Ухвала суду № 33457364, 23.07.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1 інстанції Харитонова Г.Л.

Доповідач Сорока Г.П. Категорія 45

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

23 липня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого - Ігнатоля Т.Г.,

суддів - Сороки Г.П., Мальцевої Є.Є.,

при секретарі - Шапар О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Маріупольської міської ради до ОСОБА_1, третя особа -ОСОБА_2, про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її до придатного для використання стану, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 04 липня 2013 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

13 липня 2012 року Маріупольська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 та просила зобов'язати відповідачку звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, на якій розміщено огорожу, загальною площею 0,00002 га із земель житлової та громадської забудови, підпорядкованих Маріупольській міській раді, розташованої по АДРЕСА_1, та привести ділянку у придатний для використання стан, включаючи знесення огорожі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що актом перевірки від 27.10.2011 року було встановлено, що відповідачка самовільно зайняла та використовує зазначену земельну ділянку у порушення ст.ст.125,126,211 Земельного кодексу України. Вимоги припису №111/2011 від 27.10.2011р. про усунення виявлених порушень земельного законодавства добровільно не виконала.

Заочним рішенням Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 18.12.2012 року позов Маріупольської міської ради було задоволено.

Ухвалою цього ж суду від 15.02.2013 року за заявою ОСОБА_1 заочне рішення суду від 18.12.2012 року скасовано, справу призначено до розгляду.

За результатами повторного розгляду рішенням Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 04 липня 2013 року позов Маріупольської міської ради задоволено.

Зобов'язано ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови загальною площею 0,00002 га під розміщення огорожі по АДРЕСА_1 та привести її у придатний для використання стан, включаючи знос огорожі.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 107,30 грн.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, відповідачка ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Маріупольської міської ради відмовити за необґрунтованістю. При цьому, посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином шляхом направлення факсимільного повідомлення, подав до суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, просив апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без зміни. Тому, відповідно до вимог ст.305 ЦПК України, колегія суддів дійшла до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника позивача.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення відповідачки ОСОБА_1 та її представника адвоката ОСОБА_3, які доводи апеляційної скарги підтримали та просили апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Маріупольської міської ради відмовити, заперечення представника третьої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_4, який просив апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що відділом регулювання земельних відносин Маріупольської міської ради 27 жовтня 2011 року було проведено перевірку про дотримання вимог земельного законодавства в Іллічівському районі м.Маріуполя, в результаті якої встановлено, що відповідачка самовільно зайняла та використовує земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови загальною площею 0,00002 га під розміщення огорожі по АДРЕСА_1 без правовстановлюючих документів на земельну ділянку, про що було складено відповідний акт і відповідачці видано припис від 27 жовтня 2011 року № 111/2011 про усунення порушень земельного законодавства України.

29 листопада 2011 року працівниками сектору землеустрою та охорони земель відділу регулювання земельних відносин міської ради було проведено перевірку, якою встановлено, що відповідачка вимоги припису №46/2012 від 27.10.2011 про усунення виявлених порушень земельного законодавства не виконала, порушення не усунула, про що було складено акт.

В ході додаткової перевірки з питань додержання вимог земельного законодавства, проведеної 4.06.2013 року, спеціалістами відділу регулювання земельних відносин Маріупольської міської ради встановлено, що відповідачка припис не виконала, земельну ділянку не звільнила. В ході додаткової перевірки також встановлено, що відповідно до рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 9.09.2002 року між співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1 було встановлено порядок користування земельною ділянкою та частина земельної ділянки площею 8 кв.м. була залишена у загальному користуванні. Частина земельної ділянки із земель загального користування, яка не може передаватись у приватну власність, самовільно зайнята відповідачкою під розміщення огорожі у порушення земельного законодавства.

За таких обставин, виходячи з того, що відповідачка самовільно використовує земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови загальною площею 0,00002 га під розміщення огорожі - хвіртки по АДРЕСА_1, правовстановлюючі документи на земельну ділянку у відповідачки відсутні, Маріупольською міською радою, в адміністративному підпорядкуванні якої знаходиться вказана земельна ділянка, рішення про надання відповідачці земельної ділянки для вказаних цілей не приймалось, та, враховуючи, що добровільно самовільно зайняту земельну ділянку відповідачка не звільнила, керуючись положеннями ст.ст.10,60,209 ЦПК України, ст.ст.12,116,125,126,211,212 ЗК України, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість вимог Маріупольської міської ради і позов задовольнив.

З такими висновками суду першої інстанції колегія судів не може не погодитись, оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст.12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад.

статтею 125 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч.3 ст.125 цього ж кодексу приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації, забороняється.

Згідно зі ст.126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов'язанні з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування відповідних збитків.

Згідно ст.212 ЗК України самовільно зайнятті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування витрат під час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Зі справи вбачається, що рішенням Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 09.09.2002 року було визначено порядок користування земельною ділянкоюАДРЕСА_1 згідно якого ОСОБА_1 виділено у користування земельну ділянку площею 291кв.м., ОСОБА_2 виділено у користування земельну ділянку площею 301кв.м., а частина земельної ділянки площею 8кв.м., розмірами 5,0м. довжиною, 1,5м. та 1,6м. шириною залишено у спільному користуванні сторін (а.с.25-28,39-40,43-44).

Згідно акту перевірки про дотримання вимог земельного законодавства від 27.10.2011 року, проведеної відділом регулювання земельних відносин Маріупольської міської ради, відповідачка самовільно зайняла та використовує земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови загальною площею 0,00002 га під розміщення огорожі по АДРЕСА_1 без правовстановлюючих документів на земельну ділянку, у зв'язку з чим їй було видано припис від 27 жовтня 2011 року № 111/2011 про усунення порушень земельного законодавства України (а.с.7,9).

Згідно актів повторної перевірки від 29.11.2011 року, від 01.03.2012 року, від 04.06.2013 року працівниками сектору землеустрою та охорони земель відділу регулювання земельних відносин міської ради було встановлено, що відповідачка вимоги припису №46/2012 від 27.10.2011 про усунення виявлених порушень земельного законодавства не виконала, порушення не усунула, самовільно зайняту земельну ділянку не звільнила (а.с.8,12,58-59).

Відповідно до п.а ч.4 ст.83 ЗК України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари тощо).

З урахуванням наведеного, виходячи з того, що відповідачка самовільно без правовстановлюючих документів зайняла частину земельної ділянки загального користування із земель житлової та громадської забудови, належної до комунальної власності, у добровільному порядку земельну ділянку не звільнила, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно дійшов до висновку про задоволення позову та зобов'язав відповідачку звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та привести її у придатний для використання стан зі знесенням огорожі. В рішенні суд свої висновки достатньо повно та мотивовано обґрунтував.

Ніяких нових обставин, які б не були предметом дослідження в суді першої інстанції та могли б вплинути на правильність висновків суду першої інстанції, не наведено. Також не надано апеляційному суду ніяких нових доказів, які б давали підстави для переоцінки наданих суду першої інстанції доказів та підстави для скасування рішення і відмови в задоволенні позову.

Тому, доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права є безпідставними.

Посилання відповідачки та її представника на те, що земельна ділянка була виділена відповідачці у користування рішенням суду і вона самовільно ділянку не займала, є безпідставними, оскільки ніякими доказами не підтверджені та спростовуються наявними у справі рішенням суду, планом земельної ділянки та актами перевірки.

Доводи відповідачки та її представника про те, що виділена відповідачці у користування земельна ділянка не відповідає належній їй частці у спільному домоволодінні, є неспроможними, оскільки не мають правового значення для вирішення справи.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони не випливають з обставин справи, ніякими належними, допустимими та переконливими доказами не підтвердженні, не ґрунтуються на вимогах закону та не впливають на правильність висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, дав належну оцінку наданим доказам і дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову. При цьому порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи та є безумовними для скасування чи зміни рішення, суд першої інстанції не допустив.

З урахуванням наведеного, переглядаючи справу відповідно до вимог ст.303 ЦПК України в межах доводів апеляційного оскарження та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції не вбачає, у зв'язку з чим рішення суду підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга відповідачки підлягає відхиленню.

Відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» при подачі апеляційної скарги на рішення суду за вимогами немайнового характеру відповідачка повинна була сплатити судовий збір у розмірі 57,35 грн. Оскільки при подачі апеляційної скарги відповідачка сплатила судовий збір не на той розрахунковий рахунок і судовий збір вважається не сплаченим, то у зв'язку з відхиленням апеляційної скарги та залишенням рішення суду без зміни, з відповідачки на користь держави підлягає стягненню неоплачена сума судового збору у розмірі 57,35 грн.

Керуючись ст.ст.307,308,313,314 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 04 липня 2013 року залишити без зміни.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1) в дохід держави судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 57 (п'ятдесят сім) гривень 35 копійок (на розрахунковий рахунок 31212206780004, код класифікації доходів бюджету 22030001, МФО 834016, банк отримувача ГУДКС України в Донецькій області ЄДРПОУ 38033949, отримувач Державний бюджет м.Донецьк Ворошиловський район, код ЄДРПОУ 02891428).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий : Ігнатоля Т.Г.

Судді : Сорока Г.П.

Мальцева Є.Є