Ухвала суду № 33457570, 09.04.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1 інстанції Сараєв І.А.

Категорія 30 Доповідач Мальцева Є.Є.

У Х В АЛ А

І м е н е м У к р а ї н и

09 квітня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого - Ігнатоля Т.Г.,

суддів - Мальцевої Є.Є., Ткаченко Т.Б.,

при секретарі - Макаровій О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за заявою Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області про встановлення або заміну способу і порядку виконання рішення суду, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 25 січня 2013 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

18 грудня 2012 року головний державний виконавець Орджонікідзевського ВДВС Маріупольського МУЮ Донецької області Голояд О.В. звернувся до суду із заявою, в якій просив встановити або замінити спосіб і порядок виконання виконавчого листа № 2-1709 від 25.06.2012 року, що виданий Приморським районним судом м.Маріуполя Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 101 664,06 грн, а саме: продовжувати стягнення з заробітної плати боржника та додатково звернути стягнення на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, оскільки борг не погашено, а згідно зі ст.52 ЗУ «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника.

Ухвалою Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 25 січня 2013 року заяву Орджонікідзевського ВДВС задоволено. Встановлено спосіб і порядок виконання виконавчого листа № 2-1709 від 25.06.2012 року, виданого Приморським районним судом м.Маріуполя Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 101 664,06 грн, а саме: продовжувати стягнення з заробітної плати боржника та додатково звернути стягнення на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, оскільки борг не погашено.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу та постановити ухвалу про відмову у задоволенні заяви Орджонікідзевського ВДВС Маріупольського МУЮ Донецької області, посилаючись на порушення норм процесуального права, необґрунтованість судового рішення, неповне з'ясування обставин справи, що мають істотне значення для справи.

ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просива скасувати ухвалу суду, відмовити в заяві виконавчої служби, посилаючись на те, що він працює, погашає борг по виконавчому листу, і що звернення стягнення на частку його житла порушить житлові права його неповнолітньої дитини, яка зареєстрована і проживає в даному жилому приміщенні.

Представник Орджоникидзевського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції до суду надав заяву із проханням розглянути справу без його участі, заінтересована особа ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, в судове засідання не явився, тому справа у відповідності із вимогами ч.2 ст. 305 ЦПК України розглядається у їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення скаржника ОСОБА_1, який просив апеляційну скаргу задовольнити, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно вимог ст.312 ЦПК України розглянувши апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд: 1) відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без зміни, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону; 2) змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування; 3) скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Вирішуючи питання про встановлення або заміну способу і порядку примусового виконання рішення суду про стягнення суми шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1. є боржником у виконавчому провадженні по примусовому виконанню рішення щодо стягнення з нього солідарно з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 суми матеріальної шкоди в розмірі 101664,06 грн. З його заробітку проводиться утримання на виконання судового рішення, на праві власності він має ? частку квартири АДРЕСА_1, де зареєстрована неповнолітня дитина - дочка боржника. Орган опіки та піклування не дав згоди на реалізацію частини квартири боржника. Тому суд першої інстанції дійшов до висновку про можливість задоволення заяви Орджонікідзевського ВДВС про продовження стягнення з заробітної плати боржника і звернення стягнення на його частку нерухомого майна.

Згідно з вимогами ст.373 ЦПК України, за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім»ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Статтею 52 Закону України «Про виконавче провадження» визначений порядок звернення стягнення на кошти на інше майно боржника. Частинами 2,5,6 даної статті зазначено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності.; у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Стягнення на майно боржника звертається у розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.

Судом першої інстанції встановлено, що боржник ОСОБА_1. працює в ПАТ «ММК ім..Ілліча», з його заробітку провадиться утримання на виконання рішення суду на користь ОСОБА_2.

Також судом встановлено, що боржник є власником ? частки квартири АДРЕСА_1, згідно з довідкою ЖКП «Житло-Схід» за адресою зазначеної квартири зареєстрована ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням колегії Орджоникідзевської районної адміністрації від 28.11.2012 року відмовлено у передачі на реалізацію ? частини двокімнатної квартири за адресою АДРЕСА_1.

Під час розгляду справи в апеляційному суді ОСОБА_1. пояснив, що співвласником квартири АДРЕСА_1 є його матір, іншого житла він не має. З його заробітної плати проводиться утримання боргу в розмірі 20% заробітку.

Зі справи вбачається, що на підставі виконавчого листа №2-1709 про стягнення суми матеріальної шкоди на користь ОСОБА_2 проводиться солідарне стягнення з ОСОБА_1, та ОСОБА_4.

У матеріалах справи не міститься жодних відомостей про розмір суми, яка вже утримана на виконання рішення як з ОСОБА_1., так і з ОСОБА_4, про розмір заборгованості за виконавчим листом на час вирішення питання про заміну чи встановлення способу виконання рішення суду.

Відповідно до положень п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст.121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, розглядаючи заяву про встановлення способу виконання рішення, суд першої інстанції вказані норми права не врахував, тому передчасно дійшов до висновку про задоволення заяви виконавчої служби, не перевіривши обгрунтованість такої заяви щодо наявності обставин, що утруднюють виконання рішення суду.

Таким чином, переглядаючи справу відповідно до вимог ст.303 ЦПК України в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції та доводів апеляційного оскарження, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена на неповно з'ясованих обставинах справи, не у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню з поверненням справи на новий розгляд, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.307, 312 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 25 січня 2013 року скасувати, повернути матеріали справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді :