Ухвала суду № 33451437, 09.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

№ 910/13109/13

09.09.13

За позовом Комунального підприємства "Індустріальне" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавова Компанія"

про стягнення 54 615,75 грн.

"fs125">Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: не з’явились

від відповідача: не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Індустріальне" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавова Компанія" про стягнення заборгованості за комунальні послуги у розмірі 54 615,75 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2013 р. порушено провадження у справі № 910/13109/13, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 14.08.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи./P>

Зокрема, позивача зобов’язано надати суду витяг від державного реєстратора про знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців з усіма змінами за період з моменту здійснення державної реєстрації юридичної особи та станом на серпень 2013 року; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору; оригінали доданих до позовної заяви документів для огляду в судовому засіданні; письмові пояснення по справі, у яких окремо вказати заявлені до стягнення суми боргу та пені; документально підтверджений детальний обґрунтований розрахунок заявленої до стягнення суми заборгованості за договором № 136 від 01.04.2008 р. за період з 01.04.2008 р. та станом на серпень 2013 року, докази на підтвердження часткового виконання відповідачем зобов’язань за договором № 136 від 01.04.2008 р. за період з 01.04.2008 р. та станом на серпень 2013 року, (виписки з банківських рахунків з відтиском печатки банку); детальний обґрунтований розрахунок заявленої до стягнення суми пені за прострочення оплати наданих послуг із зазначенням дати виникнення заборгованості за відповідним платежем та періоду нарахування пені.

При цьому, позивача попереджено, що у разі ненадання господарському суду без поважних причин витребуваних судом документів або нез’явлення його представника у судове засідання, позов відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України може бути залишений без розгляду.

Також, звертаючись із позовною заявою до Господарського суду міста Києва, позивач просив суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачеві, та грошові кошти, що знаходяться на поточних рахунках відповідача в установах обслуговуючих банків.

В обґрунтування своєї заяви позивач зазначає, що відповідач ігнорує будь-які звернення позивача та не вчиняє жодних дій до виконання своїх зобов’язань перед позивачем, що може утруднити або й унеможливити виконання законного рішення суду по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2013 р. розгляд справи відкладено на 09.09.2013 р. у зв’язку з нез’явленням у судове засідання представників сторін та невиконання ними вимог ухвали суду від 12.07.2013 р.

У дане судове засідання представники сторін не з’явились, витребувані судом документи повторно не надали, про поважні причини неявки суд не повідомили.>

Розглянувши у даному судовому засіданні заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, суд відмовляє у її задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Положеннями ст. 67 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві. Про забезпечення позову виноситься ухвалаs="fs120">.

Пленумом Вищого господарського суду України сформульована позиція про доцільність вирішення питання про вжиття забезпечувальних заходів саме на стадії підготовки справи до розгляду, що викладена у постанові “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” № 16 від 26.12.2011 р.

Оцінка обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову повинна здійснюватися з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Тож, оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

При вирішення питання про забезпечення позову, господарський суд має враховувати наявність зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а саме – чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову. При цьому, обов’язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає обов’язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Разом з тим, проаналізувавши доводи, викладені у заяві, а також зважаючи на те, що заявником не надано жодного доказу у підтвердження наведених обставин щодо необхідності вжиття обраних заходів, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої заяви у зв’язку з чим відмовляє у її задоволенні.

Крім того, суд вважає за необхідне відзначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Відповідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України до судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування

З наведеного випливає, що чинним законодавством України на позивача покладено обов’язок доказування наявності обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та подання суду відповідних доказів, необхідних для всебічного розгляду справи.

Пунктом 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Суд наголошує на тому, що встановити фактичні обставини справи з відповідною достовірністю у суду не вбачається підстав, оскільки позивачем не надано того обсягу відповідних відомостей та доказів на їх підтвердження, які в порядку ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України необхідні для правильного та всебічного розгляду спору.

Зокрема, позивачем, не надано суду витягу від державного реєстратора про знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців з усіма змінами за період з моменту здійснення державної реєстрації юридичної особи та станом на серпень 2013 року, що, в свою чергу, позбавляє суд можливості встановлення юридичної адреси Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавова Компанія", його належного повідомлення про місце та час судового розгляду даної справи.

Крім того, відсутність вищевказаних відомостей позбавляє суд можливості перевірки правильності застосування положень ст. 15 Господарського процесуального кодексу України, а також можливість застосування вимог п.п. 1, 6 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Також позивачем не надано суду детального документально підтвердженого обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення суми заборгованості за договором № 136 від 01.04.2008 р. за період з 01.04.2008 р. та станом на серпень 2013 року, доказів на підтвердження часткового виконання відповідачем зобов’язань за договором № 136 від 01.04.2008 р. за період з 01.04.2008 р. та станом на серпень 2013 року, (виписки з банківських рахунків з відтиском печатки банку), що унеможливлює встановлення судом обсягу перерахованих відповідачем коштів та, відповідно, визначення суми заборгованості за договором № 136 від 01.04.2008 р. та, взагалі, щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог.

Ненадання позивачем власного письмового підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору також унеможливлює встановлення судом наявності чи відсутності підстав для застосування норм п. 2 ч. 1 ст. 80, п. 2 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Зазначена довідка має суттєве значення для вирішення даного спору, оскільки нормами чинного законодавства не передбачено можливості наявності одночасно двох чи більше рішень за участю тих самих сторін, про той же предмет та з тих самих підстав.

В той же час у суду відсутня можливість отримати відомості щодо наявності таких спорів та судових рішень самостійно.

Зазначені докази входять до предмету доказування у даній справі та відповідно до ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України необхідні для правильного та всебічного розгляду спору.

Суд також звертає увагу на те, що жодних заяв про неможливість подати витребувані судом документи, клопотань тощо від позивача не надходило, об’єктивних причин, що перешкоджали виконанню вимог суду, позивач не навів.

При цьому суд звертає увагу на те, що строк розгляду спору обмежений двома місяцями від надходження позовної заяви до суду.

Клопотань про продовження строку розгляду спору від жодної із сторін не надходило.

Згідно з п. 2.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд визнає причини неподання позивачем витребуваних відомостей неповажними, а оскільки позивач не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, суд залишає позов Комунального підприємства "Індустріальне" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавова Компанія" про стягнення 54 615,75 грн. без розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 81 Господарського кодексу України про залишення заяви без розгляду виноситься ухвала, в якій можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п. 4.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пункту 4 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" залишення позову без розгляду тягне за собою повернення сплачених сум судового збору (за винятком випадку, коли позов залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо таке нез'явлення перешкоджало вирішенню спору).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням).

З урахуванням викладеного, судовий збір в розмірі 1 720, 50 грн. підлягає поверненню Комунальному підприємству "Індустріальне" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації з Державного бюджету України.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, він має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Враховуючи наведене та керуючись п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, ?

УХВАЛИВ:

1. Позов Комунального підприємства "Індустріальне" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавова Компанія" про стягнення 54 615,75 грн. залишити без розгляду.

2. Повернути з Державного бюджету України Комунальному підприємству "Індустріальне" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (03067, м. Київ, вул. Виборзька, буд. 42, код ЄДРПОУ 35756924) судовий збір у розмірі 1 720, 50 (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) грн., сплачений платіжним дорученням № 82 від 03.07.2013 р., оригінал якого міститься в матеріалах господарської справи № 910/13109/13.

Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Пригунова А.Б.