Рішення № 33455571, 17.06.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1 інстанції Гальченко І.В.

Категорія 48 Доповідач Гаврилова Г.Л.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

Головуючого Ігнатоля Т.Г.

суддів Гаврилової Г.Л., Кочегарової Л.М.

при секретарі Макаровій О.АВ.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів на утримання батька, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Волноваського районного суду Донецької області від 14 травня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

В квітні 2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів на утримання батька, зазначивши, що він платить аліменти на користь відповідача в розмірі 1/8 частини заробітку і доходів на його утримання. На даний час він перебуває на пенсії, змінився його майновий стан,він хворіє, потребує постійного лікування та оздоровлення, та витрачає значні гроші по оренді житла. Просив звільнити його від сплати аліментів на утримання батька.

Рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 14 травня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 про звільнення від сплати аліментів - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/10 частини заробітку (доходу), але не менше 1/2 частини неоподаткованого мінімуму доходу громадян, починаючи з дня набрання чинності цього рішення і до зміни майнового стану сторін. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено у зв'язку з необґрунтованістю.

Виконавчий лист Волноваського районного суду, Донецької області на виконання ухвали Апеляційного суду Донецької області від 22.07.2002року після набрання чинності цим рішенням зобов'язано повернути до суду без подальшого виконання.

Не погодившись з рішенням суду, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, які неповно з'ясовано та недоведеність обставин, просить судове рішення скасувати та постановити нове рішення яким задовольнити його вимоги у повному обсязі. В обґрунтування апеляції посилається, що при винесені рішення суд не врахував його матеріальне становище та не взяв до уваги надані ним докази, згідно яких відповідач ухилявся від виконання батьківських обов'язків , що у відповідності до ст. 204 СК України є підставою для звільнення від сплати аліментів.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, клопотань до апеляційного суду не надавали, що у відповідності до ч.2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справі у їх відсутність.

Заслухавши суддю - доповідача, доводи позивача ОСОБА_1 який підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити,дослідивши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та, обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , 1957 року народження , перебуває на пенсії за вислугу років та розмір якої складає 3798грв. (а.с.15,22),утриманців не має. Відповідач ОСОБА_2 , 1929 року народження, який є інвалідом 1 групи, сліпий, потребує стороннього догляду, інших дітей не має, розмір його пенсії складає 1241грв. (а.с.29-31).

Судом також встановлено, що відповідно до ухвали апеляційного суду Донецької області від 22 липня 2002 року , яким було змінено рішення Волноваського районного суду м. Маріуполя від 05 березня 2002 року, на користь ОСОБА_1 з позивача по даній справі ОСОБА_1 стягнути аліменти у розмірі 1/8 частини заробітку і доходів на його утримання.

Відмовляючи у задоволені позову про звільнення у стягненні аліментів, визначених за даним судовим рішенням, суд вірно виходив з того, що підстав, передбачених чинним законодавством, для звільнення ОСОБА_1 від сплати аліментів на користь ОСОБА_2 не має.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду.

Відповідно до статті 204 Сімейного кодексу України визначається випадок коли, суд може звільнити дітей від обов'язку утримання своїх батьків, а також від обов'язку брати участь у додаткових витратах на батьків, а саме, коли буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків.

Для застосування даної статті необхідно довести винну поведінку батьків, пов'язану з їх ухиленням від виконання своїх батьківських обов'язків. Обов'язок доведення ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов'язків покладається на дітей.

Згідно частини 3 статті 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно мотивувальній частині рішення Волноваського районного суду м. Маріуполя від 05 березня 2002 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, суд прийшов до висновків, що ОСОБА_2 не ухилявся від виконання від своїх батьківських обов'язків відносно сина ОСОБА_1 Натомість, матеріально його забезпечував та піклувався як ним так і своєю матір'ю, з якої проживав син ОСОБА_1, оскільки його дружина та мати ОСОБА_1 тяжко хворіла.( а.с. 6-7)

Оскільки інших підстав для звільнення від сплати аліментів позивач не надав, судова колегія погоджується з висновком суду про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати аліментів на користь батька.

Разом з цим, згідно частини 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» суд розглядає цивільні справи відповідно до положень статей 10 і 11 ЦПК України в межах заявлених позивачем та зазначених і доведених ним обставин.

Позовних вимог щодо зменшення розміру аліментів позивачем не заявлялось.

Частиною 3 статті 303 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

З урахуванням характеру допущених судом порушень норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає необхідним вийти за межі апеляційної скарги і відповідно до вимог пункту 4 частини 1 ст. 309 ЦПК України скасувати рішення в частині зменшення розміру аліментів, як вимог, які не були заявлені позивачем в суді першої інстанції.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Волноваського районного суду Донецької області від 14 травня 2013 року в частині зменшення розміру аліментів - скасувати.

В решті судове рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді: