Ухвала суду № 33444725, 13.03.2013, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2013 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Заводян К. І.

Суддів: Винту Ю.М., Лисака І.Н.

Секретаря: Ковальчук Н.О.

З участю: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про скасування п.6.1 попереднього договору про відчуження нерухомого майна, про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної знесенням житлового будинку, про відшкодування не отриманих доходів за користування квартирою, про відшкодування моральної шкоди, про стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 210000 гривень у відшкодування збитків за не отримані доходи від підприємницької діяльності, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 25 грудня 2012 року, -

в с т а н о в и л а :

У травні 2012 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5 подали позов до ОСОБА_3 про скасування п.6.1 попереднього договору про відчуження нерухомого майна, укладеного 01 березня 2011 року, про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної знесенням житлового будинку, в сумі 1 992 000 гривень, про відшкодування не отриманих доходів за користування квартирою в сумі 395056 гривень, про відшкодування моральної шкоди в сумі по 20000 гривень кожному, про стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 210000 гривень у відшкодування збитків за не отримані доходи від підприємницької діяльності, який змінювали і доповнювали під час провадження у справі.

Вказували на такі обставини.

07 жовтня 2005 року ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу

____________________Провадж . 22ц-248/2013 р. Головуючий у першій інстанції Кирилюк Л.К.

Категорія:19 Доповідач: Заводян К.І.

придбала у ОСОБА_7 трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 73,40 кв.м.

26 квітня 2007 року ОСОБА_2 та ОСОБА_5 уклали договір міни з ОСОБА_8, посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_9, за яким обміняли квартиру АДРЕСА_2, яка їм належала, на квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 36,80 кв.м.

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку від 19 лютого 2008 року серії ЯЕ №336864 ОСОБА_1 та співвласникам ОСОБА_2 і ОСОБА_5 належить земельна ділянка площею 0,03 га по АДРЕСА_1

ОСОБА_3 зніс житловий будинок АДРЕСА_1, в якому знаходились їх квартири, а звільнену земельну ділянку використовував як будівельний майданчик для будівництва сусіднього багатоквартирного будинку НОМЕР_1, що підтверджено актом комісії КЖРЕП №5 та постановою Чернівецького окружного адміністративного суду по справі за їх позовом до департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин, державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області, прокуратури м. Чернівці та прокуратури Чернівецької області про визнання їх дій протиправними.

Цими діями відповідач порушив їх право власності та заподіяв їм значної матеріальної і моральної шкоди, яку просили суд зобов'язати відповідача відшкодувати.

А саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_5 за квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 36,80 кв.м., ОСОБА_1 за трикімнатну квартиру в цьому ж будинку, загальною площею 73,40 кв.м. в сумі 1 992 000 гривень (вартість 100 кв.м. комерційної площі та 150 кв.м. житлової площі).

На першому поверсі знесеного будинку був розташований сервісний центр по ремонту побутової техніки, від діяльності якого вони отримували доходи. А тому вважають, що відповідач повинен відшкодувати їм не отримані доходи в сумі 395056 грн.

У вiдшкодування моральної (немайнової) шкоди стягнути із ОСОБА_3 кожному із позивачів - по 20000 грн.

ОСОБА_2 через знесення будинку не зміг здійснювати підприємницьку діяльність. У вiдшкодування матеріальної шкоди за неотриманi доходи від підприємницької діяльності з відповідача на його користь просили стягнути 210000 гривень.

01 березня 2011 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 уклали із ОСОБА_3 попередній договір про відчуження нерухомого майна, за яким ОСОБА_3 зобов'язався в майбутньому укласти договір про передачу у власність позивачів квартири загальною площею 150 кв.м. та нежитлові приміщення загальною площею 100 кв.м. в будинку АДРЕСА_4 (основний договір).

Згідно п.6.1 цього договору укладення та нотаріальне посвідчення основного договору здійснюватиметься не пізніше трьох років від дня укладання та нотаріального посвідчення договору купівлі - продажі земельної ділянки, за яким ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 передадуть у власність ОСОБА_3 земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1

Позивачі просили скасувати цей пункт попереднього договору, як такий, що був вчинений ними під впливом тяжких для них обставин і на вкрай невигідних для них умовах.

ОСОБА_3 спочатку уникав від укладення попереднього договору, а у лютому 2011 року він звернувся до них з пропозицією укласти попередній договір. Вони вважали, що цей договір стане підтвердженням необхідності знесення їхнього будинку відповідно до норм про відстань між будинками, що знаходяться в зоні впливу нового будівництва. Відстань між будинком НОМЕР_2 та новим будинком НОМЕР_1 була 0,90 м. У зв'язку з чим підписали договір.

Вважають, п.6.1 попереднього договору про відчуження майна порушує їх конституційні та майнові права.

Згідно ст.233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним. При визнанні такого правочину недійсним застосовуються наслідки, встановлені ст.216 цього Кодексу. Сторона, яка скористалася тяжкою обставиною, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки і моральну шкоду, що завдані їй у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Просили також стягнути з відповідача на їх користь витрати на оплату судового збору в сумі 3219 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 25 грудня 2012 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 в позові відмовлено.

ОСОБА_1, ОСОБА_2 подали на рішення суду апеляційну скаргу.

Просять рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити їх позовні вимоги. Вважають, що воно не відповідає вимогам матеріального і процесуального права.

Суд не взяв до уваги, що відповідач отримав дозвіл на будівельні роботи по будівництву буд. АДРЕСА_5 В частині "Розбивочний план" цього документа передбачено знесення буд. НОМЕР_2.

Актом КЖРЕП №5 підтверджено факт знесення будинку.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2012 року встановлено, що їх права порушено саме забудовником земельної ділянки за адресою АДРЕСА_5 і, як наслідок, порушено їх цивільно-майнові права, які підлягають відновленню в порядку цивільного судочинства

Колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги не убачається.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 суд першої інстанції вірно виходив з того, що згiдно ч.ч.1-3 ст.22 ЦК України особа, якiй завдано збиткiв у результаті порушення її цивiльного права, має право на їх вiдшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зi знищенням або пошкодженням речi, а також витрати, якi особа зробила або мусить зробити для вiдновлення свого порушеного права (реальнi збитки); доходи, якi особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки вiдшкодовуються у повному обсязi, якщо договором або законом не передбачено вiдшкодування у меншому чи бiльшому розмiрi.

Згiдно ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомiрними рiшеннями, дiями чи бездiяльнiстю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фiзичної чи юридичної особи, відшкодовуєтъся в повному обсязi особою, яка її завдала.

Згiдно ч.ч.1-2 ст.23, част.1 ст. 1167 ЦК України особа має право на вiдшкодування моральної шкоди, завданої внаслiдок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фiзична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведiнкою щодо неї самої, членiв її сім'ї чи близьких родичiв, у душевних стражданнях, яких фiзична особа зазнала у зв'язку iз знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода, завдана фiзичнiй або юридичнiй особi неправомiрними рiшеннями, дiями чи

бездiяльнiстю, відшкодовуєтъся особою, яка її завдала, за наявностi її вини.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що на пiдставi договору купiвлi-продажу вiд 07 травня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Чернiвецького міського нотарiального округу ОСОБА_10, зареєстрованого в реестрі за №8706, ОСОБА_1 стала власником трикімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 73,40 кв.м, що зареєстровано в Реєстрі прав власностi на нерухоме майно 10 жовтня 2005 року пiд № 1042399

договору (а.с.25).

На пiдставi договору мiни вiд 26 квiтня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Чернiвецького міського нотарiального округу ОСОБА_9., зареєстрованого в реєстрі за № 3171, ОСОБА_2 та ОСОБА_5. набули право власності на квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 36,80кв.м. Право власностi зареестровано Чернiвецьким КОБТI в реєстрі прав власності на нерухоме майно 24 травня 2007 року за № 13942001 (а.с.23-24).

Вiдповiдно до Державного акту на право власностi на земельну ділянку від 19 лютого 2008 року серія ЯЕ № 336864 ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 належить земельна ділянка площею 0,0300 га по АДРЕСА_1 цiльове використання якої - для будiвництва та обслуговування житлового будинку, господарських будiвель i споруд (а.с.26).

За доводами позивачів належний їм на правi власностi будинок АДРЕСА_1 знiс ОСОБА_3, що підтверджуєтъся актом ЖРЕП № 5 вiд 30 серпня 2008 року, та постановою Чернiвецького окружного адмiнiстративного суду від 02 жовтня 2012 року у справi за їх позовом до департаменту мiстобудiвного комплексу та земельних вiдносин, державної архiтектурно-будiвельної iнспекцiї у Чернiвецькiй областi, прокуратури м. Чернiвцi та прокуратури Чернiвецької областi про визнання їх дій протиправними.

З матеріалів справи убачається, що згідно рішення Чернівецької міської ради від 25 жовтня 2005 року №430 (а.с.35) приватному підприємцю ОСОБА_3 було погоджено розташування багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_5 на належній йому земельній ділянці площею 0,0609 га та на орендованій ділянці площею 0,0150 га. Щодо ділянки АДРЕСА_1, належної ОСОБА_2, то в матеріалах справи відсутні будь-які докази про призначення її для здійснення на ній нового будівництва.

Із змісту акту від 30 серпня 2008 року, складеного комісією представників КЖРЕП № 5 (а.с.27), дійсно убачається, що будинки НОМЕР_1 і АДРЕСА_1 знесенi в травні 2008 року, однак інформації про те, хто саме їх знiс він не містить.

Відповідно до ч.l ст.58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Акт комісії представників КЖРЕП № 5 від 30 серпня 2008 року не містить інформації про те, що саме ОСОБА_3 зніс будинок, належний позивачам, тому суд обґрунтовано відхилив його як доказ.

Постанова Чернiвецького окружного адмiнiстративного суду від 02 жовтня 2012 року (a.c.l67-171) на день розгляду справи судом першої інстанції не набрала законної сили, у зв'язку з її оскарженням позивачами до апеляційного суду. Крім того, ОСОБА_3 не був учасником в даній справі і в ній також не наведено доказiв в пiдтвердження доводів позивачів про знесення будинку відповідачем.

Із змісту даної постанови також убачається заміна генерального підрядника і замовника будівництва.

Iнших належних i допустимих доказiв у підтвердження обставин знесення належного позивачам будинку ОСОБА_3 позивачі суду не подали, тому суд обґрунтовано визнав цю обставину не

доведеною.

За недоведеності вини ОСОБА_3 у знесенні житлового будинку АДРЕСА_1, належного позивачам, відповідно до вимог ст.22, 1166 ЦК України суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача обов'язку по відшкодуванню матеріальної шкоди, заподіяної знесенням житлового будинку, не отриманих доходів за користування квартирою, по відшкодуванню моральної шкоди, та збитків за не отримані ОСОБА_12 доходи від підприємницької діяльності.

Що ж до позовної вимоги про скасування п.6.1 попереднього договору, то судом встановлено, що 01 березня 2011 року ОСОБА_3 уклав із ОСОБА_1, ОСОБА_2 i ОСОБА_5 попередній договiр про відчуження нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького місъкого нотарiально округу ОСОБА_13 (а.с.74-75), за яким сторони зобов'язалися в майбутньому укласти i належним чином оформити договiр про вiдчуження нерухомого майна, а саме: ОСОБА_3 зобов'язався передати у власнicть ОСОБА_1, ОСОБА_2 i ОСОБА_5 нерухоме майно: житлові примiщення (квартири) загальною площею 150 кв.м та нежитловi приміщення (примiщення

комерційного призначення) загальною площею 100 кв.м, розташовані в багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_4 на умовах i в порядку, визначених даним договором (основний договір).

Пунктом 6.1 договору передбачено, що за домовленiстю сторін укладання та нотаріальне посвідчення основного договору здiйснюватиметься не пiзнiше трьох років вiд дня укладання i нотаріального посвiдчення договору купiвлi - продажу земельної дiлянки, розташованої по АДРЕСА_1, за яким ОСОБА_1, ОСОБА_2 i ОСОБА_5 передадуть її у власнiсть ОСОБА_3

Заявляючи вимогу про скасування цього пункту договору, позивачі посилаються на те, що він укладений ними пiд впливом тяжких обставин, у них не було iншого рiшення, так як вiдповiдачу необхiдно було зносити їх будинок вiдповiдно до будiвельних норм про вiдстань мiж будинками, що порушує їх конституцiйнi та майновi права.

Відповідно до част.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Цивільним кодексом України такої дії як скасування правочину не передбачено.

Згідно част.1 ст.635 попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згiдно ч.l ст.233 ЦК України правочин, який вчинено особою пiд впливом тяжкої для неї обставини i на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недiйсним незалежно вiд того, хто був ініціатором такого правочину.

Такі правочини мають ваду волі, оскільки їх формування здійснюється за таких обставин, за яких практично виключається нормальне формування волі, що змушує особу вчинити правочин на невигідних для себе умовах. Під тяжкими обставинами кабального договору необхідно розуміти не будь-яке несприятливе матеріальне, фінансове, соціальне чи інше становище, а його крайні форми, наприклад, важка хвороба особи чи її близьких, смерть її годувальника, крайня нужденність сім'ї, загроза втратити заставлене житло, загроза банкрутства та інші обставини, для усунення чи пом'якшення яких необхідне термінове укладення правочину. Підставами визнання правочину, укладеного на вкрай невигідних умовах, може слугувати, наприклад, надзвичайно низька винагорода, порівняно з ціною відчуженої речі, виконаної роботи, наданої послуги. Однак для кваліфікації правочину за ст. 233 необхідна обов'язкова наявність зазначених двох умов. Кабальний правочин особа вчиняє добровільно (тут немає насильства), більше того, вона сама може бути ініціатором такого правочину, вона також усвідомлює, що вчиняє правочин на вкрай невигідних для себе умовах (тут нема помилки або обману), але вимушена це зробити під впливом тяжкої обставини.

Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.

Суд обгрунтовано зазначив, що тяжкі обставини, якщо такі були, поширюються на укладення правочину на невигідних умовах в цілому, а не лише його частину.

Позивачами не було надано жодних доказiв в пiдтвердження того,

якi саме обставини були для них тяжкими, пiд впливом чого вони вимушенi були укласти даний попередній договiр, п.6.1. якого передбачено, що укладання та нотаріальне посвідчення основного договору здiйснюватиметься не пiзнiше трьох років вiд дня укладання i нотаріального посвiдчення договору купiвлi - продажу земельної дiлянки, розташованої по АДРЕСА_1, за яким ОСОБА_1, ОСОБА_2 i ОСОБА_5 передадуть її у власнiсть ОСОБА_3 Висновок суду про безпідставність вказаних позовних вимог є правильним.

Вірним, таким що відповідає ст.88 ЦПК України, є висновок суду про відсутність підстав для відшкодування позивачам витрат на оплату судового збору.

Рішення суду відповідає встановленим обставинам справи, вимогам матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не убачається.

Керуючись ст.ст.307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: