Постанова № 33444808, 06.09.2013, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2013 р. Справа №818/6867/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.

за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Загорного Д.С.,

прокурора - Тиркусової О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, за участю Прокуратури м. Суми про визнання протиправною та скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції (далі відповідач, ДВС) в якому, з урахуванням уточнень, наданих до суду 06.09.2013р. (а.с.81-88, 91) просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову ДВС про відкриття виконавчого провадження ВП №38937417 від 11.07.2013р. щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору в розмірі 7482,64 доларів США та 182,00 грн. , з урахуванням постанови ДВС від 16.08.2013р. про виправлення арифметичної помилки у виконавчому провадженні ВП №38937417. При цьому, відповідно до постанови ДВС від 16.08.2013р. (а.с.107) відповідачем було виправлено помилку в постанові про відкриття виконавчого провадження №38937417 від 11.07.2013р. - замість суми виконавчого збору визначеної до стягнення - 7482,64 доларів США та 182,00 грн., розмір виконавчого збору виправлено на 7482,64 доларів США та 950,13 грн. Крім цього, арифметичну помилку вищезазначеною постановою ДВС від 16.08.2013р. було виправлено у постанові про стягнення з боржника (ОСОБА_1) виконавчого збору ВП №38162607 від 03.07.2013р. - замість суми виконавчого збору визначеної до стягнення - 7482,64 доларів США та 182,00 грн., розмір виконавчого збору виправлено на 7482,64 доларів США та 950,13 грн.

З урахуванням викладеного, окрім вищезазначеної позовної вимоги, позивач просить також суд :

- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу ДВС Сумського міського управління юстиції ВП №38162607 від 03.07.2013р. про стягнення з боржника (ОСОБА_1) виконавчого збору в сумі 7482,64 доларів США та 950,13 грн. , з урахуванням постанови ДВС про виправлення арифметичної помилки від 16.08.2013р. у виконавчому провадженні №38937417;

- визнати протиправною та скасувати пункт 2 резолютивної частини постанови Відділу ДВС Сумського міського управління юстиції ВП №38162607 від 11.07.2013р. про повернення виконавчого документу стягувачу в частині виведення в окреме провадження постанови від 03.07.2013р. про стягнення з боржника виконавчого збору.

В судовому засіданні позивач та представник позивача в повному обсязі підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити посилаючись на те, що заочним рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 12 травня 2010 року у справі № 1-2144/10 з позивача - ОСОБА_1, було стягнуто на користь ПАТ «Укргазбанк» за кредитним договором №157/08-ЖКПФ від 03.04.2008 року заборгованість в сумі 74826,42 долари США, пеню за прострочення строків сплати процентів за кредитом в сумі 7681 грн. 37 коп. та судові витрати в сумі 1820 грн. При цьому, позивач просив суд врахувати, що після набрання законної сили зазначеним судовим рішенням, він віднайшов можливість погасити заборгованість перед ПАТ «Укргазбанк» в добровільному порядку. Про відкриття виконавчого провадження ВП №38162607 щодо примусового виконання рішення Зарічного районного суду м.Суми, як зазначає позивач, він дізнався лише після отримання постанови ДВС про відкриття виконавчого провадження №38937417 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 10% від суми визначеної до стягнення у рішенні Зарічного районного суду. При цьому, позивач просить суд врахувати, що на момент відкриття першого виконавчого провадження за заявою ПАТ «Укргазбанк» , ним було майже виконано свої зобов'язання по сплаті кредитних платежів, що в подальшому, стало підставою для відкликання банком виконавчого листа про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 без подальшого виконання у відповідності до п.1 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження». Крім цього, позивач вважає, що підстави для стягнення судового збору відсутні, оскільки відповідачем фактично не було розпочато примусове виконання рішення Зарічного районного суду.

З урахуванням викладеного, позивач та представник позивача просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що вимоги позивача не визнає в повному обсязі з урахуванням обставин, викладених у письмовому запереченні (а.с.16-23, а.с.59-66). Так, відповідач зазначає, що 24.05.2013р. Відділом державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №38162607 з примусового виконання виконавчого листа Зарічного районного суду , який було видано 10.06.2010р. на виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь ПАТ «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором № 157/08-ЖКПФ від 03.04.2008 року в сумі 74826,42 доларів США, пені за прострочення строків сплати процентів та кредиту в сумі 7681 грн. 37 коп. та судових витрат в сумі 1820 гривень. При цьому, у рішенні суду і, відповідно, у виконавчому листі було визначено порядок виконання рішення суду - «В рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на однокімнатну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, вартістю 389 150 гривень, яка належить ОСОБА_1 для задоволення вимог ПАТ «Укргазбанк» за кредитним договором договором № 157/08-ЖКПФ від 03.04.2008 року.». Зважаючи на те, що боржником (ОСОБА_1) не було виконано рішення суду у наданий ДВС строк для добровільного виконання, керуючись ст.25, 28 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем було винесено постанову від 03.07.2013р. про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 10% від суми визначеної в рішенні суду до стягнення, а саме - в розмірі 7482,64 доларів США та 182,00 грн. З цього ж дня, як стверджує відповідач, тобто з 03.07.2013р., фактично і розпочалося примусове виконання рішення. Так, 03.07.2013р. державний виконавець здійснив вихід за адресою: АДРЕСА_1 - тобто за місцезнаходженням однокімнатної квартири на яку слід було звернути стягнення. Однак, двері ніхто не відчинив, а тому державним виконавцем було залишено повідомлення для ОСОБА_1, щоб останній з'явився до ДВС 08.07.2013р. Відповідач вважає, що вихід за відповідною адресою і залишення виклику для боржника - це є здійснення відповідних виконавчих дій. В подальшому, як зазначає відповідач, 08.07.2013р. в призначений у повідомленні день, ОСОБА_1 за викликом не з'явився у зв'язку з чим, 10.07.2013р. на адресу боржника було направлено попередження про те, що ОСОБА_1 18.07.2013р. об 10-00 год. слід знаходитися за адресою: АДРЕСА_1 де будуть проводитися виконавчі дії щодо примусового виконання рішення Зарічного районного суду, а саме - опису та арешту квартири в рахунок погашення боргу. Однак, 11.07.2013р. на адресу ДВС надійшов лист за підписом директора Сумської обласної дирекції ПАТ «Укргазбанк» в якому стягував просить повернути виконавчий лист №2-2144 без подальшого виконання на підставі п.1 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження». 11.07.2013р. державний виконавець виніс постанову про повернення виконавчого документу відповідно до п.1 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», при цьому, у окреме виконавче провадження ДВС, а саме - ВП №38937417, було виведено постанову ДВС від 03.07.2013р. про стягнення з боржника виконавчого збору за виконавчим провадженням ВП №38162607, як це передбачено положеннями ст.28 зазначеного Закону. Так, ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.

З урахуванням викладеного, відповідач вважає, що оскаржувані постанови ДВС відповідають нормам чинного законодавства, зокрема, прийняті у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження», а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Прокурор в судовому засіданні також зазначила про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та просила суд відмовити в задоволенні позову з підстав, які визначені відповідачем у заперечення та у доповненнях до заперечень (а.с.16-23, а.с.59-66). Будь-яких письмових обґрунтувань своєї позиції по даній справі Прокуратурою в м.Суми до суду не надано.

Заслухавши пояснення позивача , представників позивача та відповідача, а також прокурора, дослідивши наявні докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного:

Як свідчить з матеріалів справи, відповідно до рішення Зарічного районного суду м.Суми від 12.05.2010р. по справі №2-2144/2010р. було задоволено позовні вимоги ПАТ «Укргазбанк» в особі Сумської філії ВАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості на предмет іпотеки. Так, згідно зазначеного рішення суду , з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було стягнуто в солідарному порядку на користь ПАТ «Укрсоцбанк» в особі Сумської філії ВАТ АБ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором №157/08-ЖКПФ від 03.04.2008р. в сумі 74826,42 доларів США, пеню за прострочення строків сплати процентів та кредиту в сумі 7681 грн. 37 коп. та судові витрати в сумі 1820 гривень. При цьому, у рішенні суду було визначено порядок виконання рішення суду - «В рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на однокімнатну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, вартістю 389 150 гривень, яка належить ОСОБА_1 для задоволення вимог ПАТ «Укргазбанк» за кредитним договором договором № 157/08-ЖКПФ від 03.04.2008 року.».

На виконання вищезазначеного рішення суду, 10 червня 2010 року, Зарічном районним судом м.Суми було видано відповідний виконавчий лист по справі №2-2144/2010р. (а.с.25), який, як свідчить з матеріалів справи, 24.05.2013р. було пред'явлено ПАТ «Укрсоцбанк» в особі Сумської філії ВАТ АБ «Укрсоцбанк» (надалі - Банк) для виконання до Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції разом з заявою від 23.05.2013р.

24.05.2013р. Відділом державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції (далі - відповідач, ДВС) було відкрито виконавче провадження про що свідчить відповідна постанова ДВС від 24.05.2013р. ВП №38162607 (а.с.26).

У вищезазначеній постанові від 24.05.2013р. , а саме - у пункті 2, ДВС пропонує боржнику самостійно виконати рішення суду у семиденний строк з моменту винесення постанови.

Отже, визначений державним виконавцем семиденний строк для добровільного виконання рішення суду фактично мав би скінчитись 31.05.2013р. Однак, за однієї умови - у разі дотримання органом ДВС вимог ч.5 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувану та боржникові.

Однак, як свідчить з матеріалів справи, відповідачем не було дотримано вимог законодавства щодо своєчасності надсилання копії постанов на адресу стягувача та боржника.

Так, постанова ДВС від 24.05.2013р. про відкриття виконавчого №38162607 на адресу боржника (ОСОБА_1) була направлена лише 13.06.2013р., що підтверджується витягом з реєстру кореспонденції (а.с.17), відповідним поштовим повідомленням (а.с.29). При цьому, на адресу стягувача зазначена постанова ДВС від 24.05.2013р. взагалі не була направлена, що підтверджуються, письмовою відповіддю Банку (а.с.92), яку було надано на ухвалу суду про надання інформації та витребування доказів по справі (а.с.75). Крім цього, дані обставини не заперечуються представником відповідача.

В попередньому судовому засіданні судом було досліджено оригінал виконавчого провадження №38162607, копії документів з якого було надано відповідачем до матеріалів справи, з якого вбачається, що після відкриття виконавчого провадження, державний виконавець здійснив вихід 03.07.2013р. за адресою: АДРЕСА_1. Однак, зважаючи на те, що «двері ніхто не відчинив, державний виконавець залишив виклик в дверях квартири на 08.07.2013р.», про що було складено відповідний Акт від 03.07.2013р. (а.с.27). Копія виклику також надана відповідачем до матеріалів даної справи (а.с.28).

В подальшому, як свідчить з матеріалів ВП №38162607, Банком було надіслано до ДВС лист від 10.07.2013р. вих..№52009 (а.с.33) в якому Банк просить повернути без подальшого виконання, згідно п.1 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий лист по справі №2-2144/2010р. про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 Зазначений лист Банку був зареєстрований в ДВС 11.07.2013р.

11.07.2013р. ДВС була винесена постанова ВП №38162607 про повернення виконавчого документа стягувачеві (а.с.34) у відповідності до п.1 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому, у пункті 2 зазначеної постанови відповідач зазначає про виведення в окреме провадження постанови ДВС від 03.07.2013р. про стягнення з боржника виконавчого збору.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що на момент прийняття ДВС постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві (від 11.07.2013р.) у виконавчому провадженні вже існувала постанова ДВС від 03.07.2013р. про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 7482,64 доларів США та 182,00 грн. (а.с.40).

При цьому, слід зазначити, що докази надсилання на адресу боржника (ОСОБА_1) постанови ДВС ВП №38162607 від 11.07.2013р. про повернення виконавчого документа стягувачеві, в матеріалах зазначеного виконавчого провадження відсутні. Отже, доказів дотримання відповідачем вимог ч.4 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено надсилання копії даної постанови на адресу сторін виконавчого провадження, ДВС до суду не надано.

Не надсилалась на адресу ОСОБА_1 і постанова ДВС від 03.07.2013р. про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 7482,64 доларів США та 182,00 грн. Принаймні, відповідач ніяким чином не спростував зазначені висновки суду.

Однак, відповідач надав до суду підтвердження того, що на адресу ОСОБА_1 надсилалась постанова ДВС від 16.08.2013р. (а.с.106, 107) про виправлення арифметичної помилки у відповідних постановах ДВС, згідно якої вірною сумою виконавчого збору, яка підлягає до стягнення, слід вважати «7482,64 доларів США та 950,13 грн.», замість суми - «7482,64 доларів США та 182,00 грн.», яку було помилково визначено в постанові ДВС від 03.07.2013р. про стягнення виконавчого збору.

Таким чином, виконавче провадження №38162607, яке було відкрито 24.05.2013р. за заявою Банку про примусове виконання рішення Зарічного районного суду по справі №2-2144/2010р., було завершено у зв'язку з поверненням виконавчого документу стягувану згідно із статтею 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Статтею 30 вищезазначеного Закону передбачено, що державний виконавець проводить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку.

Однак, не зважаючи на вищезазначені норми законодавства, відповідач, після прийняття постанови ДВС від 11.07.2013р. №38162607 про повернення виконавчого документу, продовжує надсилати на адресу боржника «Попередження» (а.с.36).

Так, до матеріалів справи відповідачем надано копію «Попередження», яке в межах виконавчого провадження №38162607 надсилалося на адресу ОСОБА_1 вже 12.07.2013р. (тобто, вже після повернення виконавчого документу стягувачу !), що підтверджується відповідним поштовим повідомленням (а.с.39). В зазначеному «Попередженні» відповідач пропонує боржнику - ОСОБА_1 знаходитись 18.07.2013р. за адресою: АДРЕСА_1 для проведення примусового виконання рішення суду, а саме - опису та арешту квартири в рахунок погашення боргу.

Отже, не зважаючи на те, що виконавче провадження №38162607 вже було завершено 11.07.2013р., відповідач вважає за можливе попереджати ОСОБА_1 про те, що 18.07.2013р. державний виконавець буде здійснювати заходи щодо примусового виконання р і ш е н н я с у д у (опис та арешт квартири в рахунок погашення боргу) (а.с.36).

При з'ясуванні даних обставин, представник відповідача пояснив суду, що фактично, зазначеним Попередженням боржника дійсно попереджалося про те, що державним виконавцем 18.07.2013р. буде здійснено опис та арешт квартири в рахунок погашення боргу. Але відповідач зазначив, що вищезазначені заходи мали вживатися вже не за виконавчим провадженням №38162607 і не для виконання рішення Зарічного районного суду м.Суми, а за виконавчим провадженням ВП №38937417, яке було відкрито 11.07.2013р. у зв'язку з виділенням в окреме провадження постанови ДВС про стягнення виконавчого збору (а.с.6).

Однак, дані посилання відповідача суд вважає недоречними.

По-перше, датовано дане Попередження 10.07.2013р. (тобто ще до відкриття ВП №38937417 про стягнення виконавчого збору).

По-друге, на постанову ДВС про відкриття виконавчого провадження по стягненню виконавчого збору розповсюджуються загальні вимоги, що визначені в Законі України «Про виконавче провадження» відносно прийняття виконавчого документу до виконання. Так, згідно ст.25 зазначеного Закону органи ДВС зобов'язані надсилати копію постанови про відкриття виконавчого провадження (в тому числі і по стягненню виконавчого збору) не пізніше наступного дня до боржника (стягувач - держава). Крім цього, у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк семи днів з моменту винесення постанови. І лише у разі невиконання рішення у добровільному порядку, державний виконавець може приступити до заходів примусового виконання. Більш того, боржник, у разі незгоди з постановою ДВС про відкриття виконавчого провадження, має право оскаржити її у десятиденний строк у порядку встановленому цим Законом. І цим правом ОСОБА_1 фактично і скористався, оскарживши постанову ДВС від 11.07.2013р. до суду.

Отже, відповідач, якщо брати до уваги пояснення представника ДВС в судовому засіданні, мав на меті здійснити 18.07.2013р. опис та арешт квартири в рахунок погашення боргу, а саме - заборгованості по виконавчому збору. Будь-яким чином обґрунтувати свою правову позицію щодо наміру вчинення саме таких заходів примусового виконання, відповідач не зміг. При цьому, відповідач в судовому засіданні зазначив, що у разі відкриття виконавчого провадження по стягненню виконавчого збору, семиденний строк боржнику для добровільної сплати виконавчого збору не надається (хоча в постанові ДВС від 11.07.2013р. про відповідний семиденний строк для боржника йдеться в пункті 2 (а.с.6)).

Слід зазначити, що з матеріалів справи вбачається наступне - постанова ДВС від 11.07.2013р. про відкриття виконавчого провадження №38937417 щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору була направлена боржнику лише 19.07.2013р. (а.с.8), отримана останнім - 24.07.2013р. Однак, не зважаючи на несвоєчасність надсилання боржнику вищезазначеної постанови від 11.07.2013р. ВП №38937417, та фактично не дотримання ДВС вимог ч.5 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження», відповідач вважає за можливе вживати наступні заходи:

18.07.2013р. (ще до фактичного направлення постанови ДВС №38937417 до боржника) - державним виконавцем Загорним Д.С. здійснено вихід за адресою АДРЕСА_1 (як і попереджалося в Попередженні від 10.07.2013р. по зовсім іншому виконавчому провадженню - №38162607). Однак «двері ніхто не відкрив», тому Загорний Д.С. залишив виклик від 18.07.2013р. в дверях квартири про зобов?язання ОСОБА_1 з'явитись за адресою ДВС на наступний день - 19.07.2013р. для надання підтверджуючих документів про сплату виконавчого збору (і це при тому, що згідно поштового повідомлення, 19.07.2013р. відповідна постанова ДВС про стягнення виконавчого збору лише була надіслана відповідачем на адресу ОСОБА_1).

Однак, не зважаючи на вищевикладене, беручи до уваги те, що «боржник у добровільний термін рішення суду не виконав, на виклики не реагує, до Державної виконавчої служби не з'являється», державний виконавець Загорний Д.С. виносить постанову від 19.07.2013р. ВП №38937417 про залучення працівників органів внутрішніх справ для проведення виконавчих дій (а.с.44, 45) для привода ОСОБА_1 до ДВС на 29.07.2013р.

Однак, 24.07.2013р. ОСОБА_1 було отримано постанову ДВС від 11.07.2013р. про відкриття виконавчого провадження №38937417 про стягнення виконавчого збору, оскаржено зазначену постанову до суду, тому, будь-яких інших виконавчих дій та заходів «примусового виконання» відповідачем не вживалось.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з наступного:

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які проводяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

1. Так, щодо позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправною та скасування постанови ДВС ВП №38162607 від 03.07.2013р. про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 7482,64 доларів США та 950,13 грн. з урахуванням постанови ДВС від 16.08.2013р. про виправлення помилки, суд вважає їх обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, зважаючи на наступне:

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документу без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.

При цьому, в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України №5 від 21 травня 2012 року «Про внесення змін до постанови Пленуму ВАСУ від 13 грудня 2010 року №3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби», виконавчий збір належить до виду відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі; є санкцією відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання

Проаналізувавши вищезазначене, суд дійшов висновку, що для визначенні наявності підстав для стягнення виконавчого збору, слід встановити факт невиконання рішення суду боржником самостійно у строк, встановлений для його самостійного виконання . При цьому, суд має враховувати наявність реальної можливості у боржника виконати свої зобов'язання ( в даному випадку сплатити заборгованість за рішенням Зарічного районного суду м.Суми) у строк встановлений для самостійного виконання.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивач (боржник по ВП №38162607) був фактично позбавлений можливості виконати рішення суду в добровільному порядку в семиденний термін з моменту відкриття виконавчого провадження, оскільки, як вже зазначалося вище, сама постанова ДВС від 24.05.2013р. про відкриття виконавчого провадження була направлена на адресу ОСОБА_1 (боржника) лише 13.06.2013р., тобто через 20 днів після відкриття ВП №38162607.

Отже, невиконання боржником рішення суду в добровільному порядку було викликано перш за все недотриманням державним виконавцем Відділу ДВС вимог ч.5 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім цього, за наслідками аналізу норми ст.28 вищезазначеного Закону суд дійшов висновку, що виконавчий збір дійсно підлягає до стягнення у разі повернення виконавчого документа за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення суду, однак, ПСІЛЯ початку примусового виконання рішення. Отже, відповідач - ДВС має довести суду, що на момент звернення стягувача до ДВС з заявою про повернення виконавчого документу без виконання та у разі самостійного виконання боржником рішення суду, державний виконавець приступив до примусового виконання рішення суду.

Заходи примусового виконання рішень визначені в ст.32 Закону України «Про виконавче провадження». Однак, відповідачем, окрім доказів того, що державний виконавець здійснював вихід за місцезнаходженням однокімнатної квартири, що належить ОСОБА_1 і на яку належало звернути стягнення за рішенням Зарічного районного суду м.Суми, не надано будь-яких доказів здійснення заходів примусового виконання рішення суду.

Крім цього, ст.28 вищезазначеного Закону передбачено, що виконавчий збір стягується у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Слід зазначити, що рішення Зарічного районного суду м.Суми датовано 12.05.2010р., виконавчий лист видано 10.06.2010р., а пред'явлено його до виконання лише 24.05.2013р.

Для з'ясування обставини щодо суми фактичної заборгованості ОСОБА_1 за рішенням Зарічного районного суду на момент пред?явлення відповідного виконавчого листа до виконання, судом було направлено запит до Банку для надання відповідної інформації. У відповідь на ухвалу суду про витребування доказів, Банком було надано реєстри розрахункових документів по рахункам ОСОБА_1 за період з 10.06.2010р. по 24.05.2013р. (а.с.93-94) з яких вбачається, що за зазначений період ОСОБА_1 вже було здійснено платежі по кредитному договору №157-ЖКПФ від 03.04.2008р. на загальну суму 50826.47 доларів США, також, за цей період було сплачено судові витрати в сумі 1820,00 грн.

Однак, дані обставини відповідачем не з'ясовувались, що ще раз доводить ту обставину, що фактично відповідачем не вживались заходи примусового виконання рішення та при визначенні суми виконавчого збору, яку відповідач визначив до стягнення у постанові від 03.07.2013р. ВП №38162607, не з'ясовувалась фактична сума заборгованості, яка належала до стягнення з ОСОБА_1 на користь Банку на виконання рішення Зарічного райсуду м.Суми.

Крім цього, суд зауважує, що дата прийняття постанови ДВС про стягнення виконавчого збору (03.07.2013р.) також відповідачем нічим не обґрунтована.

З урахуванням викладеного, постанова ДВС ВП №38162607 від 03.07.2013р. про стягнення з боржника (ОСОБА_1) виконавчого збору в сумі 7482,64 доларів США та 950,13 грн. з урахуванням постанови ДВС від 16.08.2013р. про виправлення помилки, є неправомірною, необґрунтованою і, відповідно, не підлягає задоволенню.

2.Щодо позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправною та скасування пункту 2 резолютивної частини постанови Відділу ДВС Сумського міського управління юстиції ВП №38162607 від 11.07.2013р. про повернення виконавчого документу стягувачу в частині виведення в окреме провадження постанови від 03.07.2013р. про стягнення з боржника виконавчого збору, слід зазначити наступне:

По-перше, щодо самої процедури виведення в окреме виконавче провадження постанови про стягнення виконавчого збору. Так , ч.7 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» ,

- у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру;

- в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Отже, якщо виконавчий збір не було стягнуто, державний виконавець відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору, але в чітко визначених випадках: «у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру» (однак, в даному випадку ДВС виконувалось рішення Зарічного районного суду м.Суми майнового характеру), «в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону» (тоді як з матеріалів даної справи вбачається, що ВП №38162607 було завершено на підставі п.1 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження». Зазначена стаття Закону передбачає повернення виконавчого документу стягувану на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалось, або здійснювалось частково.

Вищезазначене ще раз доводить, що примусове виконання рішення Зарічного районного суду м.Суми фактично не здійснювалось, принаймні, факту часткового виконання рішення суду відповідач не довів.

Таким чином, Відповідачем не доведено а ні наявність підстав для прийняття постанови від 03.07.2013р. про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору (про що йшлося вище), а ні наявність підстав для виведення даної постанови в окреме виконавче провадження №38937417.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги позивача щодо визнання протиправною та скасування пункту 2 резолютивної частини постанови Відділу ДВС Сумського міського управління юстиції ВП №38162607 від 11.07.2013р. про повернення виконавчого документу стягувачу в частині виведення в окреме провадження постанови від 03.07.2013р. про стягнення з боржника виконавчого збору, є правомірними, обґрунтованими і, відповідно, задовольняються судом.

3. Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що постанова ДВС про відкриття виконавчого провадження ВП №38937417 від 11.07.2013р. щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору в розмірі 7482,64 доларів США та 950,13 грн. , з урахуванням постанови ДВС від 16.08.2013р. про виправлення арифметичної помилки у виконавчому провадженні ВП №38937417, прийнята відповідачем без належних підстав, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 в даній частині позову, що визнання протиправною та скасування зазначеної постанови ДВС від 11.07.2013р. також підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 КАС України.

Згідно до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належним чином правомірність прийнятих ним рішень, відповідно, вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими і, відповідно, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, за участю Прокуратури м. Суми про визнання протиправною та скасування постанов -задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження ВП№38937417 від 11.07.2013р. щодо стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 з урахуванням постанови про виправлення арифметичної помилки від 16.08.2013 року у виконавчому провадженні ВП № 38937417.

Визнати протиправною та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції ВП №38162607 від 03.07.2013 року про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 7482,64 доларів США, та 950,13 грн з урахуванням постанови про виправлення арифметичної помилки від 16.08.2013 року у виконавчому провадженні ВП №38937417.

Визнати протиправним та скасувати пункт 2 резолютивної частини постанови відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції ВП№38162607 від 11.07.2013 року про повернення виконавчого документу стягувачу в частині виведення в окреме провадження постанови ДВС Сумського міського управління юстиції про стягнення виконавчого збору.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції (вул. Гамалія, 31- А, м. Суми, Сумська область, 40021) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) судовівитрати в розмірі 103 (сто три) грн. 23 коп. шляхом їх безспірного списання з рахунків Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 12.09.2013р.

Суддя (підпис) О.М. Кунець

З оригіналом згідно

Суддя О.М. Кунець