Рішення № 33443882, 10.09.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2013 р. Справа № 914/2712/13

Суддя О.Д.Запотічняк при секретарі М.Драгус розглянула матеріали справи

За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛГ", м.Київ

До відповідача:Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірма "Едельвейс", м.Рава-Руська

Про: стягнення 213 179,48 грн.

За участю представників:

Від позивача: Мирошниченко М.Д.- представник за довіреністю; Подольський Ю.П

- представник за довіреністю;

Від відповідача: не з'явився;

Представникам роз'яснено права та обов'язки згідно ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮЛГ" до відповідача: Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірма "Едельвейс" про: стягнення 213 179,48 грн.

Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 15.07.2013 року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 30.07.2013р.

В судове засідання 30.07.2013р. з'явився представник позивача, надав пояснення по суті предмету спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задоволити та стягнути з відповідача 213 179,49 грн. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач не виконав умов договору купівлі-продажу та не оплатив отриманий товар в повному обсязі, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сум і 197 119,80 грн.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, витребовуваних судом документів не подав, з клопотаннями та заявами до суду не звертався, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду спору, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення №7901408277887.

У зв'язку з неявкою представника відповідача, в судовому засіданні 30.07.2013р. розгляд справи відкладався до 10.09.2013р.

30.07.2013р. після судового засідання позивачем було подано клопотання про забезпечення позову в якому він просить суд накласти арешт на грошові кошти Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми «Едельвейс» які знаходяться на банківському рахунку№2600005596001 відкритому у ЛФ АБ «Київська русь», в межах суми позову 213 179,48 грн. а також на всіх інших банківських рахунках Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми «Едельвейс», які можуть бути виявлені державним виконавцем.

В судове засідання 10.09.2013р. представники сторін не з'явилися, представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з його хворобою.

Розглянувши дане клопотання суд відмовляє в його задоволенні, зважаючи на те, що 2-х місячний строк розгляду справи закінчується 12.09.2013р., сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи а матеріалів справи достатньо для її розгляду по суті у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Також суд розглянув клопотання позивача в порядку ст. 66 ГПК України про накладення арешту на рахунки відповідача, та вважає що в його задоволенні слід відмовити з наступних підстав.

Подане клопотання про накладення арешту позивач обґрунтовує тим, що в нього є побоювання стосовно того, що у разі задоволення позовних вимог, виконання рішення суду може стати неможливим внаслідок недобросовісної поведінки відповідача та можливого відчуження майна.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Позивачем не надано суду жодних доказів які б свідчили про реальні дії відповідача спрямовані на невиконання рішення суду в майбутньому, його вимоги ґрунтуються виключно на припущеннях щодо можливого ухилення відповідача від виконання рішення.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

3 січня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «ЮЛГ» (продавець) та Приватним торговельно-посередницьким малим підприємством фірмою "Едельвейс" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу лікарських засобів (медикаментів) № ЕЮЛ 9 за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця готові лікарські засоби, лікарські препарати, медикаменти, вироби медичного призначення (товар), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 218 472,15 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними (а.с.15-29).

Відповідно до п. 4.1 договору відповідач зобов'язався здійснювати оплату за отриманий товар протягом тридцяти календарних днів від дати поставки товару.

Однак всупереч умов договору відповідач не здійснив повну оплату за отриманий товар та заборгував позивачу 197 119,80 грн.

За неналежне виконання договірних зобов'язань, позивач нарахував відповідачу:

- 13 383,03 грн. пені;

- 2 676,65 грн. 3% річних.

Приймаючи рішення у даній справі суд виходив з наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору від 03.01.2012р. № ЕЮЛ 9 позивач поставив відповідачу товар з на загальну суму 218 472,15 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними (а.с.15-29).

Однак всупереч умов договору відповідач не здійснив повну оплату за отриманий товар та заборгував позивачу 197 119,80 грн.

Відповідно до п. 5.1 договору, за порушення строків оплати товару покупець зобов'язаний сплачувати продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені , від загальної вартості несплаченого товару за кожен день прострочки. Нарахування пені здійснюється за кожен день прострочення.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За неналежне виконання договірних зобов'язань, позивач нарахував відповідачу:

- 13 383,03 грн. пені;

- 2 676,65 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України, передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, та підлягають до задоволення повністю в сумі 213 179,48 грн. з яких: 197 119,80грн. основного боргу, 13 383,03 - пені, та 2 676,65 грн. - 3%.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або

скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, судовий збір сплачується в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Виходячи з суми боргу заявленої до стягнення позивачем при поданні спору до суду, ціна позову становить 213 179,48 грн., а відтак сума судового збору яка подана сплачуватись до бюджету за розгляд даної заяви становить 4 263,59 грн.

Як вбачається з платіжного доручення від 03.07.2013р. №0888, при поданні позову до суду, позивачем сплачено судовий збір в сумі 4701,00 грн., тобто надлишково сплачено судовий збір в сумі 437,41 грн.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір», надлишково сплачений позивачем судовий збір у розмірі 437,41 грн. підлягає поверненню позивачу.

Судовий збір в сумі 4263,59 грн суд покладає на винну сторону відповідача.

Керуючись ст.ст. 526, 625 ЦК України, 193 ГК України, ст. ст.28, 33 ,43, 44, 48, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірма "Едельвейс" (80316, Львівська область, м.Рава-Руська, вул. Калнишевського,5, код ЄДРПОУ 13808034) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮЛГ» (04070, м.Київ, вул. Г.Сковороди,2, код ЄДРПОУ 21480062) - 197 119,80грн. основного боргу, 13 383,03 - пені, 2 676,65 грн. - 3%, та 4263,59 грн. -судового збору.

3. Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮЛГ» (04070, м.Київ, вул. Г.Сковороди,2, код ЄДРПОУ 21480062) ухвалу на повернення з державного бюджету 437,41 грн. судового збору.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

5. Рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91-95 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 12.09.2013р.

Суддя Запотічняк О.Д.