Рішення № 33451487, 10.09.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2013 р. Справа № 911/3114/13

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Луганського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Луганськ Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТУКРПРОМ-ВР" про стягнення боргу,

за участю представників:

прокуратури: Крикун-Труш А.В. (дов. б/н від 09.09.2013);

позивача 1: не з'явилися;

позивача 2: не з'явилися;

відповідача: Горбач О.В. (дов. б/н від 25.05.2013).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Луганського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Луганськ Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТУКРПРОМ-ВР" про стягнення боргу.

Прокурор обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 18 про відшкодування вартості водопостачання та водовідведення, спожитого в процесі надання послуг з харчування від 01.03.2012.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.08.2013 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 27.08.2013.

Ухвалою від 27.08.2013 розгляд справи було відкладено на 10.09.2013.

06.09.2013 через канцелярію господарського суду Київської області надійшло клопотання позивача-2 про відкладення розгляду справи у зв'язку з участю його представника в іншому судовому засіданні в іншому суді. Суд відмовляє в задоволенні цього клопотання з підстав того, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні (Аналогічна правова позиція викладена у п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції).

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. (Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»)

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про судове засідання та те, що реалізація норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом у сторін документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права подавати та витребовувати через суд докази, а також враховуючи положення п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, який визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом в межах наданих повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

В судовому засіданні 10.09.2013 суд заслухав пояснення представників прокуратури та відповідача.

Оскільки, про розгляд справи сторони були належним чином повідомлені, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та відповідача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

Установив:

01.03.2012 між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Луганська (сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОПТУКРПРОМ-ВР" (сторона 2), та Військовою частиною А0194 (сторона 3) було укладено договір № 18 про відшкодування вартості водопостачання та водовідведення, спожитого в процесі надання послуг з харчування від 01.03.2012. Відповідно до п. 1.1. згідно рішення Міністра оборони № 2519 від 01.03.2012, відповідно до умов даного договору сторона 2, згідно з показниками лічильників води, виходячи з вартості встановлених водопостачаючим підприємством тарифів для сторони 3, до площ якої має доступ згідно наказу Міністра оборони України № 846 від 28.12.2011 року, відшкодовує стороні 1 вартість води та наданих послуг з водовідведення, спожитих в процесі надання послуг з харчування сторони 3, що надаються на підставі договору про закупівлю послуг харчування № 286/2/12/2 від 02.02.2012 року.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. щомісячно, до 30 числа, сторона 2 та сторона 3, згідно з показниками лічильників води, складають та підписують акт звірки показників лічильників води в трьох примірниках. Один примірник акту звірки направляється стороні 1 для розрахунку вартості спожитої води та складання рахунку-фактури та акту виконаних робіт. Щомісячно, до 05 числа місяця наступного за звітним сторона 1 надає стороні 2 рахунок-фактуру (додаток до договору) та акт виконаних робіт (додаток до договору) оформлені на підставі акту звірки та у відповідності до вимог чинних нормативних документів, що є підставою для проведення оплати по даному договору.

Пунктом 3.2.3. встановлено, що після отримання від сторони 1 оформленого згідно вимог діючого законодавства пакету документів, а саме: рахунків та актів виконаних робіт, протягом 10 банківських днів здійснювати оплату за послуги водопостачання та водовідведення.

Даний договір діє з 01.03.2012 до 31.12.2012 (п. 6.1. договору).

Додатковою угодою від 19.03.2013 термін дії договору продовжено до 30.04.2013.

Додатковою угодою від 20.03.2013 було внесено зміни до п. 1.1. договору, викладено його у такій редакції: «Сторона 2 відшкодовує стороні 1 вартість водопостачання та водовідведення, спожитого в процесі надання послуг з харчування, що надаються на підставі договору про закупівлю послуг щодо забезпечення харчуванням за контрактом (харчування, забезпечення продуктами харчування особового складу військових частин та військових навчальних закладів Збройних Сил України, інших осіб, які згідно з законодавством мають право на забезпечення харчування у стаціонарних та польових умовах та годування штатних тварин) від 20.03.2013 року № 286/2/13/5».

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов договору сторонами було складено та підписано акти виконаних робіт (надання послуг) № 2/18 від 18.04.2013 (за лютий 2013) на суму 83,2 грн, № 3/18 від 18.04.2013 (за березень 2013) на суму 91,52 грн (копії актів містяться в матеріалах справи). Позивачем-2 на підставі даних актів було виставлено відповідачу рахунки № 92 від 18.04.2013 та № 93 від 18.04.2013 відповідно.

Відтак, судом встановлено, що позивач-2 належним чином виконував свої договірні зобов'язання, про що свідчать підписані відповідачем акти виконаних робіт (надання послуг), а також відсутність скарг або заперечень останнього. За таких обставин у відповідача виник обов'язок оплатити прийняті послуги.

Позивач-2 звертався до відповідача з претензією №1605 від 25.06.2013, у якій просив погасити існуючу заборгованість (копії доказів надсилання містяться у матеріалах справи).

Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність існування боргу відповідача перед позивачем-2 у сумі 174,72 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

А отже, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 174,72 грн обґрунтованою, підтвердженою належними та допустимими доказами, відповідачем належним чином не спростованою, а відтак такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, прокурор просить стягнути з відповідача суму боргу відповідно до рахунку № 147 від 12.06.2013 (за квітень 2013) на суму 74,88 грн та рахунку № 164 від 20.06.2013 (за травень 2013) на суму 83,20 грн, що разом складає 158,08 грн. В задоволенні даної вимоги суд відмовляє з наступних підстав. Зазначені рахунки складені одноособово заінтересованою особою (позивачем-2), в матеріалах справи відсутні акти виконаних робіт (надання послуг) на підставі яких вони були виставлені. А отже зазначені рахунки не можуть буди доказами надання послуг, а відтак не можуть підтверджувати обов'язкок відповідача їх оплатити. Крім того, рахунок № 164 від 20.06.2013 на суму 83,20 грн виставлений за період коли строк дії договору вже закінчився.

За таких обставин, суд вважає вимогу про стягнення з відповідача 158,08 грн безпідставною, необґрунтованою, а відтак такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

В порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТУКРПРОМ-ВР" (код ЄДРПОУ 36517589) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Луганськ (код ЄДРПОУ 07652214) 174,72 грн боргу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТУКРПРОМ-ВР" (код ЄДРПОУ 36517589) в доход Державного бюджету України 1720,50 грн судового збору.

4. В решті заявлених позовних вимог відмовити.

5. Видати накази.

Суддя А.Ф. Черногуз