Ухвала суду № 33432006, 10.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2013 року м. Київ К/9991/72878/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Муравйов О.В. Шипуліна Т.М.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.11.2011 р.

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2012 р.

у справі № 2а-9952/11/0170/20

за позовом Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Бахчисарая»

до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Бахчисарая» (далі - позивач, КРП «ВПВКГ м. Бахчисарая») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим (далі - відповідач, ДПІ у Бахчисарайському районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.11.2011 р. позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Бахчисарайському районі №0000731502 від 28.07.2011 р., №00000981502 від 28.07.2011 р., №0000991502 від 28.07.2011 р., №0001001502 від 28.07.2011 р., №0001011502 від 28.07.2011 р., №0000831502 від 28.07.2011 р.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2012 р. постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.11.2011 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у Бахчисарайському районі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2007 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2008 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Бахчисарайському районі проведено камеральну перевірку позивача, за результатами проведення якої складено акт від 19.07.2011 р. № 76/1502/05450357

В акті перевірки зазначено порушення позивачем п.п.5.3.1 п.5.3. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п. 126.1 ст. 126 Податкового Кодексу України, оскільки несвоєчасно сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання з ПДВ згідно даних, поданих у деклараціях за період серпень-жовтень 2010 року.

На підставі зазначеного акта перевірки, відповідачем 28.07.2011 р. були прийняті податкові повідомлення-рішення: №0001001502, яким позивачу за затримку сплати грошового зобов'язання на 95 календарних днів у розмірі 4759, 65 грн. було визначено штрафну санкцію у розмірі 20% - 951,93 грн.; №0000991502, яким позивачу за затримку сплати грошового зобов'язання на 112 календарних днів у розмірі 40 000 грн. було визначено штрафну санкцію у розмірі 20% - 8000 грн.; №0000731502, яким позивачу за затримку сплати грошового зобов'язання на 86 календарних днів в розмірі 125567 грн. було визначено штрафну санкцію у розмірі 20% - 25113, 40 грн.; №0000981502, яким позивачу за затримку сплати грошового зобов'язання на 109 календарних днів у розмірі 47 000 грн. було визначено штрафну санкцію у розмірі 20% - 9400 грн.; №0000831502, яким позивачу за затримку сплати грошового зобов'язання на 169 календарних днів в розмірі 342103 гривень було визначено штрафну санкцію у розмірі 3 грн.; №0001011502, яким позивачу за затримку сплати грошового зобов'язання на 88 календарних днів у розмірі 40240,30 грн. було визначено штрафну санкцію у розмірі 20% - 8048, 06 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що по декларації №9003478232 від 19.08.2010 р. на суму 125567 грн. з граничним строком сплати 30.08.2010 року здійснено сплату 06.08.2010 р. по платіжному дорученню №923 на суму 7000,00 грн.; 12.08.2010 р. по платіжному дорученню №940 на суму 5000,00 грн.; 12.08.2010 р. по платіжним дорученням №946 на суму 8000,00 грн.; 19.08.2010 р. по платіжному дорученню №964 на суму 10000,00 грн.; 20.08.2010 р. по платіжному дорученню №971 на суму 35567,00 грн.; 21.08.2010 р. по платіжному дорученню №977 на суму 15000,00 грн.; 26.08.2010 р. по платіжному дорученню №988 на суму 10000,00 грн.; 27.08.2010 р. по платіжному дорученню №997 на суму 20000,00 грн.; 30.08.2010 р. по платіжному дорученню №999 на суму 15000,00 грн.

По уточнюючому розрахунку №9003625129 від 06.09.2010 року до декларації за жовтень 2009 року з граничним строком 02.09.2010 р. здійснено сплату 02.09.2010 р. по платіжному дорученню №1007 на суму 47000,00 грн.; 02.09.2010 р. по платіжному дорученню №1010 на суму штрафних санкцій в розмірі 2350,00 грн. По уточнюючому розрахунку №9003625704 від 06.09.2010 року до декларації за листопад 2009 року з граничним строком 02.09.2010 р. здійснено сплату 02.09.2010 р. по платіжному дорученню №1008 на суму 40000,00 грн.; 02.09.2010 р. по платіжному дорученню №1010 на суму штрафних санкцій в розмірі 2000,00 грн.

По уточнюючому розрахунку №9003625742 від 06.09.2010 року до декларації за грудень 2009 року з граничним строком 02.09.2010 р. здійснено сплату 02.09.2010 р. по платіжному дорученню №1009 на суму 45000,00 грн.; 02.09.2010 р. по платіжному дорученню №1010 на суму штрафних санкцій в розмірі 2250,00 грн.

По декларації №9003830467 від 17.09.2010 року на суму 122706,00 грн. з граничним строком сплати 30.09.2010 року здійснено сплату 13.09.2010 р. по платіжному дорученню №1045 на суму 10000,00 грн.; 15.09.2010 р. по платіжному дорученню №1065 на суму 10000,00 грн.; 16.09.2010 р. по платіжному дорученню №1083 на суму 5000,00 грн.; 20.09.2010 р. по платіжному дорученню №99 на суму 3500,00 грн.; 21.09.2010 р. по платіжному дорученню №1100 на суму 10000,00 грн.; 22.09.2010 р. по платіжному дорученню №1102 на суму 30000,00 грн.; 23.09.2010 р. по платіжному дорученню №1104 на суму 8000,00 грн.; 24.09.2010 р. по платіжному дорученню №1106 на суму 10000,00 грн.; 27.09.2010 р. по платіжному дорученню №1109 на суму 11206,00 грн.; 28.09.2010 р. по платіжному дорученню №1113 на суму 25000,00 грн.

По декларації №9004408016 від 19.10.2010 року на суму 111488,00 грн. з граничним строком сплати 01.11.2010 року здійснено сплату 04.10.2010 р. по платіжному дорученню №1140 на суму 10000,00 грн.; 06.10.2010 р. по платіжному дорученню №1160 на суму 5000,00 грн.; 07.10.2010 р. по платіжному дорученню №1161 на суму 10000,00 грн.; 08.10.2010 р. по платіжному дорученню №1165 на суму 10000,00 грн.; 19.10.2010 р. по платіжному дорученню №1206 на суму 5000,00 грн.; 20.10.2010 р. по платіжному дорученню №1213 на суму 10000,00 грн.; 21.10.2010 р. по платіжному дорученню №1218 на суму 5000,00 грн.; 22.10.2010 р. по платіжному дорученню №1224 на суму 10488,00 грн.; 25.10.2010 р. по платіжному дорученню №1226 на суму 5000,00 грн.; 26.10.2010 р. по платіжному дорученню №1229 на суму 10000,00 грн.; 27.10.2010 р. по платіжному дорученню №1231 на суму 21000,00 грн.; 28.10.2010 р. по платіжному дорученню №1233 на суму 10000,00 грн.

По декларації №9005229261 від 19.11.2010 року на суму 107909,00 грн. з граничним строком сплати 30.11.2010 року здійснено сплату 03.11.2010 р. по платіжному дорученню №1264 на суму 5000,00 грн.; 09.11.2010 р. по платіжному дорученню №1282 на суму 10000,00 грн.; 10.11.2010 р. по платіжному дорученню №1290 на суму 10000,00 грн.; 19.11.2010 р. по платіжному дорученню №1326 на суму 20000,00 грн.; 22.11.2010 р. по платіжному дорученню №1344 на суму 6909,00 грн.; 23.11.2010 р. по платіжному дорученню №1348 на суму 16000,00 грн.; 24.11.2010 р. по платіжному дорученню №1350 на суму 20000,00 грн.; 24.11.2010 р. по платіжному дорученню №1352 на суму 18000,00 грн.; 24.11.2010 р. по платіжному дорученню №1353 на суму 2000,00 грн.

У відповідності до п.п.5.4.1. п.5.4. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена у строки, визначені у Законі, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» визначено принцип рівності бюджетних інтересів. З цією метою встановлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) -у рівних пропорціях.

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону передбачено, що джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку.

Тобто, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 29.03.2004 за № 377/89/76, передбачено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні податкові повідомлення-рішення є неправомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.11.2011 р. та ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2012 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби відхилити.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.11.2011 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2012 р. залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді О.В. Муравйов

Т.М. Шипуліна