Ухвала суду № 33455631, 28.01.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1й інстанції Мельник І.Г.

Категорія 27 Доповідач Гаврилова Г.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

28 січня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Баркової Л.Л.

суддів Гаврилової Г.Л. Кочегарової Л.М.

при секретарі: Кузнецові А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» ( далі ПАТ КБ «Приват Банк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» про визнання недійсним споживчого договору про надання банківських послуг за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 09 жовтня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

В березні 2012 року позивач ПАТ КБ «Приват Банк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 22549,48 грн. В обґрунтування позову зазначив, що 20 лютого 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до якого відповідач отримав у «Приват Банку» кредит в розмірі 9700,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,0% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. . Відповідно до умов укладеного договору, Договір складається з заяви позичальника, умов надання банківських послуг Правил користування платіжною карткою та Тарифів банку. Відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконує, внаслідок чого, станом на 31.01.2012 року має заборгованість в сумі 22549,48 гривень, яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 8098,38 гривень, заборгованості по процентам за користування кредитом - 9873,88 гривень, заборгованості по комісії за користування кредитом - 3027,24 гривень, штрафу (фіксована частина) - 500,00 гривень, штрафу( процентна складова) - 1049,98 гривень. У зв'язку з чим, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором на загальну суму 9616,55 грн., та витрати по сплаті судового збору в сумі 214,60 грн.

У липні 2012 року відповідач ОСОБА_1 звернувся із зустрічним позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання недійсним споживчого договору про надання банківських послуг. зазначивши, що договір було укладено з порушенням норм чинного законодавства, а саме в порушення ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» йому не було повідомлено у повному обсязі про умови кредитування, які вважає несправедливими. Крім того, Банк згідно умов договору надає собі право змінювати відсоткову ставку за кредитом, що також є порушення його прав як споживача. Тому на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України просив визнати договір недійсним та просить суд зобов'язати відповідача отримати від нього суму залишку заборгованості рівними частками у строк, передбачений договором.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 09 жовтня 2012 року позовні вимоги ПАТ КБ "Приват Банк" задоволено частково. З ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за кредитним договором в розмірі 22049,48 гривен, яка складається: 8098,38 гривень заборгованість за кредитом, 9873,88 гривень заборгованість по процентам за користування кредитом, 3027,24 гривень заборгованість по комісії за користуванням кредитом, 1049,98 гривень штраф (процентна складова), та судовий збір в сумі 220,49 грн.

В задоволенні стягнення фіксованої частини штрафу у розмірі 500 гривень - відмовлено.

У задоволені зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання недійсним споживчого договору на надання банківських послуг- відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить направити справу в суд першої інстанції для розгляду справи в іншому складі суду. В обґрунтування апеляції зазначає, що позивачем пропущений строк позовної давності, оскільки останній платіж за договором він здійснив 14.11.2008 року , отже, позивач мав можливість звернутись до суду до листопада 2011 року. Крім того, розрахунок заборгованості за зазначеним договором не відповідає правовим основам для одночасного стягнення пені та штрафу за порушення одного виду за одне і теж правопорушення. Суд не взяв до уваги, що йому як споживачу, у письмовому вигляді не були роз'яснені усі умови договору, що є підставою для визнання договору недійсним.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_1, -ОСОБА_2, яка просила задовольнити апеляційну скаргу, представника позивача ОСОБА_3, яка просила скаргу відхилити,рішення суду залишити без змін, дослідивши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Розглядаючи справу та задовольняючи частково позов ПАТ КБ «Приват Банк» , і відмовляючи у зустрічному позові ОСОБА_1, суд першої інстанції суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно встановив обставини справи, дав правильну оцінку наданим доказам і дійшов до обґрунтованого висновку про те, що відповідач порушив умови кредитного договору, припинив вносити платежі, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем станом на 31.01.2012 року в розмірі 22049.48 гривень за користування кредитом. Вважає, що позивач не пропустив строк позовної давності, оскільки кредитний договір діє дотепер. Банком, у свою чергу, при підписанні договору були дотримані усі вимоги чинного законодавства, та підстави вважати договір недійсним - відсутні.

Судова колегія погоджується з даними висновками суду.

Судом встановлено, що 20.02.2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір , за умовами якого банком був наданий відповідачу кредит у сумі 9700 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Станом на31.01.2012 року заборгованість по кредиту, відсоткам,комісії та штрафу за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за кредитним договором не погашена та складає 22049,48 гривен, яка складається: 8098,38 гривень заборгованість за кредитом, 9873,88 гривень заборгованість по процентам за користування кредитом, 3027,24 гривень заборгованість по комісії за користуванням кредитом, 1049,98 гривень штраф (процентна складова).

Пунктом 3.1 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що датою укладення договору є дата відкриття рахунку, яку зазначено у розділі «відмітки банку», в заяві про отримання кредиту, яку було підписано ОСОБА_1 В даному конкретному випадку датою укладення договору є 20.02.2007 року. І того ж дня - 20.01.2007 року ОСОБА_1 підписом на договорі підтвердив факт отримання платіжної картки і ПІН-коду.( а.с.9)

Відповідно до ч.1 ст.1054 за кредитним договором фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язані встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За таких обставин, з урахуванням наведених норм права, виходячи з того, що ПАТ КБ «ПриватБанк свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надав позичальнику грошові кошти у сумі 9700 гривень, а відповідач як позичальник свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, своєчасно платежі у повному обсязі не проводить, у зв'язку з чим станом на 31.01.2012 року заборгованість по кредиту, відсоткам,комісії та штрафу за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за кредитним договором не погашена та складає 22049,48 грн ,суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову та стягнув з відповідача вказану заборгованість.

Доводи апелянта що, з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам його не було ознайомлено та не роз'яснено, що за використання та неповернення кредитних коштів згідно з цими умовами передбачена додаткова відповідальність ,спростовується матеріалами справи.

Так, відповідно до умов укладеного договору, Договір складається з заяви позичальника, умов надання банківських послуг,Правил користування платіжною карткою та Тарифами банку. Заява позичальника від імені ОСОБА_1 містить дані, згідно яких останній ознайомлений та згодний з Умовами надання банківських послуг ,Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку та виражає згоду, що ця заява , Умови , Правила та Тарифи складають між ним та Банком договір про надання банківських послуг, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 ( а.с. 9) В заяві позичальника містяться відомості відсотків за користування кредитом( 36% річних) , а пунктом 8.6. Умов надання банківських послуг передбачена відповідальність при порушенні клієнта строків платежів у вигляді штрафу. ( а.с. 12)

Судова колегія погоджується з висновками суду щодо відхилення вимог відповідача застосувати наслідки пропуску позовної давності, оскільки даний строк не пропущений.

Відповідно до п.9.12 Умов надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту його підписання. Якщо протягом цього року жодна з сторін не проінформує другу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на такий же строк.( а.с.12 )

За таких обставин, оскільки за кредитним договором існує заборгованість та договір не визнаний припиненим,строк його дії продовжується дотепер.

Звертаючись з позовними вимогами щодо визнання недійсним кредитного договору, позивач стверджує, що Банк визначив умови,згідно яких надає собі право змінювати відсоткову ставку за кредитом, що суперечить вимогам статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів». ( а.с.85-87)

Разом з цим, як вбачається з договору сторони домовились про нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 36% річних, а згідно розрахунку заборгованості,Банком не змінювалась відсоткова ставка за кредитом. ( а.с. 4-8)

Отже, судова колегія погоджується з висновками суду щодо відмови у задоволені позову про визнання кредитного договору недійсним відповідно до статті 215 ЦК України, оскільки ОСОБА_1 не надано доказів недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог , встановленими ч.1статті 203 ЦК України.

Інші доводи апеляційної скарги також не приводять судову колегію до висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, або неправильного застосування норм матеріального закону, які є підставою для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Оскаржуване рішення відповідає положенням закону і підстав для його скасування або зміни не має.

Відповідно до частини 1 статті 82 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 110 гривень 25 копійок. (22049,48 гривень х1% х50%)

Керуючись ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 09 жовтня 2012 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 110гривень 25 копійок.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції.

Судді