Рішення № 33425956, 12.09.2013, Господарський суд Сумської області

ONT >height=72 width=54>

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.09.2013

Справа № 920/1247/13

Господарський суд Сумської області, у складі судді Моїсеєнко В.М. при секретарі судового засідання Даніловій Т.А., розглянувши матеріали справи №920/1247/13P>

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ресурс ЛТД-1”, м. Суми

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Вендо-плюс”, м.Суми

про стягнення 55162,93 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Суть спору: позивач, згідно вимог позовної заяви б/н від 17.07.2013р., просить суд стягнути з відповідача на свою користь надлишково перераховані кошти в сумі 55025,37 грн., 3% річних в сумі 137,56 грн., а також 1720,50 грн. – витрат по сплаті судового збору.

В судове засідання 12.09.2013р. представники позивача та відповідача не з’явилися. Відповідач відзив на позов не подав, ухвала про порушення провадження у справі, яка була направлена на адресу відповідача повернута поштовим відділенням до господарського суду Сумської області з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації –зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Розглянувши матеріали справи,дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд встановив.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 01 лютого 2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ресурс ЛТД-1» (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вендо-плюс» (відповідач) був укладений договір поставки №1/02, відповідно до умов якого ( п.п. 1.1) , постачальник ( відповідач) зобов’язувався передати у власність , а покупець ( позивач) прийняти та оплачувати товар на умовах , які визначені сторонами у замовленнях та які є додатками до цього договору і становлять його невід’ємну частину.

Відповідно до п.2.2 договору, товар, що постачається за цим договором здійснюється на умовах передплати. У випадку, якщо постачальник ( відповідач) здійснив поставку товару без попередньої передплати покупцем ( позивачем), така поставка повинна бути сплачена протягом 14 –ти календарних діб з моменту отримання зазначеного товару.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме видаткових накладних №№ 22, 23, 24 від 01.02.2013р. , 33 31, 32, 33, 34 від 21.02.2013р. , №№ 52, 54, 55, 56 від 19.03.2013р. відповідачем за період з 01.02.2013р. по 13.05.2013р. було поставлено позивачу товарів на загальну суму 9342,60 грн. ( а.с. 17-27).

Позивач, згідно платіжних доручень від 18.03.2013р. № 539 від 09.04.2013р. № 703 від 13.05.2013р. № 892та№ 885 перерахував відповідачу 64367,97 грн.( а.с. 13-16).

Як зазначає позивач , станом на 16.07.2013р. ним зайво перераховано відповідачу кошти в розмірі 56025,37 грн. .

Відповідач звернувся до позивача (лист за № 83 від 14.05.2013 р.) з пропозицією терміново повернути зайво перераховані кошти, а також позивач звернувся до відповідача з вимогою від 25.06.2013р. терміново до 01.07.2013р. повернути зайво перераховані кошти.

Стаття 530 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач відповіді на листи-вимоги не надав, безпідставно отримані кошти не повернув.

Оскільки відповідач після отримання листів -вимог кошти не повернув, позивач був вимушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів в розмірі 55025,37 грн.

Таким чином, на день подачі позовної заяви до суду, заборгованість відповідача перед позивачем складає 55025,37 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї статті застосовуються до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

В даному випадку майном є грошові кошти, які були отримані відповідачем у зв'язку з помилковим перерахуванням їх позивачем на рахунок відповідача, тобто отримані без достатніх на то підстав. Отже, відповідач, після отримання помилково отриманих грошових коштів зобов'язаний повернути їх позивачу.

Відповідачем не подано доказів повернення безпідставно отриманих коштів, тому вимоги позивача щодо стягнення 55025,37 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача на свою користь 137,65 грн. 3% річних , оскільки вимоги, що поверення грошових котів виконані не були.

Ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення 137,56 грн. - 3% річних є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 44 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 1720,50 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вендо-плюс» (м.Суми, вул.Заливна,1, код 35742761) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс ЛТД-1» ( м.Суми, вул. Кооперативна,5, код 14013621) 55025,37 грн. надлишково перерахованих коштів, 137,56 грн. 3% річних, 1720,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.09.2013р.

СУДДЯ В.М. МОЇСЕЄНКО