Рішення № 33424847, 13.08.2013, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

13.08.2013

227/3482/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

13 серпня 2013 року Добропільський міськрайонний суд Донецької області

у складі:

головуючого судді Любчик В.М.

при секретарі Сафроновій К.М.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Добропілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» про відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

15 липня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» та просить стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 35 000 гривень.

Свій позов мотивує тим, що з березня 1977 року він знаходився в трудових відносинах з товариством з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська», працюючи у шкідливих і небезпечних умовах праці. 20 січня 1994 року під час виконання трудових обов'язків з ним стався нещасний випадок, в результаті якого він пошкодив собі праву руку. Про випадок керівництвом підприємства 29 листопада 1994 року було складено акт № 159 про нещасний випадок. Висновком МСЕК від 12.12.1994 року йому встановлена втрата працездатності в розмірі 10 %. Крім того, 16 жовтня 2009 року о 11 год. 30 хв. під час виконання трудових обов'язків з ним стався знову нещасний випадок, в результаті якого він отримав травму у вигляді закритого вивиху лівого плеча. Про випадок керівництвом підприємства було складено акт форми Н-5 від 18 жовтня 2009 року та акт форми Н-1 № 38 від 18 жовтня 2009 року. Відповідно до довідки МСЕК № 079808 від 15 грудня 2009 року йому встановлено 35 % втрати працездатності безстроково за сукупністю двох травм - 25% первинно по даній травмі і повторно 10% по травмі 20 січня 1994 р.

Внаслідок травми на виробництві йому були заподіяні, фізичний біль, душевні страждання. Ушкодження здоров'я призвело до порушення його особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоров'я, на безпечну працю. Внаслідок каліцтва він втратив 35% професійної працездатності. З моменту отримання травм цілком порушена його нормальна життєдіяльність - він багаторазово лікувався амбулаторно та стаціонарно. При знаходженні в лікувальному закладі він позбавлявся домашнього затишку та звичайної обстановки. З причини необхідності в постійному спокою він змушений обмежити себе в спілкуванні з близькими, друзями та знайомими. Це сприяє загальній слабкості, розбитості, дратівливості, порушенню сна, невпевненості. Трудове каліцтво спричинило тривалі зміни та вимушені порушення його звичайних життєвих зв'язків, фактичну біль та психологічні страждання, неможливість продовження активного особистого життя.

Все вищезазначене дезорганізує його життя та негативно позначається на його нервовій системі.

Таким чином, вважає, що підприємством, з яким він знаходився в трудових відносинах

спричинено йому моральну шкоду, яку він оцінює в розмірі 35 000 гривень.

Тому просить стягнути з відповідача ТДВ «Шахта «Білозерська» моральну шкоду у розмірі 35 000 гривень.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового направлення.

Керуючись положеннями ст. 224 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача по матеріалам, які є в наявності у справі, направивши за місцем знаходження відповідача копію рішення суду для відома.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Свій висновок суд обґрунтовує наступним.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 з березня 1977 року і по теперішній час перебуває у трудових відносинах з вугледобувним підприємством (а.с.12).

20 січня 1994 року при виконанні трудових обов'язків з позивачем стався нещасний випадок на виробництві, в результаті якого він отримав травму у вигляді «пошкодження правої руки», про що адміністрацією підприємства складено акт про нещасний випадок № 159 від 29 листопада 1994 року (а.с.10). Висновком МСЕК від 12 грудня 1994 року позивачеві встановлено 10% втрати працездатності (а.с.9).

Крім того встановлено, що 16 жовтня 2009 року під час виконання трудових обов'язків з ОСОБА_1 знову стався нещасний випадок, в результаті якого він отримав травму у вигляді закритого вивиху лівого плеча, про що адміністрацією підприємства складено акт форми Н-5 від 18 жовтня 2009 року та акт форми Н-1 № 38 від 18 жовтня 2009 року (а.с.5-7). Довідкою МСЕК № 079808 від 15 грудня 2009 року позивачеві встановлено 35 % втрати працездатності безстроково за сукупністю двох травм - 25% первинно по даній травмі і повторно 10% по травмі 20 січня 1994 р. (а.с.8).

Розглядаючи право позивача на відшкодування моральної шкоди, заподіяної в результаті пошкодження здоров'я при виконанні ним трудових обов'язків, суд виходить з того що право виникло з моменту первинного встановлення втрати професійної працездатності, тобто по травмі яка сталася 20.01.1994 року виникає з 12.12.1994 р., по травмі яка сталася 16.10.2009 року виникає з 15.12.2009 року.

Таким чином по травмі (1994 року) правовідносини регулюються Законом України «Про охорону праці», який введено в дію з 24 листопада 1992 року (згідно з Постановою Верховної Ради України від 14 жовтня 1992 року N 2695-XII).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону праці», відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Під моральною втратою потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Відшкодування моральної шкоди можливе без втрати потерпілим працездатності. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Такий порядок був передбачений Правилами від 23 червня 1993 р. № 472, які введені в дію з 1 липня 1993 р.

Згідно абзацу 5 пункту 4 цих Правил, за наявності факту моральної шкоди потерпілому відшкодовується моральна шкода.

Пунктом 11, 40 Правил від 23 червня 1993 р. № 472 передбачено, що моральна шкода відшкодовується за заявою потерпілого про характер моральної втрати чи висновком медичних органів у вигляді одноразової грошової виплати або в іншій матеріальній формі, розмір якої визначається в кожному конкретному випадку на підставі: домовленості сторін (власника, профспілкового органу і потерпілого або уповноваженої ним особи); рішення комісії по трудових спорах; рішення суду. Розмір відшкодування моральної шкоди не може перевищувати двохсот мінімальних розмірів заробітної плати незалежно від інших будь-яких виплат. Сума відшкодування моральної шкоди визначається відповідно до п. 11 цих Правил.

На момент встановлення позивачу втрати працездатності мінімальна зарплата складала 60 000 крб. (постанова Кабінету Міністрів України «Про підвищення мінімальних заробітної плати і пенсії» від 01.06.1993 року № 3243-ХІІ).

Відповідно до п. 3 Указу Президента України «Про грошову реформу в Україні» українські карбованці підлягають обміну на гривні за курсом 100000 карбованців на 1 гривню.

Вирішуючи питання про розмір компенсації по травмі 1994 року суд дійшов висновку, що до даних правовідносин слід застосувати Указ президента України №762 від 25 серпня 1996 року «Про грошову реформу в Україні» за яким розмір мінімальної заробітної плати на грудень 1994 рік складав 0,60 грн., задовольнивши частково позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди по травмі (1994 року ) у розмірі 120 грн. (0,60 грн. х 200 мін. заробітних плат) взявши до уваги висновок МСЕК від 12 грудня 1994 року, яким було встановлено 10% втрати професійної працездатності вперше.

Розглядаючи вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди по травмі яка сталась у 2009 році суд керується наступним.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, страти нормальних життєвих зв'язків та вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Аналогічна правова позиція також зазначена в Рішенні Конституційного Суду України № 20-пр/2008 від 8 жовтня 2008 року, з якого вбачається, що обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди громадянам, які постраждали на підприємствах внаслідок виробничої травми чи професійного захворювання, було покладено на підприємства, з чиєї вини відбулися відповідні події.

З набранням чинності ЦК України 2004 року позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю (п.3 ч.1 ст. 268 цього кодексу).

Щодо визначення розміру моральної шкоди по травмі 2009 року, суд виходить з розміру встановленої МСЕК втрати працездатності по цій травмі (25 %) з фактичних обставин справи, характеру та обсягу спричинених позивачу моральних страждань, принципів справедливості та розумності, а також з того, що позивач має порушення здоров'я з стійким розладом функцій організму, обумовленим травмою на виробництві, оскільки травмував ліву сторону тулуба, який захищає життєво важливі органи людини та ліву руку, що призвело до тривалого обмеження життєдіяльності, моральних страждань, втраті нормальних життєвих зв'язків на тривалий час.

У зв'язку з цим, стягненню на користь позивача по травмі 2009 року підлягає сума в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.

Таким чином суд вважає за можливим стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду по обом травмам в розмірі 10120 гривень.

В іншій частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 (сімдесят) коп.

На підставі ст.ст. 233, 234, 237-1 КЗпП України та керуючись ст.ст. 5,10,60, 88, 212-215, 217, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» про відшкодування моральної шкоди,- задовольнити частково.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська», юридична адреса: 85013, Україна, Донецька область, м. Добропілля, м. Білозерське, вул. Строїтельна, буд. 17, р/р 26005962489491 в ПАТ ПУМБ м Донецька, МФО 334851, ЄДРПОУ 36028628, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Білозірське Добропільського району Донецької області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_2 виданий 01 жовтня 1998 року Добропільським МРВ УМВС України в Донецькій області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 10 120 (десять тисяч сто двадцять) гривень.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, - відмовити.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська», юридична адреса: 85013, Україна, Донецька область, м. Добропілля, м. Білозерське, вул. Строїтельна, буд. 17, р/р 26005962489491 в ПАТ ПУМБ м Донецька, МФО 334851, ЄДРПОУ 36028628, на користь держави судовий збір в розмірі 114,70 грн. (сто чотирнадцять гривень 70 копійок) на р/рахунок 31216206700035, код платежу 22030001, ЄДРПОУ 37755456 МФО 834016, банк отримувач - ДУ ДКУ Донецької області.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Копію заочного рішення направити за місцем знаходження відповідача для відома.

Рішення надруковано власноручно у нарадчій кімнаті в одному примірнику 13 серпня 2013 року.

Головуючий суддя В.М. Любчик

13.08.2013