Ухвала суду № 33453641, 03.04.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

головуючий в I інстанції Заставенко М.О.

Категорія 24 суддя доповідач Никифоряк Л.П.

____________

У Х В А Л А

Іменем У К Р А Ї Н И

03 квітня 2013 року апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого судді Краснощокової Н.С.

Суддів Безрученко Ю.О., Никифоряка Л.П.

при секретарі судового засідання Папченко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського правління юстиції в Донецькій області на ухвалу Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 22 лютого 2013 року у справі за скаргою публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на дії державного виконавця Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського правління юстиції в Донецькій області, -

ВСТАНОВИВ:

11 лютого 2013 року публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» /надалі Товариство/ звернулося в суду із скаргою на дії державного виконавця Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського правління юстиції в Донецькій області /надалі ВДВС/ з вимогами про визнання дій державного виконавця неправомірними та визнання неправомірною і скасування постанови державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Ухвалою Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 22 лютого 2013 року скаргу задоволено, визнано дії державного виконавця ВДВС щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження за судовим наказом від 11 вересня 2012 року неправомірними та зобов'язано ВДВС відкрити виконавче провадження.

З такою ухвалою не погодився ВДВС, в апеляційній скарзі представник останнього просив скасувати ухвалу та постановити нову якою скаргу залишити без задоволення, посилався при цьому на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, оскільки суд невірно тлумачив норму матеріального права.

Також на думку заявника, судом не враховано, що виконавчий документ яким відповідно до обставин справи був судовий наказ не відповідав вимогам які до нього ставилися на час його ухвалення та у державного виконавця були всі правові підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника Товариства та пояснення представника ВДВС, судова колегія, перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до вимог статті 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, вважає що апеляційну скаргу слід задовольнити за наступних підстав.

Так, судом встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що на виконання до ВДВС 18 грудня 2012 року надійшов виконавчий документ, судовий наказ виданий Червоногвардійським міським судом м. Макіївки Донецької області від 11 вересня 2012 року про стягнення з ОСОБА_1, яка проживає в АДРЕСА_1 на користь Товариства заборгованості, та згідно постанови державного виконавця ВДВС від 18 грудня 2012 року відмовлено в прийняті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання зазначеного судового наказу, з причин того, що виконавчий документ не відповідає вимогам статті 18 закону України «Про виконавче провадження», а саме у ньому відсутній ІІН боржника або номер і серія паспорту, у разі відмови від ІІН та суд виходив з того, що державний виконавець порушив вимоги чинного законодавства, оскільки виконавчий документ по своїй формі і змісту відповідав вимогам які до нього ставилися.

Такий висновок суду першої інстанції не ґрунтується на обставинах справи та зроблений судом з порушенням норм матеріального права.

Так суд до спірних правовідносин застосував положення Закону України "Про виконавче провадження" /надалі Закон/ та цивільного-процесуального кодексу України /надалі ЦПК України/.

З урахуванням наведених норм, судовий наказ за своїм змістом повинен відповідати вимогам встановленим статтею 103 ЦПК України, та разом з тим, судовий наказ одночасно є виконавчим документом і виконавчий лист не видається, через що судовий наказ також мав відповідати встановленим Законом вимогам до виконавчого документа.

На час постановлення наказу діяла стаття 18 Закону в редакції згідно із Законом України від 04.07.2012 р. N 5037-VI, відповідно до якої у виконавчому документі окрім іншого зазначаються індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України.

Отже виходячи із дійсного змісту наведеної норми у виконавчому документі повинен був зазначатися індивідуальний ідентифікаційний номер боржника, з огляду на що, зміст виконавчого документу не узгоджувався із вимогами чинного законодавства.

Та суд першої інстанції, розглядаючи скаргу на дії державного виконавця, діючи в межах заявлених вимог, мав виходити із положень чинного законодавства України що діяло на момент звернення виконавчого документу до виконання станом на 18 грудня 2012 року та діяти у відповідності до буквального змісту матеріальної норми.

Разом з тим, суд не врахував положення статті 26 Закону якою передбачено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону.

Отже стосовно обставин справи державним виконавцем дотримано вимог передбачених чинним законодавством, державний виконавець діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції не виконав вимоги закону у частині, яка була предметом оскарження та із наведеного необхідно зробити висновок, що ухвала суду не відповідає вимогам про законність та обґрунтованість, з огляду на що, доводи апеляційної скарги підлягають задоволенню, та за таких підстав, колегія апеляційного суду вважає за необхідне ухвалу суду першої інстанції скасувати та в задоволенні скарги відмовити.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського правління юстиції в Донецькій області задовольнити.

Ухвалу Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 22 лютого 2013 року скасувати та відмовити в задоволенні скарги публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на дії державного виконавця Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського правління юстиції в Донецькій області.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: