Постанова № 33438484, 13.09.2013, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/2578/13-а

Номер провадження 2-а/623/121/2013

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2013 року Ізюмський міськрайонний суд в Харківській області

в складі головуючого - судді: Вергун І. В.

при секретарі: Ардашевій Я. В.

за участю судового розпорядника: Ісаєва О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізюмі справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання незаконною постанови відділу державної виконавчої служби про повернення виконавчого документа, з клопотанням про поновлення строку подання,- -

в с т а н о в и в :

В липні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області ( далі ВПВР), третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області ( далі ГУПФ) про визнання незаконною постанови державного виконавця ВПВР від 26.06.2013 року про повернення виконавчого провадження ВП № 23271859, зобов'язати ВПВР здійснити заходи та провести примусове виконання судового рішення за виконавчим листом № 2-а-797/2010 року від 27.10.10 року виконавчого провадження ВП № 23271859, задовольнити клопотання про поновлення строку подання заяви.

В подальшому позивач уточнив свої позовні вимоги та просить суд визнати протиправними дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень - державного виконавця ВПВР, щодо невиконання Постанови Ізюмського міськрайонного суду від 12 травня 2010 року у справі № 2-а-797/2010 року, про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплатити державну та додаткову пенсію з 22 травня 2008 року у відповідності зі ст. ст. 50 та 54 ЗУ « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого у ч.1 ст. 28 ЗУ « Про загальнообов'язкове пенсійне страхування з урахуванням визначеного законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, здійснення висновку державного виконавця ВПВР щодо: «наявності заборони законом щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання рішення суду» і забезпечення відповідної виплати за виконавчим провадженням ВП № 23271859 за виконавчим листом № 2-а-797/2010 від 27.10.10. року в частині стягнення перерахованої пенсії в сумі 64579,61 грн. та повернення виконавчого документа стягувачеві.

Визнати незаконною постанову державного виконавця ВПВР від 26.06.2013 рокуі про повернення виконавчого документа ВП № 23271859 стягувачу.

Зобов'язати ВПВР здійснити заходи та провести примусове виконання судового рішення за виконавчим листом № 2-а-797/2010 р. від 27.10.10 р. за виконавчим провадженням ВП № 23271859.

Визнати протиправними дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень - Головного управління Державного казначейства України в Харківській області м. Харків, вул. Бакуліна,18 щодо невиконання приписів Порядку виконання судових рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМ України від 03.08.2011 р. N 845 (у редакції Постанови КМ від 30 січня 2013р. N45); не здійснення попереднього розгляду документів і не визначення необхідності отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів; не повідомлення стягувачеві (представникові стягувача) результати попереднього розгляду документів і повернення без виконання виконавчого листа №2-а-797/2010 року від 27.10.10 р. р. та Зобов'язати здійснити заходи і провести виконання судового рішення та виконавчого листа №2-а-797/2010 року від 27.10.10 р. р. за виконавчим провадженням ВП № 23271859 в частині стягнення з боржника перерахованої пенсії в сумі 64579,61 грн. в межах визначеної компетенції.

Визнати протиправними дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, м. Харків, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, щодо невиконання Постанови Ізюмського міськрайонного суду від 12 травня 2010 року у справі № 2-а-797/2010 року року, про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплатити державну та додаткову пенсію з 22 травня 2008 року у відповідності зі ст. ст. 50 та 54 ЗУ « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановлений у ч.1 ст. 28 ЗУ « Про загальнообов'язкове пенсійне страхування з урахуванням визначеного законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; забезпечення відповідної виплати нарахованої пенсії на виконання судового рішення за виконавчим провадження ВП № 23271859; невиконання приписів Порядку виконання судових рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМ України від 03.08.2011р. №845 (у редакції Постанови КМ від 30 січня 2013р. №45) щодо надіслання боржником органу Казначейства документів та відомостей на виконання судового рішення.

Задовольнити заяву та постановити рішення про зміну способу і порядку виконання рішення у справі № 2-а-797/2010 року про зобов'язання провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. ст. 50 та 54 ЗУ « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині стягнення нарахованої на виконання судового рішення пенсії у розмірі 64579,61 грн. за матеріалами виконавчого провадження ВП № 23271859.

Зобов'язати суб'єктів владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Позивач вважає, що спірна постанова винесена відповідачем незаконно, з порушенням норм діючого законодавства. Крім цього, на думку позивача, відповідач в супереч інтересам служби поспішно закінчив виконавче провадження з непередбачених законом підстав, фактично позбавив останнього можливості повторно пред'явити виконавчий документ до виконання і стягнути заборгованість за судовим рішенням. Надав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ВПВР, в судове засідання не явився про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заперечень проти позову суду не надіслав.

Відповідач, УПФ в судове засідання не з'явився, надав суду заяву в якій просить справу розглядати без їх участі за наявними в справі доказами.

Відповідач, Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області ( далі Казначейство) надав суду письмові заперечення в яких просить суд відмовити ОСОБА_2 в задоволенні його позовних вимог стосовно визнання протиправними дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - Казначейства, слухати справу без представника Казначейства.

Судовим розглядом встановлено, що 26 червня 2013 року державним виконавцем ВПВР винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві з примусового виконання виконавчого листа № 2-а-797/2010 від 27.10.2010 року виданого Ізюмським міськрайонний судом Харківської області ( ВП № 23271859) про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплатити державну та додаткову пенсію з 22 травня 2008 року у відповідності зі ст. ст. 50 та 54 ЗУ « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановлений у ч.1 ст. 28 ЗУ « Про загальнообов'язкове пенсійне страхування з урахуванням визначеного законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Виконавчий документ може бути повторно пред'явлений до виконання в строк до 26.06.2014 року ( а.с. 73-74).

Із наданої суду копії виконавчого провадження ( номер за ЄДРВП 23271859) суд вважає, що відповідач діяв згідно Закону України « Про виконавче провадження».

Статтею 1 Закону України « Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів ( посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів ( посадових осіб), які проводилися на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначений цим Законом, іншими нормативно - правовими актами прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконання ( далі рішення).

В силу приписів ч. 1 та ч. 2 ст. 2 згаданого Закону примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України і згідно з ч. 2 цієї статті здійснюється державним виконавцем .

Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці визначені Законом України « Про державну виконавчу службу» ( далі державні виконавці).

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 11 Закону « Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вжити передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчинити виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановлених виконавчим документом і цим законом.

При таких даних суд вважає, що спірна постанова за ВП № 23271859 від 26.06.2013 року державного виконавця ВПВР, винесена з дотриманням вимог діючого на час її винесення законодавства та у відповідності до фактичних обставин справи, тобто у відповідності до вимог ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому скасуванню не підлягає.

Крім того суд вважає безпідставними вимоги позивача до УПФ про визнання протиправними його дій та бездіяльності.

Згідно частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 1 статі 36 Закону України « Про виконавче провадження» ( які кореспондують одна до одної) за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо) державний виконавець може звернутися до суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторони виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну способу чи порядку виконання судового рішення.

На момент розгляду справи виконавчий лист за виконавчим провадженням № 23271859 завершено відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 47 ЗУ « Про виконавче провадження». Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом ( ч. 1 ст. 50 ЗУ « Про виконавче провадження).

Крім цього суд вважає, що ЗУ « Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», на який посилається позивач по справі, а також Порядком № 845 встановлено певний механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників - державних підприємств, установ, організацій, яким не передбачено стягнення коштів з вказаних боржників шляхом звернення стягувача або державного виконавця до суду із заявою або, відповідно, з поданням про зміну способу і порядку виконання рішення .

За змістом вищевикладених норм, для безспірного списання коштів з державного бюджету України на підставі судового рішення стягувач або державний виконавець повинні звертатись безпосередньо до органів державної казначейської служби, а не до суду.

В зв'язку з цим безпідставними є вимоги позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду, оскільки виконавче провадження закінчено.

Керуючись ст.ст. 10-18,158-163,263 Кодексу адміністративного судочинства України, рішеннями Конституційного Суду України № 20-рп/2011, № 3-рп/2012 року, суд, -

п о с т а н о в и в :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області, Головного управління Державного казначейства України у Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання незаконною постанови про закінчення виконавчого провадження, визнання дій і бездіяльності, відновлення порушуваного права, зобов'язання вчинити певні дії, зміну способу і порядку виконання рішення суду відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного адміністративного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Ізюмського міськрайонного суду І. В. Вергун