Ухвала суду № 33451452, 12.09.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

"12" вересня 2013 р. s="fs86"> Справа № 911/3532/13

Суддя Черногуз А.Ф., розглянувши матеріали за позовом Дочірнього підприємства «Кіровоградський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемсіль Регіони-СК» про стягнення збитків внаслідок невиконання умов договорів поставки та зобов’язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Дочірнього підприємства «Кіровоградський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемсіль Регіони-СК» про стягнення збитків внаслідок невиконання умов договорів поставки та зобов’язання відповідача виконати умови договорів поставки №655, №656, №657 від 01.08.2011, тобто вимога майнового характеру та три вимоги немайнового характеру, оскільки зобов’язання вчинити дії стосується кожного договору окремо.P>

Подана позовна заява не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 58 ГПК України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні (аналогічна правова позиція викладена у п. 3.6. Постанови пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” № 18 від 26.12.2011 року).

Так, дозволяється об'єднувати вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги. Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. Отже, можна об'єднати вимоги, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.

Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (ст. 58 та п. 5 ч. 1 ст. 1 63 ГПК). Наприклад, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо: позов поданий одночасно до залізниці та вантажовідправника (вантажоодержувача), і в цій позовній заяві об'єднані вимоги, що ґрунтуються на комерційному акті, з вимогами, які обґрунтовані іншими документами; об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів, і т.п.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, підставами виникнення вимог заявника за даним позовом є правовідносини, що виникли з наступних договорів: 1) договір поставки №655 від 01.08.2011; 2) договір поставки №656 від 01.08.2011; 3) договір поставки №657 від 01.08.2011 доданих до позовної заяви та зазначених у її змісті.

Оскільки договір поставки №655 від 01.08.2011, договір поставки №656 від 01.08.2011 та договір поставки №657 від 01.08.2011 є окремими підставами позову та обґрунтовуються різними доказами, то предметом даної позовної заяви є об'єднані вимоги, що виникають з різних підстав та ґрунтуються і підтверджуються різними доказами, в порушення вимоги ч. 1 ст. 58 ГПК України, якою передбачена можливість об'єднання кількох вимог в одній позовній заяві, якщо вони зв'язані між собою однією підставою виникнення або поданими доказами.

Сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, оскільки заявлені вимоги щодо стягнення за договором поставки №655 від 01.08.2011, договором поставки №656 від 01.08.2011 та договором поставки №657 від 01.08.2011 не пов’язані підставою їх виникнення та поданими доказами, так як виникли з різних договорів. При вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо допущених порушень вимог закону кожного договору окремо.

NT class="fs97">Господарському суду не надано права роз'єднати поєднані в одне провадження позовні вимоги, про що зазначено у статті 58 Господарського процесуального кодексу.

Навіть у випадку коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК суд повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду якщо порушено правила об’єднання вимог чи об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Крім того, згідно п. 3 частини 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Підпунктом 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Підпунктом 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 мінімальної заробітної плати.

Якщо в позовній заяві об’єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов’язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог (аналогічна правова позиція викладена у п.2.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, судовий збір до Державного бюджету України за вимоги немайнового та майнового характеру сплачений позивачем відповідно до платіжного доручення № 599 від 05.09.2013 року доданим до позовної заяви у сумі 1921,04 грн., що не відповідає вимогам пп. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», оскільки за розгляд вказаних вимог судом позивач повинен був сплатити: за вимогу майнового характеру – 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а за вимоги немайнового характеру позивач мав сплатити 1147,00 грн. за кожну.

Таким чином, платіжне доручення № 599 від 05.09.2013 не може бути доказом сплати судового збору у встановленому розмірі.

При повторному зверненні позивачу необхідно звернути увагу на те, що якщо предметом позову є вимога майнового та немайнового характеру одночасно, то судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру з урахуванням того, що судовий збір за кожну вимогу немайнового характеру оплачується окремо (аналогічна правова позиція викладена у п.2.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).

Враховуючи викладене, вказана позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню заявникові без розгляду.

Разом з тим, суд зазначає, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Також суд звертає увагу позивача на те, що при повторному зверненні до суду необхідно роз’єднати позовні вимоги щодо стягнення збитків внаслідок невиконання договору поставки №655 від 01.08.2011, договору поставки №656 від 01.08.2011 та договору поставки №657 від 01.08.2011, а також сплатити судовий збір щодо всіх вимог немайнового характеру (зобов’язання вчинити дії за кожним з вказаних договорів) окремо.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду.

За таких обставин, суд вважає за необхідне повернути судовий, оскільки, позивачем сплачено судовий збір у сумі 1921,04 грн. за одну вимогу майнового характеру, який було перераховано позивачем згідно з платіжним дорученням № 599 від 05.09.2013 року доданим до позовної заяви.

Керуючись ст. 44, п. 4, 5 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд –

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Дочірнього підприємства «Кіровоградський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемсіль Регіони-СК» про стягнення збитків внаслідок невиконання умов договорів поставки та зобов’язання вчинити дії, та додані до неї матеріали повернути заявнику без розгляду.

2. Повернути Дочірньому підприємству «Кіровоградський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (код 32039992) з Державного бюджету України 1921 (одна тисяча дев’ятсот двадцять одна) грн. 04 коп., сплаченого згідно з платіжним дорученням №599 від 05 вересня 2013 року.

Суддя Черногуз А.Ф.