Ухвала суду № 33449068, 12.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/2283/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Чубар Т.М. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

12 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Губська О.А.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

пр-к апелянта Сивова І.В., Гольдштейн О.І.

пр-к відповідача Радченко О.П.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Приватного підприємства «Друг» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 24 липня 2013року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Друг» до Державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління Міністерства доходів та зборів у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Друг» звернулося в суд з адміністративним позовом , в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міністерства доходів та зборів в Черкаській області № 0002412301 та № 0002422301 від 19.04.2013р.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 24 липня 2013року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій вказуючи на неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нову, якою визнати протиправними та скасувати оскаржувані податкові повідомлення -рішення.

Заслухавши доповідь судді-доповідач про обставини справи, пояснення представників сторін, оцінивши належність, допустимість, достовірність наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 04 квітня 2013 року інспекторами державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби було проведено позапланову виїзну документальну перевірку приватного підприємства «Друг» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин з СД ТОВ «Христинівка-Агро» та ДП «СГП «Якубець», ТОВ АПГ «Аграрник», ТОВ «Геотехкомплект» та ТОВ «Інвестком-Капітал» за період з 01.07.2010р. по 31.12.2012р.

Згідно акту перевірки № 149/22-11/14192960, за результатами останньої встановлено порушення позивачем пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 та пунктів 201.4, 201.7, 201.8, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 398 495 грн., за травень 2011 року на суму 1 136 057 грн., за червень 2011 року на суму 84 150 грн., за липень 2011 року на суму 39 600 грн., за серпень 2011 року на суму 17 034 грн., за вересень 2011 року на суму 45 001 грн., та завищено бюджетне відшкодування за квітень в розмірі 50 000 грн.

На підставі зазначеного акту державна податкова інспекція у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби прийняла податкові повідомлення-рішення № 0002412301 від 19.04.2013р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2 720 337 грн. за основним платежем та в розмірі 50 819 грн. за штрафними санкціями, та № 0002422301 від 19.04.2013р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2011 року на суму 50 000 грн., штрафні санкції 1 грн.

Висновок податкового органу про допущені позивачем порушення ґрунтується на переконанні щодо безтоварності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, безпідставному формуванні податкового кредиту за документами первинного податкового обліку, що містять недостовірну інформацію ( щодо підпису посадової особи контрагента тощо).

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, вважав доведеним висновок відповідача про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентами - СД ТОВ «Христинівка-Агро» та ДП «СГП «Якубець», ТОВ «Геотехкомплект» та ТОВ «Інвестком-Капітал» з поставки зернових та гофротари тощо фактично не здійснювались та оформлені лише документально з метою безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та встановленим фактам, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 Податкового кодексу України. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (стаття 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999р. господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Отже, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем нараховані позивачу грошові зобов'язання з податку на додану вартість внаслідок виявлення неправомірного включення до складу податкового кредиту у 2011 році сум податку на додану вартість, сплаченого по операціях з придбання товарів ( гофротари, сої посівної, кукурудзи та саджанців малини) у СД ТОВ «Христинівка-Агро» та ДП «СГП «Якубець», ТОВ «Геотехкомплект» та ТОВ «Інвестком-Капітал», які фактично не відбулися та крім того придбання товарів за цінами вище рівня звичайних цін.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем на перевірку надано такі первинні документи:

1)по господарських операціях з ТОВ«Геотехкоплект» - договір купівлі-продажу від 02.02.2011р., специфікація № 1 від 02.02.2011р. до договору купівлі-продажу № 0202 від 02.02.2011р. на поставку гофротари на загальну суму з ПДВ 142 990 грн.; договір купівлі-продажу № 010811 від 01.08.2011р., специфікація № 1 від 01.11.2011р. до договору купівлі-продажу № 010811 від 01.08.2011р. на поставку гофротари на загальну суму з ПДВ 102 204 грн., специфікація № 2 від 01.09.2011р. до договору купівлі-продажу № 010811 від 01.08.2011р. на поставку гофротари на загальну суму з ПДВ 270 008 грн. 94 коп.; договір купівлі-продажу № 010711 від 01.07.2011р., специфікація № 1 від 01.07.2011р. до договору купівлі-продажу № 010711 від 01.07.2011р. на поставку саджанців малини «Гусар», «Киевская ранняя», «Большой рубин» на загальну суму з ПДВ 237 600 грн., видаткова накладна № 71 від 28.07.2011р., видаткова накладна № 80 від 29.07.2011р., видаткова накладна № 181 від 03.02.2011р.; податкова накладна № 80 від 29.07.2011р. на загальну суму з ПДВ 118 800 грн., податкова накладна № 71 від 28.07.2011р. на загальну суму з ПДВ 118 800 грн., податкова накладна № 271 від 08.08.2011р. на загальну суму з ПДВ 102 204 грн., податкова накладна № 73 від 28.09.2011р. на загальну суму з ПДВ 135 009 грн. 48 коп., податкова накладна № 36 від 11.04.2011р. на загальну суму з ПДВ 200 000 грн., податкова накладна № 24 від 05.09.2011р. на загальну суму з ПДВ 134 999 грн. 46 коп., податкова накладна № 17 від 04.04.2011р. на загальну суму з ПДВ 100 000 грн., податкова накладна № 7 від 04.05.2011р. на загальну суму з ПДВ 150 000 грн., податкова накладна № 181 від 03.02.2011р. на загальну суму з ПДВ 142 990 грн.;

2)по господарських операціях з ТОВ «Інвестком-Капітал» - видаткова накладна № 308 від 03.06.2011р. на поставку гофротари та ящиків пластмасових на загальну суму з ПДВ 280 000 грн., видаткова накладна № 2908 від 29.06.2011р. на поставку гофротари на загальну суму з ПДВ 224 900 грн.; податкова накладна № 308 від 03.06.2011р. на загальну суму з ПДВ 280 000 грн., податкова накладна № 2908 від 29.06.2011р. на загальну суму з ПДВ 224 900 грн.,

3)по господарських операціях з СД ТОВ «Христинівка-Агро» та ДП «СГП «Якубець» - договір № 18/02 від 18.02.2011р., накладна № 0102 від 01.02.2011р. на поставку соєвих бобів на загальну суму з ПДВ 2 500 000 грн. 80 коп., податкова накладна № 0102 від 01.02.2011р. на загальну суму з ПДВ 2 500 000 грн. 80 коп., накладна № 1702 від 17.02.2011р. на поставку соєвих бобів для сівби на загальну суму з ПДВ 2 500 000 грн. 80 коп., податкова накладна № 1702 від 17.02.2011р. на загальну суму з ПДВ 2 500 000 грн. 80 коп.; договір зберігання зернових № 20/01х від 20.01.2011р., накладна на зберігання № 17/02 від 17.02.2011р., накладна передачі на зберігання № 26/01зб від 26.01.2011р., накладна на зберігання № 2 від 25.02.2011р.

Доставка товару ( зернових культур) до позивача від контрагентів здійснювалася згідно договору підряду від 01.11.2011р. з ОСОБА_6

Позивачем на перевірку відповідачу не надано товаротранспортні накладні, які б підтверджували перевезення товару від постачальника до покупця, та інші первинні документи бухгалтерського обліку, які б вказували про оприбуткування товару.

Втім, суду апеляційної інстанції апелянтом надано таварно-транспортні накладні та акт приймання-передачі робіт за договором підряду.

Однак, дослідивши надані докази, суд апеляційної інстанції приходить висновку, що зазначені документи не підтверджують факту надання послуг з перевезення товару від контрагентів до позивача, оскільки в них автопідприємством, замовником, вантажовідправником та вантажоодержувачем одночасно є ПП «Друг».

Крім того, перевізнику ОСОБА_6 позивачем не видавалися довіреності на отримання товару та з ним не укладався договір експедирування та про матеріальну відповідальність. Доставлений ОСОБА_6 товар не оприбутковувався позивачем ( відсутні прибуткові накладні).

В той же час, в матеріалах справи містяться акти про неможливість проведення зустрічних звірок з: ТОВ «Геотехкомплект» щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями» від 17.05.2012р. № 1347/22-4/37192481, складений ДПІ у Печерському районі м.Києва; ТОВ «Інвестком-Капітал» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.01.2011р. по 31.08.2012р.» від 25.09.2012р. № 3910/22-9/37240660, складений ДПІ у Печерському районі м.Києва, - згідно яких господарські операції з вказаними контрагентами не підтверджуються стосовно врахування місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Також, зустрічними звірками встановлено, що відповідальними за фінансово-господарську діяльність( директор, бухгалтер) вказаних суб'єктів господарювання згідно з установчими документами, базами даних ДПІ у Печерському районі м. Києва та документами податкової звітності були особи, що є громадяни Російської Федерації, які не зареєстровані на території України та на час здійснення вказаних вище господарських операцій не перетинали митний кордон України.

Отже вказані товариства не мали можливості фактично здійснювати господарські операції та видавати на їх підтвердження документи бухгалтерського та податкового обліку.

Щодо взаємовідносин позивача з СД ТОВ «Христинівка Агро» та ДП «СГП «Якубець», колегія суддів звертає увагу, що договори від вказаних суб'єктів господарювання на доставку та передачу ПП «Друг» соєвих бобів для сівби укладалися однією особою - директором Бігусом В.В. Розрахунки проведено шляхом видачі векселя серії АА № 1459405 на суму 5 000 001 грн. 60 коп., дата складання 18.02.2011р., м. Черкаси, термін платежу: по пред'явленню не раніше 18.02.2035р. За даними бухгалтерського обліку станом на 31.03.2011р. та на 31.12.2012р. на рахунку 208 «матеріали сільськогосподарські» рахуються залишки сої в кількості 220 тн. на суму 4 166 668 грн. 27 коп.

З матеріалів документальної невиїзної перевірки Договору про спільну діяльність ( ДСД) між ТОВ «Христинівка-Агро» та ДП СГП «Якубець», проведеної ДПІ у Христинівському р-ні вбачається неможливість фактичного здійснення ДСД між ТОВ «Христинівка-Агро» та ДП СГП «Якубець» через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу товарів (робіт, послуг); - відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів. Відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 02.04.2007р. було ТОВ «Христинівка-Агро». За даними податкової звітності ТОВ «Христинівка-Агро» встановлено відсутність основних засобів (складських, офісних приміщень, транспортних засобів та іншого рухомого та нерухомого майна). ВПМ Уманської ОДПІ довідкою № 10163/26-31 від 04.05.2011р. повідомлено ДПІ у Христинівському районі про не встановлення фактичного місцезнаходження ТОВ «Христинівка-Агро». Також, згідно матеріалів наданих Христинівською МДПІ встановлено, що 19.03.2012р. керівнику ДСД між ТОВ «Христинівка-Агро» та ДП СГП «Якубець» Бігусу В.В. було надано запит № 218/15-018 щодо надання пояснень та завірених копій векселя АА 1459405 на суму 5 000 001 грн. 60 коп., документів бухгалтерського обліку, які стосуються векселів. На даний запит Бігусом В.В. направлено лише акт приймання-передачі векселів від 18.02.2011р. та надано пояснення від 19.03.2012р. , з якого вбачається, що самого векселя він не отримував; акт підписував на прохання представника ПП «Друг»; сою на ПП «Друг» не відвантажував як директор підприємства та оплату за сою не отримував в тому числі і вексель. Христинівською МДПІ 02.04.2012р. було направлено запит на ВПМ Уманської ОДПІ № 550/22-007 про встановлення місцезнаходження векселя АА 1459405 на суму 5 000 001 грн. 60 коп. ВПМ Уманської ОДПІ надано пояснення голови ліквідаційної комісії ТОВ «Христинівка-Агро», в якому зазначалося, що під час прийняття документації та печатки ТОВ «Христинівка-Агро» зазначеного векселя не було. Відповідно до інформації, наданої відділенням ДАІ Христинівського РВ УМВС (№ 54 від 03.04.2012р.) у відповідь на запит ВПМ Уманської ОДПІ № 708/26-31/4 від 21.03.2012р. за ДСД між ТОВ «Христинівка-Агро» та ДП СГП «Якубець» транспортних засобів в період з 02.04.2007р. по теперішній час зареєстровано не було. Крім того, у відповідь на запит № 1147/26-31/5 від 28.03.2012р. ВПМ Уманської ОДПІ відділ Держкомзему у Христинівському районі повідомив, що за ТОВ «Христинівка-Агро» в адміністративних межах Шельпахівської сільської ради обліковується земельна ділянка площею 13,4543 га, право користування посвідчено договором оренди земельної ділянки від 06.03.2008р., зареєстрований за номером № 040879500029 від 24.03.2008р., терміном на 5 років. У відділі Держкомзему відсутня інформація щодо співпраці між ТОВ «Христинівка-Агро» та ДП СГП «Якубець».

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що за результатами перевірки відсутній факт реального здійснення господарської діяльності СД ТОВ «Христинівка-Агро» та ДП «СГП «Якубець» за період з 01.02.11 по 28.02.11, сформовано податкове зобов'язання з продажу товарів (робіт, послуг) по безтоварних операціях, сформований податковий кредит по відсутніх документах з метою одержання податкової вигоди та відповідно відсутній факт поставки товарів( робіт, послуг) покупцям.

Щодо взаємовідносин позивача з товариством з обмеженою відповідальністю АГ «Аграрник», судом першої інстанції встановлено, що здійснення господарських операцій підтверджуються наступними первинним документами: договором купівлі-продажу зернових № 19/01з від 19.01.2011р., накладною № 26 від 21.01.2011р. на поставку сої на загальну суму з ПДВ 3 080 000 грн., податковою накладною № 1 від 21.01.2011р. на загальну суму з ПДВ 3 080 000 грн., накладною № 27 від 24.01.2011р. на поставку сої та кукурудзи на загальну суму з ПДВ 2 725 000 грн., податковою накладною № 2 від 24.01.2011р. на загальну суму з ПДВ 2 725 000 грн., накладною № 28 від 25.01.2011р. на поставку сої на загальну суму з ПДВ 2 310 000 грн., податковою накладною № 3 від 25.01.2011р. на загальну суму з ПДВ 2 310 000 грн., накладною № 29 від 26.01.2011р. на поставку сої на загальну суму з ПДВ 2 310 000 грн., податковою накладною № 4 від 26.01.2011р. на загальну суму з ПДВ 2 310 000 грн.

Втім, розрахунки проведено частково через розрахунковий рахунок на суму 1 737 500 грн. та шляхом видачі векселя на суму 8 687 500 грн. Вексель серії АА № 1459404, дата складання 22.02.2011р., термін погашення по пред'явленню, не раніше 18.02.2035р. Станом на 31.12.2011р. та на 31.12.2012р. по рахунку 511 «Довгострокові векселі видані» рахується кредиторська заборгованість на суму 8 687 500 грн. За даними бухгалтерського обліку на рахунку 208 «Матеріали сільськогосподарські» рахуються залишки сої в кількості 63,950 тн. та кукурудзи в кількості 10,00 тн. Відповідно умов договору зберігання № 20/01х від 20.01.2011р. ПП «Друг» - «Власник» передає, а ТОВ АПГ «Аграрник» - «Зберігач» зобов'язується прийняти та забезпечити необхідні умови для зберігання зерна у відповідності з даним договором. Згідно вказаного договору продукція на відповідальне зберігання передана на підставі накладної № 26/01зб від 26.01.2011р. на зберігання, а саме соя посівна в кількості 63,950 тн., кукурудза посівна в кількості 10 тн. Вказану продукцію перевезено на відповідальне зберігання ПАТ «Кремнянський крохмальний завод» (с. Кремно, Житомирська область) відповідно до договору зберігання № 01/02х від 01.02.2011р. транспортування здійснювалося автомобільним транспортом, водій ОСОБА_6 відповідно до договору від 01.02.2011р.

ПАТ «Кремнянський крохмальний завод» прийняло на відповідальне зберігання сою посівну в кількості 283,95 та кукурудзу в кількості 10 тн. (з урахуванням сої придбаної у СД ТОВ «Христинівка Агро» та ДП «СГП «Якубець»). В ході проведення планової виїзної документальної перевірки ПП «Друг» проводилася інвентаризація ТМЦ на ПАТ «Кремнянський крохмальний завод». Результати інвентаризації підтверджують наявність кукурудзи посівної в кількості 10 тн. та сої посівної в кількості 283,95 тн., які знаходяться на відповідальному зберіганні на ПАТ «Кремнянський крохмальний завод».

Золотоніською ОДПІ проведено зустрічну звірку ТОВ «АПГ «Аграрник» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ПП «Друг» за січень 2011 року, за результатами якої складено довідку № 182/2301/33018004 від 18.04.2012р. За результатами зустрічної звірки встановлено, що сума податку на додану вартість в розмірі 1 737 500 грн. включена до податкового зобов'язання у відповідних завітних періодах в повному обсязі. У бухгалтерському обліку операції продажу та розрахунки відображено по головній книзі у лютому 2011 року. Реалізовану продукцію одержано за довіреністю серії ААТ № 084433 від 20.01.2011р., що видана ПП «Друг» особисто ОСОБА_10., але продукція нікуди не возилася. Складено договір зберігання від 20.01.2011р. № 20/01Х та накладна передачі на зберігання № 26/01зб від 26.01.2011р. Згідно вказаного договору оплата за зберігання за один місяць становить 200 грн. Підтверджуючих документів, щодо нарахування чи сплати коштів за зберігання не надано. Згідно даних головної книги розрахунки не проводились. Розрахунки за товар проведено у безготівковій формі на загальну суму 1 737 500 грн. в тому числі шляхом передачі простого векселя серії АА № 1459404 на загальну суму 8 687 500 грн., термін платежу не раніше 2035 року (згідно акту передачі). По головній книзі вексель не проведено, по рахунку 361 рахується дебіторська заборгованість в сумі 8 687 493 грн. 30 коп. ТОВ «АПГ «Аграрник» є сільськогосподарським виробником, згідно форми 29-СГ дана продукція вирощена в 2010 році ТОВ «АПГ «Аграрник» на площі 242 га, урожайність становила 6,17 ц/га. На підставі первинних документів встановлено, що ціна придбання на сою посівну у січні 2011 року становить 154 000 грн. за 1 тн., кукурудзи за відповідний період - 57 670,00 грн. за 1 тн.

В обґрунтування рівня ціни на сою посіву та кукурудзу у січні 2011 року ПП «Друг» зазначено, що ціна закупки сої посівної та кукурудзи формувалась ні на підставі цін, що склалися на ринку, а з урахуванням рівня інфляції, динаміки цін, банківського кредиту, зміни курсу валют до гривні).

В той же час, відповідачем направлено лист до Черкаської торгово-промислової палати № 2786/22-1115 від 23.04.2012р. та отримано експертний висновок № О-295 від 24.04.2012р. , згідно якого ціна у січні 2011 року на сою посівну становила 3500-6500 грн. за 1 тн., ціна за 1 тн. кукурудзи посівної становила 4000-9500 грн.

Таким чином, враховуючі ціну на сою посівну та кукурудзу, яка склалася у січні 2011року відповідач дійшов обґрунтованого висновку, що ПП «Друг» здійснило придбання сої посівної та кукурудзи у ТОВ «АПГ «Аграрник» по ціні, що більше за звичайну, в результаті чого ПП «Друг» завищено податковий кредит по придбанню сої посівної та кукурудзи на загальну суму 1 652 387 грн., що є порушенням п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції щодо обґрунтованості висновків та тверджень відповідача, викладених в акті перевірки та правомірності прийнятих останнім податкових повідомлень-рішень..

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Друг» залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 24 липня 2013року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя О.А.Губська

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Губська О.А.