Ухвала суду № 33440169, 12.09.2013, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Кордюкова Ж.І.

Доповідач - Фарятьєв С.О.

Справа № 428/3218/13-ц

Провадження № 22ц/782/3121/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого - Фарятьєва С.О.

суддів - Галан Н.М., ЛісіциноїА.І.

при секретарі - Вербицькому І.А..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську цивільну справу по апеляційній скарзі ТОВ „Луганське енергетичне об'єднання" Сєвєродонецькі міжрайонні електричні мережі на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 26 червня 2013 року за позовом ТОВ „Луганське енергетичне об'єднання" Сєвєродонецькі міжрайонні електричні мережі до ОСОБА_2 про відшкодування збитків,-

В С Т А Н О В И Л А :

В квітні 2013 року позивач - ТОВ „Луганське енергетичне об'єднання" (ЛЕО) Сєвєродонецькі міжрайонні електричні мережі звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2, в якому просив стягнути з нього на його користь 10527 грн. 65 коп. та судові витрати в розмірі 229 грн. 40 коп., посилаючись на те, що він, будучи користувачем електроенергії, яка поставляється до його квартири, розташованої у АДРЕСА_1, в якій він проживає, порушив „Правила користування електричною енергією для населення", шляхом підключення розетки поза приладом обліку, про що його представниками, 15.08.2012 року, при проведенні перевірки, було складено акт і завдано, такими його діями, збитки підприємству на вищевказану суму.

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 26 червня 2013 року позовні вимоги позивача було задоволено частково.

Суд стягнув з відповідача на користь позивача суму вартості не облікованої електроенергії в розмірі 109 грн. 48 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 грн. 29 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовив.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду першої інстанції скасувати і постановити нове рішення по суті заявлених вимог, стягнувши на його користь з відповідача, суму завданих ним збитків, оскільки вважає, що висновки суду, висловлені в рішенні, не відповідають і суперечать обставинам справи.

Заперечень на апеляційну скаргу до матеріалів справи не надійшло.

Вислухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

В силу ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно з вимогами ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

У відповідності із вимогами ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст.10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Крім того, вимогами ст.ст.213,214 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

Чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин та інше.

З матеріалів справи вбачається, що вказані вимоги закону судом першої інстанції виконано було і всі докази надані сторонами були досліджені і оцінені в їх сукупності відповідно до вимог ст.212 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 17 січня 2003 року, посвідченого нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу, копія якого знаходиться в матеріалах справи, відповідач є власником житла, розташованого у АДРЕСА_1.

8 травня 2009 року між сторонами по справі було укладено договір за №943 про користування електричною енергією побутовим споживачем.

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст.714 Цивільного Кодексу, ст.ст.24,27 Закону України „Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357.

15 серпня 2012 року працівниками позивача була проведена перевірка дотримання Правил користування електричною енергією для населення (далі Правила) за вказаною адресою, де мешкає відповідач.

У процесі цієї перевірки представниками позивача було складено акт №811749 про порушення споживачем, тобто відповідачем, п.п.42-48 цих Правил, а саме, самовільне підключення електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника (підключення розетки поза приладом обліку).

Претензій відносно обґрунтованості складання вищевказаного акту від 15 серпня 2012 року відповідач не пред`являв.

За таких обставин суд першої інстанції, на думку судової колегії, правильно дійшов висновку про те, що виявивши факт споживання відповідачем електричної енергії з порушенням вищезазначених Правил, позивач правомірно склав акт про це порушення, на підставі якого у нього виникло право вимагати відшкодування завданих безобліковим споживанням електроенергії збитків, в зв`язку з чим і стягнув з відповідача на користь позивача суму вартості не облікованої електроенергії внаслідок порушення відповідачем вказаних Правил.

Обгрунтованими є також і висновки в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми збитків у сумі тільки 109 грн. 48 коп. за період з 3 серпня 2012 року по 15 серпня 2012 року, тобто з дня останнього контрольного знімання показань приладів обліку у відповідача, враховуючи те, що як було встановлено судом, з пояснень представника позивача, технічна перевірка протягом останніх 3-х років у квартирі відповідача не проводилась, хоча пунктом 38 Правил встановлений обов`язок енергопостачальника проводити не менш як один раз на шість місяців контрольне знімання показань приладів обліку у споживачів, відповідно до затверджених графиків, проводити планову перевірку, ремонт і заміну приладів обліку в терміни, встановлені нормативно-технічними документпами та договором.

Стаття 57 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. А відповідно до вимог ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Тому судова колегія вважає, що позивач не надав суду доказів про спричинення йому збитків саме з вини відповідача на суму 10527 грн. 65 коп.

В силу ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Рішення суду відповідає вимогам ст.ст.213, 214 ЦПК України.

З огляду на наведене доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають апеляційному суду підстав для висновку про порушення судом вимог матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення судом даної справи.

Підстав для скасування або зміни рішення суду судова колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст.303, 304 п.1. ч.1. ст.307, ст.308, п.1 ч.1, ст.314,ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ТОВ „Луганське енергетичне об'єднання" Сєвєродонецькі міжрайонні електричні мережі відхилити, а рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 26 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів після його проголошення.

Головуючий:

Судді: