Рішення № 33456657, 15.05.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Категорія 27 Головуючий у 1 інстанції Голуб Т.І.

Суддя-доповідач Ткаченко Т.Б.

Рішення

Іменем України

15 травня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Песоцької Л.І.,

суддів Ткаченко Т.Б., Попової С.А.,

при секретарі Ушаковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнське народне товариство «Форум» про визнання договору недійсним, стягнення грошових коштів за апеляційною скаргою позивачки ОСОБА_2, в особі її представника ОСОБА_3, на рішення Волноваського районного суду Донецької області від 27 лютого 2013 року,

В с т а н о в и л а:

В листопаді 2012 року ОСОБА_2, в особі її представника ОСОБА_3, звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому вказувала, що 16 листопада 2011 року між нею та товариством з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнське народне товариство «Форум» (далі ТОВ «ВНТ «Форум») було укладено договір про надання послуг № 02181 з додатками до нього №1, №2, спрямованих на придбання кредиту. Дана угода була укладена з метою отримання грошових коштів в розмірі 30000 грн. у строк протягом одного місяця, однак відповідач запевнив її, що в угоді потрібно зазначити товар, а не кошти, що вона і зробила.

На виконання своїх зобов'язань в день підписання договору вона сплатила перший внесок 1800 грн. , а в подальшому на виконання договору провела платежі, всього на загальну суму 9455 грн.

Вказує, що відповідач ввів її в оману, договір укладено внаслідок здійснення відповідачем нечесної підприємницької діяльності, та як такої, що містить несправедливі умови. Отримавши від неї перший внесок, відповідач без її попередження вніс його як плату за послуги, пов'язані зі вступом до програми «ВНТ «Форум», а тому ця сума не була направлена відповідачем на реальне виконання будь-яких зобов'язань за угодою, а зарахована як витрати, які відповідач покладає на учасників системи придбання товару в групах «ВНТ «Форум», тим самим не вкладаючи власних коштів, що робить пірамідальною схемою, і організацію власної діяльності за рахунок споживачів, що є несправедливою Угодою відносно позивача.

Пояснюючи, що грошові кошти в кредит позивачка зможе отримати впродовж одного місяця, відповідач також ввів її в оману, так як фактично вона зможе отримати кошти лише за певних умов, які не залежать від неї, а залежать від інших учасників програми «ВНТ «Форум» і, таким чином конкретних строків визначено не може бути.

Посилаючись на те, що Договір не відповідає вимогам ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки містить несправедливі умови договору, і вимогам ст.19 указаного закону, якими заборонена нечесна підприємницька практика, що вводить споживача в оману, а також вимогам ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», оскільки відповідач не є фінансовою установою, та він взагалі не мав права видавати кредит позивачці, просила визнати договір з додатками до нього № 1, №2 недійсним, стягнути з відповідача на її користь 8850 грн. сплачених грошових коштів та у відшкодування витрат на правову допомогу 3000 грн.

Рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 27 лютого 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ТОВ «ВНТ «Форум» про визнання недійсним договору № 02181 від 16 листопада 2011 року з додатками до нього № 1 та №2, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Всеукраїнське народне товариство «Форум», про надання послуг спрямованих на придбання товару та стягнення грошових коштів у розмірі 9455 грн. відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь спеціального фонду Державного Бюджету України 214 грн.60 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_2, в особі її представника ОСОБА_3, просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову ОСОБА_2 в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду справи. Позивачка звернулась з заявою про розгляд справи без її участі. Відповідач з заявою про відкладення розгляду справи до суду не звернувся.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивачки - ОСОБА_3, який підтримав доводи скарги, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволенням позову, за таких підстав.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Згідно з положеннями ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд дійшов висновку, що позивачка не надала жодного доказу на підтвердження своїх позовних вимог та не довела факту обману з боку відповідача, а її доводи спростовуються договором № 02181 про надання послуг на придбання товару та додатками до нього, у яких стоїть її підпис про що вона не заперечувала у суді. Крім того, деякий час, протягом дії договору вона виконувала умови договору, сплачуючи платежі, тобто будь-які дані про наявність умислу на обман у діях відповідача відсутні. Позивачка мала змогу розірвати договір в односторонньому порядку протягом семи календарних днів з моменту його підписання та без сплати будь-яких штрафних санкцій, але заяви про вказаний намір від неї не поступало, що також підтверджує згоду позивачки з усіма умовами укладеного договору та намір подальшої участі у програмі відповідача. 30 жовтня 2012 року ОСОБА_2 отримала право на отримання товару на суму 30000 грн., і 20 лютого 2013 року договір було розірвано в односторонньому порядку, згідно п.4.8 ст.4 Додатку № 2. Будь - які інші підстави, передбачені ст.203 ЦК України, для визнання договору недійсним відсутні. Крім того, позивачка не довела суду яке її право, як споживача, було порушено діями відповідача та в чому полягає нечесна підприємницька діяльність з його боку.

Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 16 листопада 2011 року між сторонами по справі був укладений договір № 02181 про надання послуг, спрямованих на придбання товару, зазначеного в Додатку № 1 на умовах Програми діяльності «ВНТ Форум». У відповідності до умов договору, позивачка по справі, як замовник кожного місяця зобов'язалась виконувати обов'язок по сплаті загального платежу, який складається з чистого платежу та адміністративних витрат, отримати товар від відповідача в порядку, передбаченому Програмою діяльності «ВНТ «Форум». Договір набуває юридичної сили по закінченню семиденного терміну з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань. Позивачка, як замовник мала право розірвати договір та додатки до нього до одержання товару (а.с.5-7).

З умов Програми діяльності «ВНТ Форум» (далі Програма) вбачається, що асигнаційний акт - це щомісячний захід, що організовується та проводиться виконавцем (ТОВ «ВНТ Форум») в кінці кожного місяця, з метою визначення Замовника, який отримає Товар. Асигнаційний платіж - платіж, який підлягає сплаті Замовником, якому надано Право на отримання Товару у поточному асигнаційному акті, його розмір складає відсоток від Вартості Товару і зазначається в Анкеті Замовника Програми діяльності «ВНТ Форум».

При цьому фонд Об'єднання Замовників - це сума Чистих платежів, здійснених Замовниками, що витрачаються на їх користь і знаходяться на рахунку Виконавця в установі банку.

Як вбачається зі ст.5 Програми по закінченню формування Об'єднання Замовників, виконавець в кінці кожного місяця організовує проведення Асигнаційного акту , для проведення якого створюється Асигнаційна Комісія. Кількість Замовників, яким надається право на отримання товару, відповідає кількості Товару, який може бути придбаний на кошти Фонду Об'єднання замовників, що формується за рахунок Чистих та Авансових платежів, сплачених Замовниками відповідного об'єднання, за мінусом 3% до Фонду повернення Чистих платежів. Надання Права на отримання Товару відбувається внаслідок процедури розгляду Асигнаційною Комісією надісланих від Замовників Асигнаційних заяв. Право на отримання Товару за результатами Асигнаційного акту надається Асигнаційною комісією тим Замовникам, які матимуть найбільшу кількість Заявлених платежів.

Отже, із умов Договору вбачається, що ОСОБА_2 сплачувала кошти не за сам товар, а за дозвіл на його отримання і ні договір, ні умови Програми не передбачають залучення власних коштів товариства.

За договором учасник Програми сплачує: протягом 60 місяців чистий платіж по 500 грн., адміністративні витрати по 105 грн. та асигнаційний платіж 5%.

Усього на виконання умов Договору ОСОБА_2 сплатила 9455 грн., у тому числі 1800 грн. за надання послуг (а.с. 8- 11), стягнення яких прагне позивач в судовому порядку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За положеннями ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином, указаний Закон установив недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

Оскільки ОСОБА_2 сплачувала кошти не за Товар, а за можливість одержання права на його придбання, ТОВ «ВНТ «Форум» без залучення власних коштів, чого не спростовано в ході судового розгляду, формувало групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на придбання Товару одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок залучених до схеми коштів інших учасників групи, втягнутих до умов Програми, то висновки суду першої інстанції про те, що спірний договір - це досягнута між сторонами угода, яка не порушує прав ОСОБА_2, а діяльність відповідача з реалізації системи за вказаною Програмою не є такою, що вводить споживача в оману, є хибними.

Отримання Товару учасником Програми, з огляду на зміст договору, можливе за умови дотримання всіма учасниками договорів, які укладені з кожним з них, і реалізація прав учасника системи фактично поставлена в залежність від наслідків дій інших учасників системи, з якими, зокрема, позивач безпосередньо у будь-які правовідносини не вступав, тобто між ним та іншими учасниками системи взаємних прав і обов'язків не виникло. Таке може свідчити про порушення з боку відповідача принципу добросовісності та існування дисбалансу договірних прав і обов'язків на шкоду позивачці, введення її в оману, наявність ознак пірамідальної схеми і нечесної підприємницької практики.

Вкладена до змісту договору підстава для виділу позивачеві права на отримання Товару за рахунок коштів Фонду Об'єднання Замовників та й лише з дозволу, отриманого клієнтом за результатами заходу, вжитого суто відповідачем (Асигнаційною Комісією, яка складається з працівників Виконавця) - є свідченням непрозорості отримання особою позики, на яку вона розраховувала, підписуючи угоду, або Товару, як зазначено в Договорі. При цьому в Договорі, зазначено будівельні матеріали, не конкретизовано, які саме.

Відзначені у статті 11 додатку № 2 до договору гарантії щодо придбання Виконавцем на користь клієнта Товару, за умови виконання останнім всіх умов договору і його додатків - без конкретно визначеного строку, а також поширених, в порівнянні із позивачем, прав адміністратора призначати асигнаційні заходи з залученням коштів учасників, їх розподілу, варіювання реєстру клієнтів, мають лише декларативний характер.

Договір між сторонами від 16 листопада 2011 року не містить строків (термінів) отримання учасником товару або грошової суми, не передбачає будь-якої відповідальності ТОВ «ВНТ «Форум» за невиконання умов договору. Натомість, у п.п. 5,6 ст.5 додатку № 2 до договору передбачено, що у випадку невнесення учасником чергового загального платежу у визначені договором строки не допускаються для участі в Асигнаційному акті.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на норми ЦК і Закону «Про захист прав споживачів», викладений в судовому рішенні висновок про відсутність підстав для задоволення заявленого позову є помилковим.

Крім того, в постанові Верховного Суду України від 23 травня 2012 року, прийнятої за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах (справа № 6-35цс12, яка є обов'язковою для всіх судів), зазначено, що сплата коштів не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару, формування особою без залучення власних коштів групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності системи, є такою, що вводить споживача в оману.

Тож, колегія суддів находить обгрунтованими доводи апеляційної скарги щодо несправедливості та непрозорості умов спірного договору, унаслідок чого утворюється істотний дисбаланс договірних прав і обов'язків на шкоду споживачеві, і що ТОВ «ВНТ «Форум» здійснює нечесну підприємницьку практику, вводячи учасників в оману, оскільки фонди групи з придбання Товару формуються виключно за рахунок внесків інших замовників Об'єднання, без залучення коштів товариства, а розподіл коштів фонду групи між замовників Об'єднання являє собою реалізацію діяльності пірамідальної схеми з використанням нечесної підприємницької діяльності.

Ці встановлені в ході апеляційного перегляду справи обставини є підставою для визнання договору між сторонами від 16 листопада 2011 року недійсним зі стягненням, в порядку відновлення порушених прав ОСОБА_2 із врахуванням застосування наслідків недійсного договору згідно із ст. 216 ЦК України, з ТОВ «ВНТ «Форум» на користь позивача сплачених останньою коштів в сумі 9455 грн.

Відповідно до пояснень представника позивачки в апеляційному суді, при складанні позовної заяви та апеляційної скарги, він зазначав, що позивачка здійснила платежі на суму 9455 грн., та помилково зазначив в прохальній частині суму 8850 грн., яка підлягає стягненню на користь позивачки. Зазначені обставини були встановлені в суді першої інстанції, а саме відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції відмовляв у стягненні здійснених позивачкою платежів на суму 9455 грн.

Визначаючи до стягнення з відповідача суму 9455 грн., колегія судів виходить з встановлених судом першої інстанції обставин щодо фактичного розміру заявлених позивачкою позовних вимог, виходячи з того, що судом першої інстанції відмовлено у стягненні з відповідача на користь позивачки саме 9455 грн.

Заперечення відповідача в суді першої інстанції проти пред"явлених вимог в частині визнання недійсним договору з тих підстав, що станом на 20 лютого 2013 року цей договір розірвано в односторонньому порядку з ініціативи ТОВ «ВНТ «Форум» відповідно до п.4.8 ст.4 Додатку № 2, в даному випадку не впливає на правильність вирішення судом цих вимог, що ґрунтуються на висновку про невідповідність умов договору положенням закону, оскільки недійсність договору, встановлена судом згідно із положеннями ч. 1 ст. 236 ЦК України з моменту його укладення, тобто до подій розірвання договору, що сталися пізніше.

Як роз'яснено Пленумом Верховного Суду України в пункті 2 постанови від 18 грудня 2009 N 14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Рішення суду першої інстанції цим вимогам не відповідає, а отже, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення - про задоволення позову: визнанням недійсним оспорюваного договору від 16 листопада 2011 року і стягненням на користь позивача сплаченої нею суми в розмірі 9455 грн.

Вирішуючи питання про відшкодування понесених позивачкою витрат на правову допомогу в розмірі 3000 грн., колегія суддів вважає, що вони підлягають відшкодуванню позивачу частково, а саме в сумі 1755 грн.50 коп. виходячи з наступного.

Відповідно до ст.82,88 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, присуджується з другої сторони понесені нею і документально підстверджені судові витрати.

Згідно з п.2 ч.3 ст.79 ЦПК України до судових витрат серед іншого належать і витрати на правову допомогу.

Згідно з ч.1 ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є представництво інтересів фізичних та юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно зі ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документи, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

З матеріалів справи вбачається, що представник позивачки ОСОБА_3, з яким укладено договір про надання правової допомоги № 09/11-12 від 9 листопада 2012 року (а.с.16-17) і за послуги якого проведена оплата згідно квитанції до прибуткового касового ордеру серія 02БФ № 281970 від 9 листопада 2011 року в сумі 3000 грн.(а.с.18) був в судових засіданнях 20 хв. (а.с.20, 28,73).

Відповідно до пояснень представника позивачки в апеляційному суді, відповідно до умов договору, він проводив правовий аналіз надаючи позивачці консультацію, на що витратив 30 хв. та підготував позовну заяву, витратив на її складання 3 години.

Законом України від 20 грудня 2011 року № 4191 -УІ «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» встановлено граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу під час розгляду судами цивільних та адміністративних справ.

Згідно з цим законом розмір компенсації витрат, пов'язаних із правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення у цивільній справі, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час виконання окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час знайомлення з матеріалами справи в суді.

Виходячи із наведеного, колегія суддів вважає, що з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати у розмірі 1755 грн.50 коп. ( 1147 грн. ( розмір мінімальної заробітної плати) х 40% = 458 грн. х 3 год. 50 хв. = 1755 грн.50 коп.) за правову допомогу надану фахівцем у галузі права, якій діяв на підставі доручення.

Враховуючи підстави звільнення позивача за Законами України «Про судовий збір» і «Про захист прав споживачів» від сплати судового збору згідно із положеннями ч. 3 ст. 88 ЦПК України, судовий збір підлягає сплаті відповідачем - ТОВ «ВНТ «Форум» в дохід держави за ставками, що діють з 01.01.2012 року (на момент звернення позивачкою з позовом) в розмірі 321 грн.90 коп. (214,60 грн., що підлягало оплаті за подачу позовної заяви, 107,30 грн. - при подачі апеляційної скарги).

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309,313,314,316 ЦПК України, колегія суддів, -

В и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, в особі її представника ОСОБА_3, задовольнити.

Рішення Волноваського районного суду Донецької області від 27 лютого 2013 року скасувати.

Позов ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнське народне товариство «Форум» про визнання договору недійсним, стягнення грошових коштів задовольнити.

Визнати недійсним договір від 16 листопада 2011 року з додатками до нього №1, №2, які є невід'ємними частинами договору, про надання послуг спрямованих на придбання Товару, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнське народне товариство «Форум».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнське народне товариство «Форум»

на користь ОСОБА_2 9455 (дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят п'ять) гривень та у відшкодування витрат на правовому допомогу 1755 (одна тисяча сімсот п'ятдесят п'ять) гривень 50 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнське народне товариство «Форум»

в дохід держави, отримувач державний бюджет м.Донецька Ворошиловський район ( по коду бюджетної класифікації - 22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація)», розрахунковий рахунок 312122067800004, ЄДРПОУ 38033949, МФО - 834016, банк ГУ ДКУ у Донецькій області, судовий збір в сумі 321 гривну 90 копійок.

Рішення набуває законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання чинності безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Л.І.Песоцька

Судді Т.Б.Ткаченко

С.А.Попова