Ухвала суду № 33456827, 12.06.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1 інстанції Кацаренко І.О.

Категорія 45 Доповідач Попова С.А.

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

12 червня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Сорока Г.П.,

суддів Ткаченко Т.Б., Попової С.А.,

при секретарі Костомановій А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (далі - ДП «Ілліч-Агро Донбас» ПАТ «ММК ім. Ілліча») про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, за апеляційною скаргою відповідача на рішення Новоазовського районного суду Донецької області від 25 квітня 2013 року, -

в с т а н о в и л а:

У квітні 2013 року ОСОБА_1, яка за державним актом серії ЯГ № 743226, виданим 07.07.2008р., є власником земельної ділянки площею 6,99га, розташованої на території Комінтернівської сільської ради Новоазовського району Донецької області, звернулася до суду із позовом до ДП «Ілліч - Агро Донбас» ПАТ «ММК ім. Ілліча» про визнання недійсним укладеного із відповідачем у 2008 році договору оренди цієї земельної ділянки, з наступних підстав. Зі змісту договору оренди, зареєстрованого в центрі державного земельного кадастру 13.01.2012р., вона довідалась, що строк оренди її земельної ділянки визначений в 15 років, і з"ясувала, що оспорюваний договір не містить істотних умов, які передбачені ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», а саме: умови про передачу у заставу і внесення в статутний фонд права оренди земельної ділянки, що може бути використано відповідачем у власних потребах, та є порушенням норм закону при вчиненні правочину. Просила визнати недійсним договір оренди земельної ділянки і відшкодувати за рахунок відповідача понесені судові витрати.

Рішенням Новоазовського районного суду Донецької області від 25 квітня 2013 року визнано недійсним договір оренди землі № 326, укладений 20.08.2008 року між ОСОБА_1 та ДП «Ілліч-Агро Донбас» ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», зареєстрований 13.01.2012р. у відділі держкомзему у Новоазовському районі за № 142360004000661. Стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору 114,70грн.

В апеляційній скарзі ДП «Ілліч-Агро Донбас» ПАТ «ММК ім. Ілліча», посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України у відсутність повідомлених про дату і час розгляду справи позивачки ОСОБА_1 і її представника та представника ДП «Ілліч-Агро Донбас», перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, з таких підстав.

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 743226, виданого ОСОБА_1 07.07.2008 року на підставі розпорядження Новоазовської районної державної адміністрації № 322 від 17.04.2007 року, вона є власником земельної ділянки площею 6,99га, яка розташована на території Комінтернівської сільської ради Новоазовського району Донецької області.

Між ОСОБА_1 та ДП «Ілліч-Агро Донбас» ПАТ «ММК ім. Ілліча» був укладений договір оренди землі № 326 від 20.08.2008 року, який зареєстровано 13.01.2012р. у відділі Держкомзему у Новоазовському районі, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис за № 142360004000661.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що оскільки спірний договір оренди не містить істотної умови, передбаченої ст. 15 Закону України «Про оренду землі», - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, - він має бути визнаний недійсним. Також суд вважав безпідставними посилання на застосування строку позовної давності, оскільки спірний договір, у зв"язку з його реєстрацією у відділі Держкомзему у Новоазовському районі, вчинено 13.01.2012 року.

З висновком суду не можна не погодитись з огляду на наступне.

Частинами 1-3, 5 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є, в тому числі умови, що визначені законом як істотні.

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

У разі відсутності в договорі оренди землі хоча б однієї з його істотних умов, такий договір визнається недійсним за правилами ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» (постанови Верховного Суду України від 6 лютого 2012 року у справі № 6-104 ц11, від 14 березня 2012 року у справі № 6-7 цс12, від 4 квітня 2012 року у справі № 6-21 цс12).

В силу статті 360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Пунктом 15 Перехідних положень ЗК України встановлено заборону відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Проте, діюче земельне законодавство допускає передачу у заставу або до статутного фонду товариства права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського призначення, яка перебуває у власності громадян.

Отже, питання про можливість чи неможливість передачі у заставу або до статутного фонду товариства вказаного майнового права мало бути врегульовано в укладеному між сторонами договорі та за змістом ст. 15 Закону України «Про оренду землі» є істотною умовою договору оренди землі.

З вищенаведеного вбачається, що правильним є висновок суду про наявність підстав для визнання договору оренди земельної ділянки недійсним за правилами ст. 15 Закону України "Про оренду землі". Рішення суду відповідає вимогам ст. ст. 10, 60, 213, 214 ЦПК України і положенням матеріального закону.

Посилання відповідача на те, що відсутність у договорі вищевказаної умови не є підставою для визнання договору оренди недійсним, і твердження про дотримання при укладенні угоди всіх істотних умов, не ґрунтуються на законі і встановлених фактичних обставинах у справі.

Як вважає колегія суддів, з огляду на вірну мотивацію суду першої інстанції, не є обгрунтованими доводи апеляційної скарги про сплив загального трьохрічного строку позовної давності на пред"явлення вимог про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, але ж він є вчиненим (укладеним) з моменту його державної реєстрації 13.01.2012 року, зважаючи на положення ч. 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» і ст. 210 Цивільного кодексу України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Порушень норм процесуального права, які б могли призвести до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

За таких обставин, на підставі ст. 308 ЦПК України апеляційна скарга ДП «Ілліч-Агро Донбас» підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» відхилити.

Рішення Новоазовського районного суду Донецької області від 25 квітня 2013 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання чинності безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді Г.П.Сорока

Т.Б.Ткаченко

С.А.Попова