Рішення № 33446390, 10.09.2013, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/4194/13-ц

Категорія 41

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

10 вересня 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Декаленко В. С. ,

при секретарі - Кравцовій Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Державного підприємства «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» до ОСОБА_1 про виселення та зняття з реєстраційного обліку, суд,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про виселення та зняття з реєстраційного обліку, мотивуючи свої вимоги тим, що 28 січня 2011 року наказом № 16-к відповідачка була прийнята на посаду директора сільськогосподарської школи, Державного підприємства «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця».

Зазначають,що відповідно до п. 9 розділу II Примірного положення про гуртожитки, на підставі спільного рішення адміністрації підприємства та профспілки ОСОБА_1 було надано Ордер № 16-к від 28.01.2011 року, для вселення в кімнату гуртожитку, який обліковується на балансі ДП НДВА «Пуща-Водиця» та знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Посилаються на те, що статтею 129 Житлового кодексу України та п. 10 розділу II Примірного положення про гуртожитки передбачено, що єдиною підставою для вселення в гуртожиток є Ордер.

Згідно ст. 127 Житлового кодексу України, а також п. 2 розділу І Примірного положення про гуртожитки - гуртожитки призначаються для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання.

Звертають увагу суду на те, що 21.11.2011 року, на підставі заяви відповідачки, останню було звільнено з роботи за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України.

Зазначають, що у зв'язку з припиненням трудових відносин з ДП НДВА «Пуща-Водиця», відповідачці було запропоновано звільнити надане їй на час роботи для проживання житлове приміщення, однак остання відмовилася звільнити займане нею приміщення в гуртожитку.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст. 132 ЖК України, звертаються з даним позовом до суду і просять виселити відповідачку з кімнати АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення та зняти її з реєстраційного обліку.

Представник позивача, відповідачка та її представник в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце слухання справи повідомлені вчасно та належним чином, від представника позивача до суду надано суду заяву, згідно якої остання просить слухати справу за її відсутності, вимоги підтримує в повному обсязі і проти ухвалення заочного рішення не заперечує. Причини неявки відповідачки та її представника суду не відомі.

Суд вважає за можливе слухати справу за відсутності вищезазначених осіб, відповідно до вимог ст.ст. 158, 169 ЦПК України.

З письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на балансі Державного підприємства «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» обліковується, зокрема відомчий гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1, інвентарний номер 101 (а.с.29).

Як встановлено в судовому засіданні, 28 січня 2011 року Наказом Генерального директора ДП НДВА «Пуща-Водиця» № 16-к, ОСОБА_1 було прийнято на посаду референта (а.с. 4), а в подальшому призначено директором сільськогосподарської школи, Державного підприємства «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця».

01.06.2011 року на підставі спільного рішення адміністрації підприємства та профспілки ОСОБА_1 було надано Ордер № 16-к від 28.01.2011 року, для вселення в кімнату № 29 гуртожитку, який обліковується на балансі ДП НДВА «Пуща-Водиця» та знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 7).

Статті 127, 128 ЖК Української РСР визначають, що для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки.

Жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету і комітету комсомолу.

Зі місту зазначених норм Закону вбачається, що кімната у відомчому гуртожитку підприємства для проживання, зокрема робітників і службовців надається тільки на період їхньої роботи на зазначеному підприємстві.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 6), 21.11.2011 року ОСОБА_1 Наказом в.о. Генерального директора ДП НДВА «Пуща-Водиця» була звільнена з роботи в агрокомбінаті з 23.11.2011 року за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України.

Судом встановлено, що в лютому 2013 року відповідачці було направлено повідомлення про необхідність звільнення житлового приміщення в гуртожитку агрокомбінату «Пуща-Водиця» за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку з припиненням з нею трудових відносин, яке залишилося без виконання (а.с. 9, 8).

Відповідно до ст. 132 ЖК Української РСР, сезонні, тимчасові працівники і особи, що працювали за строковим трудовим договором, які припинили роботу, а також особи, що вчились у навчальних закладах і вибули з них, підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення з гуртожитку, який їм було надано у зв'язку з роботою чи навчанням.

Інших працівників підприємств, установ, організацій, які поселилися в гуртожитку в зв'язку з роботою, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про доведеність вимог позивача про необхідність виселення відповідачки із займаної нею житлової площі без надання іншого жилого приміщення.

Що стосується позовної вимоги позивача про зняття відповідачки з реєстрації, то в ній необхідно відмовити, оскільки рішення суду про виселення особи без надання іншого житлового приміщення є підставою для органів ДМС для зняття особи з реєстрації місця проживання відповідно до вимог ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

У випадку ж відмови органами ДМС в знятті особи з реєстрації місця проживання, спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ст.ст. 15-16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З врахуванням встановлених в судовому засіданні обставин справи, суд оцінюючи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що вимоги позивача знайшли своє часткове доведення в судовому засіданні, з підстав викладених вище, а тому підлягають задоволенню частково, а саме в частині виселення відповідачки із займаної нею житлової площі без надання іншого жилого приміщення.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи вищевикладене, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 115,00 грн.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст. 127, 128, 132 ЖК Української РСР, керуючись ст.ст. 3, 10, 14, 57, 79, 88, 209, 213, 214, 215, 218, 223, 224 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Виселити ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 з кімнати АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення.

Стягнути з ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 на користь Державного підприємства «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця», код ЄДРПОУ 00849296 судовий збір в розмірі 115, 00 грн.

В іншій частині вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя В. С. Декаленко