Рішення № 33457536, 24.04.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1 інстанції Безрук Т.В.

Категорія30 Суддя-доповідач Попова С.А.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Песоцької Л.І.

суддів Ткаченко Т.Б., Попової С.А.,

при секретарі Макаровій О.А.,

розглянувши у судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» (далі - ПрАТ «СК «Альфа Страхування») про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» на рішення Новоазовського районного суду Донецької області від 25 січня 2013 року, -

в с т а н о в и л а:

У серпні 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до відповідачів, посилаючись на наступне. 27.05.2012 року о 02.10год. ОСОБА_3, керуючи автомобілем «CHEVROLET AVEO 9А 48Н4», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул. Комсомольській в с. Седово Новоазовського району Донецької області, не впорався з керуванням автомобілем та скоїв наїзд на металеву огорожу на території домоволодіння позивачки АДРЕСА_1. За постановою Тельманівського районного суду Донецької області від 26.06.2012 року ОСОБА_3 за скоєння ДТП підвергнутий адміністративному стягненню. Матеріальний збиток, спричинений неправомірними діями відповідача, згідно з експертним дослідженням складає 3617,56грн., яку у якості відшкодування матеріальних збитків позивачка просила стягнути з заподіювача шкоди поряд із компенсацією витрат на правову допомогу в сумі 800грн., витрат з оплати судового збору в сумі 330,60грн., витрат на експертне дослідження в сумі 350грн., а також стягнути з ОСОБА_3 в порядку компенсації моральної шкоди, вмотивованої душевними стражданнями через пошкодження майна, страх і втрату почуття захисту без відновлення огорожі, 3000грн.

Рішенням Новоазовського районного суду Донецької області від 25 січня 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «СК «Альфа Страхування» на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріального збитку 3617,66грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 1000грн. Стягнуто на користь позивачки судові витрати: з ПрАТ «СК «Альфа Страхування» в сумі 1115,60грн.; з ОСОБА_3 - 70,82грн.

В апеляційній скарзі ПрАТ «СК «Альфа Страхування», посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду в частині вимог, пред"явлених до страхової компанії, скасувати і ухвалити нове рішення з відмовою в задоволенні вимог в зазначеній частині.

Рішення в частині стягнення з ОСОБА_3 моральної шкоди не оскаржується.

Заслухавши суддю-доповідача, заперечення проти скарги представника позивачки - ОСОБА_5, розглянувши справу відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України у відсутність повідомлених про дату і час розгляду справи відповідача ОСОБА_3 (під розписку) і представника ПрАТ «СК «Альфа Страхування», від якого надійшла заява про вирішення справи у його відсутність, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судом і це підтверджується матеріалами справи, 27.05.2012р. о 02.10год. трапилася дорожньо-транспортна пригода, при якій ОСОБА_3, керуючи автомобілем «CHEVROLET AVEO 9А 48Н4» держномер НОМЕР_1, рухаючись по вул. Комсомольській в с. Седово Новоазовського району Донецької області, не впорався з керуванням автомобілем та скоїв наїзд на металеву огорожу на території домоволодіння позивачки. За постановою Тельманівського районного суду Донецької області ОСОБА_3 визнаний винним у настанні події і підвергнутий адміністративному стягненню у вигляді штрафу.

Внаслідок ДТП була пошкоджена металева огорожа подвір"я домоволодіння позивачки - б. 8 по вул. Свердлова в с. Седово Новоазовського району Донецької області, вартість відновлювального ремонту якої за звітом про експертну оцінку від 04.08.2012р. № 028/12 складає 3617,56 грн.

Заподіювач шкоди - ОСОБА_3 застрахував свою цивільно-правову відповідальність власника наземного транспортного засобу перед третіми особами в ПрАТ «СК «Альфа Страхування», що втілено у страховому полісі № АА/6288651 першого типу (а.с. 30), термін дії якого з 28.12.2011 року по 27.12.2012 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що на підставі норм законодавства і встановлених обставин, відповідати за позовом ОСОБА_2 в частині відшкодування матеріальних збитків повинна ПрАТ «СК «Альфа Страхування», оскільки, не звернення позивачки до страхової компанії з заявою про відшкодування шкоди не звільняє страховика від обов'язку її відшкодувати; суд вважав поважними причини не звернення позивачки до страхової компанії з відповідною заявою. Визначаючи розмір майнової шкоди, суд прийняв як доказ звіт про оцінку вартості відновлювального ремонту. Суд стягнув на користь позивачки частково витрати на правову допомогу, взявши за основу довідку про сплату адвокатові гонорару і, керуючись положеннями постанови Кабінету Міністрів України № 590 від 27.04.2006р.

З висновками суду в повній мірі погодитись не можна, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 1666 ЦКУкраїни майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч. 1 ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Згідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992р. (з подальшими змінами) потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна та робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.

За положеннями п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний: у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004р. № 1961-IV в редакції станом на травень 2012р. (далі - Закон), який регулює правовідносини з приводу відшкодування шкоди, заподіяної третій особі, при настанні страхового випадку, страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Аналогічні умови виплати страхового відшкодування містяться у Полісі № № АА/6288651.

Відповідно до ст. 22.1 цього Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно із п. 36.4 Закону виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування).

Позивачка є такою особою, бо з огляду на постанову в адміністративній справі і інші зібрані докази, завдано шкоди її майну внаслідок винних дії ОСОБА_3, цивільна-страхова відповідальність якого застрахована ПрАТ «СК «Альфа Страхування».

Даний випадок, не підпадає під ознаки таких, що визначені у ст. 32 Закону, за якими шкода страховиком не відшкодовується.

В апеляційній скарзі ПрАТ «СК «Альфа Страхування» зазначає, що суд не врахував невиконання позивачкою обов"язків згідно із ст. 35 Закону щодо подання письмової заяви страховику, що має бути обов"язковою умовою для отримання страхового відшкодування. Вважає, що невиконання цих дій є підставою для відмови у позові, на що суд уваги не звернув. З цим колегія суддів не може погодитись.

Відповідно до п. 33.1, 33.1.3, 33.1.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний:

33.1.3. поінформувати інших осіб, причетних до цієї пригоди, про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси;

33.1.4. невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Дійсно, як не оспорюється сторонами, страхувальник - ОСОБА_3 не поінформував у визначеному законом порядку страховика про настання дорожньо-транспортної події.

За змістом п. 36.1. Закону № 1961-IV рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеним лімітом.

Відповідно до п. ґ п.п. 38.1.1, 38.1 цього Закону страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Ці положення відзначені і у змісті страхового полісу між ПрАТ «СК «Альфа Страхування» і ОСОБА_3 № АА/6288651.

Тож, за аналізом наведених норм закону, в даному випадку судового вирішення питання про сплату страхового відшкодування, доведення в суді першої інстанції, наявності підстав у позивачки для отримання такого відшкодування, що за розміром не перевищує визначені у полісі ліміти відповідальності, колегія суддів схвалює частково висновки суду про стягнення страхового відшкодування зі страхової компанії, окрім франшизи, що помилково покладена в обов"язок страховій компанії.

Так, за абз. 2 п. 12.1 Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

У страховому полісі № АА/6288651 страховик і страхувальник передбачили розмір франшизи - 1000грн., сплата якого згідно із положеннями абз. 2 п. 12.1 Закону не має відшкодовуватись страховиком і є обов"язком безпосереднього заподіювача шкоди. У зв"язку з цим дана сума має бути стягнута з ОСОБА_3

Як вважає колегія суддів, не можна погодитись із доводами у апеляційній скарзі страхової компанії щодо невиконання позивачкою вимог ст. 35 Закону з приводу подання страховику заяви для отримання страхового відшкодування у якості обов"язкової умови. Оскільки не можна поставити отримання страхового відшкодування позивачкою в залежність від виконання застрахованою особою своїх зобов"язань з повідомлення своєї страхової компанії про настання випадку ДТП. Таке рішення суду грунтується на встановлених у Законі гарантіях для потерпілої особи про можливу виплату страхового відшкодування за рішенням суду з подальшим нормативно закріпленим правом регресної вимоги страховика до безпосереднього заподіювача шкоди.

Посилання у апеляційній скарзі відповідача на сплив річного строку на подання заяви до страхової компанії за отриманням страхового відшкодування згідно із ст. 37 Закону є неспроможними.

Так, випадками відмови у здійсненні страхового відшкодування є, серед інших (п. 37.1.4 Закону) неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого.

ДТП, як з"ясовано, трапилося у травні 2012р., а за відсутності відомостей про страховика ОСОБА_3, позивачка звернулася до суду із даним позовом у серпні 2012 року, до спливу визначеного законом граничного однорічного строку.

Твердження у апеляційній скарзі відповідача щодо невірності розрахунку розміру матеріальної шкоди не є слушним з огляду на наступне.

Розмір, спричинених матеріальних збитків, що дорівнює вартості відновлювального ремонту, визначений спеціалістом у звіті № 028/12 і складає 3617,56грн.

І цей розмір не спростований страховою компанією будь-якими доказами, здобутими у процесуальний спосіб, про що зазначалось у змісті оскаржуваного рішення.

Посилання у апеляційній скарзі на застосування при оцінці збитків положень ст. 31 Закону, що поширюються на випадки заподіяння шкоди, пов'язаної з пошкодженням дороги, дорожніх споруд та інших матеріальних цінностей чи їх фізичним знищенням, не є спроможною, бо шкода, заподіяна позивачці, регламентована положеннями ст. 28 цього Закону, що витікає з пошкодження чи фізичного знищенням майна потерпілого.

Судом вірно враховано положення ч. 1 ст. 1192 ЦК, що регламентує відшкодування потерпілому заподіяної шкоди в повному обсязі, роз"яснення Пленуму Верховного Суду України у постанові "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», обов"язків страховика, визначених положеннями Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", тому колегія суддів схвалює цей розмір, що укладається у визначені страховим полісом ліміт відповідальності (50тис.грн.), що за відрахуванням франшизи підлягає стягненню зі страховика. Судом першої інстанції при цьому вірно визначено покладення на страхову компанію витрат, понесених позивачкою, на дослідження спеціаліста по оцінці шкоди в сумі 350грн.

В частині поділу матеріальної відповідальності між відповідачами колегія суддів ухвалює нове рішення відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України згідно із змістом вищенаведеного мотивування, стягуючи на користь позивачки у відшкодування матеріальних збитків: з ПрАТ «СК «Альфа Страхування - 2617,66грн., а з ОСОБА_3 - 1000грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України у зв"язку із зміною рішення суду першої інстанції в частині стягнення матеріальної шкоди зі страхової компанії і застрахованої особи підлягають перерозподілу і судові витрати, в результаті чого на користь позивачки підлягає компенсації: за рахунок відповідача ПрАТ «СК «Альфа Страхування» - пропорційна частина до задоволених вимог майнового характеру 143,06грн., за рахунок відповідача ОСОБА_3 - за вимогами майнового і немайнового характеру 178,83грн. (71,53+107,30).

Разом з тим, доводи скарги щодо не підтвердження належними доказами витрат на правову допомогу заявленими у позові в сумі 800грн., і стягнутими судом частково в сумі 551грн., є обгрунтованими, оскільки долучена до справи довідка адвоката не є первісним платіжним документом.

В решті рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» задовольнити частково.

Рішення Новоазовського районного суду Донецької області від 25 січня 2013 року в частині відшкодування на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди скасувати і в цій частині ухвалити нове рішення.

Стягнути на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди:

- з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» - 2617 (дві тисячі шістьсот сімнадцять) гривень 66 копійок;

- з ОСОБА_3 - 1000 (одна тисяча) гривень.

Рішення Новоазовського районного суду Донецької області від 25 січня 2013 року в частині стягнення з судових витрат змінити.

Стягнути на користь ОСОБА_2 судові витрати з оплати судового збору:

- з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» в сумі 143 (сто сорок три) гривні 06 копійок,

- з ОСОБА_3 - 178 (сто сімдесят вісім) гривень 83 копійки.

В задоволенні вимог ОСОБА_2 про стягнення витрат на правову допомогу відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді Л.І. Песоцька

Т.Б.Ткаченко

С.А.Попова