Рішення № 33456183, 31.07.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1 інстанції Степанова С.В.

Категорія 27 Суддя-доповідач Ткаченко Т.Б.

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

31 липня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого - Песоцької Л.І.,

суддів - Ткаченко Т.Б., Сорока Г.П.,

при секретарі - Костомановій А.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк", в особі його представника Шуліка А.В., на заочне рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 7 червня 2013року,

В с т а н о в и л а:

У лютому 2013 року публічне акціонерне товариство комерційний банк „ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк» або Банк) звернулось до суду із позовом до ОСОБА_2, просило стягнути з відповідачки заборгованість у розмірі 24145 грн.94 коп. В обґрунтування позовних вимог зазначало, що відповідно до укладеного договору № MR1ERX10010300 від 06.12.2006 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 3239,50 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 06 грудня 2007 року. Відповідач зобов'язання за вказаним кредитним договором не виконала, у зв'язку з чим станом на 15 лютого 2013 року утворилась заборгованість в сумі 24145 грн.94 коп., яка складається: заборгованості за кредитом 2546,07 грн., 10005,99 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 9967,88 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 500 грн. -штраф у фіксованій частині, 1126 грн. - штраф у процентному відношенні. Також просило відшкодувати судові витрати понесені на сплату судового збору 241,46 грн.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 7 червня 2013 року в задоволенні позову ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «КБ «ПриватБанк», в особі його представника Шуліка А.В., посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, задовольнивши позов в повному обсязі.

Зокрема зазначає, що суд не врахував положення ч.3 ст.267 ЦК України, відповідно до якої позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Тому положення п.7 ч.11 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» можуть бути застосовані до даних правовідносин лише у тому випадку, якщо під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач звернувся до суду із заявою про застосування строку позовної давності.

Рішення суду не відповідає вимогам ст.ст.2,8 ЦПК України, оскільки суд неправильно витлумачив та застосував норми матеріального права, що призвело до прийняття незаконного рішення.

Відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу у відсутності відповідачки, яка у відповідності з ч.3 ст.76 ЦПК України вважається належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи, оскільки повістка про виклик до суду вручена члену сім'ї - матері, за зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання відповідачки.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника ПАТ КБ «ПриватБанк» - Шишелової Н.В., яка просила апеляційну скаргу задовольнити, рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Банку в повному обсязі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення, згідно ст. 214 ЦПК України, суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими ґрунтувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються ; чи є інші фактичні дані (порушення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розділити між сторонами судові витрати та інше.

Але зазначеним вимогам рішення суду не відповідає.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки кредит ОСОБА_2 надавався до 06 грудня 2007 року, а до суду з даним позовом про стягнення заборгованості ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся після спливу строку позовної давності, а саме 22 лютого 2013 року, то позивачем пропущено строк позовної давності.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися, оскільки він не відповідає обставинам справи і нормам матеріального права та процесуального права.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.627, ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.628, ст.629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені між ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що 06 грудня 2006 року між закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено договір № MR1ERX10010300, на підставі якого банк надав їй кредит у сумі 3239 грн.50 коп. зі сплатою відсотків за його користування 2% на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту, з кінцевим терміном повернення 6 грудня 2007 року. Вказане зобов'язання позичальником не виконувалося, у зв'язку із чим перед банком станом на 15 лютого 2013 року утворилась заборгованість в сумі 24145 грн.94 коп., яка складається: заборгованості за кредитом 2546 грн. 07 грн., 10005 грн.99 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом, 9967 грн. 88 коп. пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 500 грн. штраф у фіксованій частині, 1126 грн. штраф у процентному відношенні.

Згідно ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної даності укладається в письмовій формі.

Як вбачається з заяви позичальника № MR1ERX10010300 про надання кредиту від 6 грудня 2006 року, відповідачка була ознайомлена та погодилась з Умовами надання кредиту та Тарифами банку (а.с.7).

Відповідно до п.п.5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), які разом з заявою позичальника та Тарифами складає кредитно-заставний договір, термін позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним Договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

Враховуючи ті обставини, що строк повернення кредиту визначений сторонами в договорі по 6 грудня 2007 року, перебіг позовної давності починається саме з кінцевого терміну повернення кредиту, і строк позовної давності сторонами збільшений до 5 років.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

За змістом вказаних норм перебіг позовної давності переривається поданням заяви про видачу судового наказу та починається заново з поданням відповідного позову після скасування судового наказу.

Як вбачається з пояснень представника позивача в апеляційному суді Банк в серпні 2009 року звертався до Жовтневого районного суду з заявою про видачу судового наказу. Зазначає, що строк позовної давності був перерваний і почався заново, а тому не сплинув.

На підтвердження своїх пояснень представник позивача надав апеляційному суду копію заяви про видачу судового наказу та копію реєстру № 3555/27 від 27 серпня 2009 року про відправлення на адресу відповідача замовленою кореспонденцію.

З оглянутої апеляційним судом справи № 2-н-3871/ 09 за заявою ЗАТ КБ «ПриватБанк» про видачу судового наказу вбачається, що Жовтневим районним судом міста Маріуполя Донецької області від 02 вересня 2009 року був виданий судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь закритого акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитом 2546 грн.07 коп., заборгованість по відсоткам за користування кредитом 4839 грн.50 коп., пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором 1881 грн.92 коп., штраф за порушення строків платежів по грошовому зобов'язанню: фіксована частина 500 грн. та відсоткова складова 463 грн.37 коп. Вирішено питання про стягнення судових витрат.

Як вбачається з зазначеної заяви про видачу судового наказу та судового наказу, останній виданий про стягнення заборгованості яка виникла у ОСОБА_2 станом на 17 листопада 2008 року у зв'язку з невиконанням зобов'язань за кредитним договором № MR1ERX10010300 від 6 грудня 2006 року.

Відомостей щодо отримання відповідачкою копії зазначеного судового наказу матеріли справи № 2-н-3871/ 09 не містять, а тому відповідно до положень ст.ст.104,106 ЦПК України він не набрав чинності.

Відповідно до пояснень представника позивача в апеляційному суді зазначений судовий наказ не пред'являвся до виконання у зв'язку з тим, що не набрав чинності.

Таким чином, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи та дійшов помилкового висновку, що перебіг позовної давності не переривався, та щодо відмови у задоволенні позову у зв'язку зі спливом строку позовної давності. Діями Банку по зверненню до суду з заявою про видачу судового наказу та видача його судом, перебіг позовної давності був перерваний та почався заново з вересня 2009 року.

Оскільки між сторонами була домовленість про збільшення позовної давності до 5 років, а перебіг позовної давності почався з вересня 2009 року, колегія суддів дійшла висновку, що позивач звернувся до суду з вимогою про захист свого цивільного права в межах погодженої сторонами позовної давності.

Відповідно до наданого до матеріалів справи розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 15 лютого 2013 року, який відповідає умовам укладеного між сторонами договору, у ОСОБА_2 виникла заборгованість за кредитом 2546 грн. 07 коп., за відсотками 10005 грн.99 коп., з пені 9967 грн.88 коп.., штрафів 500 грн. та 1126 грн.(а.с.4-5).

З зазначеного розрахунку вбачається, що останній платіж в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 зробила в січні 2008 року.

Отже, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачкою умов договору, у неї утворилась заборгованість у вищезазначеній сумі, право на стягнення якої наступило у Банка відповідно до положень ст.ст. 1050,1054 ЦК України.

При таких обставинах, рішення суду першої інстанції не може бути визнано законним і обґрунтованим, а тому на підставі ст.309 ЦПК України воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову Банку.

До висновку про часткове задоволення апеляційної скарги колегія суддів надходить у зв'язку з тим, що не повністю погоджується з доводами апеляційної скарги на обґрунтування підстав скасування рішення суду першої інстанції.

При зверненні до суду з позовом позивач поніс витрати по оплаті судового збору 241 грн. 46 коп. (а.с.23) і при подачі апеляційної скарги 120 грн.73 коп.( а.с.49).

Відповідно до положень ст.88 ЦПК України, у зв'язку з задоволенням вимог Банку, останньому підлягають відшкодуванню зазначені витрати, в загальній сумі 362 грн.19 коп.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

В и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», в особі представника Шуліка А.В., задовольнити частково.

Заочне рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 7 червня 2013 року скасувати.

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, зареєстрована в АДРЕСА_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, 49094, місто Дніпропетровськ вулиця Набережна Перемоги, будинок 50) заборгованість за кредитним договором № MR1ERX10010300 від 6 грудня 2006 року, яка утворилась станом на 15 лютого 2013 року та складається з заборгованості за кредитом 2546 гривень 07 копійок, заборгованості по процентам за користування кредитом 10005 гривень 99 копійок, пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором 9967 гривень 88 копійок, штрафу 1626 гривень та у відшкодування витрат на сплату судового збору 362 гривні 19 копійок.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий : Л.І. Песоцька

Судді : Т.Б.Ткаченко

Г.П.Сорока