Постанова № 33429523, 10.09.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 вересня 2013 р. (11:37) Справа №801/8537/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь, у складі головуючого судді Гаманка Є.О., при секретарі Сироватському М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"

до Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим

про скасування постанови

Представники сторін:

представник позивача - Тітов О.С., довіреність № 11/134 від 31.05.13р.;

представник відповідача - Володькін С.А., довіреність № 03-23/14 від 09.07.13р.

Публічне акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим (далі-відповідач) про скасування постанови від 15.08.2013р. про накладення штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення суду не було виконано з поважних та не залежних від позивача причин, тому у відповідача були відсутні підстави для прийняття спірної постанови.

У судовому засіданні, що відбулося 10.09.2013р., представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з підстав викладених у позові.

Представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити, з підстав, що викладені у письмових запереченнях.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Частиною 1 ст. 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно із ст. ст. 7, 8 Закону України від 21.04.1999 №606-ХІV "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - Закон №606) учасниками виконавчого провадження є, зокрема, сторони, якими є стягувач і боржник.

Позивач на правах сторони виконавчого провадження має право звернення до адміністративного суду відповідно до ст. 181 КАС України.

У Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010р. №3 зазначено, що судам слід врахувати, що юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про накладення штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Враховуючи суб'єктний склад сторін та правову природу спірних правовідносин а також те, що спір, який виник між сторонами по справі, є публічно-правовим, інший порядок судового оскарження спірних постанов державного виконавця для позивача законодавством не передбачений, справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачем 28.01.2013р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-236/2012, виданого 10.01.2013р. Бахчисарайським районним судом, яким Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» зобов'язано надати ОСОБА_3 в місячний строк після набрання рішення законної сили всі необхідні документи для приватизації квартири АДРЕСА_1 та дозвіл на приватизацію цієї квартири.

Постанова про відкриття виконавчого провадження була отримана позивачем 07.02.2013р., що не заперечується сторонами.

Ухвалою апеляційного суду АРК від 09.07.13р. судом роз'яснено вказане рішення Бахчисарайського районного суду та зазначено, що Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» зобов'язано надати ОСОБА_3 в місячний строк після набрання рішення законної сили всі необхідні документи для приватизації квартири АДРЕСА_1 на вимогу органу приватизації.

Листом від 12.03.2013 р. відповідач звернувся до ПАТ ДАТ „Чорноморнафтогаз" з вимогою про надання на адресу Центрального ВДВС Сімферопольського МУЮ АРК листа о делегуванні Виконавчому комітету Бахчисарайської міської ради повноважень на приватизацію квартири АДРЕСА_1 (згідно „Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду" затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 891 від 06.11.1995 р. та пояснень Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №5/12-50 від 25.01.1999 р.).

15.03.2013 р. на адресу Центрального ВДВС Сімферопольського МУЮ надійшов лист позивача від 14.03.2013р. вих. №11/1-1188, у якому відповідача повідомлено, що рішення Бахчисарайського районного суду по справі № 2-236/2012, про зобов'язання ПАТ „Державне акціонерне товариство Чорноморнафтогаз" надати ОСОБА_3 в місячний строк після набрання рішення законної сили всі необхідні документи для приватизації квартири АДРЕСА_1 та дозвіл на приватизацію цієї квартири виконане в повному обсязі.

На вимогу №03-23/14 від 31.07.2013р. щодо надання документів, листом від 12.08.13р. (вих. № 11/3-26), який отримано відповідачем 13.08.2013р., позивач повідомив, що Будинок оператора газорозподільної станції в АДРЕСА_1 обліковується на балансі Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз», однак належить на праві власності Державі, та документи знаходяться на розгляді в Міненергвугілля України. Також позивач повідомив, що здійснення заходів для передачі державного майна в комунальну власність буде можливе тільки після підписання відповідного розпорядження Кабінету Міністрів України (а.с.67-68).

15.08.2013р. відповідачем прийнято постанову про накладення на Публічне акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" штрафу за невиконання рішення суду в розмірі 850,00грн., яка отримана позивачем 20.08.2013р. (а.с.11,12).

Статтею 11 Закону №606 врегульовано обов'язки і права державних виконавців. Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 11 Закону №606 державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Пунктом 13 ч. 3 ст. 11 вказаного Закону передбачено право державного виконавця накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Частиною 2 ст. 75 Закону №606 передбачено, що у разі невиконання вимог вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 Закону №606 у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Судом встановлено, що підставою для накладення штрафу є невиконання боржником виконавчого листа, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, у встановлений державним виконавцем строк без поважних причин. Тому державний виконавець мав перед застосуванням штрафних санкцій з'ясувати, зокрема, наявність або відсутність поважних причин невиконання рішення і обов'язку виконати певні дії лише боржником, а також чи сплинув строк, якій був встановлений державним виконавцем боржнику для виконання рішення.

Закон не визначає терміну "поважні причини невиконання судового рішення", зазначене поняття є оціночним.

Суд зазначає, що встановлення факту відсутності поважних причин невиконання судового рішення (про що зазначено в ч. 2 ст. 75 Закону №606), може мати місце за умови, якщо боржник не виконує певних дій (щодо яких ухвалено судове рішення), а виконання таких дій або усунення перешкод до такого виконання цілком полягає у площині повноважень боржника і не залежить від обставин, які боржник не в змозі упередити або усунути.

Судом встановлено, що позивачем на виконання виконавчого листа № 2-236/2012, виданого 10.01.2013р. Бахчисарайським районним судом, були надані стягувачу - ОСОБА_3 документи для приватизації квартири АДРЕСА_1 та дозвіл на приватизацію цієї квартири, що не заперечується відповідачем. З наведеного вбачається, що позивач вчиняв дії на виконання рішення суду, але для виконання рішення у повному обсязі у позивача витребувано органом приватизації лист про делегування Виконавчому комітету Бахчисарайської міської ради повноважень на приватизацію квартири АДРЕСА_1 (згідно „Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду" затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 891 від 06.11.1995 р. та пояснень Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №5/12-50 від 25.01.1999 р.).

Суд вважає за необхідне зазначити, що відчуження державного майна шляхом передачі до комунальної власності регламентується Законом України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» та Порядком розпорядження державним майном, що належить до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, затвердженого наказом Міненерговугілля України від 29.07.2011р. № 322 (лист Міненерговугілля України від 05.02.13р. вих. № 03/12-547).

Наказом Міненерговугілля України від 07.09.2012р. № 690 було створено робочу групу з розгляду матеріалів інвентаризації майна, що не використовується в основній виробничій діяльності Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», її дочірніх компаній та підприємств і господарських товариств, 100 відсотків акцій яких передано до статутного капіталу Компанії. Протоколом засідання правління Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» №242 від 13.12.2012 було погоджено перелік майна, що обліковується на балансі Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз», яке пропонується для подальшого відчуження, серед яких значиться вищезазначений будинок оператора. Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 10.07.2013р. направила до Міненерговугілля України перелік об'єктів, які пропонуються для передачі в комунальну власність та проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про погодження передачі у комунальну власність житлового фонду, який обліковується на балансі господарських товариств, 100 відсотків акцій яких належать Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України», та її дочірніх компаній» разом з пояснювальною запискою.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що здійснення заходів для передачі державного майна в комунальну власність можливе тільки після підписання відповідного розпорядження Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи вбачається, що на час прийняття спірної постанови вищенаведені документи знаходяться на розгляді в Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

Судом встановлено, що вищенаведені обставини були доведені до відповідача 13.08.2013р. листом від 12.08.2013р., але незважаючи на це 15.08.2013р. відповідачем було прийнято спірну постанову про накладення штрафу на Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» за невиконання рішення суду в розмірі 850,00 грн.

Враховуючи те, що позивачем вчинялися необхідні та залежні від нього дії на виконання рішення суду, суд не вбачає підстав для притягнення позивача до відповідальності за ст. ст. 11, 89 Закону №606, оскільки виконання судового рішення об'єктивно не залежить від волі позивача.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем належних доказів правомірності прийняття спірної постанови суду не надано.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Враховуючи, що позивач заявив вимоги лише про скасування спірної постанови, замість вимог про визнання її протиправною та скасування, як це передбачено для правових актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частині вийти за межі позовних вимог.

Суд також вважає за необхідне стягнути на користь позивача суму судового збору, сплаченого при зверненні до суду в порядку, встановленому ст. 94 КАС України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови, у повному обсязі постанова складена та підписана 12.09.13р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 94, 158-163, 167 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною і скасувати постанову Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим від 15.08.2013 року про накладення на Публічне акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" штрафу у розмірі 850,00грн.

3. Стягнути судовий збір в розмірі 114,70 грн. (сто чотирнадцять гривень сімдесят копійок) із Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим на користь Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" .

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Гаманко Є.О.