Рішення № 33457162, 29.01.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Категорія 27 Головуючий у 1 інстанції Мельник І.Г.

Доповідач Сорока Г.П.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

29 січня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого - Ігнатоля Т.Г.,

суддів - Сорока Г.П., Мальцевої Є.Є.,

при секретарі - Макаровій О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Кредитсталь» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором кредиту, за апеляційною скаргою Кредитної спілки «Кредитсталь» на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 08 грудня 2011 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

18 липня 2011 року Кредитна спілка «Кредитсталь» (далі КС «Кредитсталь») звернулася до суду з даним позовом та просила стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором від 22.08.2007 року №3714 у розмірі 75277,92грн. В ході розгляду справи позивач зменшив розмір позовних вимог та в остаточній редакції позовної заяви просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором у розмірі 64274,37грн. (а.с.3-4,43,127).

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що, ОСОБА_1, отримавши кредитні кошти за вказаним договором у розмірі 70000грн. на строк 36 календарних місяців за умови повернення кредиту та сплати відсотків не пізніше 22.08.2010 року, свої зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування кредитними коштами належним чином не виконує, платежі вносить несвоєчасно та не в повному обсязі. Позичальник та поручитель ОСОБА_2, який на підставі договору поруки від 22.08.2007 року поручився нести солідарну відповідальність за зобов'язаннями ОСОБА_1 за кредитним договором, неодноразово повідомлялися про наявність заборгованості та необхідність її погашення, але заборгованість не погасили.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 08 грудня 2011 року позовні вимоги КС «Кредитсталь» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки заборгованість за кредитним договором в сумі 64 274,37грн. та судові витрати по справі. У задоволенні позовних вимог КС «Кредитсталь» до ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, КС «Кредитсталь» в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні позову до ОСОБА_2 та прийняти нове рішення, яким стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором, судові витрати, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга раніше розглядалася апеляційним судом та ухвалою апеляційного суду Донецької області від 01 березня 2012 року була відхилена, а рішення суду першої інстанції від 08 грудня 2011 року було залишено без зміни.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 10 жовтня 2012 року скасовано ухвалу апеляційного суду Донецької області від 01 березня 2012 року та справу направлено на новий розгляд до апеляційного суду.

При повторному розгляді апеляційної скарги відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повторно в судове засідання не зявилися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином шляхом направлення поштового повідомлення та телефонограм, зареєстрованих в журналі телефонограм за №№77,78,182,217. ОСОБА_1 подала до суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутності. Відповідач ОСОБА_2 про причини неявки в судові засідання 22.01.2013 року та 29.01.2013 року, суду не повідомив, ніяких заяв не подав. Тому, відповідно до вимог ст.305 ЦПК України, колегія суддів дійшла до висновку про можливість розгляду справи у відсутності зазначених осіб.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника КС «Кредитсталь» ОСОБА_3, яка доводи апеляційної скарги підтримала, просила апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду в частині відмови в задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитним з ОСОБА_2 скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором та судові витрати, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

У відповідності зі ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з роз'ясненнями, які містяться у п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 24 жовтня 2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновки щодо не оскаржуваної частини рішення ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення.

Як вбачається зі справи, КС «Кредитсталь» оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_2 В решті частини рішення суду ніким не оскаржується. Тому, переглядаючи справу відповідно до вимог ст.303 ЦПК України, колегія суддів перевіряє законність рішення суду лише в частині відмови в задоволенні позова до ОСОБА_2, а в решті частини законність рішення суду не перевіряє у зв'язку з відсутністю апеляційного оскарження.

Згідно вимог ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання рішення не тим суддею, який розглянув справу.

Відповідно до ст.ст.213,214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Однак, рішення суду першої інстанції таким вимогам не відповідає.

Частково задовольняючи позов та стягуючи заборгованість за кредитним договором з ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позичальник свої зобов'язання за кредитним договором не виконала, але порука припинилася, оскільки КС «Кредитсталь» протягом шести місяців після закінчення строку виконання основного зобов'язання не пред'явила вимог до поручителя ОСОБА_2

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитись.

Судом встановлено, що 22 серпня 2007 року між позивачем КС «Кредитсталь» та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 3714, відповідно до умов якого позивач надав ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 70000грн., а остання зобов'язалась погасити кредит у строк до 22 серпня 2010 року шляхом щомісячної сплати кредиту в сумі 2858грн. відповідно до графіку та сплачувати щомісячно відсотки за користування кредитом у розмірі 27% річних на залишок суми кредиту.

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 22 серпня 2007 року між КС «Кредитсталь» та ОСОБА_2 і ОСОБА_4 були укладені договори поруки №3714/1/п та №3714/2/п, відповідно до умов яких ОСОБА_2 і ОСОБА_4 зобов'язалися відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_1 у тому ж обсязі, як передбачено умовами кредитного договору.

29 липня 2009 року Орджонікідзевським районним судом м.Маріуполя Донецької області був виданий судовий наказ про стягнення солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором та процентів, який був скасований ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя від 26 травня 2011 року за заявою відповідача ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_4 поручитель ОСОБА_4 помер, про що 13 травня 2009 року вчинено актовий запис за № 711.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором загальна сума заборгованості становить 64274,37грн., з них проценти станом на 01 грудня 2011 року складають 13131,30грн.

Згідно до положень статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

За положеннями ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розміро і порядок одержання процентів встановлюється договором. У разі відсутності іншої домовленості проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно умов договору, цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основаного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимог, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, наведених в п.24 постанови №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», при вирішенні таких спорів відповідно до ч.4 ст.559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, суд має враховувати, що згідно зі ст.526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватись з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу. Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання. Сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань, не може розглядатись як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст.252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Згідно умов договору поруки від 22.08.2007 року, відповідно до п.3.1, договір вступає в силу з моменту підписання і діє до виконання сторонами всіх умов договору.

Як вбачається зі справи, кінцевим строком виконання основного зобов'язання, визначеним у кредитному договорі від 22.08.2007 року, є 22 серпня 2010 року.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2, 2.34 договору поруки поручитель взяв на себе повну солідарну відповідальність по зобов'язанням ОСОБА_1. за кредитним договором від 22.08.2007 року на суму 70000грн., поручився відповідати солідарно перед кредитором в тому ж обсязі, що і позичальник, а саме: повернення кредиту, уплати процентів за користування кредитом, уплати пені, штрафу, відшкодування збитків, завданих кредитору невиконанням чи неналежним виконанням позичальником умов договору.

Пунктами 2.4, 2.5 договору поруки сторони передбачили, що в разі невиконання чи неналежного виконання позичальником умов договору кредиту, кредитор не пізніше п'яти робочих днів направляє поручителю письмове повідомлення із зазначенням суми боргу. Якщо поручитель протягом п'яти днів з дня отримання від кредитора повідомлення не виконає своїх обов'язків, то питання про повернення кредиту кредитор вирішує у судовому порядку.

Зі справи вбачається, що з грудня 2007 року позичальник почав порушувати умови кредитного договору, погашення кредиту та сплату відсотків за користування кредитними коштами проводив несвоєчасно та не в повному обсязі.

04.01.2008 року, 18.01.2008 року та 02.06.2009 року на адресу ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_2 позивач направляв повідомлення про порушення із зазначенням суми боргу, в яких виклав вимогу про усунення порушення, попереджаючи про наслідки невиконання зобов'язання, які були отримані позичальником та поручителем ОСОБА_2, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.22-27,74).

У зв'язку з непогашенням боргу КС «Кредитсталь» зверталась до суду з заявою про видачу судового наказу про солідарне стягнення заборгованості з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, на підставі якої 22 липня 2009 року Орджонікідзевський районний суд м.Маріуполя Донецької області видав судовий наказ. Даний наказ перебував на виконанні у ВДВС в Орджонікідзевському районі м.Маріуполя, та був скасований ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 26 травня 2011 року. В період з 22 липня 2009 року до 26 травня 2011 року частково виконувався судовий наказ, в тому числі, за заявою ОСОБА_2 проводились стягнення із його заробітної плати на погашення заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 від 22.08.2007 року в період з листопада 2009 року по 06.05.2011 року, що підтверджується роздруківкою з кредитного рахунку платежів по кредиту, витягом з розрахункового рахунку КС «Кредитсталь», заявою ОСОБА_2, відомостями перерахувань в банк по утриманню із заробітної плати працівників МК «Азовсталь» на користь КС «Кредитсталь» (а.с.17-18,44-45,73,75-124,128-129).

Після скасування судового наказу, КС «Кредитсталь» звернулася до суду з позовом до відповідачів про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_2 18.07.2011 року.

За таких обставин, виходячи з того, що позивач направляв поручителю повідомлення - вимогу про усунення порушень, про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором виносився судовий наказ до закінчення строку основного зобов'язання, який частково виконувався в порядку Закону України «Про виконавче провадження» та був скасований ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя від 26.05.2011 року, із заробітної плати ОСОБА_2 по травень 2011 проводились стягнення на погашення кредиту, а з позовом до суду КС «Кредитсталь» звернулася 18.07.2011 року, тобто, протягом двох місяців з дня припинення стягнень із заробітної плати ОСОБА_2 та скасування судового наказу, колегія суддів вважає, що КС «Кредитсталь» не пропустила строк, встановлений ч.4 ст.559 ЦК України, для солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки перебіг встановленого даною нормою права шестимісячного строку відповідно до вимог ст.ст.261,263,264 ЦК України не закінчився.

Дані обставини суд першої інстанції залишив поза увагою, що призвело до неправильного висновку про відмову в задоволенні позову до ОСОБА_2 Тому рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_2 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення цього позову та солідарне стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором в розмірі 64274,37грн.

Відповідно до ст.88 ЦПК України також підлягає перегляду і рішення суду в частині судових витрат та пропорційно задоволеним вимогам на користь КС «Кредитсталь» солідарно з ОСОБА_2 підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору у розмірі 642,74грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 200грн. Тому рішення суду в частині судових витрат підлягає зміні.

Таким чином, апеляційна скарга КС «Кредитсталь» є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.307,309,313,314 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Кредитної спілки «Кредитсталь» задовольнити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 08 грудня 2011 року в частині відмови в задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_2 скасувати, в частині стягнення судових витрат змінити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає в АДРЕСА_1, ІНН-НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає в АДРЕСА_2, ІНН-НОМЕР_2) на користь Кредитної спілки «Кредитсталь» (юридична адреса: місто Маріуполь Донецької області, вулиця Лепорського будинок 13, ЄДРПОУ 30506477, поточний рахунок 265018 у відділенні №3 філії ПАТ «ПУМБ» в м.Маріуполі, МФО 335742) заборгованість за кредитним договором №3714 від 22 серпня 2007 року в сумі 64274 (шістдесят чотири тисячі двісті сімдесят чотири) гривень 37 копійок, судовий збір у розмірі 642 (шістсот сорок дві) гривень 74 копійок, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) гривень.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Ігнатоля Т.Г.

Судді Сорока Г.П.

ОСОБА_6