Рішення № 33426113, 09.09.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.09.2013 Справа № 920/1211/13

Господарський суд Сумської області, у складі судді Зайцевої І.В. при секретарі судового засідання Буренко Я.В., розглянувши матеріали справи № 920/1211/13

за позовом: Сумської міської ради, м. Суми,

до відповідача: Сумської автобази «Турист», м. Суми,

про внесення змін до договору,

За участю представників сторін:

від позивача: предст. Овсієнко Д.Ю. (дов. № 1299/02.02.02-17 від 03.07.2013 року);

від відповідача: предст. Горпинченко С.В. (дов. № 3 від 14.08.2013 року);

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд вважати укладеними зміни до Договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 27 грудня 1996 року № 111 в частині розміру орендної плати, а саме, - розміру відсотку від нормативної грошової оцінки землі шляхом викладення п. 2.1 договору в наступній редакції:

«Плата за землю вноситься землекористувачем у вигляді орендної плати на рік у розмірі 3,0 % від нормативної грошової оцінки землі на рахунок міського бюджету № 33218812700002, код платежу 13050200, банк одержувача УДК Сумської області, код 23636315, МФО 837013 щомісячно рівними частками до 30 числа місяця, наступного за звітним».

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, але в судовому засіданні 9 вересня 2013 року зазначив, що не заперечує проти внесення змін до договору, а також зауважив, що він сплачує орендну плату у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі.

В судовому засіданні 9 вересня 2013 року представник позивача підтвердив факт сплати відповідачем орендної плати у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази, суд встановив:

27.12.1996 року між сторонами було укладено договір № 111 на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) відповідно до якого позивач на підставі рішення виконкому № 262 від 19.05.1994 року надав, а відповідач прийняв у тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 0,48 га. в оренду на 50 років для розміщення автобази.

Відповідно до п.2.1. договору, плата за землю вноситься відповідачем щорічно у вигляді орендної плати у розмірі середньої ставки земельного податку.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 290 Податкового кодексу України, річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у комунальній власності, надходять до відповідних бюджетів, розподіляються і використовуються відповідно до Бюджетного кодексу України і не може бути меншою трикратного розміру земельного податку; та не може бути більшою 12% від нормативної грошової оцінки землі (ст. 288 Податкового кодексу України).

26.12.2007 року рішенням Сумської міської ради № 1119-МР нормативна грошова оцінка земель м. Суми була відкоригована і перевищує розмір, за яким орендна плата обчислюється відповідачем. Докази скасування зазначеного рішення відсутні.

Рішенням Сумської міської ради № 2763-МР від 24.06.2009 року затверджено розмір відсотків від грошової оцінки землі, що застосовується для обчислення орендної плати за оренду земельних ділянок на території м. Суми на період до 01.01.2011 року, згідно з додатком до рішення.

Для земельних ділянок із функціональним використанням землі для залізничного, автомобільного, трубопровідного, повітряного транспорту, встановлено розмір відсотку від грошової оцінки землі для обчислення орендної плати - 3,0% (відповідно до додатку до рішення Сумської міської ради від 24 червня 2009 року № 2763-МР, а саме до п. 8.1 (а. с. 12)).

28.11.2012 року рішенням Сумської міської ради № 1919-МР «Про внесення змін до чинних договорів оренди земельних ділянок у частині розміру орендної плати» було запропоновано орендарям внести зміни до договору оренди земельних ділянок у частині розміру орендної плати згідно з рішенням Сумської міської ради від 24 червня 2009 року № 2763-МР «Про затвердження розмірів відсотків грошової оцінки землі, що застосовується для обчислення орендної плати за користування земельними ділянками на території м. Суми». Також зобов'язано Управління земельних ресурсів Сумської міської ради супровідними листами направити копію даного рішення Сумської міської ради орендарям відповідно до додатку до рішення.

Відповідно до ст.188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

09.04.2013 року Управління земельних ресурсів Сумської міської ради листом № 200/10.01-19 звернулось до відповідача з пропозицією внесення змін до діючого договору оренди земельної ділянки № 111 від 27.12.1996 року в частині розміру орендної плати.

Вищезазначений лист разом з рішенням Сумської міської ради від 28.11.2012 року № 1919-МР був направлений відповідачеві, доказом чого є опис вкладення у цінний лист (а.с. 8).

Проте, відповідач відповіді на пропозицію щодо внесення змін до договору викладену у листі № 200/10.01-19 від 09.04.2013 року не надав.

За приписами ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Приписами статті 654 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Вирішення спорів про внесення змін до договору пов'язане із застосуванням положення частини першої статті 626 Цивільного кодексу України, відповідно до якої договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, і тому суд не може зобов'язати іншу сторону договору внести зміни до нього. Отже, зацікавлена сторона у випадках, передбачених законом, може просити суд про внесення зміни до договору згідно з рішенням суду, а не про зобов'язання відповідача внести такі зміни до договору.

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Згідно зі статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам частини першої статті 15, статті 21 Закону України «Про оренду землі».

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

При цьому згідно з частиною третьою статті 653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідна правова позиція викладена в п. п. 2.18, 2.19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин».

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.

Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Той факт, що відповівдач фактично почав сплачувати орендну плату в підвищеному розмірі, ніж в первісно укладеному договорі, не позбовляє його обов'язку внести зміни в договір в установленому порядку.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Вважати укладеними зміни до Договору укладеного між Сумською міською радою (40000, м. Суми, пл. Незалежності, 2, код 23823253 ) та Сумською автобазою «Турист» (40000, м. Суми, вул. Чернігівська, 4, код 04846337) на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 27 грудня 1996 року № 111 в частині розміру орендної плати, а саме, - розміру відсотку від нормативної грошової оцінки землі шляхом викладення п. 2.1 договору в наступній редакції:

«Плата за землю вноситься землекористувачем у вигляді орендної плати на рік у розмірі 3,0 % від нормативної грошової оцінки землі на рахунок міського бюджету № 33218812700002, код платежу 13050200, банк одержувача УДК Сумської області, код 23636315, МФО 837013 щомісячно рівними частками до 30 числа місяця, наступного за звітним».

3. Стягнути з Сумської автобази «Турист» (40000, м. Суми, вул. Чернігівська, 4, код 04846337 на користь Сумської міської ради (40000, м. Суми, пл. Незалежності, 2, код 23823253) 1 147 грн. 00 коп. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.09.2013 року.

СУДДЯ І.В. ЗАЙЦЕВА