Ухвала суду № 33455587, 17.06.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1 інстанції Богуславська І.А.

Категорія 41 Доповідач Гаврилова Г.Л.

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

17 червня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Ігнатоля Т.Г.

суддів Гаврилової Г.Л.,Кочегарової Л.М.

при секретарі Макаровій О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про вселення, встановлення порядку користування жилим приміщенням, стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 23 квітня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_2, вказавши, що вони з відповідачкою , яка є його колишньою дружиною, є власниками та користувачами трикімнатній квартирі АДРЕСА_1, яка складається з двох суміжних кімнат та однієї окремої . Він є інвалід 3 групи, глухонімий. Близько року між сторонами склались неприязні стосунки, та відповідачка перешкоджає йому проживати у спірній квартирі та не пускає до неї. Просив суд вселити його у спірну квартиру, встановити порядок користування квартирою, виділити йому у користування ізольованою кімнату площею 10,3 кв.м., зобов'язати відповідачку не чинити йому перешкод в користуванні виділеною кімнатою та приміщеннями загального користування, а також стягнути моральну шкоду в сумі 1000 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 23 квітня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. ОСОБА_1 вселено у квартиру АДРЕСА_1 та виділено у користування окрему кімнату площею 10,3. ОСОБА_2 зобов'язано не чинити перешкод в користуванні виділеної кімнати та приміщення загального користування.

В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволені позову.

В обґрунтовуванні апеляційної скарги посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи. Судом першої інстанції не взято до уваги, що угода купівлі-продажу спірної квартири була укладена шляхом підписання біржового контракту на Маріупольській універсальній товарної біржі і не була нотаріально завірена, отже сторони не набули права власності на неї. Не заперечуючи факту проживання в даній квартирі позивача до червня 2011 року, вважає, що останній із зазначених підстав не набув права користування квартирою.

Сторони, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи до суду не з'явились, відповідачка ОСОБА_2 надала заяву про слухання справи за її відсутність.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги в межах її доводів, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судом встановлено, що сторони в період шлюбу за сумісні кошти придбали квартиру АДРЕСА_1, яка складається з двох суміжних кімнат та однієї ізольованої .(а.с.16-18, 34). Договір купівлі-продажу даної квартири від 02.10.2001 року був укладений на її ім'я відповідачки та відповідно до реєстраційного посвідчення зареєстрований в БТІ м. Маріуполя на її ім'я 15.11.2001 року. (а.с. 15,34)

У квартирі з 18.02.2002 року зареєстрований ОСОБА_1, ОСОБА_2, їх син ОСОБА_4,1998 року народження та дочка відповідачки ОСОБА_3 ( а.с. 5,6)

Позивач з літа 2011 р. у спірній квартирі не проживає, оскільки відповідачка йому в цьому перешкоджає, про що ОСОБА_2 не заперечувала у судовому засіданні.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Отже, встановивши, що позивач набув право користування спірним приміщенням на законних підставах, а відповідачка перешкоджає йому в реалізації свого права, суд дійшов вірного висновку про вселення позивача до квартири.

Судом встановлено, що спірна квартира є трикімнатною, площею суміжних кімнат 17.1 кв.м. та 12.4. кв.м., та ізольованої кімнати - площею 10,3 кв.м.

Отже, враховуючи право позивача на користування та володіння тієї частини спільного майна в натурі , яка відповідає його частині відповідно до частини 3 статті 358 ЦК України, суд дійшов вірного висновку про можливість виділення в користування позивача окремої кімнати площею 10,3 кв.м.

Доводи апеляції, що сторони не набули право власності на дану квартиру, оскільки договір укладений на товарній Біржі, не спростовує висновків суду, оскільки договір купівлі- продажу даної квартири не оскаржується та не є предметом спору у суді.

Інші доводи апеляційної скарги також не приводять судову колегію до висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, або неправильного застосування норм матеріального закону, які є підставою для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст.303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 23 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання чинності безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді