Ухвала суду № 33456800, 15.05.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1 інстанції Адамова Т.С.

Категорія 57 Доповідач Попова С.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області у складі :

головуючого Песоцької Л.І.,

суддів Ткаченко Т.Б., Попової С.А.,

при секретарі Ушаковій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за скаргою Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на дії державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Головного управління юстиції в Донецькій області, за апеляційною скаргою заявника на ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 25 березня 2013 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2013 року заявник - ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» звернувся до суду із скаргою на неправомірні дії державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Головного управління юстиції в Донецькій області Мельниченко О.О., що полягають у прийнятті необґрунтованої постанови від 18.02.2013р. про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу №2н/0538/1096/2012, виданого Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя, про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованості за спожиту електроенергію, вмотивованої невідповідністю виконавчого документу вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме відсутністю в ньому індивідуального ідентифікаційного податкового номеру боржників або номеру і серії їх паспортів. Заявник просив визнати такі дії неправомірними, а постанову - незаконною, зобов'язати ВДВС скасувати цю постанову.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 25 березня 2013 року у задоволенні скарги ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» на дії державного виконавця відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив ухвалу скасувати і прийняти нове процесуальне рішення про задоволення скарги в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України у відсутність повідомлених про дату і час розгляду справи представників ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» і Орджонікідзевського ВДВС, дослідивши матеріали справи і з'ясувавши доводи скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 312 ч. 1 п. 1 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.11.2012р. Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя виданий судовий наказ, що набув чинності 03.12.2012р., про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" заборгованості за спожиту електричну енергію за період з 26.12.2005р. по 22.08.2012р. в сумі 1389,02грн., витрат з оплати судового збору у сумі 107,30грн.

Постановою державного виконавця Мельниченко О.О. від 18.02.2013р. (ВП № 36583212) відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання даного судового наказу з тих підстав, що виконавчий документ не відповідає вимогам статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» - відсутній індивідуальний ідентифікаційний номер або номер і серія паспорту боржників ОСОБА_2 і ОСОБА_3

Відмовляючи у задоволенні скарги та визнаючи дії державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС з відмови у відкритті зазначеного виконавчого провадження правомірними, суд виходив з того, що виконавчий документ при його пред'явленні не відповідав вимогам Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, що діяла на момент прийняття рішення, а саме: не містив індивідуального ідентифікаційного номеру або номеру і серії паспорту боржників, цих даних не було наведено і в заяві стягувача до відділу державної виконавчої служби.

З таким висновком суду не можна не погодитись.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження» (далі - Закон).

За огляду на положення ч. 1 ст. 25 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ з відкриттям виконавчого провадження, якщо цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.

В іншому випадку - у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону - державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження згідно з положеннями п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону від 04.07.2012р. N 5037-VI, чинної з 08.08.2012р.) у виконавчому документі повинні бути зазначені: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника; їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб; індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

Як з'ясовано, при видачі судового наказу №2н/0538/1096/2012 у його змісті не були вказані індивідуальні ідентифікаційні номери боржників або, як альтернатива, номер і серія паспортів, з огляду на положення ст.ст. 1, 5 Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та обов'язкових платежів» (у випадку відмови від прийняття ідентифікаційного номера у встановленому порядку).

З урахуванням наведених норм матеріального права, в правильно використаній судом редакції на момент набуття судовим наказом чинності і пред'явлення його до виконання, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно дійшов висновку про правомірність дій державного виконавця з відмови у відкритті виконавчого провадження за відсутності цих даних, в чому впевнився апеляційний суд, оскільки відсутність таких відомостей у виконавчому документі, обов'язкових за змістом Закону «Про виконавче провадження», виключає можливість проведення виконавчих дій.

А доводи скарги стягувача про необов'язковість зазначення судом цих відомостей у виконавчому документі суперечать наведеній нормі закону.

Враховуючи викладене, дії державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС, як вірно визначився суд, відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Посилання ПАТ «ДТЕК «Донецькобленерго» в апеляційній скарзі на те, що в даному випадку мав місце судовий наказ і у зв'язку з цим процесуальний закон не визначив вимоги щодо вказівки стягувачем у заяві про видачу судового наказу ІДН боржників, є такими, що суперечать встановленим нормам процесуального законодавства України.

Так, згідно із ч. 4 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна відповідати іншим (крім зазначених у частинах 1 і 2) вимогам, встановленим законом. Таким законом і є ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» та ряд інших положень саме норм ЦПК України. Зокрема, ч. 2 ст. 103 ЦПК України передбачено, що судовий наказ має відповідати вимогам виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження»; у ч. 1 ст. 369 ЦПК України зазначено, що виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».

Усунення цих недоліків і приведення виконавчого документу у відповідність з вимогами ст. 18 цього Закону можливо у спосіб, передбачений процесуальним законом (внесення таких відомостей до виконавчого документу в порядку ст. 369 ЦПК України судом, що має їх витребувати від компетентних органів). Тому є неспроможними доводи апеляційної скарги ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» на відсутність законних можливостей витребувати самим стягувачем відомостей податкової чи реєстраційної служби, як підстав неможливості виконання судового рішення.

Підсумовуючи викладене, згідно із п. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційна скарга ПАТ «ДТЕК «Донецькобленерго» із доводами, що не спростовують правильності висновків суду, підлягає відхиленню, а ухвала суду - залишенню без змін.

Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 307, п. 1 ст. 312 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» відхилити.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 25 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді Л.І. Песоцька

Т.Б. Ткаченко

С.А. Попова