Ухвала суду № 33456990, 09.07.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1 інстанції Федотова В.М.

Доповідач Сорока Г.П. Категорія 79

УХВАЛА

І м е н е м У к р а ї н и

09 липня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого - Ігнатоля Т.Г.,

суддів - Сороки Г.П., Мальцевої Є.Є.,

при секретарі - Костомановій А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 06 червня 2013 року по справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області про розшук майна боржника, заінтересована особа ОСОБА_2, -

В С Т А Н О В И Л А :

09 квітня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою та просив скасувати постанову державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області (далі Орджонікідзевський ВДВС) Мельниченко О.О. від 07.12.2012 року про розшук належного йому автомобіля «Mitsubishi lancer», державний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, посилаючись на те, що постанова суперечить вимогам ч.1 ст.40, ч.5 ст.42 Закону України «Про виконавче провадження», що погашення боргу проводиться за рахунок його пенсії, тому відсутні підстави для звернення стягнення на його майно.

Ухвалою Приморського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 06 червня 2013 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС Мельниченко О.О. від 07 грудня 2012 року про розшук майна боржника.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, заявник ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить ухвалу скасувати і справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення заявника ОСОБА_1, який доводи апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд, заперечення представника Орджонікідзевського ВДВС - Москалюк О.О., яка просила апеляційну скаргу відхилити, ухвалу суду залишити без змін, заперечення представників заінтересованої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_5 і ОСОБА_6, які просили апеляційну скаргу відхилити, ухвалу суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно вимог ст.312 ЦПК України розглянувши апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд: 1) відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без зміни, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону; 2) змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування; 3) скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 01.11.2012року було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №2-888/2011 від 01.10.2012року, виданим Приморським районним судом м.Маріуполя, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування збитків 14 479грн., витрат на сплату судового збору 206,11грн., витрат на ІТЗ судового процесу 30грн., витрат на оплату судової експертизи 2500грн., а всього на загальну суму 17215,11грн., з наданням строку боржнику для добровільного виконання рішення суду. 08.11.2012року було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору. Державним виконавцем було зроблено запити в Податкову службу України, БТІ м. Маріуполя, ВРЕР ДАІ з метою виявлення коштів на рахунках та рухомого та нерухомого майна. 21.11.2012 року було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. 05.12.2012року державним виконавцем було винесено постанову про звернення стягнення боргу на дохід боржника - пенсію. 07.12.2012року державним виконавцем було винесено постанову про розшук майна боржника.

Відмовляючи в задоволенні заяви боржника, суд першої інстанції з урахуванням встановлених обставин, керуючись положеннями ст.ст.11, 52 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.383-387 ЦПК України, виходив з того, що про всі виконавчі дії ОСОБА_1 був належним чином повідомлений у строк і спосіб, передбачені законодавством, що підтверджується витягом із Журналу реєстрації вихідної кореспонденції, тому дійшов до висновку про те, що діями державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС не допущено порушень вимог законодавства та відмовив у задоволенні скарги.

З такими висновками суду першої інстанції колегія судів не може не погодитись, оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати всіх передбачених законом заходів до примусового виконання рішення.

Згідно ч.2 ст.25 вказаного Закону державний виконавець протягом трьох днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та попереджає в разі, що в разі не надання боржником у встановлений строк документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення зі стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією і проведенням виконавчих дій, передбачених законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно ч.2 ст. 30 цього ж Закону державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Відповідно до ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання органами внутрішніх справ. Розшук транспортного засобу боржника здійснюють органи внутрішніх справ за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання, перебування, місцемзнаходження боржника чи місцемзнаходження його майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача. Дії та бездіяльність державного виконавця, пов'язані із розшуком майна боржника можуть бути оскаржені у десятиденний строк у порядку, встановленому законом.

Як вбачається зі справи, 01.11.2012 року державним виконавцем Орджонікідзевського ВДВС було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №2-888/2011 від 01.10.2012року, виданим Приморським районним судом м.Маріуполя, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування збитків 14 479грн., витрат на сплату судового збору 206,11грн., витрат на ІТЗ судового процесу 30грн., витрат на оплату судової експертизи 2500грн., а всього на загальну суму 17215,11грн., з наданням строку боржнику для добровільного виконання рішення суду. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження у встановленому законом порядку була направлена боржнику супроводжувальним листом.

У встановлений державним виконавцем строк добровільно боржником рішення не було виконано. Тому, державним виконавцем винесено постанову від 08.11.2012року про стягнення з боржника виконавчого збору і державний виконавець приступив до примусового виконання рішення, зробив запити у відповідні інстанції для виявлення майна, грошових коштів та доходів боржника і постановою від 21.11.2011 року наклав арешт та заборону на відчуження на належний боржнику автомобіль марки MITSUBICHI LANCER д/р НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2. Копія постанови про арешт майна була направлена боржнику для відома.

Постановою державного виконавця від 07.12.2012 року, копія якої супроводжувальним листом від 07.12.2012 року простою кореспонденцією була направлена для відома боржнику, оголошено розшук майна боржника - автомобіля марки MITSUBICHI LANCER д/р НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2.

Зі справи також вбачається, що у зв'язку з невиконанням рішення постановою державного виконавця від 05.12.2011 року також було звернуто стягнення на доходи боржника та постановлено проводити стягнення в розмірі 20% з усіх видів заробітку (доходів), що належать до виплати боржнику, після відрахування податків і ця постанова для виконання була направлена в УПФУ в Орджонікідзевському районі м.Маріуполя та копія для відома боржнику.

Відповідно до вимог ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника, інші цінності. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно. Звернення стягнення на майно не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Черговість звернення стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

З огляду на наведене, виходячи з того, що рішення суду не виконано, за рахунок пенсії станом на 01.05.2013 року стягнення проведено на суму 496,50грн., залишок боргу становить 16718,61грн., що не оспорював боржник, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_1, оскільки постанова про оголошення розшуку автомобіля, належного боржнику, винесена у відповідності з вимогами Закону України «Про виконавче провадження», в діях державного виконавця порушень вимог чинного законодавства не встановлено. Та обставина, що державний виконавець також звернув стягнення на пенсію не може свідчити про неправомірність дій державного виконавця по оголошенню автомобіля в розшук, оскільки, стягнення з пенсії не покриває боргу, стягувач не згоден очікувати виконання рішення лише за рахунок пенсії боржника, сума боргу перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, у боржника є рухоме майно, на яке може бути звернуто стягнення, та про яке боржник не повідомив державному виконавцеві і не надав для опису, що також підтверджується актом державного виконавця від 18.03.2013 року про відсутність автомобіля за місцем проживання боржника. Тільки 29.05.2013 року автомобіль був розшуканий та описаний державним виконавцем.

Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що вартість автомобіля значно перевищує суму боргу, не може бути підставою для визнання дій державного виконавця незаконними та скасування постанови про оголошення автомобіля в розшук, оскільки вимогами ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» не забороняється накладення арешту на рухоме майно, яке за своєю вартістю перевищує суму боргу, боржник не надав жодних відомостей щодо наявності у нього іншого рухомого майна, на яке може бути звернуто стягнення, а також не надав жодних доказів щодо вартості автомобіля. Визначення вартості, оцінка майна та його реалізація проводиться державним виконавцем відповідно до вимог ст.ст.58,62 Закону України «Про виконавче провадження» , такі дії державним виконавцем ще не проводились і заявником не оскаржувались, як і не оскаржувались дії по накладенню арешту на автомобіль. Крім того, після реалізації майна залишок коштів повертається боржнику.

Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи та є безумовними для скасування ухвали суду, у справі не встановлено.

Ніяких нових обставин, які б не були предметом розгляду в суді першої інстанції та могли б вплинути на висновки суду, не наведено та нових доказів, які б давали суду зробити переоцінку наданих суду першої інстанції доказів, не надано.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони не випливають з обставин справи, ніякими належними, допустимими та переконливими доказами не підтвердженні, не ґрунтуються на вимогах закону та не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.

З огляду на наведене, переглядаючи справу відповідно до вимог ст.303 ЦПК України в межах заявлених в суді першої інстанції вимог та на підставі доказів наданих сторонами, які відповідно до вимог ст.ст.10,60 ЦПК України, зобов'язані довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність апеляційних підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, тому ухвала суду підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст.307,312,313,314 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 06 червня 2013 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий : Ігнатоля Т.Г.

Судді : Сорока Г.П.

Мальцева Є.Є.