Постанова № 33437627, 17.02.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

16:00

17.02.2011 Справа № 2а-5262/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мельника О.М.,

при секретарі судового засідання Янєві Ю.К. розглянувши адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ківіт Плюс", вул. Новозаводська, 9, м. Миколаїв, 54028

доДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва, вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028

провизнання протиправним та скасування рішення від 26.07.2010 № 0001202303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ківіт Плюс" (позивач) звернулось до суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва (відповідач) від 26.07.2010 № 0001202303 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2125,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав таке. Факту порушення ним пунктів 9, 11 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (надалі - Закон № 265) не було; орган державної податкової служби не дотримався вимоги, встановленої статтею 111 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" (надалі - Закон № 509).

Відповідач у письмових запереченнях на адміністративний позов (ар.с. 46-47) зазначив, що перевірка, за результатами якої було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, була проведена у відповідності з вимогами Законів № 265 і № 509. Відомості, що викладені в акті перевірки, підтверджені належними доказами.

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Згідно із статтею 15 Закону № 265 контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону (стаття 16 Закону № 265).

Отже, Законом № 265 встановлено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги) може здійснюватись у вигляді планових або позапланових перевірок, що провадяться органами державної податкової служби.

Статтею 111 Закону № 509 встановлені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), тому твердження позивача про недотримання відповідачем вимог частини 4 цієї статті (щодо завчасного повідомлення про проведення перевірки) є безпідставним.

У відповідності з пунктом 1 статті 11 Закону № 509 органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Згідно зі статтею 9 Закону № 509 державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) виконують функції, передбачені статтею 8 цього Закону, крім функцій, зазначених у пунктах 2, 3, 8, 11, 12, 13, 16, а також пункті 15 цієї статті у частині забезпечення виготовлення марок акцизного збору. У разі коли зазначені органи державної податкової служби безпосередньо здійснюють контроль за платниками податків, інших платежів, вони виконують щодо цих платників ті ж функції, що й державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції.

Відповідна функція контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку визначена пунктом 1 статті 8 Закону № 509. Виходячи з цього, державна податкова адміністрація в області була вправі здійснювати відповідну перевірку.

У відповідності з направленнями № 1007/23-517, 1008/23-517 від 14.07.2010 (ар.с. 9,10) за підписом голови Державної податкової адміністрації у Миколаївській області головному держподатревізору-інспектору, раднику податкової служби ІІІ рангу ДПА у Миколаївській області Долгошеї Ю.Я, старшому держподатревізору-інспектору, інспектору податкової служби І рангу ДПА у Миколаївській області Демчишиній О. Й. було доручено проведення з 14.07.2010 по 21.07.2010 планової перевірки ТОВ "Ківіт плюс" з питань дотримання вимог Закону № 265, Закону України від 23.03.1996 № 98/96-ВР "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", постанови правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" (надалі -Положення № 637).

Вказаними посадовими особами ДПА у Миколаївській області 15.07.2010 був складений "Акт перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій" (реєстраційний № акта в органі ДПС за місцем здійснення діяльності суб'єкта господарювання - 0390/14/00/23/36881089, надалі -Акт, ар.с. 11-14). Як вказано у підпункті 2.2.14 пункту 2.2 та пункті 3.1 Акта, в ході перевірки було виявлено:

- порушення пункту 9 статті 3 Закону № 265 (суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій; на підставі пункту 4 статті 17 Закону № 265, - у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний нероздрукований фіскальний чек - 17 грн. х 20 х 6=2040грн., рішення № 0001202303;

- порушення пункту 11 статті 3 Закону № 265 (суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості, на підставі пункту 6 статті 17 Закону № 265, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - 85 грн. (17 грн. х 5), рішення № 0001202303;

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з такого.

Законом № 265 встановлено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги) може здійснюватись у вигляді планових або позапланових перевірок, що провадяться органами державної податкової служби.

Стосовно виявлених в ході перевірки порушень і застосованих санкцій суд дійшов таких висновків.

Відповідно до пункту 9 статті 3 Закону № 265 (суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій, фіскальні звітні чеки і з забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій. Відповідач застосував штрафні санкції а 6 днів, але ці дні є вихідними: 06.03.2010 (субота), 14.03.2010 (неділя), 21.03.2010 (неділя), 28.03.2010 (неділя), 11.04.2010 (неділя), 18.04.2010 (неділя) тому позивач не здійснив щоденне друкування фіскальних чеків за ці дати та не зберіг їх у книзі обліку розрахункових операцій. В судовому засіданні було встановлено, що це були дійсно вихідні дні та приміщення каси було закрито.

Таким чином, суд вважає, що рішення № 0001202303 в частині порушення пункту 9 статті 3 Закону № 265 є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки допустимих доказів порушення відповідачами не надано.

Відповідно до пункту 11 статті 3 Закону № 265 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості. Порушення встановлено згідно контрольних стрічок, що підтверджується наявними в справі доказами.

Таким чином, рішення № 0001202303 в частині порушення пункту 11 статті 3 Закону № 265 скасуванню не підлягає.

У відповідності до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме рішення № 0001202303 в частині порушення пункту 9 статті 3 Закону № 265 є протиправним і підлягає скасуванню,.

Керуючись статтями 94, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 26.07.2010 року № 0001202303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині застосування штрафних фінансових санкцій на суму 2040,00 грн.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.М. Мельник