Постанова № 33452023, 11.09.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2013 р. Справа № 914/2389/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Михалюк О.В.

суддів Мельник Г.І.

Плотніцький Б.Д.

зрозглянув апеляційну скаргу Львівського комунального підприємства "Південне"

на рішення господарського суду Львівської області від 10.07.2013р.

у справі № 914/2389/13

за позовом Львівського комунального підприємства "Львівтеплоенерго", м.Львів

до Львівського комунального підприємства "Південне", м.Львів

про стягнення 10003,81 грн. заборгованості,

участю представників:

від скаржника - не з»явився;

від позивача -Бекерська О.І.

В ході судового засідання представнику позивача права і обов'язки, передбачені ст..22 ГПК України роз'яснені, заперечень щодо складу суду не поступало.

Скаржник належним чином був повідомлений про день та час слухання справи, однак повноважного представника в засідання не скерував, в зв'язку з чим колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами.

Розгляд апеляційної скарги відкладався, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника скаржника.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 28.08.2013р. колегія суддів, зобов'язала скаржника до наступного судового засідання, подати докази погашення заборгованості по договору №1311ф від 01.10.2011р.

Вимоги ухвали скаржник не виконав, в судове засідання не з`явився.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Рішенням господарського суду Львівської області від 10.07.2013 року у справі №914/2389/13 (суддя Шпакович О.) задоволено позов повністю, стягнуто з Львівського комунального підприємства «Південне», м.Львів на користь Львівського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м.Львів 9 778, 47 грн.- основного боргу, 202, 29 грн.-пені, 3% річних від прострочених платежів у сумі 21,00грн., інфляційні втрати у сумі 2,05 грн., а також судовий збір у сумі 1 720,50 грн.

Не погоджуючись з даним рішенням відповідач - ЛКП «Південне», м.Львів подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 10.07.2013 року у справі №914/2389/13, посилаючись, зокрема, на те, що оскаржуване рішення є незаконне, винесене з порушенням норм матеріального і процесуального права. На думку апелянта господарським судом Львівської області рішення від 10.07.2013 року прийняте без повного з`ясування всіх обставин справи.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

01.10.2011 сторонами укладено договір №1311/Ф, згідно з умовами якого (п.1) позивач здійснює постачання теплової енергії до об'єкту відповідача (визначеному додатком №1 до договору).

Обсяги спожитої відповідачем теплової енергії визначаються за показами приладу обліку, відповідно до яких позивачем щомісячно видається споживачу рахунок на оплату.

Відповідно до умов п.6.3. договору, відповідач зобов'язався здійснювати оплату вартості спожитої теплової енергії (та теплового навантаження) до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, проте, допустив порушення грошових зобов'язань: оплату вартості теплоенергії, спожитої у грудні місяці 2012 року - травні місяці 2013 року, оплачено лише частково, і сума боргу складає 9 778,47грн.

Пунктом 7.2.3. договору, позивачем нараховано пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (від суми боргу) за кожен день прострочення платежу, сума якої складає 202,29грн. позивачем, згідно з нормою ч.2 ст.625 ЦКУ, нараховано відповідачу 3% річних від простроченних платежів (у сумі 21,00грн.) та інфляційні втрати (у сумі 2,05грн.).

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати вартості теплоенергії виконав частково. На час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем, згідно документів становить 9 778, 47 грн.- основного боргу.

11.09.2013 року представником позивача-ЛКП «Львівтеплоенерго», через канцелярію суду подано відзив на апеляційну скаргу з додатками (вх..№05-04/5321/13) та письмові пояснення, щодо існування між сторонами договірних відносин, які стосуються постачання теплової енергії в гарячій воді до приміщень, розташованих за адресою (м.Львів, вул..Кульпарківська,131) оформлених угодою від 01.11.2002 року №444Ф та докази отримання коштів погашення суми заборгованості за теплову енергію за цим договором.

Також, позивач повідомляє, що за час розгляду справи в рахунок погашення боргу за договором, невиконання якого і є предметом спору, а саме договір №1311Ф від 01.10.2011 року жодних оплат не було здійснено.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п.2 ст.614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав.

Відповідно до ст..625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох відсотків річних простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Однак, як вбачається з матеріалів справи відповідачем - ЛКП «Південне», м.Львів зобов»язання за договором постачання теплової енергії не виконано, суму боргу в добровільному порядку не сплачено.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.91,101,103,105 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Рішення господарського суду Львівської області від 10.07.2013р. у справі № 914/2389/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Ухвалою суду від 14.08.2013 року відстрочено сплату судового збору за розгляд апеляційної скарги до прийняття постанови у даній справі.

За таких обставин судовий збір у розмірі 860 грн., 25 коп. підлягає до стягнення з скаржника - ЛКП «Південне», м.Львів в дохід Державного бюджету України за розгляд апеляційної скарги.

Господарському суду Львівської області видати наказ на виконання даної постанови.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено «12» вересня 2013р.

Головуючий суддя Михалюк О. В.

суддя Мельник Г. І.

суддя Плотніцький Б.Д.