Вирок № 33442337, 12.09.2013, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/2705/13-к

Провадження №1-кп/629/181/2013

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2013 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Ткаченко О.А., при секретарі Авраменко О.С., за участю прокурорів Лук'янчука А.І., Бурмаки В.А., захисника - адвоката ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Лозова Харківської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого на посаді оперуповноваженого сектору ДСБЕЗ ЛВ на ст.Лозова УМВС України на Південній залізниці, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 ч.4 КК України, -

встановив:

Наприкінці травня 2013 року оперуповноважений сектору ДСБЕЗ ЛВ на ст.Лозова УМВС України на Південній залізниці ОСОБА_3, разом з іншими співробітниками міліції, під час відпрацювання потягу №27/№28, сполученням «Москва-Кисловодськ», виявили ОСОБА_4 який здійснював незаконну торгівлю в потязі, та попередили останнього, що в разі повторного виявлення його притягнуть до адміністративної відповідальності. В ході розмови зі співробітниками міліції ОСОБА_4 запропонував поспілкуватися з цього приводу з ОСОБА_2, якому по приїзду до м.Харків розповів що сталося. 28.05.2013 року ОСОБА_4 та ОСОБА_2 приїхали до м.Лозова, Харківської області для перемовин. ОСОБА_3 і ОСОБА_2 почали спілкуватися, і ОСОБА_2 представляючи інтереси осіб, які здійснюють незаконну торгівлю в потягах, запропонував ОСОБА_3 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів з розрахунку по 50 грн. з кожного торгівця в місяць за безперешкодне здійснення ОСОБА_2 та іншими торгівцями у потязі №27/28 незаконної торгівлі та не притягнення цих осіб до адміністративної відповідальності, на що ОСОБА_3 погодився.

Не бажаючи спричинення своїм правам та інтересам шкоди, ОСОБА_2 03.06.2013 року звернувся до Харківської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері з повідомленням про вимагання у нього грошових коштів в розмірі 1000 гривень співробітником міліції.

В рамках здійснення контролю за вчиненням злочину, санкціонованого Харківським міжрайонним прокурором з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері, ОСОБА_2 надав грошові кошти в сумі 1000 гривень, які після огляду, копіювання та помітки були йому вручені для їх подальшої передачі ОСОБА_3

06.06.2013 року ОСОБА_2 на вокзалі ст. Лозова ДП «Південна залізниця», зустрівся із ОСОБА_3, якому повідомив, що привіз йому 1000 гривень, які він зібрав з осіб, що здійснюють незаконну торгівлю в потягах. ОСОБА_3, будучи службовою особою правоохоронного органу, діючи умисно, реалізуючи свій умисел спрямований на отримання від ОСОБА_2 неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів за не вчинення дій з використанням наданих йому професійних повноважень, повідомив ОСОБА_2, що гроші останній має віддати дівчині - ОСОБА_5, яка на пероні здійснює торгівлю морозивом. Після цього ОСОБА_2 передав грошові кошти ОСОБА_5 Під час проведення огляду місця події на

пероні ст.Лозова ДП «Південна залізниця», грошові кошти в сумі 1000 гривень були вилучені у ОСОБА_5, які раніше незнайомий їй ОСОБА_2 передав для ОСОБА_3 У подальшому злочинна діяльність ОСОБА_3 була припинена працівниками правоохоронних органів.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину в інкримінованому йому злочині визнав частково, що дійсно отримав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в розмірі 1000 гривень за невчинення дій з використанням наданого йому службового становища, не визнавши вимагання неправомірної вигоди у ОСОБА_2, яку останній сам запропонував йому та в судовому засіданні дав показання, що дійсно з 20.06.2011 року він працює в ЛВ на ст.Лозова УМВС України на Південній залізниці на посаді оперуповноваженого сектору ДСБЕЗ, в його обов'язки входить здійснювати організацію і безпосереднє проведення оперативно-розшукових заходів з метою виявлення і розкриття злочинів економічної спрямованості на транспорті. Приблизно в кінці травня 2013 року повертаючись з УМВС України м.Харків в м.Лозова Харківської області, потягом №27, сполученням «Москва-Кисловодськ», він побачив, що по потягу ходять люди та здійснюють торгівлю різними речами, асортимент продукції був дуже великий. Знаючи, що торгівля в потязі є незаконною, він повідомив про даний факт співробітників міліції, які супроводжували даний потяг. Після чого, по приїзду в м.Лозова до нього підійшов раніше малознайомий ОСОБА_4 та попросив зустрітися з ОСОБА_2, який має намір обговорити питання щодо торгівлі в поїздах. Приблизно через день, в м.Лозова, Харківської області приїхав ОСОБА_4 разом із ОСОБА_2 ОСОБА_4 представив йому ОСОБА_2, як старшого над торгівцями в потягах і пішов. Під час розмови, ОСОБА_2 запропонував врегулювати питання щодо незаконної торгівлі в потягах за певну грошову винагороду, при цьому він (ОСОБА_3) повинен був в подальшому не перешкоджати у здійсненні торгівлі в поїзді №27/№28 сполученням «Москва-Кисловодськ». ОСОБА_2 повідомив, що приїде 06.06.2013 року, з попередньо зібраними коштами з торгівців потягу, не називаючи конкретної суми. 06.06.2013 року о 11-20 год. він (ОСОБА_3) приїхав на вокзал ст.Лозова Південної залізниці та знаходився на пероні вокзалу. По прибуттю потягу №27, сполученням «Москва-Кисловодськ», з вагону вийшов ОСОБА_2, підійшов до нього та почав розповідати скільки людей їздить у поїзді, скільки буде їздити надалі, та що ОСОБА_2 поспілкувавшись з ними, зібрав кошти в сумі 1000 гривень. В ході розмови ОСОБА_2 спробував уточнити з приводу гарантій, але він (ОСОБА_3) гарантій не давав, а лише пообіцяв повідомити, коли буде їхати перевірка з ЦИК (контролюючий орган на залізниці). ОСОБА_2 в якості винагороди хотів віддати йому (ОСОБА_3) гроші в сумі 1000 гривень, але він їх не взяв, та вказав рукою на знайому ОСОБА_5, яка продає морозиво на пероні вокзалу ст.Лозова Харківської області і якій потрібно було віддати гроші. ОСОБА_2 передав кошти дівчині. Після чого його (ОСОБА_3) зупинили співробітники УВБ у Харківській області, слідчий прокуратури провів огляд в ході якого висвітлили його руки. Кошти які йому пропонував ОСОБА_2 він не вимагав, до зустрічі з ОСОБА_2 він (ОСОБА_3) просив ОСОБА_5 взяти гроші, які їй передадуть для нього.

Крім часткового визнання своєї вини підсудним, його винність в одержанні неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів за невчинення дій з використанням наданого йому службового становища, підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, перевірених і досліджених судом.

Показаннями потерпілого ОСОБА_2 в судовому засіданні, з яких вбачається, що на теперішній час він офіційно ніде не працює, з квітня 2013 року почав займатися продажем стартових пакетів мобільних операторів, в поїзді №27/№28 сполученням «Кисловодськ-Москва», «Москва-Кисловодськ». 26.05.2013 року спілкуючись з ОСОБА_4, йому стало відомо, що співробітники транспортної міліції вимагають кошти з осіб, які займаються незаконною торгівлею в потягах. Даний факт його здивував, оскільки він особисто за даний вид діяльності нікому нічого не платить. Зі слів ОСОБА_4, йому стало відомо, що оперуповноважений сектору ДСБЕЗ ЛВ на ст.Лозова УМВС України на Південній залізниці ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_4, що торгівці в потягах щомісяця сплачують співробітникам транспортної міліції в м.Харків кошти в сумі 100 гривень за незаконну торгівлю в потягах, а оскільки вони займаються

незаконною торгівлею в потягах, то йому потрібна половина суми, тобто 50 гривень з кожного, і якщо дане питання не буде врегульовано, то ОСОБА_3 буде змушений притягти їх до адміністративної відповідальності. Він (ОСОБА_2.) вирішив зустрітися особисто з ОСОБА_3 та вирішити дане питання, щоб ОСОБА_3 не заважав працювати надалі. 28.05.2013 року він зустрівся з ОСОБА_3 та обговорив питання щодо суми яку потрібно сплачувати, які пільги та гарантії ОСОБА_3 надасть в свою чергу, та домовились про зустріч 06.06.2013 року. Вимагання коштів з боку ОСОБА_3 було не прямим. В потягах їздять приблизно 20 торгівців, після розмови, деякі з них погодилися сплатити по 50 гривень. Підходив час зустрічі з ОСОБА_3, він розумів, що вказану суму не назбирає, та вирішив діяти законним методом. 03.06.2013 року він звернувся в транспортну прокуратуру м.Харкова з заявою про вимагання з нього коштів в сумі 1000 гривень співробітником ЛВ на ст.Лозова УМВС України на Південній залізниці лейтенантом міліції ОСОБА_3 за незаконну торгівлю в потягу №27 «Москва-Кисловодськ». 05.06.2013 року йому подзвонили з прокуратури і запросили під'їхати у відділ УВБ і там помітили його особисті гроші в сумі 1000 гривень, які потрібно було передати ОСОБА_3 06.06.2013 року ОСОБА_3 гроші не взяв і тоді він передав їх знайомій дівчині ОСОБА_3 на яку той вказав рукою. Всі розмови з ОСОБА_3 він фіксував на аудіо запис. Після чого пішов з перону в сторону вокзалу, що відбувалося потім, вже не бачив.

Показаннями свідка ОСОБА_4 в судовому засіданні, з яких вбачається, що в даний момент ніде офіційно не працює, займається випадковими заробітками, в тому числі інколи торгує різними товарами в потягах і електропотягах. В травні місяці він декілька разів їздив в потязі №27\28, сполученням «Москва-Кисловодськ». Під час поїздки, до нього підійшли двоє співробітників міліції, та повідомили, що він займається незаконною торгівлею в потязі, та що за це він в наступний раз може бути притягнутий до адміністративної відповідальності та сплатити штраф в сумі 50 гривень. В ході розмови зі співробітниками міліції він запропонував їм поспілкуватися з цього приводу з іншим чоловіком. Приїхавши до м.Харків він зустрівся з ОСОБА_2, якому в ході розмови розповів що сталося. 28.05.2013 року вони приїхали до м.Лозова, Харківської області, де зустрілися з ОСОБА_3, ОСОБА_2 залишився спілкуватися з останнім, а він пішов. Що було далі йому не відомо.

Показаннями свідка ОСОБА_5 в судовому засіданні, з яких вбачається, що вона офіційно ніде не працює, продає морозиво на вокзалі ст.Лозова ДП «Південна залізниця». Приблизно о 10-00 годині 06.06.2013 року до неї підійшов знайомий співробітник міліції ОСОБА_3, який попросив його виручити, взяти і передати гроші, які ОСОБА_3 залишить невідомий їй чоловік, оскільки ОСОБА_3 сам не встигає їх забрати. Через деякий час до неї підійшов незнайомий чоловік, віддав гроші в сумі 1000 гривень для передачі ОСОБА_3 Після цього до неї підійшли співробітники міліції і органів прокуратури з двома понятими, провели огляд, в ході якого з її дозволу зробили змиви з її долонь, і вилучили кошти, отриманні від незнайомого чоловіка в сумі 1000 грн., які вона видала їм.

Заявою від 03.06.2013 року, з якої вбачається, що 03.06.2013 року ОСОБА_2 звернувся в Харківську міжрайонну прокуратуру з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері з заявою про вимагання у нього співробітником ЛВ на ст.Лозова УМВС України на Південній залізниці ОСОБА_3 грошових коштів в розмірі 1000 гривень за непритягнення його до відповідальності за торгівлю в потязі №27 сполученням «Москва-Кисловодськ» (т.2 а.с.4).

Протоколом огляду, помітки та вручення грошових коштів від 05.06.2013 року та додатка до нього, з якого вбачається, що грошові кошти в сумі 1000 гривень належать ОСОБА_2, ці кошти були оглянуті, описані, відзняті та помічені за допомогою спеціалізованого невидимого люмінесцентного барвника (порошку) «Светлячок-М» з обох сторін, а саме: 10 купюр номіналом 100 гривень кожна з серійними номерами: КЛ9316106; БЙ7635039; МК1238607; ВШ0922000; ГД7518953; ЕХ6649141; ГЦ2777678, ГИ8166724; ЕЦ9906325; БК0496934, і були предметом отримання неправомірної вигоди старшим оперуповноваженим СДСБЕЗ ЛВ на ст.Лозова УМВС України на Південній залізниці лейтенантом міліції ОСОБА_3 (т.2 а.с.15-16,17-19).

Протоколом огляду місця події від 06.06.2013 року та відеозаписом до нього, згідно якого на платформі №1 вокзалу ст.Лозова, у ОСОБА_5 зняті змиви нашарувань з лівої та правої долонь рук, та остання добровільно видала грошові кошти в сумі 1000 гривень, які отримала від незнайомого їй чоловіка для ОСОБА_3 (т.2 а.с.20-24).

Протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 06.06.2013 року (т.2 а.с.25-27).

Судовою експертизою спеціальних хімічних речовин №85 від 21.06.2013 року, згідно висновку якої, на поверхні контрольного ватного тампону нашарування спеціальної хімічної речовини відсутні. На поверхні грошових купюр сумою 1000 гривень, на ватних тампонах зі змивами з долоней рук громадянки ОСОБА_5, на тампоні, який представлений у якості зразка помітки грошових купюр, присутні нашарування спеціальної хімічної речовини, що люмінесціюють яскраво-зеленим кольором. Спеціальна хімічна речовина, що виявлена на поверхні грошових купюр сумою 1000 гривень, спеціальна хімічна речовина, що виявлена на поверхні ватних тампонів зі змивами з долоней рук ОСОБА_5, мають спільну родову належність між собою, а також зі спеціальною хімічною речовиною, представленої у якості зразка помітки грошових купюр (т.2 а.с.78-79,80-81).

Протоколом про наслідки проведення негласної слідчої (розшукової) дії: аудіо, відео контроль особи від 08.06.2013 року, згідно якого було зафіксовано розмову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в ході якої було встановлено, що ОСОБА_2 06.06.2013 року о 11-20 год. привіз ОСОБА_3 на вокзал ст.Лозова грошові кошти в сумі 1000 гривень з розрахунку по 50 гривень за кожного з 20 торгівців, які здійснювали незаконну торгівлю в потязі №27/28 сполученням «Москва-Кисловодськ», в ході розмови ОСОБА_3 вказав на дівчину, якій необхідно було залишити гроші, після чого відбулася передача грошових коштів у сумі 1000 гривень (т.2 а.с.84-87).

Протоколом дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів від 12.06.2013 року, згідно якого досліджено інформацію, отриману при застосуванні технічних засобів негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відео контроль особи від 08.06.2013 року (т.2 а.с.88-90).

Судовою експертизою звуко- та відеозапису №79 від 19.06.2013 року, згідно висновку якої, громадянином ОСОБА_3 промовлені слова та фрази, які семантично зафіксовані в протоколі дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів ОСОБА_2 від 12.06.2013 року та в протоколі дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів негласної (розшукової) слідчої дії аудіо-, відео контроль особи від 12.06.2013 року і позначені як «ОСОБА_3». В результаті отриманих в процесі дослідження даних встановлено, що на досліджуваних фонограмах №1-3, що зафіксовані у файлах з назвою «Трек 01.wav», що міститься на диску для лазерних систем зчитування «Verbatim CD-R»; «MPEG0002.AVI», що міститься на карті пам'яті №1 «GOOD RAM micro SD HC 8 GB»; «Track 1.wav» зафіксований на карті пам'яті №2 «Team micro SD HC 4 GB», ознак змін, переривання запису, акустичного та електронного монтажу не виявлено (т.2 а.с.98-107).

Наказом по особовому складу №93 о/с начальника Управління МВС України на Південній залізниці від 05.07.2011 року, згідно якого ОСОБА_3 (М-214793) призначений оперуповноваженим сектору ДСБЕЗ лінійного відділу на ст.Лозова, з посадовим окладом 600 гривень з 20.06.2011 року (т.2 а.с.144).

Витягом із функціональних обов'язків оперуповноваженого СДСБЕЗ ЛВ на ст.Лозова УМВС України на Південній залізниці лейтенанта міліції ОСОБА_3 (т.2 а.с.131-132).

Пам'яткою застереженням працівника органів внутрішніх справ України про спеціальні обмеження, передбачені законодавством України, підписаною оперуповноваженим СДСБЕЗ ЛВ на ст.Лозова лейтенантом міліції ОСОБА_3 02.01.2013 року (т.2 а.с.134).

Речовими доказами оглянутими в судовому засіданні: зразком препарату (конверт з надписом «Конверт №1), грошима в сумі 1000 гривень (пакет «Грошові кошти (1000 гривень) вилучені у ОСОБА_5), зразком ватного тампону з речовиною (пакет «Зразок ватного тампону з речовиною»), змивами з рук ОСОБА_5 (2 пакети: «Змиви з лівої руки ОСОБА_5», «Змиви з правої руки ОСОБА_5») (т.2 а.с.74).

Дані протоколу дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів від 12.06.2013 року, згідно якого досліджено інформацію, отриману при застосуванні технічних

засобів ОСОБА_2, компакт-диску з аудіо записом розмови між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 яка відбулася 28 травня 2013 року, в ході якої обговорювалось питання щодо незаконної торгівлі в поїздах за грошову винагороду, і ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_3, в залежності від кількості осіб, що будуть здійснювати торгівлю, грошову винагороду в розмірі по 50 гривень з кожного, судом до уваги як доказ не приймається, враховуючи рішення Конституційного Суду України від 20 жовтня 2011 року №12-рп/2011 у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України, відповідно до якого обвинувачення у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на фактичних даних, одержаних в результаті оперативно-розшукової діяльності уповноваженою на те особою без дотримання конституційних положень або з порушенням порядку, встановленого законом, а також одержаних шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів, передбачених Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність», особою, не уповноваженою на здійснення такої діяльності (т.2 а.с.91-92).

Враховуючи, що в даному випадку записи були зроблені самим ОСОБА_2 який з власної ініціативи поза процедурою, визначеною КПК України та Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність», а тому зроблені ним записи, які були долучені останнім до заяви, поданої 03.06.2013 року, не відповідають вимогам допустимості доказів.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому суд вважає, що визнання недопустимими вказаних доказів не впливає на висновок про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину, оскільки його вина підтверджується сукупністю інших доказів, ретельно перевірених судом в судовому засіданні, які є достатніми, і відповідають вимогам належності та допустимості.

Одночасно суд вважає необхідним виключити з обвинувачення посилання на наявність в діях ОСОБА_3 такої кваліфікуючої ознаки як вимагання, оскільки судом встановлено, що вимоги ОСОБА_2 до останнього про вчинення або невчинення дій спрямованих на здійснення незаконної торгівлі в потягах були неправомірними, а отже він не мав права розраховувати на те, що підсудний, діючи у законний спосіб, виконає його прохання.

Тому в даному випадку вимагання неправомірної вигоди за не вчинення з використанням службового становища, таких дій, які спрямовані на задоволення незаконних інтересів того хто пропонує, не може розглядатись як вимагання неправомірної вигоди.

Із законодавчого визначення розуміння вимагання неправомірної вигоди ця ознака може бути поставлена у вину лише в тому випадку, якщо винна особа з метою одержання неправомірної вигоди погрожуючи вчиненням або не вчиненням таких дій, які можуть завдати шкоди, що є визначальним, правам чи законним інтересам, того, хто дає неправомірну вигоду, або створює такі умови, за яких особа не повинна була, а вимушена дати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам чи законним інтересам. Тобто, законність прав і інтересів, які особа, що дає неправомірну вигоду захищає шляхом дачі неправомірної вигоди має бути однією із основних і обов'язкових ознак вимагання. На відміну цьому, у разі якщо особа, що дає неправомірну вигоду зацікавлена у незаконній, неправомірній поведінці службової особи, прагне обійти закон, домогтися своїх незаконних інтересів, тощо, то вимагання неправомірної вигоди виключається. За фактичних обставин справи, коли службова особа вимагає дати їй неправомірну вигоду, а особа, яка його дає і при цьому усвідомлює, що тим самим незаконно уникає настання для себе негативних наслідків, які б настали за відмови дати його, то такі дії за своїми ознаками не утворюють вимагання неправомірної вигоди.

Суд, дослідивши докази та оцінивши їх в своїй сукупності, приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3, який будучи службовою особою одержав неправомірну вигоду для себе за вчинення чи не вчинення в інтересах того, хто надає вигоду будь-якої дії з використанням наданої йому влади чи службового становища. Дії підсудного ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.2 ст.368 КК України.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, що відповідно до п.3 ст.12 КК України, він вчинив злочин, що відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

Дослідженням даних про особу підсудного ОСОБА_3 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває, одружений, працює на посаді оперуповноваженого сектору ДСБЕЗ ЛВ на ст.Лозова УМВС України на Південній залізниці, має вищу освіту, постійне місце проживання, за місцем роботи характеризується позитивно (т.2 а.с.125,126,129,133,136-141,142,143).

Відповідно до ст.66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання підсудного ОСОБА_3, суд визнає щире каяття.

Відповідно до ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_3, судом не встановлено.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання, даних про особу підсудного і його відношення до вчиненого, обставин вчинення злочину, а також думки потерпілого щодо міри покарання, з врахуванням принципу справедливості, суд приходить до висновку про те, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій.

Підстав для застосування ст.ст.69,75 КК України, до основного та додаткового покарання суд не вбачає.

Цивільний позов потерпілим ОСОБА_2 не заявлений.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави витрати за проведення Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром судової експертизи спеціальних хімічних речовин №85 від 21.06.2013 року в розмірі 611,80 грн. та витрати за проведення судової експертизи звуко- та відеозапису №79 від 19.06.2013 року в розмірі 1765,20 грн., а всього в сумі 2377 гривень (т.2 а.с.78-79,80-81,82,98-106,107).

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України - зразок препарату (конверт з надписом «Конверт №1»), зразок ватного тампону з речовиною (пакет «Зразок ватного тампону з речовиною»), змиви з рук ОСОБА_5 (2 пакети: «Змиви з лівої руки ОСОБА_5», «Змиви з правої руки ОСОБА_5») - знищити , як такі, що не мають цінності, грошові кошти в сумі 1000 (одна тисяча) гривень - повернути власнику, потерпілому ОСОБА_2

Керуючись ст.ст.370,374 КПК України, суд, -

засудив:

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 ч.2 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, строком на 1 (один) рік.

Запобіжний захід - заставу, до вступу вироку в законну силу залишити без зміни, після вступу - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення судової експертизи спеціальних хімічних речовин №85 від 21.06.2013 року в розмірі 611,80 грн. та витрати за проведення судової експертизи звуко- та відеозапису №79 від 19.06.2013 року в розмірі 1765,20 грн., а всього в сумі 2377 гривень, перерахувавши їх на р/р 31115106700015, Лозівського УДКСУ Харківської області, МФО851011, код одержувача 38053090.

Речові докази - зразок препарату (конверт з надписом «Конверт №1»), зразок ватного тампону з речовиною (пакет «Зразок ватного тампону з речовиною»), змиви з рук ОСОБА_5 (2 пакети: «Змиви з лівої руки ОСОБА_5», «Змиви з правої руки ОСОБА_5») - знищити, грошові кошти в сумі 1000 (одна тисяча) гривень - повернути потерпілому ОСОБА_2.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.А.Ткаченко