Рішення № 3345795, 16.03.2009, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 2-58/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2009 року Рокитнянський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Нечепоренка Л.М., при секретарі Стінка І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Рокитне цивільну справу за позовом Підприємства із 100% іноземним капіталом « ІНФОРМАЦІЯ_1 » до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної працівниками при виконанні трудових обов»язків,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом мотивуючи тим, що 15 листопада 2008 року відповідачі, які працювали у позивача відповідно ОСОБА_2 з 08.04.2003 року та ОСОБА_1 з 09.06.2003 року водіями, а з 01.01.2005 року водіями-експедиторами і з ними укладені 01.02.2005 року договори про повну матеріальну відповідальність, були направлені в м.Одеса для виконання виробничого завдання за маршрутним листом №571159 на вантажному автомобілі «Мітсубісі Кантер» державний номерний знак НОМЕР_1 і на порушення «Посадової інструкції водіїв вантажних автомобілів» вони не забезпечили схоронність вантажу, що призвело до його втрати 18 листопада 2008 року в с.Коблево Березанського району Миколаївської області та спричинено матеріальної шкоди на загальну суму 136223 грн. 81 коп.. Просить стягнути з відповідачів в рівних частках 136223 грн. 81 коп. матеріальної шкоди, 1362 грн. 23 коп. судового збору та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримав свої позовні вимоги та пояснив, що відповідачі, які працювали у позивача водіями-експедиторами на вантажному автомобілі і перевозили різного виду вантажі 15.11.08 р. виїхали з вантажем для виконання виробничого завдання і повинні були відвезти вантаж та забрати інший. На руки вони отримували документ, в якому вказана вартість вантажу без його розшифровки і повинні були зберігати вантаж в залізній будці автомобіля, яка закривалася на замки та опломбовувалася, що передбачено Посадовою інструкцією. На порушення даної інструкції відповідачі в м.Миколаєві отримали цінний вантаж для доставки в м.Одеса і поклали його в кабіну автомобіля, а не в будку, яку вони опломбували в місці отримання вантажу та зачинили на два замки, а в с.Коблево залишили без нагляду автомобіль з кабіни якого і була вчинена крадіжка цінного вантажу, чим позивачеві спричинена матеріальна шкода, так як відповідно заяв та касових ордерів він виплатив власникам вантажу кошти в задекларованих сумах згідно їх оцінки. Просить стягнути з відповідачів спричинену шкоду та судові витрати.

Відповідачі позов не визнали та пояснили, що про вартість вантажу, який вони перевозили, вони не знали і не згодні з його вартістю. Крім того, крадіжка була вчинена іншими особами, тому вони не є відповідачами. Також вони не пам»ятають, чи підписували наказ про призначення їх водіями-експедиторами, чи ознайомлені з Посадовою інструкцією та чи підписували договір про повну матеріальну відповідальність.

Представники відповідачів позов також не визнали та пояснили, що відповідачі не повинні нести матеріальної відповідальності, так як з ними укладені договори про повну матеріальну відповідальність з порушенням умов трудового законодавства і посада водія не входить в перелік посад, з якими можливо укладення вказаних договорів.

Заслухавши сторони, їх представників, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, так як представник позивача зменшив в судовому засіданні суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи до 30 грн., так як більша сума не передбачена законодавством.

В судовому засіданні встановлено, що 15 листопада 2008 року відповідачі, які працювали у позивача відповідно ОСОБА_2 з 08.04.2003 року та ОСОБА_1 з 09.06.2003 року водіями, а з 01.01.2005 року водіями-експедиторами і з ними укладені з 01.02.2005 року договори про повну матеріальну відповідальність і вони 29.01.07 року були ознайомлені з «Посадовою інструкцією водія-експедитора вантажного автомобіля», були направлені в м.Одеса для виконання виробничого завдання за маршрутним листом №571159 на вантажному автомобілі «Мітсубісі Кантер» державний номерний знак НОМЕР_1 . На порушення вказаної Посадової інструкції.. відповідачі, отримавши вантаж із заявленою загальною вартістю 136223 грн. 81 коп. на порушення п.3.26 Інструкції, відповідно якої під час маршруту сумка з цінними пакетами зберігається в опломбованому кузові автомобіля, не забезпечили його схоронність, отримавши сумку з цінними пакетами в м.Миколаєві для доставки в м.Одеса поклали її в кабіну автомобіля, опломбували будку автомобіля, залишити автомобіль на деякий час без нагляду, що порушує п.3.3 Інструкції, згідно якої забороняється залишати транспортний засіб без нагляду за межами видимості та необхідно паркувати тільки на охоронюваних стоянках, залишили автомобіль без належного нагляду, що призвело до вчинення крадіжки з кабіни автомобіля сумки з цінними пакетами 18 листопада 2008 року в с.Коблево Березанського району Миколаївської області та спричиненню матеріальної шкоди позивачеві на загальну суму 136223 грн. 81 коп.. Представник позивача просить стягнути з відповідачів в рівних частках 136223 грн. 81 коп. матеріальної шкоди, 1362 грн. 23 коп. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Відповідно до ст.130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству внаслідок порушення покладених на них трудових обов»язків.

Згідно ст.134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству у випадках, коли: п.1) між працівником і підприємством відповідно до ст.135-1 КЗпП укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або інших цілей.

Ст.135-1 КЗпП передбачено, що письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством з працівниками, які виконують роботи, безпосередньо зв»язані з перевезенням переданих їм цінностей .

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були прийняті на роботу до відповідача спочатку водіями, а з 01.01.2005 року їх посади були перейменовані у посади водіїв-експедиторів, про що вони були ознайомлені і з ними укладені 01.02.2005 року договори про повну матеріальну відповідальність, а 01.01.07 р. керівником підприємства була затверджена «Посадова інструкція водія-експедитора вантажного автомобіля», з якою відповідачі були ознайомлені 29.01.07 року.

Твердження відповідачів, що вони не пам»ятають чи підписували вказані документи і не знали, що працювали з 01.01.05 водіями-експедиторами суд до уваги не приймає і вважає, що це спосіб відповідачів уникнути матеріальної відповідальності, так як відповідно наданих представником позивача документів, а саме заяв відповідачів на відпустку вони вказують посаду водія-експедитора, в обхідному листі вони також вказують посади водія-експедитора. Крім того, надані представником позивача документи, які оглянуті в судовому засіданні - наказ про зміну назви посади з водія на водія-експедитора, «Посадова інструкція водія-експедитора вантажного автомобіля» та договори про повну матеріальну відповідальність підписані відповідачами і твердження відповідачів, що вони не можуть з впевненістю сказати, що це їхні підписи спростовуються матеріалами справи та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Відповідно до трудових книжок, відповідачі звільнені наказом керівника з займаної посади водія-експедитора з 04.12.08 року за ст.41 п.2 КЗпП, тобто винних дій працівника, які дають підставу для втрати довір»я до нього з боку власника. Вказаний наказ відповідачі не оскаржили у встановленому порядку і у встановлений законом місячний строк, тобто погодилися із вчиненням порушення трудової дисципліни, яке призвело до спричинення шкоди підприємству, що також підтверджено їх письмовими поясненнями на ім»я керівника підприємства.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 29.12.1992 р. «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» із відповідними змінами, суд у кожному випадку зобов»язаний вживати передбачених законом заходів до всебічного, повного й об»єктивного з»ясування обставин, від яких залежить вирішення питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню.

Суд вважає, що порушень при введенні нової посади – водія-експедитора не було, вказана посада підпадає під перелік посад, з якими може укладатися договір про повну матеріальну відповідальність, шкода, заподіяна підприємству, підтверджена актом інвентаризації від 19.11.08 р. про виявлення нестачі 18 конвертів та пакетів із заявленими цінностями, заявами на видачу викрадених коштів, розписками про отримання вказаних сум, деклараціями про заявлену вартість вантажу та видатковими касовими ордерами про видачу задекларованих коштів, які відповідачі не заперечують. В діях відповідачів вбачається порушення Посадової інструкції, яке знаходиться в прямому зв»язку із спричиненням матеріальної шкоди і вбачається обопільна вина відповідачів, так як вони несли спільну відповідальність за схоронність вантажу, тому шкода повинна бути відшкодована в повному обсязі особами, винними діями яких вона спричинена.

Так як позивач уточнив позовні вимоги і просить стягнути матеріальну шкоду в рівних частинах з кожного із відповідачів, суд не знаходить заперечень цьому.

Представник позивача зменшив позовні вимоги в частині стягнення витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи до 30 грн., тому суд стягує вказану суму з відповідачів.

Керуючись ст.ст.130, 134, 135-1 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №14 від 29.12.1992 р. «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» із відповідними змінами, ст.ст.10, 11, 14, 57, 88, 212-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Підприємства із 100% іноземним капіталом « ІНФОРМАЦІЯ_1 » 136223 грн. 81 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 1362 грн. 23 коп. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи. Всього підлягає до стягнення 137586 грн. 04 коп. на р/р 260090082101 ВАТ «СЕБ Банк» м.Київ, МФО 300175 код 21622958.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області шляхом подання до Рокитнянського районного суду заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом 10 днів з дня його проголошення і подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя