Ухвала суду № 33454769, 07.05.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Категорія 57 Головуючий 1 інстанції Федотова В.М.

Доповідач Кочегарова Л.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

7 травня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області у складі :

головуючого Баркової Л.Л.

суддів Гаврилової Г.Л. Кочегарової Л.М.

при секретарі Макаровій О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Маріуполя від 2 квітня 2013 року у справі за поданням начальника Приморського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції (далі Приморський ВДВС) про примусовий вхід до подвір'я та будинку боржника,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя від 2 квітня 2013 року подання начальника Приморського ВДВС задоволено. Надано дозвіл посадовій особі Приморського ВДВС на примусове входження до подвір'я та у будинок АДРЕСА_3 для проведення виконавчих дій по опису та арешту майна боржника.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою відмовити в задоволенні подання Приморського ВДВС, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1, який доводи скарги підтримав, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з п. 1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Задовольняючи подання державного виконавця Приморського ВДВС, суд виходив з того, що не на все майно боржника ОСОБА_2 накладено арешт, нерухомого майна за боржником не значиться, він не дає змоги державному виконавцеві проводити виконавчі дії у жилому приміщенні АДРЕСА_3 у м. Маріуполя, а тому, без примусового входження до будинку боржника, з метою встановлення майна, на яке може бути звернуто стягнення, виконання судового рішення не можливе.

З ухвалою суду про надання дозволу про примусове проникнення до житла не можна не погодитися.

Відповідно до ч.1,2 ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

У відповідності з вимогами ч.1 ст. 376 ЦПК України, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.

Згідно ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, крім іншого, безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Як вбачається з матеріалів справи на виконанні Приморського ВДВС знаходиться виконавче провадження № 32846687 по виконанню виконавчого листа № 2-555 від 16 травня 2011 року, виданого Бердянським міським судом Запорізької області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «АБ Укргазбанк» заборгованості в сумі 634 535,33 грн. У виконавчому документі фактичне місце проживання ОСОБА_2 зазначено - АДРЕСА_3 (а.с.2)

31 травня 2012 року заступником начальника Приморського ВДВС була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «АБ Укргазбанк» заборгованості в зазначеному розмірі.

14 червня 2012 року від ПАТ «АБ Укргазбанк» надійшов лист про оголошення у розшук рухомого майна боржника, а саме, автомобіля DACIA LOGAN, д/н НОМЕР_3.

25 вересня 2012 року державним виконавцем Приморського ВДВС винесено постанову про оголошення у розшук зазначеного автомобіля.

11 грудня 2012 року ОСОБА_2 надав заяву про те, що автомобіль DACIA LOGAN, д/н НОМЕР_3 знаходиться у заставі ПАТ «Родовід Банк» та заяву про те, що він зареєстрований і мешкає за адресою АДРЕСА_1.

Згідно відповіді з БТІ м. Маріуполя накласти арешт на домоволодіння АДРЕСА_3, а також на квартиру АДРЕСА_1 не можливо, оскільки дане нерухоме майно за ОСОБА_2 не зареєстровано.

25 травня 2012 року державним виконавцем Іллічівського ВДВС винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та зазначено, що боржник ОСОБА_2 прописаний за адресою АДРЕСА_1, але не проживає. За вказаною адресою мешкає мати боржника - ОСОБА_3. Майно за вказаною адресою в боржника не виявлено. Згідно відповіді БТІ м. Маріуполя нерухоме майно за боржником не зареєстроване. Згідно відповіді МРЕВ за боржником зареєстровано автомобіль DACIA LOGAN 90 К, на який накладено арешт, оголошено розшук автомобіля. Боржник проживає за адресою АДРЕСА_3, що є територією Приморського ВДВС ММУЮ.

28 лютого 2013 року державним виконавцем Приморського ВДВС було здійснено вихід за адресою боржника, а саме, на АДРЕСА_3 м. Маріуполь, про що було складено акт, в якому зазначалося, що до будинку для проведення опису й арешту державного виконавця не допустили, посилаючись на те, що ОСОБА_2 немає вдома.

З урахуванням викладених обставин та норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку, що ухвалене судом рішення про надання дозволу на примусове проникнення до будинку АДРЕСА_3 м. Маріуполя є обґрунтованим і підстав для скасування ухвали суду немає.

При цьому, в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 не заперечував того, що ОСОБА_2 деякий час проживав у його будинку, знаходиться у шлюбі з його донькою - ОСОБА_4, яка разом з двома дітьми проживає у будинку АДРЕСА_3.

Отже, доводи ОСОБА_1, викладені в скарзі, про відсутність підстав для проникнення у його будинок, не спростовують правильності висновків, зроблених судом першої інстанції і не містять правових підстав для скасування судового рішення, оскільки воно ухвалено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись п.1 ч.2 ст. 307, ст.312 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Приморського районного суду міста Маріуполя від 2 квітня 2013 залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, пенсіонер, проживає АДРЕСА_3, паспорт НОМЕР_4, тел.НОМЕР_2) судовий збір в дохід держави в розмірі 114,70 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий Баркова Л.Л.

судді Гаврилова Г.Л.

Кочегарова Л.М.