суду, ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, як таке, що не відповідає вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи, яким суд дав неправильну правову оцінку, задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що розгляді справи судом першої інстанції не звернуто уваги на те, що під час укладання договору іпотеки малолітніх дітей які б мали права на спірну квартиру , чи право користування нею не було, що підтверджувалося заявою ОСОБА_2, яка нотаріально посвідчувалася. Довідка надана КП «Керуюча компанія Будьоннівського району м.Донецька» від 23.04.2012 року, з якою вбачається , що малолітній ОСОБА_4 2004 року народження вписаний в карточку мешканців спірної квартири без дати реєстрації. Крім того, само по собі укладення Іпотечного договору жодним чином не звужує права дитини на користування житловим приміщенням, переданим в іпотеку, та не сприяє погіршенню умов розвитку та виховання дитини., тому дозвіл органу опіки та піклування на той час не був потрібний, крім того іпотечний договір в установленому законом порядку не визнаний недійним, тому у суду не було підстав для відмови у задоволені позову.

В судовому засіданні представник ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 заперечували проти апеляційної скарги , просили її відхилити, а рішення суду залишити без зміни.

Представники служби у справах дітей виконавчого комітету Будьоннівської районної в м.Донецьку ради, відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Будьоннівського району м.Донецька не з'явилися про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідача, сторони, дослідивши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно визначив правовідносини, які виникли між сторонами і обґрунтовано дійшов висновку про неналежне виконання ОСОБА_2. умов договору кредиту. Разом з тим, при вирішенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки , виселення , надання позивачу повноважень пов'язаних з відчуженням спірної квартири ,суд неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, є підставами для скасування судового рішення.

При розгляді справи судом встановлено, що 10 травня 2007 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 був укладений договір кредиту № 231 ру-05-07 , відповідно до договору останньому було надано кредит в розмірі 71980 дол.США., строком до 10 травня 2022 року під 12 % річних. Погашення даного кредиту необхідно проводити відповідно до складеного графіку. На виконання грошового зобов'язання цією ж датою між ПАТ « Банк Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки, предметом останнього стала належна відповідачу на праві власності трикімнатна квартира АДРЕСА_1. Прийняті на себе зобов'язання ОСОБА_2 виконував неналежним чином, в результаті чого в нього утворилася заборгованість, розмір якої за станом на 12.12.2011 року складав: 173 397,31 дол.США, що еквівалентно 1 385 427,16 грн. та 80 109,50 грн., з яких : 70 379,85 дол.США ( еквівалентно 562 327,96 грн) - заборгованість по кредиту; 76 163,89 грн. _ прострочена комісія, 33 369,92 дол..США.( еквівалентно 266 622,32 грн) - проценти за користування кредитом; 3 945,61 грн - пеня по нарахованій комісії, 69 647,54 дол.США ( еквівалентно 556 476,88 грн) пеня по кредиту та відсоткам.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав прийняті на себе зобов'язання і надав ОСОБА_2 кошти в розмірі і на умовах, визначених Договором. При цьому було складено графік погашення кредиту, з яким погодився позичальник, але фактично останнім зобов'язання не виконано, що привело до утворення заборгованості. На випадок невиконання боржником зобов'язань по договору кредиту, грошове зобов'язання було забезпечене, зокрема договором іпотеки.

Відповідно до підпункту 3.4 Договору, банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов'язання щодо повернення кредиту, оплати нарахованих процентів, інших платежів, передбачених цим Договором та можливих штрафних санкцій, якщо позичальником порушені будь-які умови Договору.

Згідно вимог ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ст. 574 ЦК України, застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До застави, яка виникає на підставі закону, застосовуються положення цього Кодексу щодо застави, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Між Банком та ОСОБА_2 укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки, за вказаних обставин суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що їх правовідносини регулюються Законом України "Про іпотеку" від 5 червня 2003 року ( в редакції за станом на день виникнення правовідносин) (далі Закон).

Судом першої інстанції обгрунтовано відхилено доводи ОСОБА_2 щодо того , що ним не підписувалися кредитний договір та договір іпотеки, оскільки відповідно до ст.60 ЦПК України належних та допустимих доказів ОСОБА_2 з приводу зазначеного не надано .

Однак з висновком суду щодо відмови у зверненні стягнення на предмет іпотеки , виселення , надання позивачу повноважень пов'язаних з відчуженням спірної квартири апеляційний суд не може погодитись .

У заяві , наданій приватному нотаріусу Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 10 травня 2007 року , ОСОБА_2 зазначав, що малолітніх та неповнолітніх дітей, які мають право користування квартирою за номером АДРЕСА_1, що належить йому на праві власності, не має. ( а.с.26).

За відомостями адресно-довідкового відділу УГІРФО ГУМВС України в Донецькій області місце проживання ОСОБА_4 у Донецькій області не зареєстровано ( а.с.105).

Відповідно до довідки комунального підприємства «Керуюча компанія Будьоннівського району м.Донецька» від 23 квітня 2012 року неповнолітній ОСОБА_4 вписаний в карточку форми -Б без дати реєстрації, що не може являтися належним доказом щодо реєстрації неповнолітньої дитини на момент укладення договору іпотеки в спірній квартирі ( а.с.125).

Що стосується довідки КП «Керуюча компанія Будьоннівського району м.Донецька» від 09.11.2010 року , то апеляційний суд не може взяти її до уваги, оскільки вона протирічить матеріалам справи, оскільки в ній зазначено, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований з дня народження, тоді як саме свідоцтво про народження видавалося 18 жовтня 2004 року. ( а.с. 27,132).

Спірна квартира належить на праві власності ОСОБА_2, тобто є його особистою власністю. Майнові права та право користування малолітньої дитини на спірну квартиру відсутні.

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та без урахування зазначених обставин дійшов до висновку щодо відмови у зверненні стягнення на предмет іпотеки , виселення , надання повноважень пов'язаних з відчуженням спірної квартири .

Як вбачається з вимог ч.1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно ст. 33 Закону, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Крім того, як вбачається з вимог ст. 35 Закону, у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надсилав лист вимогу ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 ( а.с.28-32).

В ході слухання справи судом було достовірно встановлені порушення, допущені боржником за основним зобов'язанням і виникнення у Банку, відповідно до п 11.1- 11.3.2. договору про іпотеку права звернення стягнення на предмет іпотеки, реалізацію якого іпотекодержателем визначено в тому числі шляхом продажу від свого імені предмета іпотеки будь-якій іншій особі ( а.с.16-17).

Згідно положень Закону України «Про іпотеку», зокрема ст.38 указаного Закону, передбачає та надає право позивачу на власний розсуд обрати спосіб звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, у тому числі і продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

Згідно звіту про визначення ринкової вартості трикімнатної квартири розташованої за адресою АДРЕСА_1 ,станом на 20.12.2011 року, вартість квартири складає 327 030,00 грн без урахування ПДВ, в той час як заборгованість за кредитом - склала 173 397,31 дол.США, що еквівалентно 1 385 427,16 грн. та 80 109,50 грн.. ( а.с.33-50).

Відповідно до ст. 40 Закону, звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Письмова вимога Банку про звільнення квартири , відповідачам була направлена 24.11.2011 року, яку вони отримали 02 грудня 2011 року( 29-31).

Виходячи із наведеного апеляційний суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та надання повноважень позивачу пов'язаних з відчуженням спірної квартири: отримання дублікатів правовстановлюючих документів на квартиру АДРЕСА_1, здійснення будь-яких платежів за продавця, отримувати довідки, витяги з реєстру прав на нерухоме майно в органах БТІ, ЖЕУ, нотаріаті, необхідних для такого продажу, підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог щодо зняття відповідачів з реєстраційного обліку , то в цій частині вимоги задоволенню не підлягають , оскільки сторони не позбавлені вирішити це питання у відповідності до ст.7 Закону України від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» .

Відповідно до ст.88 ЦПК. України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до квитанцій позивачем про зверненні до суду першої інстанції було сплачено судовий збір в розмірі 2823,00 грн ( а.с.1), при подачі апеляційної скарги 1702,50 грн ( а.с.293,329).

З урахуванням того, що до відповідача ОСОБА_3 було пред'явлено вимоги нематеріального харектеру, тому судовий збір з неї та ОСОБА_2 підлягає стягненню в солідарному порядку на користь позивача в розмірі 172,05 грн.

Крім того з ОСОБА_2 на користь Банку підлягає стягненню також судовий збір в розмірі 4 371,95 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 307,309 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного банку "Банк "Фінанси та Кредит" задовольнити частково.

Рішення Будьоннівського районного суду м.Донецька від 09 січня 2013 року скасувати.

Позов публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, органу опіки та піклування виконкому Будьоннівської районної в м.Донецьку ради, відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Будьоннівського району м.Донецька про звернення стягнення на предмет іпотеки , примусове виселення, зняття з реєстраційного обліку задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за договором кредиту № 231 ру-05-07 від 10 травня 2007 року в розмірі : 173 397,31 доларів США, що еквівалентно 1 385 427,16 грн. та 80 109,50 грн., з яких 70 379,85 доларів США ( еквівалентно 562 327,96 грн.) - заборгованість по кредиту; 76 163,89 грн. - прострочена комісія, 33 369,92 доларів США.( еквівалентно 266 622,32 грн.) - проценти за користування кредитом; 3 945,61 грн. - пеня по нарахованій комісії, 69 647,54 доларів США ( еквівалентно 556 476,88 грн.) пеня по кредиту та відсоткам, звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки нерухомого майна, укладеним 10 травня 2007 року між публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1, за початковою вартістю 327 030,00 грн., шляхом надання права іпотекодержателю на продаж від свого імені предмета іпотеки будь- якому покупцю.

Надати публічному акціонерному товариству "Банк "Фінанси та Кредит" всіх повноважень продавця : отримання дублікатів правовстановлюючих документів на квартиру АДРЕСА_1, здійснення будь-яких платежів за продавця, отримувати довідки, витяги з реєстру прав на нерухоме майно в органах БТІ, ЖЕУ, нотаріаті, необхідних для такого продажу.

Виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" судові витрати в розмірі 172,05 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" судові витрати в розмірі 4 371,95 грн.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили з дня його проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Судді