Рішення № 33444145, 10.09.2013, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/5296/13-ц

2/243/2074/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2013 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Гусинського М.О.,

при секретарі Карпенко О.Д.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Лауніконіс В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Слов'янська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Науково-дослідний інститут високих напруг» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відсотків річних, -

В С Т А Н О В И В:

03.06.2013 року ОСОБА_1 звернувся до Слов'янського міськрайонного суду з позовом до ДП «НДІВН» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відсотків річних, пояснюючи свої вимоги наступним: з 11.04.2007 року по 17.05.2011 року він працював у відповідача на посаді інженера І категорії, а 17.05.2011 року звільнився з роботи за власним бажанням, за ст. 38 ч. 3 КЗпП України. На час звільнення відповідач не здійснив з ним розрахунок при звільненні, розмір заборгованості із заробітної плати складав 15555,60 грн. У 2011 році він звертався з приводу невиплати йому заробітної плати до Слов'янського міськрайонного суду, рішенням суду позовні вимоги були задоволені, з відповідача на його користь було стягнуто 15555,60 грн. заборгованості із заробітної плати та 8874,78 грн. середнього заробітку за час затримки здійснення розрахунку при звільненні. Він 21.12.2011 року отримав виконавчий лист та передав його для примусового стягнення до виконавчої служби Слов'янського МРУЮ. Державним виконавцем було відкрите виконавче провадження, після чого тільки 20.05.2013 року гроші в сумі 24430,38 грн. були перераховані на його рахунок у установі банку. Вважає, що відповідач повинен у відповідності до ч. 1 ст. 116, ч. 1 ст. 117 КЗпП України виплатити йому його середній заробіток за увесь час затримки здійснення розрахунку при звільненні, тобто з 18.05.2011 року по 20.05.2013 року. Його середня заробітна плата за два останні місяці роботи складає 131,27 грн. Загальна сума заборгованості за весь час затримки здійснення розрахунку при звільненні (504 робочі дні) складає 66160,08 грн. Враховуючи те, що відповідач вже виплатив йому 8874,78 грн., сума невиплаченої йому середньої заробітної плати складає 57285,30 грн. Вважає, що відповідач також повинен йому виплатити відповідно до ст. 625 ЦК України 3 % річних за прострочення грошових зобов'язань від нарахованих сум 935,89 грн. від суми 15555,60 грн. та 391,70 грн. відповідно від суми 8874,78 грн., а усього 1327,59 грн.

Просив суд стягнути з відповідача на власну користь 57285,30 грн. заборгованості із виплати середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні та 1327,59 грн. - 3 % річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги, наполягав на їх задоволені, надав пояснення, які співпадають із викладеним у позові.

Представник відповідача Лауніконіс В.П. позовні вимоги не визнала, суду пояснила, що вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку із позивачем все заявлялися позивачем суду, були предметом судового розгляду і рішенням Слов'янського міськрайонного суду від 26.09.2011 року були задоволені. В подальшому 8874,78 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені були перераховані позивачу держаним виконавцем ВДВС Слов'янського МРУЮ. На думку представника відповідача подальше пред'явлення позивачем вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не можливо, а заявлені вимоги задоволенню не підлягають. Також представник відповідача вважає, що після ухвалення судом рішення про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні й звернення його до виконання відносини щодо виплати присудженої суми регулюються Законом України «Про виконавче провадження» і ст. 117 КЗпП України в такому разі не застосовується. Також вважає, що у зв'язку з тим, що заборгованість відповідача перед позивачем виникла не з вини відповідача, а у зв'язку із скрутним становищем відповідача, що у зв'язку із неплатоспроможністю відносно відповідача порушено справу про банкрутство, тому, відповідно до ст. 115 КЗпП відсутня вина відповідача, що звільняє відповідача від відповідальності. Також Відділом ДВС Слов'янського МРУЮ було накладено арешт на рахунку відповідача, у зв'язку з чим відповідач не мав можливість здійснити позивачу нараховані суми за незалежних від себе обставин. Вимоги позивача про стягнення 3 % річних не передбачені КЗпП України, передбачені ст. 625 ЦК України. Так, як відносини з приводу виплати заробітної плати регулюються трудовим законодавством, то дія ЦК України на них не поширюється. Просила суд у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

З наданих сторонами суду письмових доказів слідує наступне:

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 26.09.2011 року по справі № 2-2576-2011 з Державного підприємства «Науково-дослідний інститут високих напруг» на користь ОСОБА_1 стягнуто 15555,60 грн. заборгованості по заробітній платі та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені в сумі 8874,78 грн. за період з 18.05.2011 року по 12.09.2011 року. Рішення набуло чинності. (а.с. 5-7).

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 28.11.2011 року апеляційна скарга ДП «Науково-дослідний інститут високих напруг» була відхилена, а рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 26.09.2011 року по справі № 2-2576-2011 залишено без змін (а.с. 76).

19.01.2012 року державним виконавцем ВДВС Слов'янського МРУЮ було відкрите виконавче провадження стосовно примусового виконання рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 26.09.2011 року по справі № 2-2576-2011 (а.с. 8, 77).

З розрахунку нарахованої заробітної плати ОСОБА_1 слідує, що його заробіток за два останні місяці роботи складав: березень 2011 р. - 864,51 грн., квітень 2011 р. - 973,31 грн. (а.с. 14)

20.05.2013 року на банківський рахунок ОСОБА_1 було перераховано гроші в сумі 24430,38 грн. (а.с. 16, 17).

22.08.2011 року Господарським судом Донецької області стосовно Державного підприємства «Науково-дослідний інститут високих напруг» було порушено справу про банкрутство (а.с. 22, 65), 22.05.2013 року ліквідаційну процедуру було продовжено на шість місяців (а.с. 23, 66).

Грошові кошти в сумі 24430,38 грн. для погашення заборгованості перед ОСОБА_1 із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки виплати розрахунку при звільнені були перераховані ДП «Науково-дослідний інститут високих напруг» на рахунок Відділу ДВС Слов'янського МРУЮ 09.04.2013 року (а.с. 78).

Протягом 2011-2013 років державним виконавцем ВДВС Слов'янського МРУЮ неодноразово накладалися арешти на банківські рахунки ДП «Науково-дослідний інститут високих напруг» (а.с. 79-83).

Суд, заслухавши пояснення сторін по справі, вивчивши письмові докази по справі, розглянувши справу в межах позовних вимог, приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог з наступного:

Представником відповідача в судовому засіданні були визнані наступні обставини справи:

· ОСОБА_1 дійсно з 11.04.2007 року по 17.05.2011 року працював у ДП «НДІВН» на посаді інженера І категорії, а 17.05.2011 року звільнився з роботи за власним бажанням, за ст. 38 ч. 3 КЗпП України.

· На час звільнення ОСОБА_1 ДП «НДІВН» не здійснив з ним розрахунок при звільненні, розмір заборгованості із заробітної плати складав 15555,60 грн.

· Після звернення ОСОБА_1 до суду ВДВС Слов'янського МРУЮ на користь ОСОБА_1 було стягнуто 15555,60 грн. заборгованості із заробітної плати та 8874,78 грн. середнього заробітку за час затримки здійснення розрахунку при звільненні.

· Середня заробітна плата ОСОБА_1 складає 131,27 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України зазначені обставини не підлягають доказуванню.

Представником відповідача не визнаються наступні обставини справи:

· Представник позивача вважає, що ДП «НДІВН» розрахувалося з ОСОБА_1, виплативши йому заборгованість із заробітної плати у сумі 15555,60 грн та 8874,78 грн. середнього заробітку за час затримки здійснення розрахунку при звільненні не 20.05.2013 року, а 09.04.2013 року;

· Не визнає позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час затримки здійснення розрахунку при звільненні після винесення судом рішення 26.09.2011 року, вважаючи, що вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки здійснення розрахунку при звільненні вже були розглянуті судом і не можуть бути заявлені повторно;

· Не визнає вимоги в частині стягнення 3 % річних за прострочення грошових зобов'язань, так, як зазначені вимоги не передбачені КЗпП України.

З наданих сторонами документів слідує, що 20.05.2013 року на банківський рахунок ОСОБА_1 було перераховано гроші в сумі 24430,38 грн. (15555,60 + 8874,78), що гроші в сумі 24430,38 грн. надійшли на рахунок ВДВС Слов'янського МРУЮ 09.04.2013 року (а.с. 16, 17, 78).

Суд приходить до висновку про те, що після відкриття виконавчого провадження відповідач ДП «НДІВН» виконав вимогу державного виконавця і перерахував 24430,38 грн. на рахунок ВДВС Слов'янського МРУЮ для подальшої виплати їх ОСОБА_1

Протягом з 09.04.2013 року по 20.05.2013 року ДП «НДІВН» ніяким чином не мав змоги вплинути на дії ВДВС Слов'янського МРУЮ з перерахування цих грошових коштів безпосередньо ОСОБА_1, перерахування та виплата цих коштів безпосередньо ОСОБА_1 в цей період часу вже не залежало від дій ДП «НДІВН».

За зазначених вище умов суд приходить до висновку про те, що ДП «НДІВН» фактично розрахувався із позивачем ОСОБА_1 09.04.2013 року; дата 09.04.2013 року фактично і є датою виплати ДП «НДІВН» ОСОБА_1 заборгованості із заробітної плати при його звільненні з роботи та погоджується з позицією представника відповідача в цьому моменті справи.

Разом з тим суд не погоджується з позицією представника відповідача в тій частині, що вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені вже розглядалися судом і не можуть бути заявлені повторно, так, як ст. 117 КЗпП України передбачений обов'язок підприємства виплатити звільненому робітнику його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. ОСОБА_1 був звільнений 17.05.2011 року, розрахунок з ним був здійснений відповідачем 09.04.2013 року; рішенням Слов'янського міськрайонного суду від 26.09.2011 року середній заробіток був стягнутий тільки за період з 18.05.2011 року по 12.09.2011 року.

Таким чином, ОСОБА_1 не виплачено середній заробіток за час затримки за період з 13 вересня 2011 року по 09 квітня 2013 року включно.

Розмір середнього заробітку ОСОБА_1 за період з 13 вересня 2011 року по 09 квітня 2013 року включно складає 51851 грн. 65 коп. (з наступного розрахунку 395/кількість робочих днів/ х 131,27 грн./середньоденний заробіток/ = 51851,65 грн.).

Стосовно вимог про стягнення відсотків річних за час прострочення грошового зобов'язання суд виходить з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 9 ЦК України положення ЦК України застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових і сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства, у зв'язку з чим суд визнає посилання представника відповідача на те, що вимоги про стягнення 3 % річних за прострочення грошових зобов'язань як не передбачені КЗпП України не підлягають задоволенню - неспроможними, такими, що не відповідають чинному законодавству України.

Разом з тим, з аналізу положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, якою передбачено зобов'язання боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити три проценти річних від простроченої суми, слідує, що зазначений обов'язок настає за умови, якщо кредитор заявив таку вимогу та за умови прострочення боржником грошового зобов'язання.

За змістом ч. 1 ст. 94 КЗпП України в якій зазначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноваженим ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу, слідує, що заробітна плата відноситься до грошового зобов'язання, а зі змісту ч. 2 ст. 117 КЗпП України не можливо віднести середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку до грошового зобов'язання.

Таким чином, вимоги про стягнення 3 процентів річних за прострочення виплати заробітної плати задоволенню підлягають, а вимоги в частині стягнення 3 процентів річних за прострочення виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені - задоволенню не підлягають.

Розмір 3 процентів річних за прострочення виплати заробітної плати складає 910,32 грн. з наступного розрахунку 15555,60х3:100:365х712= 910,32 грн., де

15555,60 - сума заборгованості із заробітної плати;

3:100 - 3 процента;

365 - кількість днів на рік;

712 - кількість днів прострочення виплати заробітної плати.

Таким чином, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з ДП «Науково-дослідний інститут високих напруг» на користь ОСОБА_1 потрібно стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 13 вересня 2011 року по 09 квітня 2013 року включно в сумі 51851 грн. 65 коп. та три відсотки річних за весь час прострочення виплати заборгованості з заробітної плати за період з 18 травня 2011 року по 09.04.2013 року включно в сумі 910 грн. 32 коп.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині потрібно відмовити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача також потрібно стягнути судовий збір на користь держави у розмірі 1 відсоток від задоволених сум для стягнення, що складає 527 грн. 62 коп.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.55,56 Конституції України, ст. 625 ЦК України, ст.ст. 5-8, 10-15, 61, 88, 107, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 115-117 КЗпП України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Науково-дослідний інститут високих напруг» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відсотків річних - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний інститут високих напруг», яке розташоване за адресою: 84121, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Батюка, буд. 22, код ЄДРПОУ 00130441:

· на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Словянська, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1:

- середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 13 вересня 2011 року по 09 квітня 2013 року включно в сумі 51851 грн. 65 коп.,

- три відсотки річних за весь час прострочення виплати заборгованості з заробітної плати за період з 18 травня 2011 року по 09.04.2013 року включно в сумі 910 грн. 32 коп., а усього 52761 грн. 97 коп. (П'ятдесят дві тисячі сімсот шістдесят одна гривна 97 копійок).

· на користь держави судовий збір у сумі 527 грн. 62 коп. (П'ятсот двадцять сім гривен 62 копійки) на доходний рахунок № 31210206700075, банк отримувача ГУ УДКС у м. Слов'янську (м. Слов'янськ), МФО 834016, Код ЄДРПОУ (банку) 37803368, код ЄДРПОУ (суду) 26503448, код класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач ГУ УДКС у м. Слов'янську (м. Слов'янськ).

Позовні вимоги в іншій частині - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 13 вересня 2013 року.

Суддя Слов'янського міськрайонного суду М. О. Гусинський