Рішення № 33451537, 10.09.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2013 р. Справа № 914/2768/13

За позовом: приватного акціонерного товариства "Лісопереробна фірма "Немирів" (надалі - Товариство), смт. Немирів,до відповідача:Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі - Антимонопольний комітет), м. Львів,за участю третьої особи:товариства з обмеженою відповідальністю. "Лісоторгпроект", м. Рава-Руська,про: визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.04.2013 р. №58 у справі № 3-01-201/2012.Суддя Т. РимЗа участю представників:позивача:не з'явивсявідповідача:Оленюк С.Л. - довіреність від 08.10.2012 р.,третьої особи:не з'явивсяНа розгляд господарського суду Львівської області подано позов приватного акціонерного товариства "Лісопереробна фірма "Немирів" до Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.04.2013 р. №58 у справі № 3-01-201/2012. Ухвалою господарського суду Львівської області від 18.07.2013 р. провадження у справі порушено, справу призначено до розгляду на 05.08.2013 р. залучено до участі у справі третю особу - товариство з обмеженою відповідальністю. "Лісоторгпроект". Рух справи відображено у попередніх ухвалах суду.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним. Антимонопольним комітетом ухвалено рішення №58 від 18.04.2013 р. про порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу. Проте Товариство вважає, що є правові підстави для визнання недійсним такого рішення. Власну позицію мотивує тим, що відповідач прийняв спірні рішення за відсутності доказів негативного впливу дій позивача на стан конкуренції при проведенні торгів, у тому числі шляхом отримання незаконної переваги над учасниками торгів. Відповідачем обов'язково має бути встановлено факт вчинення узгоджених дій та настання або реальна можливість настання внаслідок їх вчинення недопущення, усунення чи обмеження конкуренції з обов'язковим з'ясуванням того, в чому конкретно такі наслідки антиконкурентних дій могли б полягати або полягають. Подібність пробілів та вирівнювання тексту, схожі побудови таблиці не можуть бути доказами узгодженості учасниками торгів дій та не впливають на визначення переможця і не спотворюють результатів тендеру. Не наведено доказів порушення конфіденційності інформації, що надавалась учасникам при здійсненні процедури закупівлі. Фактів, за наявності яких відхиляється пропозиція учасників торгів чи відміняються торги, замовником у ході проведення торгів не виявлено. Крім того, позивач зазначає про відсутність в рішенні доказів обмеження конкуренції внаслідок дій (бездіяльності) суб'єкта господарювання або іншого негативного впливу таких дій на стан конкуренції на визначеному відповідним органом ринку. У зв'язку з наведеним просить визнати недійсним рішення Антимонопольного комітету №58 від 18.04.2013 р.

Відповідач просить відмовити у задоволенні позову у зв'язку з наступним. У рішенні №58 на підставі аналізу на ринку поведінки ПрАТ "Лісопереробна фірма "Немирів" та ТзОВ "Лісоторгпроект" встановлено однаковість (тотожність) цін тендерних пропозицій, нехарактерну для таких випадків подібність у зовнішньому оформленні, структурі, текстовому змісті, що виключає можливість підготовки пропозицій кожним з суб'єктів господарювання окремо, без обміну інформацією. Зазначене свідчить про координацію їхньої поведінки під час участі в конкурсних торгах (не створено конкурентне середовище у сфері державних закупівель, не дотримано принципу добросовісної конкуренції серед учасників торгів, внаслідок чого спотворено результати торгів), тобто, вчинено антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів. Безпідставні твердження позивача про необхідність встановлення наслідків антиконкурентиних узгоджених дій та невідповідність умовам схожості. Крім того, позивач вимагає скасувати рішення в цілому, хоч воно стосується також і ТзОВ "Лісоторгпроект", який не є позивачем у справі.

Представник третьої особи в судові засідання не з'являвся, хоча був належно повідомлений про час та місце судового розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, долученими до матеріалів справи, додаткових доказів та пояснень по суті спору третя особа не подала. За таких обставин суд розглядає справи за наявними матеріалами.

Вислухавши представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Згідно з розпорядженням адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.12.2012 №163Р розпочато розгляд справи за виявленими ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції ПрАТ ЛПФ "Немирів" та ТзОВ "Лісоторгпроект"

Рішенням адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.04.2013 р. №58 (надалі - Рішення) визнано, що ПАТ "Лісопереробна фірма "Немирів" та ТзОВ "Лісоторгпроект" під час участі у торгах на закупівлю "Послуги в лісовому господарстві" вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій щодо спотворення результатів торгів, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

При ухваленні рішення суд керувався таким.

Відносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями Господарського кодексу України, Закону України "Про захист економічної конкуренції", Законом України "Про Антимонопольний комітет України", Законом України "Про здійснення державних закупівель".

Частиною 3 статті 42 Конституції України визначено, що держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики" однією з основних засад внутрішньої політики в економічній сфері є розвиток конкуренції як основного чинника підвищення ефективності економіки, забезпечення дієвого регулювання діяльності природних монополій, недопущення проявів монополізму на державному та регіональному рівнях.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництвом визнається самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Частиною 1 статті 25 Господарського кодексу України визначено, що держава підтримує конкуренцію як змагання між суб'єктами господарювання, що забезпечує завдяки їх власним досягненням здобуття ними певних економічних переваг, внаслідок чого споживачі та суб'єкти господарювання отримують можливість вибору необхідного товару і при цьому окремі суб'єкти господарювання не визначають умов реалізації товару на ринку. Аналогічне за своєю суттю поняття відображено і в статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Відповідно до положень статті 3 Закону України "Про здійснення державних закупівель" закупівлі здійснюються за принципом добросовісної конкуренції серед учасників.

Наведене визначення дозволяє зробити висновок, що конкуренцією є таке змагання суб'єктів господарювання, яке призводить або може призвести до отримання такими суб'єктами певних економічних переваг. При цьому такі переваги забезпечуються завдяки їх власним досягненням. Наслідком такого змагання є те, що споживачі (замовники) отримують можливість вибору необхідного товару і при цьому окремі суб'єкти господарювання (учасники конкурентного змагання) не визначають умов реалізації товару чи послуг на ринку, чи іншим чином не обмежують конкурентне змагання.

Підставою прийняття Рішення є встановлення Антимонопольним комітетом у діях позивача та третьої особи антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів. Таке порушення передбачено пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Такого висновку Антимонопольний комітет дійшов на основі таких фактів:

- цінові пропозиції у трьох лотах двох учасників торгів повністю співпадають;

- кількість днів відтермінування платежу в учасників торгів почергово є різними, внаслідок чого в лотах 1 та 2 перемогла третя особа, а в лотах 3, 4, 5 - позивач;

- документація учасників торгів є подібною, схожа у зовнішньому оформленні, структурі, текстовому змісті, встановлено однаковість (тотожність) цін тендерних пропозицій;

- учасники торгів перебувають у різноманітних договірних відносинах.

Необхідно зазначити, що відповідно до положень статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:

- неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;

- недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

- невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

- порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Однак, позивач чітко так і не назвав конкретну підставу для скасування рішення Антимонопольного комітету.

Позивач при обґрунтуванні підстав для визнання недійсним Рішення Антимонопольного комітету покликається на те, що подібність пробілів та вирівнювання тексту, схожі побудови таблиць не можуть бути доказами узгодженості учасниками торгів дій та не впливають на визначення переможця і не спотворюють результатів тендеру. Позивач зазначає, що відповідач прийняв оскаржуване рішення за відсутності доказів негативного впливу дій позивача на стан конкуренції при проведенні торгів, у тому числі шляхом отримання незаконної переваги.

Таке твердження повністю спростовується тим, що Антимонопольний комітет встановив порушення, яке передбачено пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" - антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів. Зазначений вид порушення не вимагає настання якихось наслідків, адже сам по собі усуває конкуренцію як вид економічного змагання.

В частині тверджень позивача щодо прийняття спірного Рішення за відсутності доказів негативного впливу дій позивача на стан конкуренції при проведенні торгів суд враховує таке. Згідно з положенням пункту 14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" для кваліфікації дій суб'єктів господарювання як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, або як антиконкурентних узгоджених дій, або як недобросовісної конкуренції не є обов'язковим з'ясування настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків. Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як зловживання монопольним (домінуючим) становищем (частина друга статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), або як антиконкурентні узгоджені дії (частина друга статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), або як недобросовісна конкуренція (статті 5, 7, 9, 11, 13 - 15 і 19 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"), або можливості настання зазначених наслідків у зв'язку з відповідними діями таких суб'єктів господарювання (частина перша статей 6 і 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", статті 4, 6, 8, 151, 16, 17 і 18 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції").

З урахуванням наведеного посилання позивача на відсутність доказів негативного впливу є безпідставним.

Невірним є також посилання позивача і на норми Закону України "Про здійснення державних закупівель" в тій частині, що замовником не було відхилено пропозиції учасників торгів, торги відбулися і замовником визначено переможців. Зазначені доводи не стосуються предмета спору, адже до повноважень замовника не належить перевірка тендерної документації на предмет виявлення антиконкурентних узгоджених дій.

Крім того, безпідставним є посилання позивача на відсутність в рішенні доказів обмеження конкуренції внаслідок дій (бездіяльності) суб'єкта господарювання або іншого негативного впливу таких дій на стан конкуренції на визначеному відповідним органом ринку. Зазначене положення слідує із пункту 8.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства". Проте наведене положення стосується частини третьої статті 6 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", а саме: вчинення суб'єктами господарювання антиконкурентних узгоджених дій у вигляді схожих дій (бездіяльності) на ринку товарів. Наведене порушення є цілком самостійним порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, окремим від того, що визначене пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та яке виявлено Антимонопольним комітетом.

Погоджуючись із твердженням позивача про недостатність доказу схожості в діях учасників торгів для виявлення анти конкурентних дій, суд звертає увагу, що рішення Антимонопольного комітету ґрунтується і на інших фактах: цінові пропозиції у трьох лотах двох учасників торгів повністю співпадають; кількість днів відтермінування платежу в учасників торгів почергово є різними, внаслідок чого в лотах 1 та 2 перемогла третя особа, а в лотах 3, 4, 5 - позивач; учасники торгів перебувають у різноманітних договірних відносинах.

Зазначені докази в сукупності дають підстави для висновку про обґрунтованість оспорюваного рішення Антимонопольного комітету, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, залишається за позивачем.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 1, 6, 121, 17, 22, 221, 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" 1, 5, 6, 50, 56, 59, 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", статтями 1, 3 Закону України "Про здійснення державних закупівель", статтею 40 Господарського кодексу України, статтями 1, 43, 33, 38, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. В задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 13.09.2013 року.

Суддя Рим Т.Я.