Рішення № 33443897, 04.09.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2013 р. Справа № 915/1053/13

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Гриньової-Новицької Т.В.,

за участю представників позивача - Крижановської І.М., дов. № 01/33-393 від 26.12.2012; - Шастун В.В., дов. № 01/53-141 від 02.09.2013; Руснак С.А., дов. № 01/53-138 від 29.08.2013,

представник відповідача у судове засідання не з'явився,

розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго",

поштова адреса: 54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Україночка",

54024, м. Миколаїв, пр. Миру, 2 Д/2,

про стягнення коштів у сумі 18894 грн. 07 коп., -

встановив:

Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Україночка" (далі - відповідач) коштів у сумі 18894 грн. 07 коп., з яких: 17801 грн. 63 коп. - борг за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у лютому 2013 року; 879 грн. 68 коп. - пеня; 36 грн. 81 коп. - інфляційні втрати; 175 грн. 95 коп. - три проценти річних, на підставі Договору № 44/1597 про постачання електричної енергії від 25.09.2009, а також про стягнення коштів на погашення судових витрат по справі, які складаються з судового збору у розмірі 1720 грн. 50 коп.

Про дату, час і місце розгляду справи сторони повідомлялись у встановленому Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України) порядку, шляхом надсилання на їхні адреси ухвал від 20.06.2013 про порушення провадження у справі та 11.07.2013 про продовження строку вирішення спору та відкладення розгляду справи. Рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, що містяться в матеріалах справи (а.с. 78, 85), свідчать, що вказані ухвали отримані відповідачем 29.06.2013 та 19.07.2013.

02.09.2013 відповідач звернувся до суду з клопотанням від 31.08.2013 про відкладення розгляду справи та зобов'язання позивача направити йому копії позовної заяви та доданих до неї документів, посилаючись на те, що йому випадково стало відомо про розгляд даної справи у суді, ним не отримано ані ухвали від 11.07.20013, ані копії позовної заяви та доданих до неї документів. При цьому відповідач повідомив, що станом на 31.08.2013 його юридичною та поштовою адресою є: м. Миколаїв, 54024, пр. Миру, буд. 2Д/2.

У невідкладних випадках учасники судового процесу можуть повідомлятися господарським судом про час і місце судового засідання, про необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду тощо із застосуванням інших, ніж надіслання судового акта поштовим відправленням, засобів зв'язку.

За загальним правилом, визначені ГПК України процесуальні документи надсилаються сторонам та іншим учасникам судового процесу у встановлені для цього строки.

Водночас названий Кодекс не містить припису про те, що зазначені документи мають обов'язково надсилатися поштовими відправленнями (як листи в конвертах). Тому в невідкладних випадках, особливо коли йдеться про стислі строки вчинення процесуальних дій, учасники судового процесу можуть повідомлятися господарським судом про час і місце судового засідання, про необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду тощо із застосуванням телефонограм, телеграм, факсимільного зв'язку, електронної пошти, інших засобів зв'язку (Лист Вищого господарського суду України № 01-8/973 від 14.12.2007р.).

У судовому засіданні 03.09.2013 суд задовольнив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, і враховуючи стислі строки її розгляду, оголосив перерву до 04.09.2013, повідомивши про це відповідача телефонограмою, якою останній також був повідомлений про необхідність з'явитись до суду для ознайомлення з матеріалами справи та отримання необхідних копій документів.

04.09.2013 судове засідання поновлено.

Проте відповідач вимог суду не виконав, правом участі у судовому засіданні та надання відзиву на позовну заяву не скористався.

Позивач позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити.

За таких обставин, відповідно до ст. 75 ГПК України, спір розглядається за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 11.07.2013 суд продовжив строк вирішення спору на п'ятнадцять днів.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача господарський суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з такого:

25.09.2009 між Відкритим акціонерним товариством Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго", правонаступником якого є позивач, та відповідачем укладено договір № 44/1597 про постачання електричної енергії (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався продавати електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок останнього, а відповідач - оплачувати позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно з п. 2.1 Договору під час виконання його умов, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язались керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28 з наступними змінами і доповненнями (далі - ПКЕЕ).

Відповідно до умов п. 2.2.2 Договору позивач зобов'язався постачати відповідачу електроенергію, як різновид товару в обсягах, відзначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (додаток № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу").

За перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього Договору, відповідач сплачує позивачу двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт год. і більше (п. 4.2.2 Договору).

Згідно з п. п. 2 - 4 Додатку № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу" до Договору відповідач самостійно контролює власне електроспоживання, прогнозує обсяги споживання електричної енергії та самостійно сплачує їх з урахуванням авансових (планових) платежів і роздрібних тарифів, що діють у розрахунковому періоді.

Відповідач має право не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення розрахункового періоду звернутися до позивача із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

У разі перевищення договірних величин споживання електричної енергії, відповідач несе відповідальність згідно з частиною п'ятою статті 26 Закону України "Про електроенергетику".

Згідно з п. п. 2.3.3 Договору відповідач зобов'язався оплачувати позивачу вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 10 "Порядок розрахунків" та № 4 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Відповідно до п. 1 Додатку № 4 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" до Договору відповідач знімає показання розрахункових засобів обліку щомісячно 22 числа і в цей же день повідомляє про них позивачу по встановленій формі, згідно зразку, підписаного "Акту про використану електричну енергію" (в оригіналі).

Відповідно до п. п. 1, 2, 4, 5, 7 Додатку № 10 "Порядок розрахунків" до Договору розрахунковим вважається період з 29 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Закінченням розрахункового періоду вважається місяць, у якому відповідач зобов'язаний надати позивачу дані про спожиту електричну енергію. Назва розрахункового періоду співпадає з назвою місяця, у якому цей період закінчується.

Покази розрахункових засобів обліку відповідно до переліку об'єктів відповідача і точок комерційного обліку фіксуються відповідачем на звітну дату кожного місяця та оформлюються "Актом про використану електричну енергію" у 2-х примірниках по одному для кожної сторони.

Розрахунки за електричну енергію проводяться відповідачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання позивача.

За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання позивача або дата внесення відповідачем готівки в касу позивача.

Відповідач 05 числа місяця в поточному розрахунковому періоді здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100% заявленого обсягу споживання електроенергії на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.

У випадку співпадання дати оплати з вихідним чи святковими днями, споживач здійснює оплату у найближчий робочий день, що передує вихідному чи святковому дню.

В день надання "Акту про використану електричну енергію" позивач надає відповідачу рахунок на здійснення попередньої оплати та вартості фактично спожитої електроенергії.

Якщо фактичне споживання електричної енергії виявиться більшим ніж очікуване, різниця між сумою авансових платежів та вартістю фактично спожитої електроенергії має бути сплачена протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунків за фактично використану у розрахунковому періоді електричну енергію.

Якщо сума передоплати перевищує вартість фактично використаної електроенергії, надлишкові кошти зараховуються як оплата наступних платежів.

Обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається відповідно до "Акту про використану електричну енергію".

Якщо позивач не отримав у зазначений термін даних про обсяги спожитої електричної енергії, визначення обсягу спожитої електричної енергії здійснюється відповідно до ПКЕЕ.

Сума коштів, які має оплатити відповідач за спожиту в розрахунковому періоді електричну енергію визначається наступним чином: обсяг спожитої (переданої) електричної енергії між датами зняття показів засобів обліку розкладається пропорційно до тривалості дії протягом розрахункового періоду кожного з тарифів, після чого величина коштів, які має сплатити відповідач, визначається як сума добутків тарифів на відповідний їм обсяг електричної енергії.

За перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності відповідач оплачує позивачу підвищену оплату відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

У лютому 2013 року відповідачем допущено перевищення договірних величин споживання електроенергії.

Так, у Додатку № 1а "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу на 2013 рік" до Договору, сторони узгодили договірну величину споживання електроенергії на 2013 рік помісячно, при цьому, у лютому місяці 2013 року її договірний обсяг складає - 20000 кВт год.

Згідно з актом про використану відповідачем електроенергію за лютий 2013 року, обсяг спожитої відповідачем електроенергії у лютому 2013 року склав 38619 кВт год, що перевищує погоджений ліміт на 18619 кВт год.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період споживачі сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

У зв'язку з цим позивачем, на підставі Додатків № 1 та № 1а до Договору, ч. 5 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" та п. 6.16 ПКЕЕ, обсяг спожитої електричної енергії понад договірну величину споживання був розрахований відповідачу у двократній вартості, що складає у лютому 2013 року - 17801 грн. 63 коп. (розгорнутий розрахунок наведений позивачем на а.с. 66).

04.03.2013 позивачем на адресу відповідача надіслані повідомлення про перевищення договірних величин споживання електроенергії у лютому 2013 року від 01.03.2013 № 04-23/2-1489 та рахунок № 44/1597/2/1 від 01.03.2013 на загальну суму 39163 грн. 59 коп., у тому числі 17801 грн. 63 коп. Вказаний рахунок був отриманий відповідачем і в частині заборгованості за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у розмірі 17801 грн. 63 коп. до цього часу залишається несплаченим.

Таким чином, станом на день розгляду спору у відповідача існує заборгованість перед позивачем за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у лютому 2013 року у розмірі 17801 грн. 63 коп.

Несплатою 17801 грн. 63 коп. боргу за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у лютому 2013 року, відповідач порушує права позивача, умови договору та вимоги ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). За вказаними законами зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору і кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Відповідно до приписів ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 10 "Порядок розрахунків" до Договору, сторони в п. 4.2.1 Договору встановили відповідальність споживача (відповідач у справі) у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення платежу.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором в частині проведення оплати за спожиту активну електричну енергію в період з 05.12.2012 по 05.02.2013, позивачем на підставі п. 4.2.1 Договору, ст. ст. 549, 611 ЦК України, а також ст. ст. 193, 230 ГК України, за період з 05.12.2012 по 01.03.2013 нараховано пеню, розмір якої складає 879 грн. 68 коп. (розгорнутий, обґрунтований розрахунок пені наведений позивачем на а. с. 48-50).

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі наведеної норми Закону, стягненню з відповідача на користь позивача, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань в частині оплати активної електричної енергії в період з 05.12.2012 по 05.02.2013 підлягають 36 грн. 81 коп. інфляційних втрат, а також, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань в частині оплати активної та реактивної електричної енергії в період з 05.12.2012 по 05.02.2013 - 175 грн. 95 коп. - три проценти річних (розрахунки вказаних сум наведені позивачем на а.с. 51-56). Вказані розрахунки суд вважає вірними.

Таким чином, станом на день розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем за Договором складає 18894 грн. 07 коп. (17801 грн. 63 коп. + 879 грн. 68 коп. + 36 грн. 81 коп. + 175 грн. 95 коп.).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача коштів у сумі 18894 грн. 07 коп. ґрунтуються на Договорі сторін, чинному законодавстві України, матеріалами справи підтверджені, відповідачами не заперечені і не спростовані, отже, підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст.ст. 193, 230 ГК України, ст. ст. 526, 549, 610, 611, 625, 629 ЦК України, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Україночка" (54024, м. Миколаїв, пр. Миру, 2Д/2; ідентифікаційний код 32819682) на користь Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94; ідентифікаційний код 24789699) 17801 (сімнадцять тисяч вісімсот одна) грн. 63 коп. - борг за перевищення договірних величин споживання електроенергії у лютому 2013 року; 879 (вісімсот сімдесят дев'ять) грн. 68 коп. - пеня; 36 (тридцять шість) грн. 81 коп. - інфляційні втрати; 175 (сто сімдесят п'ять) грн. 95 коп. - три проценти річних; 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судовий збір.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено відповідно до ст. 84 ГПК України і підписано "09" вересня 2013 року

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька