Рішення № 33439242, 11.09.2013, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа №263/6000/13-ц

Провадження № 2/263/2440/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2013 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області в складі:

головуючого судді Помогайбо В.О.,

при секретарі Чубаровій Т.Д.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приват Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приват Банк», третя особа: ОСОБА_1 про припинення договору поруки, суд -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2013 року ПАТ КБ «Приват Банк» звернувся до суду з позовом до відповідачів вказуючи, що 19.08.2008 року уклав з ОСОБА_1 договір № 245238-CRED, на підставі якого банк надав їй кредит в сумі 25000,00 гривень, зі сплатою відсотків за користування кредитом в строки та в порядку встановлених кредитним договором, з кінцевим терміном повернення 19.04.2010 року. В забезпечення виконання даних зобов'язань, 19.08.2008 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір поруки. Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, проте, відповідачі в свою черги свої зобов'язання по кредитному договору не виконали. Станом на 14.05.2013 року утворилася заборгованість в розмірі 50282,45 гривень, яка складається з: 13987,84 грн. - заборгованості за кредитом, 33662,11 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 250,00 грн. - штраф (фіксована частина), 2382,50 грн. - штраф (процентна складова), яку позивач просить солідарно стягнути з відповідачів, а також просить стягнути судовий збір в розмірі 502 грн., 82 коп.

У серпні 2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічним позовом до ПАТ КБ «Приват Банк» про визнання договору поруки № 245238-CRED від 19.08.2008 року укладеного між сторонами припиненим, посилаючись на те, що рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 30.04.2010 року був задоволений позов ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та солідарно стягнуто з відповідачів заборгованість за кредитним договір № 245238-CRED в розмірі 29 432,56 грн., судовий збір 294,33 грн. та витрати на ІТЗ розгляду справи в розмірі 120,00 грн., тому банк вже скористався своїм правом на захист порушених прав, та відповідно до ст. 61 КУ України відповідачі не можуть бути двічі притягнути до відповідальності. Та з моменту винесення рішення - 30.04.2010 року та до моменту пред'явлення повторного позову - 01.06.2013 року, минуло вже більше 3 років, таким чином позивач не тільки порушив спеціальний строк позивної давності, встановлений ст.559 ЦК України, щодо припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку основного зобов'язання не пред'явить вимогу до поручителя, але й загальний строк позивної давності у 3 роки. Також на підставі спливу строку позивної давності просить відмовити у задоволенні позивних вимог ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, за підставами, вказаними в позовній заяві, дала аналогічні пояснення викладені в позивній заяві, при цьому зауважила, що строки позивної давності для звернення банку до суду з даним позовом не пропущені, оскільки як кредитним договором так и договором поруки за домовленістю сторін встановлений строк позивної давності у 5 років, а посилання відповідачки про підстави припинення договору поруки є помилковими, оскільки на підставі ст. 559 ЦК України договір поруки може бути припиненим по закінченню строку встановленому в договорі поруки, а положення цієї з статті щодо припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку основного зобов'язання не пред'явить вимогу до поручителя, застосовуються у разі, не встановлення в договорі поруки строку його дії. Також підтвердила факт винесення рішення про стягнення з відповідачів заборгованості за договором кредиту, яка утворилась станом на 13.04.2010 року, проте зобов'язання вважається припиненим після повного його виконання, оскільки заборгованість за кредитним договором погашена відповідача не була, тому позивачем продовжувалась нараховуватись заборгованість за кредитом.

Відповідачки за первинним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились, надали суду заяви з проханням про розгляд справи у їх відсутність.

Представник відповідачки ОСОБА_2 в судовому засідання первинні позивні вимоги ПАТ КБ «Приват Банк» не визнав, просив суд відмовити в їх задоволенні, на задоволенні зустрічних позивних наполягав, на підставі викладених в позові.

Суд заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що первинний позов ПАТ КБ «Приват Банк» підлягає частковому задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 слід відмовити.

Так судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

19.08.2008 року ПАТ КБ «Приват Банк» уклав з ОСОБА_1 кредитний договір № 245238-CRED, згідно п.п. 1.1-1.4 якого Банк зобов'язується надати останній строковий кредит в розмірі 25000,00 грн., шляхом перерахування кредитних коштів на картковий рахунок НОМЕР_3, а позичальниця зобов'язалась повернути отриманий кредит, сплатити проценти, штрафи, пеню та винагороду у строки та в обсязі, встановлені даним кредитним договором. Так строк повного погашення кредиту - 19.04.2010 року. У відповідності до п.п.3.1, 3.2, 3.3 кредитного договору позичальник платить за користування кредитом проценти в розмірі 30,00% річних. У разі порушення позичальником зобов'язань за договором, останній платить проценти за користування кредитом в розмірі 60,00% річних, від суми залишку непогашеної заборгованості за договором кредиту. Повернення кредиту та сплата процентів за його використання відповідно до п.3.1 даного договору здійснюється в порядку та на умовах відповідно до Графіку погашення кредиту та процентів - Додатку №1, який є невід'ємною частиною договору. Крім того п.п. 5.5-5.6 договору встановлений порядок нарахування штрафу в разі порушення позичальником кредитних зобов'язань, та відповідно до п. 5.7 строк позивної давності встановлений у 5 років.

19.08.2008 року між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 245238-CRED, відповідно до якого остання поручилась перед кредитором за виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором № 245238-CRED, з умовами якого поручитель ознайомлений. Та у випадку невиконання боржником обов'язків за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. П.12 договору поруки визначений строк звернення до суду з вимогою про захист порушеного права сторін протягом 5 років.

Відповідачі: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтвердили свою згоду з умовами договору кредиту, ОСОБА_1 підписавши останній та заяву, а ОСОБА_2 підписавши договір поруки. Таким чином, судом встановлено, що при укладанні договорів сторони досягли домовленості щодо усіх істотних умов: мети, суми і строку кредиту; умов і порядку його видачі та погашення; способів забезпечення зобов'язань позичальника; відсоткової ставки; порядку плати за кредит; порядку зміни та припинення дії договору; відповідальності сторін за невиконання або неналежне виконання умов договорів. Договіри сторони уклали в письмовій формі. На укладання договорів сторони мали вільне волевиявлення і необхідний обсяг цивільної дієздатності. Договори підлягає виконанню обома сторонами.

ПАТ КБ «Приват Банк» свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а відповідачі, в свою чергу порушили свої зобов'язання перед банком.

Тому рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 30.06.2010 року був задоволений позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та стягнуто солідарно з боржників заборгованість за кредитним договір № 245238-CRED в розмірі 29 432,56 грн., судовий збір 294,33 грн. та витрати на ІТЗ розгляду справи в розмірі 120,00 грн.

Проте у зв'язку з непогашенням відповідачами заборгованості за вищевказаним кредитним договором станом на 14.05.2013 року мається заборгованість в розмірі 50 282,45 гривень, яка складається з: 13 987,84 грн. - заборгованості за кредитом, 33 662,11 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 250,00 грн. - штраф (фіксована частина), 2 382,50 грн. - штраф (процентна складова).

Тому 17.05.2013 року за вих..№ 30.1.0/2-381 банком на ім'я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були направлено повідомлення про погашення простроченої заборгованості за кредитним договором № 245238-CRED від 19.08.2008 року, яка відповідачами виконана не була.

Ст.3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За загальним правилом (ч.1 ст.11 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням визнається право відношенням, на підставі якого одна сторона боржник зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майна, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші право чини відповідно до ст.11 ЦК України.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

У разі порушення зобов'язань відповідно до ст.611 ЦК України настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора зобов'язаний виплатити останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за період прострочення, а крім того, якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (штраф, пеня), то вона підлягає стягненню з боржника в повному розмірі незалежно від стягнення збитків на підставі ст. 624 ЦК України.

Згідно до ч.1. ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч1. ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до вимог ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Частина 2 ст.553 ЦК України передбачає, що порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Частина 3 передбачає, що поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до вимог ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Частина 2 передбачає, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до кредитного договору відповідачі зобов'язався виконувати погашення кредиту в порядку та строки відповідно до договору.

Статтею 559 ЦК України встановленні випадки припинення поруки. Так порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Згідно до ст.ст. 257, 259, 264 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Частиною 1 ст.530 Цивільного Кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.61 Конституції України ніхто не може бути притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

У відповідності до ст.14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Аналізуючи вищенаведені норми законодавства суд приходить до наступних висновків.

Посилання сторони відповідача, щодо пропуску позивачем строків позивної давності для звернення до суду з даним позовом та підстави припинення укладеного між позивачем та ОСОБА_2 є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах діючого законодавства. Так відповідно до договору кредиту строк виконання зобов'язань по ньому встановлений до 19.04.2010 року, в той час як цим же договором сторони дійшли згоди про встановлення 5-річного строку для звернення до суду з метою захисту порушених прав чи інтересів, тому перебіг позивної давності строком у 5 років починається з 19.04.2010 року. Що стосується зустрічних позивних вимог, то укладаючи договір поруки сторони також визначили строк позивної давності у 5 років, а посилання на застосування ч.4 ст. 559 ЦК України, як на підставу визнання договору поруки припиненим, є хибними оскільки порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку основного зобов'язання не пред'явить вимогу до поручителя, у разі, не встановлення строку в договорі поруки.

Таким чином судом достовірно встановлено, що позичальник порушив строки повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, а тому позивач має право на стягнення заборгованості за кредитом з урахуванням відсотків та нарахованих штрафів відповідно до договору солідарно як з самого позичальника так і з поручителя.

Проте частково задовольняючи позивні вимоги банка, щодо стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором, суд враховує наявне рішення суду про стягнення з останніх суми заборгованості станом на 13.04.2010 року в розмірі 29 432,56 грн. та вираховує цю суму з розрахунку заборгованості наданим позивачем станом на 14.05.2013 року в розмірі 50282,45 грн.

Крім того намагання позивача застосувати до відповідачів подвійну цивільно-правову відповідальність одного и того ж виду у вигляді штрафу (фіксованого) та штрафу (процентна складова) за одне й те ж порушення договірного зобов'язання (прострочення виконання грошового зобов'язання) суперечить вимогам ч.1.ст.61 Конституції України та ч.3. ст. 509 ЦК України, тому вимоги в частині стягнення з відповідача фіксованого штрафу в розмірі 250,00 грн. не підлягають задоволенню.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає вимоги позивача внаслідок порушення його цивільних прав відповідачами, підлягають поновленню, шляхом стягнення на його користь суми заборгованості за кредитним договором № 245238-CRED від 19.08.2008 року в розмірі 20 599,89 гривень.

Відповідно до ст. 88 ЦПК, в зв'язку з задоволенням позову, суд стягує з відповідачів на користь позивача судові витрати пропорційно розміру задоволених позивних вимог, а саме судовий збір в розмірі 205 грн. 99 коп.

Керуючись ст. ст. 3, 8, 11, 14, 57, 60, 81, 88, 212-215, ЦПК України, 257-259, 264, 509, 530, 533, 554, 559, 526, 611, 625, 629, 638, 1046, 1048, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про банки та банківську діяльність», Законом України «Про Національний банк України», ст. 61 Конституції України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приват Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_2, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (р/р 29092829003111, ЄДРПОУ 14360570 ПАТ Комерційний банк „ПриватБанк" м. Дніпропетровськ вул. Набережна Перемоги б. 50 МФО 305299) заборгованість за кредитним договором № 245238-CRED від 19.08.2008 року в розмірі 20 599,89 гривень.

Стягнути у дольовому порядку з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_2, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (р/р 64993919400001, ЄДРПОУ 14360570 ПАТ Комерційний банк „ПриватБанк" м. Дніпропетровськ вул. Набережна Перемоги б. 50 МФО 305299) судовий збір у розмірі 205 грн. 99 коп., по 103грн. з кожного.

В задоволенні решти позивних вимог відмовити.

В задоволенні зустрічних позивних вимог ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приват Банк», третя особа: ОСОБА_1 про припинення договору поруки - відмовити.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду в м. Маріуполі через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом 10 днів після його проголошення, а особою, яка не була присутня в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В.О. Помогайбо