Ухвала суду № 33455905, 27.08.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1й інстанції Кір'якова Н.П.

Категорія 27 Доповідач Гаврилова Г.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

27 серпня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Баркової Л.Л.

суддів Гаврилової Г.Л. Попової С.А.

при секретарі:Макаровій О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, третя особа - Відкрите акціонерне товариство національна акціонерна страхова компанія «Оранта»( далі ВАТ НАСК «Оранта») за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»( далі ПАТ «Родовід Банк») на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 08 липня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А :

В лютому 2013 року позивач ПАТ «Родовід Банк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування заявлених вимог зазначивши, що 13.08.2008 року між відкритим акціонерним товариством «Родовід Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № ДО98/АК-00011.08.2. згідно з яким Банк надав відповідачу кредит (відкрив не відновлювальну кредитну лінію) в розмірі 35 239,05 доларів США зі сплатою за користування кредитом 7,7% річних, з кінцевим строком повернення 13.08.2015 року, а Позичальник ОСОБА_2 зобов'язалася у встановлений строк повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом. Також, згідно з п.3.6 кредитного договору в разі несвоєчасного погашення кредиту та сплати відсотків Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню за кожен день прострочення в розмірі 1,6%.

З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 перед банком за Кредитним договором був укладений договір поруки між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 за № ДО98/АК-00011.08.2-3/П від 13.08.2008р.

Банк належним чином виконав свої обов'язки за кредитним договором, надавши Позичальнику 35 239,05 доларів США. Проте, відповідач має заборгованість за кредитом в розмірі 20 710,76 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 29.01.2013 року складає 165 541,10 грн., заборгованість за відсотками в розмірі 4848,49 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 29.01.2013 року складає 38753,98 грн., сплата комісії - 30 308,27 грн. При цьому, пеня за просрочку виконання грошових зобов'язань складає 1 293 269,25 грн. Крім того, відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК України, у вигляді 3% річних за прострочення повернення кредиту складає 6635,39 грн. Таким чином, загальна заборгованість відповідачів за кредитним договором № ДО98/АК-00011.08.2 від 13.08.2008 року складає 1 534 508,00 грн., які позивач просив стягнути з відповідачів солідарно.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 08 липня 2013 року позов ПАТ «Родовід Банк» задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Родовід Банк», заборгованість за кредитним договором від 13 серпня 2008 року № ДО98/АК-00011.08.2. а саме заборгованість за кредитом в розмірі 20 710,76 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 29.01.2013 року складає 165 541,10 грн., заборгованість за відсотками в розмірі 4848,49 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 29.01.2013 року складає 38753,98 грн., сплата комісії - 30 308,27 грн., пеню за прострочку виконання грошових зобов'язань - 20 000 грн., 3% річних за прострочення повернення кредиту - 6635,39 грн., а загалом 261 238 гривень 75 копійок.

В решті частині позову відмовлено.

Також стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Родовід Банк» судовий збір у розмірі 2612,38 грн., по 1306,19 грн. з кожного.

В апеляційній скарзі представник позивача ПАТ «Родовід Банк» посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким, задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі. В обґрунтування апеляції зазначивши, що судом необґрунтовано було зменшено розмір пені на підставі ч.3 ст.551 ЦК України. Розмір пені 20 000 грн., у порівнянні із сумою заборгованості за тілом кредиту та процентами є значно меншим, що вказує на неправильне застосування норм матеріального права та порушення інтересів Банку, що виражено у позбавленні його можливості отримувати кошти, що йому належить.

Відповідно до положень ч.2 ст.305 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу у відсутності відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника третьої особи ВАТ НАСК «Оранта», які належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду справи.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника позивача ПАТ «Родовід Банк» - Ващенко О.Р. яка просила задовольнити апеляційну скаргу, рішення суду змінити, стягнути солідарно з відповідачів суму пені, дослідивши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до положень статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Розглядаючи справу та задовольняючи позов ПАТ «Родовід Банк» суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно встановив обставини справи, дав правильну оцінку наданим доказам і дійшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.

Такий висновок суду є правильним і підтвердженим матеріалами справи.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що 13 серпня 2008 року № ДО98/АК-00011.08.2. між ВАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_2 укладено договір, згідно з яким Банк надав відповідачу кредит (відкрив не відновлювальну кредитну лінію) в розмірі 35 239,05 доларів США зі сплатою за користування кредитом 7,7% річних, з кінцевим строком повернення 13.08.2015 року.

Відповідно до п. п. 3.1. - 3.1.2 вказаного кредитного договору боржник взяв на себе обов'язок, починаючи з місяця, наступного за звітним, щомісяця до 10 числа кожного календарного місяця, частково погашати заборгованість за кредитом у сумі 420,00 доларів США на рахунок банку шляхом внесення готівкою чи перерахування зі свого поточного рахунку; повернути одержаний кредит згідно з умовами кредитного договору не пізніше 13 серпня 2015 року;

Згідно пунктів 3.6, 3.10 договору за порушення строків повернення кредиту чи сплати процентів, позивальник сплачує банку за кожний день прострочення пеню у розмірі 1,6 % (одна ціла шість десятих процента) від суми простроченої заборгованості, а також, за ненадання Банку у встановлені цим Договором строки будь-яких документів, обов'язковість надання яких передбачена пунктами 3.3, 3.8, 3.9 цього Договору, сплачувати Банку штраф у розмірі 0,5% від загальної суми отриманих кредитних коштів за цим Договором. (а.с.7-8)

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. У відповідності до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_5 перед банком за Кредитним договором був укладений договір поруки між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 за № ДО98/АК-00011.08.2-3/П від 13.08.2008р.

Крім того, було укладено договір застави автомобілю ПЕЖО 407 за № ДО98/АК-00011.08.2-3 від 13.08.2008р.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України кредитор має право на отримання з позичальника відсотків на суму позики, якщо інше не встановлене договором або законом. Розмір і порядок отримання відсотків встановлюється договором.

Отже у зв'язку з неналежним виконанням відповідачкою умов договору у неї станом на 29 січня 2013 року утворилася заборгованість за кредитом - в розмірі 20 710,76 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 29.01.2013 року складає 165 541,10 грн., заборгованість за відсотками - в розмірі 4848,49 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 29.01.2013 року складає 38753,98 грн., сплата комісії - 30 308,27 грн., пеня у розмірі 1 293 269,25 грн. Крім того, відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК України, у вигляді 3% річних за прострочення повернення кредиту складає 6635,39 грн.

Відповідно до ч.1 ст.546 та ст.549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечуються, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п.3 ч.1 ст.611 ЦК України).

Як встановлено судом, пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором складає 1 293 269,25 грн.

Згідно з ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до принципів розумності і справедливості на кредитора покладається обов'язок вживати необхідних заходів щодо зменшення розміру збитків, завданих йому порушенням зобов'язання, але у всякому разі, не сприяти їх збільшенню. Невиконання кредитором цього обов'язку також може бути підставою для зменшення судом розміру збитків та неустойки, що стягуються з боржника, що передбачено частиною 2 ст. 616 ЦК України, згідно з якої суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Зменшуючи розмір неустойки до 20 000 грн., суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що про порушення зобов'язання позивач дізнався в 2008 році, проте звернувся до суду з вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором лише 14.02.2013 року, чим сприяв збільшенню розміру пені за кредитним договором. Крім того розмір пені значно перевищує суму заборгованості за кредитом і за відсотками.

За таких обставин, переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги , судова колегія погоджується з висновками суду щодо часткового задоволення позову, а доводи апеляційної скарги про порушення норм матеріального права є безпідставними.

Керуючись ст. 303, 307,308 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 08 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції.

Судді