Рішення № 33425772, 12.09.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 вересня 2013 р. Справа № 903/685/13

Господарський суд Волинської області у складі судді Кравчука Віктора Оксентійовича, розглянувши позов Прокурора міста Луцька в інтересах держави в особі Державного комунального підприємства «Луцьктепло», м.Луцьк

до ПП «Експресстор», м.Луцьк

про стягнення 16 796, 41 грн., у т.ч. 8 344, 67 грн. основного боргу, 13, 98 грн. інфляційних втрат, 93, 09 грн. 3 % річних, 8 344, 67 грн. пені, за договором № 3-215 від 14.11.2011 р. на надання послуг по теплопостачанню

За участю представників:

від Прокуратури міста Луцька - Коваль І.А. (прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах);

від позивача - Петрук І.В. (юрисконсульт, довіреність від 27.12.2012 р. № 7194/01 у матеріалах справи);

від відповідача - не з»явився

Прокурору та представнику позивача роз"яснено їх права й обов"язки, передбачені ст.ст.22, 29 ГПК України. Заяв про відвід судді не поступало.

За відсутності клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу як від прокурора, так і від позивача в судовому засіданні не забезпечується повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

05.07.2013 р. Прокурор міста Луцька звернувся з позовом до Господарського суду Волинської області в інтересах держави в особі Державного комунального підприємства «Луцьктепло» про стягнення з ПП «Експресстор» 16 796, 41 грн., у т.ч. 8 344, 67 грн. основного боргу, 13, 98 грн. інфляційних втрат, 93, 09 грн. 3 % річних, 8 344, 67 грн. пені, за договором № 3-215 від 14.11.2011 р. на надання послуг по теплопостачанню.

Підставою позовних вимог прокурором визначено невиконання відповідачем зобов»язання в частині оплати за надані послуги.

Відповідач у судове засідання не з»явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце проведення останнього, що підтверджується повернутим повідомленням про вручення 15.07.2013 р. відповідачу ухвали від 08.07.2013 р. під розписку, яке знаходиться в матеріалах справи.

Оскільки явка повноважних представників сторін ухвалою суду від 08.07.2013 р. була визнана необов"язковою, а на власний розсуд, то за таких обставин суд вважає за доцільне розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Виходячи з положень ст.75 ГПК України, відсутність відзиву на позовну заяву не перешкоджає вирішенню господарського спору по суті.

Господарським судом встановлено, що 14 листопада 2011 року між Державним комунальним підприємством «Луцьктепло» (теплопостачальна організація за договором, позивач у справі) та ПП «Експресстор» (споживач за договором, відповідач у справі) був укладений договір № 3-215 на надання послуг по теплопостачанню (далі - договір) (а.с.5), який відповідно до п.5.1 набирає чинності з врахуванням ч.3 ст.631 ЦК України з 01.10.2011 р. і діє безстроково.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 договору передбачено, що споживач оплачує теплопостачальній організації вартість наданих йому послуг по чинних тарифах згідно з показами приладів обліку, при відсутності приладів обліку - на підставі розрахунків відповідно до обсягів загальної площі, які оформляються додатком № 1 до договору.

Такий між сторонами 14.11.2011 р. підписаний.

Відповідно до пп.3.1.4 п.3.1 договору рахунок за відповідний місяць, наданий споживачу теплопостачальною організацією, є одночасно актом надання послуг.

За період жовтень 2012 року - квітень 2013 року позивач виставив відповідачу рахунки на оплату на загальну суму 50 711, 9 грн.

В описовій частині позовної заяви невірно вказано вартість наданих послуг по теплопостачанню, замість 50 711, 9 грн. - 14 441, 13 грн., хоча позовні вимоги обґрунтовуються рахунками за період жовтень 2012 року - квітень 2013 року, які і долучені до позовної заяви.

При зверненні до господарського суду теплопостачальною організацією суму основного боргу визначено в розмірі 8 344, 67 грн., що є його правом.

Розглянувши позовну заяву, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, Господарський суд Волинської області вважає, що позов підлягає повному задоволенню.

При цьому суд виходив з наступного.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не спростував як сам факт помилковості нарахування основного боргу, так і документально його відсутність під час розгляду справи в суді, не долучивши платіжних доручень про його погашення.

Часткова оплата за надані послуги, про яку вказувалося вище (послуги по теплопостачанню платні, загальна сума наданих послуг по теплопостачанню становить 50711, 9 грн., при пред»явленні позову визначено 8 344, 67 грн.), тим самим свідчить про визнання відповідачем позову.

Суд звертає увагу на те, що в господарському процесі долучення доказів до матеріалів справи не пов"язується з особистою явкою представника в судове засідання, вказані процесуальні дії не є взаємозалежними. Кожному представленому стороною доказу судом надається оцінка згідно з ст.43 ГПК України.

Таким чином, позовна вимога про стягнення 8 344, 67 грн. основного боргу є підставною й обґрунтованою, що підлягає задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення 13, 98 грн. інфляційних втрат, 93, 09 грн. 3 % річних на підставі ст.625 ЦК України, то слід зазначити наступне.

Відповідно до розрахунку позовних вимог (а.с.7) періодом нарахування інфляційних втрат прокурором визначено жовтень 2012 року - квітень 2013 року.

Величини

індексів інфляції у 2012 році за даними

Державного комітету статистики України

Жовтень100,0-Листопад99,9 -Грудень100,216, 69 грн.Величини

індексів інфляції у 2013 році за даними

Державного комітету статистики України

Січень100,2 16, 69 грн.Лютий99, 9-Березень100,0-Квітень100,0-Оскільки в жовтні-листопаді 2012 року, лютому-квітні 2013 року мала місце дефляція, то при розрахунку інфляційних втрат дані місяці не братимуться до уваги.

Після перевірки судом розрахунку позовної вимоги про стягнення інфляційних втрат сума останніх становить 33, 38 грн., яка є значно більшою, ніж та, яка заявлена при поданні позову (13, 98 грн.).

У розрахунку позовних вимог (а.с.7) періодом нарахування 3 % річних прокурором визначено 01.10.2012 р.-30.04.2013 р. (термін прострочення - 212 днів).

Після перерахунку судом 3 % річних сума останніх становить 145, 4 грн.

Прокурором пред»явлено суму 3 % річних у розмірі 93, 09 грн.

Враховуючи диспозитивність судового процесу, господарський суд не може вийти за межі позовних вимог, тому до стягнення підлягає 13, 98 грн. інфляційних втрат і 93,09 грн. 3 % річних, які і просив прокурор стягнути в позовній заяві.

Що стосується позовної вимоги про стягнення 8 344, 67 грн. пені, нарахованої згідно з розрахунком позовних вимог за період 01.11.2012 р.-30.04.2013 р. (а.с.7), то слід зазначити наступне.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розгляду справ Верховним Судом України" від 20.10.2011 р. № 3932-VI, який набрав чинності 13.11.2011 р., частину 3 статті 82 ГПК України доповнено реченням такого змісту: "Обираючи при прийнятті рішення правову норму, що підлягатиме застосуванню до спірних правовідносин, господарський суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, які викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 11116 цього Кодексу.

Закон України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" від 20.05.1999 р. № 686-XIV (далі - Закон № 686-ХІУ) є спеціальним законом, який регулює відносини, що виникають при несвоєчасному внесенні плати за спожиті комунальні послуги, про що і зазначено в преамбулі цього Закону.

Згідно з ч.1 ст.111 28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим, зокрема, для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Прокурор обґрунтовує розмір пені приписами ч.1 ст.1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" від 20.05.1999 р. № 686-XIV (далі - Закон № 686-ХІУ), відповідно до якої суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Аналогічний розмір пені встановлений і в п.4.4 договору.

Отже, в даному випадку прокурором дотримано норми спеціального закону при нарахуванні пені, положення якого застосовуються при виникненні подібних правовідносин, про що і зазначено в постанові Верховного Суду України від 16.04.2013 р. у справі № 18/957/12, прийнятій за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.11116 цього Кодексу.

Таким чином, позов у частині стягнення 8 344, 67 грн. пені підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч.4 ст.49 ГПК України в редакції Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011 р. (далі - Закон № 3674-УІ), стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Приймаючи рішення зі справи, провадження у якій порушено за заявою прокурора а також у випадках, коли позивач звільнений від сплати судового збору, господарський суд повинен виходити з такого.

Якщо позов залишено без задоволення, судовий збір не стягується. У разі задоволення позову повністю або частково судовий збір стягується до державного бюджету України з відповідача, якщо він не звільнений від його сплати (п.п.4.5-4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу УІ Господарського процесуального кодексу України»).

Враховуючи наведене, керуючись ст.49, п.11 ч.1 ст.80, ст.ст.82-85 ГПК України, Господарський суд Волинської області

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити повністю.

Стягнути з ПП «Експресстор» (43000, м.Луцьк, пр.Соборності 42 А, кв.59; ідентифікаційний код 36606254) на користь Державного комунального підприємства «Луцьктепло» (43007, м.Луцьк, вул.Гулака-Артемовського, 20; ідентифікаційний код 30391925) 16 796, 41 грн., у т.ч. 8 344, 67 грн. основного боргу, 13, 98 грн. інфляційних втрат, 93, 09 грн. 3 % річних, 8 344, 67 грн. пені.

Стягнути з ПП «Експресстор» (43000, м.Луцьк, пр.Соборності 42 А, кв.59; ідентифікаційний код 36606254) на користь Державного бюджету України (отримувач - Управління державної казначейської служби України у м.Луцьку Волинської області; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38009628, банк отримувача - Головне управління державної казначейської служби України у Волинській області, код банку отримувача (МФО) - 803014, розрахунковий рахунок № 31219206783002, найменування суду - Господарський суд Волинської області) 1 720, 5 грн. судового збору.

Повний текст рішення складено

12.09.13

Суддя В. О. Кравчук