Ухвала суду № 33431349, 19.08.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2013 р. справа № 2а-3818/2011

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Дадим Ю.М. Богданенка І.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Дніпропетровська про зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

В травні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати дії відповідача по застосуванню показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 рік при здійсненні перерахунку пенсії - неправомірними, зобов'язати відповідача провести з 01 лютого 2010 року по час винесення рішення суду, перерахунок щомісячного розміру пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 червня 2011 року позовні вимоги за період з 01 лютого 2010 року по 29 листопада 2010 року - залишено без розгляду.

Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2011 року у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову про задоволення адміністративного позову.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем на підставі заяви позивача було проведено перерахунок пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2007 рік.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що перерахунок пенсії за збільшенням стажу та заробітної плати повинен здійснюватися на підставі ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».

Так, перерахунок пенсій із заробітної плати, отриманої після призначення пенсії чи попереднього перерахунку та збільшеного страхового стажу регулюється статтею 42 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» № 1058 від 9 липня 2003 року (далі Закон № 1058-IV), частина 4 якої передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.

Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом «б»підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI визнаних такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.

Визнані неконституційними зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника

середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з

якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за

календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Зокрема, ч. 4 ст. 42 Закону № 1058-IV, в редакції до 28 грудня 2007 року, чина на час

виникнення спірних правовідносин, не встановлює іншого, ніж передбачений ч. 2 ст. 40 цього Закону порядку розрахунку заробітної плати для перерахунку пенсії, тому застосуванню підлягає ч. 2 ст. 40 цього Закону.

У зв'язку з правом особи на перерахунок пенсії із заробітної плати та страхового стажу у формулі заробітної плати для обчислення пенсії Зп = Зс х (Ск : К) змінюються лише показники Ск (сума коефіцієнтів заробітної плати за кожен місяць) та К (кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнт заробітної плати застрахованої особи), а показник Зс (середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії) враховується в розмірі на час призначення пенсії або останнього перерахунку.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що правове розуміння понять "середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України" та "показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески" є різними правовими категоріями в основі цієї різності лежить, перед усім, різні економічні критерії їх визначеності, внаслідок чого ототожнювати ці поняття неможливо.

З огляду на зазначене та керуючись принципом законності, закріпленого в ст. 9 КАС України, приписи постанови КМУ № 530 від 28 травня 2008 року не можуть застосовуватись до спірних відносин, оскільки вони суперечать положенням ст. 42 Закону № 1058-IV.

Тому, підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, календарного року, що передує року перерахунку пенсії, відсутні.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції було повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту постановлення, оскарженню не підлягає.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко