Рішення № 33453569, 13.03.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

головуючий в I інстанції Гладка І.А.

Категорія 25 суддя доповідач Никифоряк Л.П.

___________

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 березня 2013 року апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого судді Краснощокової Н.С.

Суддів Барсукової О.І., Никифоряка Л.П.

при секретарі судового засідання Папченко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» на рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 31 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» про стягнення страхового платежу та страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

17 грудня 2012 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» /надалі Товариство/ в якому просив стягнути з останнього на його користь сплачений страховий платіж за договором добровільного страхування наземного транспорту в розмірі 6425,39 грн, через те, що страховиком порушені умови договору та договір підлягає достроковому припиненню, страхове відшкодування за договором в розмірі 2995,00 грн. та пеню за несвоєчасну сплату страхового відшкодування в розмірі 158,74 грн.

Рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 31 січня 2013 року позов задоволено повністю.

З рішенням суду не погодилося Товариство, представник останнього в апеляційній скарзі просив ухвалене в справі судове рішення скасувати та відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що суд не врахував обставин з приводу того, що виплата страхового відшкодування була здійснена страхувальнику вчасно на підставі заяви, в якій зазначалося про те, що позивач просить при здійсненні виплати утримати із належної йому суми страхового відшкодування суми в розмірі несплаченого страхового платежу, з огляду на що, Товариством не було допущено жодних порушень умов договору страхування.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, за відсутності представника Товариства, від якого надійшло клопотання про розгляд справи без нього, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити за наступних підстав.

Задовольняючи позов про стягнення страхового платежу, сум страхового відшкодування та пені, суд першої інстанції виходив з того, що 25 липня 2012 року стався страховий випадок, внаслідок пошкодження застрахованого транспортного засобу третіми особами та суд стягнув з відповідача страхове відшкодування, яке відповідач неправомірно відмовився сплачувати в межах страхової суми, також, суд з огляду на порушення Товариством умов договору щодо сплати страхового відшкодування, стягнув сплачену позивачем суму страхового платежу та пеню.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції не повно з'ясував обставини у справі та неправильно застосував норми матеріального права.

Так, до правовідносин, що склалися між сторонами підлягають застосуванню положення Закону України "Про страхування" в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин /надалі Закон/.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Між страховиком Товариством та страхувальником ОСОБА_1 08 травня 2012 року укладено договір страхування строком дії з 19 травня 2012 року по 18 травня 2013 року /надалі Договір/

Та під час укладення договору добровільного страхування сторони дійшли згоди стосовно всіх істотних умов страхування, передбачених Законом та страховик здійснив страхування автомобілю Nissan X-Trail, реєстраційний номер НОМЕР_1, а позивач сплатив визначений договором страховий платіж у частковому розмірі 6425,39 грн., що підтверджено письмовими доказами.

Та відповідно до встановлених обставин, які сторонами не оспорювались, страховий випадок стався в період дії договору страхування, в ході якого застрахований автомобіль Nissan X-Trail, реєстраційний номер НОМЕР_1 зазнав технічних пошкоджень, також був відсутній спір з приводу розміру страхового відшкодування.

Згідно чинного законодавства, при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк та страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом /пункт 3 частина 1 статті 20/

Отже страховик був зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування на умовах і в строки визначені Договором.

Розділом 9 Договору передбачені умови здійснення страхової виплати, та зазначено що страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування протягом 12 календарних днів з дня прийняття рішення про виплату страхового відшкодування, яке приймається страховиком після надання письмової заяви та всіх необхідних документів також протягом 12 днів з дня отримання необхідного документа, що підтверджує настання страхового випадку та розмір збитків, та складання страхового акту /пункти 9.2, 9.4 та 9.5 Договору/.

Та відповідно до встановлених обставин, страхувальник виконав умови договору, звернувся 02 серпня 2012 року до страховика із письмовою заявою /а.с. 30/, на що страхувальником 08 серпня 2008 року складено страховий акт № 9036/к/п, однак роблячи висновки про те, що Товариством не виплачено страхове відшкодування, суд не взяв до уваги обставини які мають істотне значення для вирішення справи.

Зокрема суд першої інстанції не врахував положень Договору, відповідно до пункту 1.6 якого страховий платіж за договором становить 12850,77 грн. та передбачено, що страхувальник сплачує частину страхового платежу в розмірі 6425,39 грн. по 18 травня 2012 року, що страхувальником було здійснено, іншу частину страхового платежу в розмірі 6425,38 грн. останній мав сплатити по 18 листопада 2012 року, та при цьому визначено, що Договір набуває чинності з 19 травня 2012 року, як дата початку строку дії Договору, але не раніше дня наступного за днем сплати страхувальником страхового платежу (першої частини страхового платежу), і діє до 18 травня 2013 року, як дата закінчення строку дії Договору /пункти 1.13, 4.1 Договору/.

Отже з огляду на оплату страхувальником першої частини страхового платежу вірні висновки суду про те, що Договір станом на момент виникнення страхової події діяв.

Разом з тим, достовірно встановлено, що страхувальником не було сплачено страховий платіж в повному обсязі, та на час звернення страхувальника 02 серпня 2012 року із заявою про виплату страхового відшкодування залишалася несплаченою чергова частина страхового платежу, яку страхувальник зобов'язаний був своєчасно внести в строки та обсягах, визначених цим Договором.

Та у зв'язку із наявністю несплаченої частини страхового платежу, відповідно до положень Договору, страховик мав право запропонувати страхувальнику ОСОБА_1 сплатити несплачену частину річного страхового платежу до виплати страхового відшкодування, а в разі відмови страхувальника сплатити несплачену частину річного платежу, - вирахувати суми несплаченого страхового платежу з суми страхового відшкодування /пункт 6.3.10 Договору/.

У той же час, не відповідають дійсним обставинам висновки суду першої інстанції з приводу того, що оскільки страховик жодної пропозиції страхувальнику не робив, він не здобув права вираховувати суми несплаченого страхового платежу з суми страхового відшкодування, оскільки із заяви складеної та підписаної ОСОБА_1 на адресу Товариства про виплату страхового відшкодування від 02 серпня 2012 року вбачається, що останній сам просив страхове відшкодування виплатити шляхом перерахування на розрахунковий рахунок, та при цьому просив при здійсненні виплати утримати із належної йому суми страхового відшкодування суму в розмірі несплаченого страхового платежу.

Тобто порядок виплати страхового відшкодування, що був запропонований страхувальником у заяві повністю узгоджується із умовами Договору, пунктом 4.3 якого передбачено, що під сплатою страхового платежу (його частини) розуміють внесення страхового платежу (його частини) на поточний рахунок або в касу страховика.

У той же час, в підтвердження обставин щодо зарахування коштів страхового відшкодування на підставі страхового акту № 9036/к/п від 08 серпня 2012 року в сумі 2995,00 грн. в погашення несплаченого чергового страхового платежу за Договором, апеляційний суд приймає довідку Товариства від 14 лютого 2013 року /а.с. 65/ та сам страховий акт № 9036/к/п від 08 серпня 2012 року відповідно до змісту якого, у графі «визначення розміру і порядку виплати страхового відшкодування» зазначено, про утримання з суми страхового відшкодування несплаченого страхового платежу розмірі 2995,00 грн., та визначено що з урахуванням утриманого платежу сума до виплати становить 0,00 грн.

Отже, встановлені обставини, що підтверджені сукупністю належних та допустимих доказів дають підстави для висновку про те що страховик виконав умови договору та здійснив виплату страхового відшкодування в строки та в обсязі визначеному Договором, з урахуванням порядку запропонованого страхувальником та викладеного в заяві.

Отже суд першої інстанції в порушення вимог матеріальних норм не застосував до спірних правовідносин положення Договору страхування, які підлягали застосуванню, та не врахував існуючих між сторонами домовленостей.

У той же час, з огляду на належне виконання Страховиком умов Договору, відсутні підстави для сплати пені за несвоєчасну сплату страхового відшкодування.

Разом з тим, з урахуванням встановлених у справі обставин відсутні правові підстави для дострокового припинення Договору на вимогу страхувальника через порушення страховиком умов Договору, з огляду на що, відсутні підстави для задоволення позову про повернення страховику сплаченого страхувальником страхового платежу в повному розмірі.

Отже, допущені судом порушення норм матеріального права та неповне з'ясування судом обставин, що мають значення у справі призвели до неправильного вирішення справи, з огляду на що, у відповідності до статті 309 ЦПК України рішення про стягнення з Товариства на користь ОСОБА_1 страхового платежу, страхового відшкодування та пені слід скасувати, та в задоволенні позову відмовити.

Також відповідно до статті 88 ЦПК України стороні відповідача, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує понесені нею і документально підтверджені судові витрати, що складаються із судового збору в розмірі 114,70 грн. сплаченого за подання апеляційної скарги, який підлягає стягненню з позивача.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» задовольнити.

Рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 31 січня 2013 року скасувати.

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» про стягнення страхового платежу та страхового відшкодування.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» судовий збір в розмірі 114,70 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів з моменту проголошення до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: