Рішення № 334285, 25.12.2006, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.12.06 Справа № 13/526

За позовом Закритого акціонерного товариства “Лисичанський м‘ясокомбінат”, м. Лисичанськ Луганської області

до Спільного підприємства “Біловодський комбінат громадського харчування”, смт. Біловодськ Луганської області

про стягнення 2013 грн. 76 коп.

Суддя Яресько Б.В.

Представники сторін:

Від позивача –Рачкова О.І., дов. № 17 від 19.12.05

Від відповідача –не прибув

До початку слухання справи по суті від представника позивача вимоги про здійснення звукової фіксації судового процесу не надходило.

ОБСТАВИНИИ СПРАВИ: Заявлена вимога про стягнення суми заборгованості за продукцію в сумі 2013 грн. 91 коп.

Заявою від 20.12.2006 р. № 09-1250 позивач зменшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача за договором № 683 від 01.01.2005 р. борг в сумі 804 грн. 09 коп. та пеню в сумі 75 грн. 26 коп., за договором № 1084 від 19.11.2005 р. борг в сумі 929 грн. 09 коп., пеню 86 грн. 39 коп.

Позивач позов підтримав.

Відповідач відзив на позов і витребуванні документи не надав, участь свого представника у засіданнях не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце проведення засідань,

Відповідач не повідомив суд про наявність поважних причин, що перешкоджають йому забезпечити участь у судовому засіданні свого представника, в зв’язку з чим відповідно до ст. 75 ГПК України спір розглядається за наявними в справі матеріалами

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

ВСТАНОВИВ, що між сторонами по справі були укладені договори купівлі-продажі м’ясних та ковбасних виробів № 683 від 01.01.2005 р., та № 1084 від 19.11.2005 р. за якими позивач зобов’язався виготовити та передати відповідачу продукцію –м’ясні та ковбасні вироби, а відповідач прийняти їх в об’ємах та по ціні зазначеної в накладних та оплатити або готівкою в момент одержання, або шляхом перерахування коштів протягом 5 календарних днів.

В п. 5.1. зазначених договорів сторони передбачили відповідальність відповідача у разі несвоєчасної оплати товару у вигляді сплати пені в розмірі 0,1 %.

В наслідок несвоєчасної та неповної оплати продукцію за зазначеними договорами, факт одержання якої підтверджується матеріалами справи, за договором № 683 від 01.01.2005 р. виникла заборгованість в сумі 804 грн. 09 коп., а за договором № 1084 від 19.11.2005 р. в сумі 929 грн. 09 коп.

Відповідач листом від 18.07.2006 р. № 27 наявність зазначеної заборгованості визнає.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинно виконуватися у встановлений строк.

За таких обставин вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу за обома договорами є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано, та ст. 343 Господарського кодексу України згідно якої за прострочку платежу сплачується пеня, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та з врахуванням того, що п. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України стосується лише можливості договірного збільшення розміру пені від встановленого законом, а норма, що міститься у ст. 343 Господарського кодексу України не встановлює конкретний розмір пені, а визначає її межу, вимоги позивача щодо стягнення пені задовольняються в повному обсязі.

Відповідно до ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі –102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Керуючись ст.. 44,49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Спільного підприємства “Біловодській комбінат громадського харчування” Луганська область, Біловодській район, смт. Біловодськ, вул. Новикова 1 ідентифікаційний код 01744623 на користь Закритого акціонерного товариства “Лисичанський м’ясокомбінат” м. Лисичанськ, вул. Артемівська ідентифікаційний код 00443192 за договором № 683 від 01.01.2005 р. борг в сумі 804 грн. 09 коп. та пеню в сумі 75 грн. 26 коп., за договором № 1084 від 19.11.2005 р. борг в сумі 929 грн. 09 коп., пеню 86 грн. 39 коп., державне мито у сумі –102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., наказ видати.

У судовому засіданні 25.12.2006 р. за згодою сторін була оголошена тільки вступна та резолютивна частина рішення.

Дата підписання рішення 02.01.2007 року.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Б.В. Яресько