Рішення № 33455320, 12.08.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1 інстанції Помогайбо В.О.

Категорія 48 Доповідач Гаврилова Г.Л.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого Баркової Л.Л.

суддів Гаврилової Г.Л., Кочегарової Л.М.

при секретарі Макаровій О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 14 червня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А :

В квітні 2013 року позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів на утримання дитини, зазначив, що за рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 20 травня 2005 року відповідач платить аліменти на користь відповідачки в розмірі 1/4 частини заробітку і доходів на утримання доньки ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1. Аліменти відповідач не сплачує, у зв'язку з чим з 01.02.2011 року по 18.03.2013 року утворилась заборгованість по аліментам в розмірі 18 465,80 грн., яку відповідач добровільно сплачувати відмовляється. Просила стягнути на її користь з відповідача пеню за прострочку за період з 01.03.2011 року по 18.03.2013 року в розмірі 65914,93 грн., а також витрати понесені неї за правову допомогу, які складаються з 500 грн. - за складення позовної заяви та 2500 грн. - за правову допомогу адвоката в суді.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14 червня 2013 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2, на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 40 000 грн., та витрати за правову допомогу у розмірі 1 500 грн., а всього 41 500 грн., також стягнуто на користь держави судові витрати у розмірі 229,40 гривень.

Не погодившись з рішенням суду відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, які неповно з'ясовано та недоведеність обставин, що мають значення для справи, просив судове рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким зменшити суму заборгованості по аліментам до 8163,35 грн, а також зменшити розмір неустойки (пені) за прострочку аліментів з урахування його матеріального становища. Відмовити у стягненні витрат на правову допомогу позивачці.

Відповідач ОСОБА_2, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, що у відповідності до ч.2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справі у їх відсутність.

Заслухавши суддю - доповідача, доводи представника відповідача ОСОБА_4 яка підтримала апеляційну скаргу, заперечення позивачки та її представника ОСОБА_5, яка просила апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін, дослідивши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та, обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з положеннями ст.ст.180,181 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Кошти на утримання дитини за рішенням суду присуджуються у частці від доходу її батька, або у твердій грошовій сумі.

Судом встановлено і це підтверджено матеріалами справи, що сторони перебували у шлюбі та мають доньку ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з позивачкою.

На підставі рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 20.05.2005 року відповідач зобов'язаний виплачувати аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмір ? частки з усіх видів свого заробітку( доходу).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 03.11.2009 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, задоволено. Позбавлено батьківських прав ОСОБА_2 стосовно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно довідки наданої ПП «Лев -Тур.К» ОСОБА_2 з 01.04.2013 року працює у ПП «Лев-Тур.К» менеджером, та його заробітна плата відповідно штатного розкладу складає 1400 грн. (а.с. 43).

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 22 постанови від 15 травня 2006 р. № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Згідно довідки Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції № 11/124 від 18.03.2013 року, до Жовтневого РВ ММУ ГУМВС України в Донецькій області був надісланий матеріал на гр. ОСОБА_2 для перевірки наявності обставин порушення кримінальної справи за ст. 164 КК України за ухилення від сплати аліментів, у зв'язку з тим, що згідно матеріалів виконавчого провадження заборгованість по аліментам станом на 18.03.2013 року складає 18 465, 80 грн. (а.с. 7-9).

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного розрахунку неустойки є неспроможними, оскільки неустойка нараховується на щомісячну заборгованість від суми несплачених аліментів за кожен день за весь час прострочення по день добровільного погашення боргу або на момент стягнення, тоді як апелянт у своїх розрахунках за кожний місяць обмежив її нарахування у часі місяцем, в якому виникла заборгованість.

Судова колегія відхиляє доводи відповідача щодо застосування до даних правовідносин позовної давності, передбаченої ст. 258 УЦК України, оскільки відповідно до ч.1. ст. 20 Сімейного кодексу до вимог, що випливають із аліментних відносин, позовна давність не застосовується, а відтак, до правовідносин, які регулюються ст. 196 СК не поширюється дія статті 258 ЦК України.

Суд з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів зменшив розмір неустойки з 65 914 гривень 93 коп. до 40000 гривень.

Судова колегія не розглядає вимоги апеляції щодо звільнення його від заборгованості по аліментам, оскільки дане питання не було предметом розгляду суду першої інстанції та відповідач не звертався із зустрічними позовними вимогами.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та положень закону, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Разом з цим з положенням ст.30 Закону України " Про адвокатурута адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 1 ст.84 ЦПК УКраїни витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом (ч. 2 ст.84 ЦПК УКраїни).

Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011 року затверджено граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних справ.

Відповідно до статті 1 даного Закону розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні,на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Згідно до положень ч. 1 ст.88 ЦПК УКраїни стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Виходячи з аналізу ст. ст.84 та ст. 88 ЦПК України та ст. 30 Закону України " Про адвокатуру та адвокатську діяльність" судові витрати на правову допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов'язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачами надано лише довідку про сплату 500 гривень за підготовку позову та витрат на правову допомогу за участь у судових засіданнях у розмірі 2500 гривень.

Судом першої інстанції, задовольняючи позов в частині стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 1500 гривень не зазначено розрахунків витрат на правову допомогу, з яких виходив суд при задоволенні позову в цій частині; не враховано положення Закону України від 20.12.2011 року щодо граничного розміру компенсації витрат на правову допомогу; не перевірено, якими документами підтверджуються розрахунки витрат, а саме: документами, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, оформлених у встановленому законом порядку (квитанції до прибуткового касового ордеру, платіжного доручення з відміткою банку або іншого банківського документу, касового чеку).

З огляду на допущені судом порушення норм процесуального права, рішення суду першої інстанції в частині відшкодування витрат на правову допомогу підлягає зміни із стягненням на користь позивача суми 500 гривень, які ним витрачені на правову допомогу щодо складання процесуального документу( позовної заяви).

Керуючись ст.ст.303, 307,309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14 червня 2013 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу у розмірі 1500 гривень змінити та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 500 гривень.

Виключити із резолютивній частині рішення слова та цифри « а всього 41 500 гривень».

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді: