Рішення № 33451284, 09.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14544/13 09.09.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Марк»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Перший експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт»простягнення 21 049,62 грн.Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Кирилюк В.Л.від відповідача:не з'явивсяОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Марк» (надалі - ТОВ «Виробнича компанія «Марк») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» (надалі - ТОВ «Перший експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт») про стягнення 21 049,62 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору №8 від 23.01.2013 р. позивач надав послуги, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 19 945,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 084,68 грн. та інфляційних у розмірі 19,94 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.07.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 09.09.2013 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, надав пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подавши 06.09.2012 р. через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом в задоволенні клопотання відповідача відмовлено з огляду на наступне:

По-перше, відповідач не позбавлений можливості на підставі ст. 28 Господарського процесуального кодексу України та ст. 244 Цивільного кодексу України уповноважити будь-яку особу для представництва власних інтересів.

По-друге, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження наведених в клопотанні обставин, зокрема стосовно вчинення дій для залучення до справи кваліфікованого юриста для представлення інтересів ТОВ «Перший експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» в судовому засіданні.

Крім того, ухвала господарського суду міста Києва від 30.07.2012 р. була отримана його представником 16.08.2012 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №25034922.

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та мав 23 дні для підготовки до участі у судовому засіданні, зокрема для надання суду відзиву на позовну заяву та залучення кваліфікованої особи на представлення власних інтересів в суді.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.01.2013 р. між ТОВ «Виробнича компанія «Марк» (виробник) та ТОВ «Перший експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» (замовник) було укладено договір №8 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору замовник замовляє і зобов'язується оплатити, а виробник у відповідності до замовлення зобов'язується виготовити та встановити алюмінієві конструкції в кількості 3 шт.

Пунктом 3.7 Договору визначено, що загальна ціна договору складається із вартості конструкції та вартості робіт, в тому числі із вартості робіт з доставки, розвантаження, установки та монтажу конструкції та становить 37 620,00 грн. з ПДВ.

Згідно з п. 2.3.1 Договору замовник зобов'язаний оплатити авансом 50% від загальної вартості замовлення згідно виставленого рахунку та/або специфікації, згідно п. 2.1 договору. Оплата здійснюється шляхом безготівкового переказу коштів на розрахунковий рахунок виробника, або в інший спосіб обумовлений сторонами, в термін 3-х днів з моменту оформлення замовлення згідно рахунка та/або специфікації.

Відповідно до п. 2.3.2 Договору решту коштів в розмірі 50% від загальної вартості замовлення згідно рахунку та/або специфікації замовник зобов'язаний сплатити протягом 2-х днів з моменту підписання сторонами видаткових накладних та акту приймання-здачі конструкцій. Акт приймання-передачі підписується не пізніше дати фактичної передачі конструкції від виробника до замовника.

Відповідачем було перераховано на користь позивача аванс за надані послуги на суму 17 675,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №59 від 28.01.2013 р.

На виконання умов Договору позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги на загальну суму 37 620,00 грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №РН-0000267 від 18.02.2013 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 19 945,00 грн.

Договір є договором надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Із матеріалів справи (акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №РН-0000267 від 18.02.2013 р.) вбачається, що позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги на загальну суму 37 620,00 грн.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 2.3.2 Договору, остаточний розрахунок відповідача по сплаті заборгованості за надані позивачем послуги повинно було бути виконане протягом 2-х днів з моменту підписання сторонами видаткових накладних та акту приймання-здачі конструкцій.

Відповідачем було перераховано на користь позивача аванс за надані послуги на суму 17 675,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №59 від 28.01.2013 р.

Таким чином, заборгованість відповідача за надані послуги становить 19 945,00 грн., а строк виконання грошового зобов'язання відповідача по оплаті наданих послуг на момент звернення позивача із позовом до суду настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору за надані послуги станом на момент звернення до суду із позовною заявою у розмірі 19 945,00 грн. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «Перший експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Виробнича компанія «Марк» про стягнення з ТОВ «Перший експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» заборгованості у розмірі 19 945,00 грн. є правомірними та обґрунтованим.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 084,68 грн. та інфляційних у розмірі 19,94 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 21.02.2013 р. по 04.07.2013 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.3 Договору встановлено, що у разі, якщо замовник не перерахує кошти у відповідності до п. 2.3.2 даного договору, виробник має право вимагати сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, а замовник зобов'язаний зазначену пеню сплатити, а також відшкодувати виробнику всі заподіяні цим збитки.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 084,68 грн. та інфляційних у розмірі 19,94 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Перший експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» на користь ТОВ «Виробнича компанія «Марк» заборгованості у розмірі 19 945,00 грн., пені у розмірі 1 084,68 грн. та інфляційних у розмірі 19,94 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Марк» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» (04070, м. Київ, вул. П.Сагайдачного, 12; ідентифікаційний код 14287666) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Марк» (10025, м. Житомир, вул. Промислова, 17; ідентифікаційний код 33802271) заборгованість у розмірі 19 945 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот сорок п'ять) грн. 00 коп., пеню у розмірі 1 084 (одна тисяча вісімдесят чотири) грн. 68 коп., інфляційні у розмірі 19 (дев'ятнадцять) грн. 94 коп. та судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.09.2013 р.

Суддя В.П. Босий