Рішення № 33444751, 13.09.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/1115/13-ц Провадження № 22-ц/795/2028/2013 Головуючий у I інстанції - Мороз К.В. Доповідач - Шарапова О. Л.Категорія -цивільна

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіШарапової О.Л.суддів:Литвиненко І.В., Страшного М.М.при секретарі:Примачок Ю.О.за участю:ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31 липня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про стягнення матеріальної компенсації за користування спільним майном та моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про стягнення витрат по утриманню спільного майна,-

в с т а н о в и в:

В грудні 2012 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням змінених позовних вимог, просив стягнути з ОСОБА_7 матеріальну компенсацію за користування спільним майном за період з 01 жовтня 2011 року по 31 липня 2013 року в сумі 15 400 грн. та у відшкодування моральної шкоди за самовільне перепланування та перебудову спільної квартири 1 000 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що він є власником 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, власником іншої 1/2 частини квартири є ОСОБА_7 Квартира є однокімнатною, призначена для однієї сім'ї і він позбавлений можливості користуватися своєю частиною майна, а тому має право на отримання матеріальної компенсації за користування його майном. ОСОБА_7 без його згоди зробив перепланування квартири, а саме : убрав кладову площею 1.2 кв.м., чим заподіяв йому моральні страждання.

В лютому 2013 року ОСОБА_7 звернувся до суду з зустрічним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_5 витрати по утриманню спільного майна за період з 20 вересня 2005 року по 31 грудня 2011 року у сумі 19 628 грн.; зобов'язати ОСОБА_5 сплатити за період з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року 50 відсотків комунальних платежів.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31 липня 2013 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_5 та у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_7 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що оскаржуване рішення є незаконним. Апелянт посилається на те, що рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11 січня 2012 року, яке набрало законної сили, та рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 06 березня 2006 року встановлено, що спільною квартирою користується лише ОСОБА_7, а з урахуванням приписів ст.. 61 ЦПК України вказані обставини не підлягають доказуванню при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи. Апелянт вказує на те, що на даний час порядок користування квартирою можливо змінити тільки за рішенням суду. Апелянт зазначає, що ксерокопія заяви від 11 вересня 2012 року з пропозицією йому користуватися спільною квартирою, є нікчемною; після отримання цієї нікчемної заяви він отримав довідку про те, що в спільній квартирі проживають та мешкають син та онук відповідача по справі. Апелянт посилається на те, що ОСОБА_7 без його згоди в спірній квартири зробив ремонт та перепланування, а саме: переклеїв шпалери та розібрав кладову площею 1.2 кв.м., чим заподіяв йому моральні страждання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_5 є співвласниками однокімнатної квартири АДРЕСА_1; кожному належить на праві власності по 1/2 частині спірної квартири.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11 січня 2012 року, яке залишене без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 22 лютого 2012 року, з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 стягнута грошова компенсація за користування 1/2 частиною квартири з 01 червня 2010 року по 30 вересня 2011 року в сумі 7 469.95 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_7 у спірній квартирі не зареєстрований та не проживає, у вересні 2012 року пропонував ОСОБА_5 вселитися та користуватися спірною квартирою, тобто ОСОБА_5 не надав суду доказів порушення його права відповідачем; відсутні докази того, що перепланування квартири спричинило ОСОБА_5 моральні страждання.

Відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_7 проводив ремонтні роботи у квартирі без згоди ОСОБА_5, а тому відсутні підстави для стягнення вказаних витрат; не надано доказів понесення витрат по оплаті ОСОБА_7 комунальних послуг за ОСОБА_5; ОСОБА_5 проводив оплату комунальних послуг, а тому відсутні підстави для зобов»язання останнього проводити оплату комунальних послуг.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31 липня 2013 року в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про стягнення витрат по утриманню спільного майна не оскаржується.

З висновком суду першої інстанції в оскаржуваній частині частково не погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 06 березня 2006 року апеляційна скарга ОСОБА_7 задоволена, рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 січня 2006 року скасовано, ОСОБА_5 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_7 про вселення і усунення перешкод у користуванні квартирою відмовлено.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 лютого 2011 року, яке залишене без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 08 квітня 2011 року, встановлено, що ОСОБА_7 25 травня 2010 року знятий з реєстрації за адресою : АДРЕСА_1.

З акту від 19 січня 2012 року, затвердженого начальником комунального підприємства «ЖЕК-2» , вбачається, що ОСОБА_7 з 2010 року мешкає в квартирі АДРЕСА_4.

З довідки комунального підприємства « Новозаводське» № 3742 від 21 вересня 2012 року вбачається, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_6 з 1993 року та ОСОБА_8 з 2009 року.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11 січня 2012 року, яке набрало законної сили, встановлено, що в період з 01 червня 2010 року по 30 вересня 2011 року, спірною квартирою користується ОСОБА_7, оскільки в квартирі проживають його син та онук, а ОСОБА_5 позбавлений можливості користуватися належною йому частиною майна.

11 вересня 2012 року ОСОБА_7 направив ОСОБА_5 заяву, в якій запропонував останньому вселитися та проживати в спірній квартирі і повідомив, що в квартирі ніхто не проживає; вказана заява отримана ОСОБА_5 20 вересня 2012 року, що підтверджується зворотним повідомленням.

В ході апеляційного розгляду справи ОСОБА_5 пояснив, що після отримання 20 вересня 2012 року листа від ОСОБА_7 з пропозицією вселитися до спірної квартири, він вселитися до жилого приміщення не намагався.

З довідки агенції нерухомості « Гавань» від 01 листопада 2012 року вбачається, що вартість найму однокімнатної квартири по АДРЕСА_1 за період з 01 жовтня 2011 року по 31 жовтня 2012 року становить 1400 грн. за один місяць; в цю суму включені витрати по оплаті послуг з утримання будинку і прибудинкової території та послуги по оплаті теплопостачання.

Згідно з довідкою КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова» № 26/58 від 19 лютого 2013 року та особовим рахунком по квартирі АДРЕСА_1, розмір нарахувань за опалення за період з 01 жовтня 2011 року по 20 вересня 2012 року становить 1426 грн. 40 коп., а відповідно 1/2 частина від вказаної суми становить 713 грн. 20 коп.

Згідно з особовим рахунком комунального підприємства « Новозаводське» по квартирі АДРЕСА_1, розмір нарахувань за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 жовтня 2011 року по 20 вересня 2012 року становить 682 грн. 37 коп. ( за період жовтень 2011 року - березень 2012 року 347.64 грн. + за період квітень 2012 року - серпень 2012 року 295.35 грн. + 20 днів вересня 2012 року 39.38 грн.), а відповідно 1/2 частина від вказаної суми становить 341 грн. 19 коп.

Оскільки ОСОБА_5 в період з 01 жовтня 2011 року по 20 вересня 2012 року був позбавлений можливості користуватися своєю частковою майна, він , з урахуванням приписів ч. 3 ст. 358 ЦК України, має право на отримання матеріальної компенсації.

У вказаний період вартість оренди аналогічної однокімнатної квартири становила 1400 грн. з урахуванням витрат по опаленню та витрат по утриманню будинку, тобто 1/2 частина від цієї суми становить 700 грн. щомісяця. ( 700 грн. Х 11 місяців + 770 грн. Х 20 днів вересня 2012 року = 8166.67 грн.)

На ОСОБА_5, як на співвласника майна, покладається тягар утримання майна; за вказаний період його витрати по опаленню мають становити 713.2 грн., а витрати по утриманню будинку 341.19 грн., а загальна сума цих витрат має становити 1054.39 грн.

Оскільки в суму 1400 грн. ( вартість найму однокімнатної квартири по АДРЕСА_1 за період з 01 жовтня 2011 року по 31 жовтня 2012 року) включені витрати по опаленню та утриманню будинку, апеляційний суд приходить до висновку, що при визначенні розміру грошової компенсації ці суми підлягають відрахуванню.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 слід стягнути матеріальну компенсацію за користування спільним майном за період з 01 жовтня 2011 року по 20 вересня 2012 року ( день отримання пропозиції про вселення та користування спірною квартирою) в сумі 7 122 грн. 28 коп. ( 8166.67 грн. - 1054.39 грн.)

В ході апеляційного розгляду справи представник ОСОБА_7 - ОСОБА_6 пояснив, що без погодження з ОСОБА_5 в спірній квартирі проведене незначне перепланування, а саме розібрана стінка між кладовою та ванною кімнатою. Вказані обставини також підтверджуються даними технічного паспорта на жиле приміщення.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що перепланування квартири, яка є об»єктом спільної часткової власності, проведено без згоди співвласника майна, а тому, з урахуванням характеру та тривалості моральних страждань, з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 слід стягнути у відшкодування моральної шкоди 100 гр.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволені позовних вимог ОСОБА_5 слід скасувати та частково задовольнити ці позовні вимоги.

Апеляційний суд не приймає до уваги акт, складений 26 лютого 2013 року майстром ЖРЕД -2 про те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_8 не проживають у спірній квартирі з червня 2010 року, оскільки ОСОБА_9, яка була присутня при складанні даного акту, в ході розгляду справи як свідок не допитувалась, а ОСОБА_10, який був присутній при складанні даного акту, в судовому засіданні 12 березня 2013 року був допитаний як свідок та показав, що син та онук ОСОБА_7 не проживають у спірній квартирі лише рік. Крім того, рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 11 січня 2012 року, яке набрало законної сили, встановлено, що в період з 01 червня 2010 року по 30 вересня 2011 року, спірною квартирою користується ОСОБА_7, оскільки в квартирі проживають його син та онук, а ОСОБА_5 позбавлений можливості користуватися належною йому частиною майна.

Доводи апелянта про те, що судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлено, що квартирою користується лише ОСОБА_7, а з урахуванням приписів ст.. 61 ЦПК України вказані обставини не підлягають доказуванні при розгляді інших справ, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки цими судовими рішеннями не встановлено, що ОСОБА_5 був позбавлений можливості користуватися квартирою після отримання відповідної пропозиції від ОСОБА_7, тобто після 20 вересня 2012 року.

Доводи апелянта про те, що порядок користування квартирою можливо змінити тільки за рішенням суду, а ксерокопія заяви ОСОБА_7 від 11 вересня 2012 року з пропозицією йому користуватися спільною квартирою, є нікчемною, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки такі доводи є довільним тлумаченням правових норм.

Доводи апелянта про те, що після отримання нікчемної заяви ОСОБА_7 від 11 вересня 2012 року він отримав довідку про те, що в спільній квартирі проживають та мешкають син та онук відповідача по справі, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки довідкою комунального підприємства « Новозаводське» підтверджена реєстрацію осіб за відповідною адресою. Крім того, в ході апеляційного розгляду справи ОСОБА_11 зазначив, що після отримання 20 вересня 2012 року листа від ОСОБА_7 з пропозицією вселитися до спірної квартири, він вселитися до жилого приміщення не намагався, тобто відсутні підстави вважати, що після 20 вересня 2012 року ОСОБА_5 був позбавлений можливості користуватися своїм майном.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п. 3 ч. 1 ст. 309, 313, 316, 317 ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31 липня 2013 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про стягнення матеріальної компенсації за користування спільним майном та моральної шкоди - скасувати та частково задовольнити ці позовні вимоги.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 матеріальну компенсацію за користування спільним майном за період з 01 жовтня 2011 року по 20 вересня 2012 року в сумі 7 112 грн. 28 коп., у відшкодування моральної шкоди 100 грн. та у відшкодування судових витрат 386 грн. 65 коп.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: