Рішення № 33446212, 09.09.2013, Новоайдарський районний суд Луганської області

Справа № 419/990/13-ц

Провадження № 2/419/288/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2013 року Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді - Іванової О.М.

при секретарі - Свистулі О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.м.т. Новоайдар цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної та матеріальної шкоди у сумі 6000 грн., -

ВСТАНОВИВ:

31.07.2013 року позивач звернулась з позовом до ОСОБА_2 про стягнення моральної та матеріальної шкоди у сумі 6000 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 25.06.2013 року Новоайдарським районним судом Луганської області постановлено вирок, яким засуджено ОСОБА_2 за ст. 125 ч. 2 КК України - за умисне нанесення легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я потерпілого. Позивач є потерпілою особою від дій ОСОБА_2 В результаті протиправних дій ОСОБА_2 вона отримала наступні тілесні ушкодження: струс головного мозку, садна обличчя, гематома підборіддя зліва, які кваліфіковані як тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, підшкірна гематома шиї, грудної клітини зліва, плеча зліва, поперекової області зліва, забій м'яких тканей живота, які кваліфіковані як легкі тілесні ушкодження. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень позивач була змушена пройти обстеження та лікування, що призвело до матеріальних збитків у розмірі 3000 грн. Також, позивачу була спричинена моральна шкода, яка виразилась у порушенні її нормального ритму життя внаслідок тривалого лікування, характеру травм, порушення психологічного стану: порушення сну, постійна нудота, розсіяна увага, головний біль, зниження пам'яті. В рамках судового розгляду кримінального провадження цивільний позов розглянуто не було. Позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь матеріальну шкоду, яка спричинена внаслідок кримінального правопорушення, та складає 3000 грн., стягнути моральну шкоду у сумі 3000 грн.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, надала суду письмову заяву, в якій просила розглянути справу у її відсутність, заявлені вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутність, заявлені вимоги визнав частково: розмір матеріальної шкоди у сумі 3000 грн. - визнав в повному обсязі, моральну шкоду у сумі 3000 грн. - не визнав.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено та підтверджується наявними у справі доказами, що 25.06.2013 року Новоайдарським районним судом Луганської області постановлено вирок, яким засуджено ОСОБА_2 за ст. 125 ч. 2 КК України - за умисне нанесення легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я потерпілого (а.с.2).

Вирок набув чинності 25.07.2013 року.

Позивач ОСОБА_1 є потерпілою особою від дій ОСОБА_2, що підтверджується копією вироку, який набрав чинності (а.с.16).

В результаті протиправних дій ОСОБА_2 позивач отримала наступні тілесні ушкодження: струс головного мозку, садна обличчя, гематома підборіддя зліва, які кваліфіковані як тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, підшкірна гематома шиї, грудної клітини зліва, плеча зліва, поперекової області зліва, забій м'яких тканей живота, які кваліфіковані як легкі тілесні ушкодження, що підтверджується копією вироку, який набув чинності (а.с.16), що також підтверджується копією виписного епікризу (а.с.6) з історії хвороби № 1765 та копією виписки з історії хвороби № 2923 (а.с.7).

Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень позивач була змушена пройти обстеження та лікування, що призвело до матеріальних збитків у розмірі 3000 грн. Зазначені кошти були витрачені позивачем на придбання ліків, медичних виробів, обстеження головного мозку (МРТ), що підтверджується наданими квитанціями (а.с.3-5).

В рамках судового розгляду кримінального провадження № 1-кп/419/66/2013 цивільний позов розглянуто не було, що підтверджується копією вироку суду (а.с.16).

Відповідач ОСОБА_2 заявлені позивачем вимоги щодо стягнення матеріальних збитків, які полягають у витратах на лікування, визнав в повному обсязі, тобто у сумі 3000 грн.

Суд приймає визнання відповідачем позову в частині стягнення матеріальної шкоди з огляду на те, що таке визнання не суперечить закону, не порушує прав інших осіб та відповідає положенням ч. 1 ст. 1195 ЦК України, відповідно до якої фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Сума матеріальної шкоди, яка завдана позивачу внаслідок вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2, підтверджена платіжними документами - квитанціями, тому суд вважає, що дана частина заявлених вимог підлягає задоволенню в повному обсязі, тобто у сумі 3000 грн.

Позивач у позовній заяві також зазначила, що їй була спричинена моральна шкода, яка виразилась у порушенні її нормального ритму життя більш ніж на 3 місяці внаслідок тривалого лікування, характеру травм, порушення психологічного стану, що викликало такі негативні явища як порушення сну, постійна нудота, розсіяна увага, головний біль, зниження пам'яті. Такий стан заважав позивачу жити повноцінно.

Позивач вважає, що розмір моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню, повинен складати 3000 грн.

Відповідач вимоги позивача щодо стягнення з нього на її користь моральної шкоди не визнав, але жодного доказу щодо спростування вимог в даній частині не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно положень п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у

порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У відповідності до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.

Обов'язковою підставою для деліктної відповідальності за завдання моральної шкоди є встановлення причинного зв'язку між шкодою і протиправною поведінкою особи.

Моральна шкода відшкодовується лише за наявності вини особи, яка завдала шкоди. Фізична особа звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання завдана не з її вини.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або у інший спосіб.

Розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних) та з урахування інших обставин.

Суд не має підстав сумніватися в доводах позивача з приводу заподіяння моральної шкоди, яка виразилась у її моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я та у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя внаслідок розладу здоров'я, але вважає, що заявлений позивачем розмір моральної шкоди підлягає зменшенню до 2000 грн., оскільки розлад здоров'я позивача кваліфіковано, як короткочасний, а згідно "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" короткочасним належить вважати розлад здоров'я тривалістю понад шість днів, але не більше як три тижні (21 день), тобто є нетривалим, вимушені зміни у житті позивача є не тяжкими, стан її здоров'я стабілізувався.

Суд, при частковому задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача моральної шкоди приймає до уваги те, що вина відповідача у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, встановлена вироком суду, який набрав чинності, що є підставою для стягнення з нього заподіяної позивачу шкоди.

Відповідно до положень ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, вставлених ст. 61 ЦПК України.

Позивачем наданими суду доказами доведено факт заподіяння їй шкоди: матеріальної та моральної, внаслідок вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, тому суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню у сумі 5000 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача на користь якого ухвалено рішення звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Позивача ОСОБА_1 згідно ч. 1 п. 2 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» звільнено від сплати судового збору, тому з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі, який встановлено ст. 4 ч. 2 п. 1.1 ЗУ «Про судовий збір» пропорційно до задоволених вимог, тобто 229,40 грн.

Висновки суду підтверджуються письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні.

На підставі ст. ст. 15, 16, 23, 1166, 1167, 1195 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, Постановою Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної та матеріальної шкоди у сумі 6000 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 матеріальну шкоду у сумі 3000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, моральну (немайнову) шкоду у сумі 2000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 в дохід держави судовий збір у сумі 229,40 грн., відповідно до п. 1.1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» на наступні платіжні реквізити: код ЄДРПО 05381395, пункт 1.1, код класифікації доходів 22030001, отримувач УДКСУ у Новоайдарському районі, рахунок 31212206700207, код ЄДРПО отримувача коштів 37895134, МФО 804013, банк отримувача ГУ ДКУ у Луганській області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий О.М. Іванова