Вирок № 33428484, 12.09.2013, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/7306/13-к

Провадження №1-кп/639/312/2013

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2013 року м.Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Курила В.О.,

при секретарі судового засідання - Машура Г.І.,

за участю: прокурора - Дмитрієва І.Ф.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

потерпілого - ОСОБА_2,

законного представника потерпілого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження №639/7306/13-к (зареєстроване в ЄРДР за №12013220500001772 від 03 червня 2013 року), згідно якого:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Харкова, українець, громадянин України, з середньою технічною освітою, не працюючий, не одружений, раніше не судимий, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1,

обвинувачуюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

13.06.2013 року близько 19 год. 00 хв. ОСОБА_1, перебуваючи у дворі Харківської дитячої лікарні за адресою: м.Харків, пр. Постишева, 2-Б, разом з гр.ОСОБА_4 побачили раніше незнайомого їм неповнолітнього ОСОБА_2, який проходив біля них.

Далі, ОСОБА_1 з метою провокування конфлікту з ОСОБА_2, наздогнав його разом з ОСОБА_4 та перебуваючи в неосвітленому безлюдному місці, почав чіплятися до неповнолітнього ОСОБА_2 Після цього, обвинувачений ОСОБА_1, з метою залякування потерпілого, почав наносити останньому долонею руки удари в область обличчя, при цьому завдавши йому три удари. Обвинувачений ОСОБА_1 діючи умисно з корисливих мотивів і переслідуючи мету на відкрите заволодіння чужим майном, поєднане з застосуванням насильства, зажадав щоб ОСОБА_2 передав йому мобільний телефон, однак потерпілий відмовився виконувати вимоги обвинуваченого, в результаті чого останній почав висловлювати погрози щодо продовження нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_2, в разі якщо він не передасть йому свій мобільний телефон. Потерпілий ОСОБА_2, сприйнявши погрози ОСОБА_1 як реальні до виконання, боячись за своє здоров'я, вийняв телефон "Nokia C5-00" з кишені брюк, а ОСОБА_1 побачив телефон в його руці вихопив своєю рукою вказаний телефон з руки ОСОБА_2, після чого поклав його до кишені одягнутих на ньому брюк. Після вказаних подій, скориставшись тим, що ОСОБА_1 відволікся, потерпілий втік від останнього з метою отримання допомоги та припинення протиправних дій з боку ОСОБА_1 по відношенню до нього.

Своїми діями ОСОБА_1 незаконно та відкрито, із застосуванням фізичного насильства та погрозою застосування такого насильства, заволодів мобільним телефоном "Nokia C5-00", котрий належить ОСОБА_2, вартість якого згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №2340 від 07.08.2013 року складає 249,00 грн.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину в інкримінованому йому злочині за ч.2 ст.186 КК України визнав у повному обсязі при обставинах, викладених у обвинувальному акті. Обвинувачений пояснив, що 13.06.2013 року близько 19 год. 00 хв. він, перебуваючи на території двору Харківської дитячої лікарні, побачив раніше незнайомого ОСОБА_2 Після цього, наздогнавши його, почав чіплятися до ОСОБА_2, з метою залякування наніс останньому долонею руки три удари в область обличчя. Далі, переслідуючи мету заволодіння майном ОСОБА_2, діючи самостійно, почав вимагати у

останнього мобільний телефон. Оскільки потерпілий добровільно телефон не віддавав, погрожуючи фізичною розправою у відношенні ОСОБА_2, забрав телефон у потерпілого та залишив його собі. Після вказаний подій ОСОБА_2 втік від останнього, з метою отримання допомоги. Через деякий час потерпілий прийшов на те місце, де відбувались вказані події з іншими особами, після чого обвинувачений ОСОБА_1 вимушений був повернути телефон ОСОБА_2

Враховуючи повне визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї провини та щире каяття у скоєному злочині, заслухавши думку учасників кримінального провадження, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що всі учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність їх позицій не викликає сумнівів. Судом також роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Крім повного визнання вини обвинуваченим, його винність підтверджується зібраними належними та допустими доказами в їх сукупності, які не суперечать один одному.

Допитаний у судовому засіданні неповнолітній потерпілий ОСОБА_2 підтвердив, що 13.06.2013 року близько 19 год. 00 хв., він проходив через територію Харківської дитячої лікарні, до нього підійшли двоє незнайомих хлопців, які почали чіплятися. Після цього, обвинувачений ОСОБА_1, діючи одноособово, наніс йому 3 удари в обличчя та запитав його, чи є в нього телефон. Побоюючись фізичної розправи у відношенні себе, потерпілий ОСОБА_2 витягнув телефон, після чого обвинувачений вихопив телефон.

Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2340 від 07.08.2013 року, вартість мобільного телефону "Nokia C5-00", станом на 17.06.2013 року з урахуванням зносу становить 249,00 гривень (к/п, а.с.47-48).

Аналізуючи зібрані по кримінальному провадженню докази, суд приходить до висновку про повну доведеність провини ОСОБА_1 у скоєному злочині та кваліфікує його за ч.2 ст.186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого та погрозою застосування такого насильства.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується з позитивного боку, має постійне місце проживання, раніше не судимий (к/п, а.с.64, 66, 68, 71).

Відповідно до ст.66 КК України, обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_1 є щире каяття у скоєному злочині.

Відповідно до ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1, судом не встановлено.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд виходить з положень ст.65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення (злочину), пом'якшуючу обставину, передбачену ст.66 КК України, якою є щире каяття в скоєному злочині, відсутність обтяжуючих обставин, дані про особу обвинуваченого, у зв'язку з чим, вважає необхідним і достатнім призначити покарання в межах санкції частини 2 статті 186 КК України у виді позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України суд вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі, встановивши йому іспитовий строк та поклавши на нього обов'язки, передбачені п.п.2, 3 ч.1 ст.76 КК України, оскільки виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 до набрання вироком чинності необхідно залишити без змін у вигляді особистої поруки.

Цивільний позов законного представника ОСОБА_3, яка діє в інтересах неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2, підлягає задоволенню у повному обсязі, у зв'язку з чим з ОСОБА_1 на користь потерпілого необхідно стягнути завдану матеріальну шкоду у розмірі 500,00 грн., моральну шкоду у розмірі 2000,00 грн., всього на загальну суму 2500,00 грн.

Відповідно до вимог ст.124 КПК України, процесуальні витрати необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.

Речових доказів по справі немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.369-371, 373, 374, 376, 392, 393, 395 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі, встановивши йому іспитовий строк на 1 (один) рік, поклавши на нього передбачені п.п. 2, 3 ч.1 ст.76 КК України обов'язки, а саме:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 завдану шкоду у розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати за судово-товарознавчу експертизу в сумі 293 (двісті дев'яносто три) гривні 40 копійок, перерахувавши їх на р/р НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області, р/р №31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м.Харкова, код доходів 24060300, з позначенням виду платежу - "за експертні послуги" (к/п, а.с.46).

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 392 КПК України до Апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити (направити) прокурору, обвинуваченому, потерпілому, законному представнику потерпілого.

Суддя В.О. Курило