Рішення № 33424753, 11.09.2013, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

№ 243/7847/13-ц

Справа № 2/243/3037/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

11 вересня 2013 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Кузнецова Р.В.,

при секретарі - Денисенко О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Слов'янська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» в особі Донецької обласної дирекції Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк», за участі третьої особи: ОСОБА_2, про захист прав споживачів, застосування правових наслідків неукладеності правочину, застосування правових наслідків набуття майна без достатньої правової підстави ,-

В С Т А Н О В И В :

До Слов'янського міськрайонного суду Донецької області звернулась позивач із позовом до Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» в особі Донецької обласної дирекції ПАТ АБ «Укргазбанк», про захист прав споживачів, застосування правових наслідків неукладеності правочину, застосування правових наслідків набуття майна без достатньої правової підстави.

Свої вимоги обґрунтувала тим, що 28 червня 2008 року між нею та ВАТ АБ «Укргазбанк» укладено кредитний договір № 2233/1127, згідно умов якого їй надано кредит у сумі 81000,00 доларів США на строк з 27 червня 2008 року по 26 червня 2038 року, зі сплатою тіла кредиту до 27 червня 2013 року, а з 27 червня 2013 року зі сплатою тіла кредиту та відсотків за користування кредитом у розмірі 14,3 % річних.

З моменту отримання кредиту та до травня 2012 року вона справно виплачувала тіло кредиту. На теперішній час нею сплачено на користь відповідача за вказаним кредитним договором 52475 доларів США, що за курсом НБУ складає 371924 грн.

В липні 2008 року при переїзді до іншого місця проживання, нею втрачено її екземпляр кредитного договору та договору іпотеки. У зв'язку з чим, вона не могла самостійно порахувати суми необхідні до сплати з червня 2013 року, у зв'язку з договірною зобов'язаністю погашати не тільки тіло кредиту, а й відсотки за користування кредитом.

25 червня 2012 року вона отримала копії кредитного договору та договору іпотеки. Ознайомившись з ними, нею встановлено, що надана нею копія кредитного договору № 2233/1127 від 27 червня 2008 року складається з сімох сторінок, на кожній з яких наявні підписи обох зі сторін договору, проте на перших двох сторінках, де визначені істотні умови договору, підпис з її боку як позичальника підроблений. Ознайомившись з новим змістом кредитного договору, нею було встановлено, що з договору відповідачем вилучено пункти відповідно до яких вона до 27 червня 2013 року повинна була сплачувати лите тіло кредиту, а тільки з 27 червня 2013 року - і тіло кредиту, і відсотки за користування кредитом у розмірі 14,3 % річних. Також, нею встановлено, що підроблено її підпис у додатку № 1 до договору з інформацією щодо сукупності вартості кредиту та графіком погашення заборгованості, який перед укладанням та безпосередньо при укладенні договору їй не надавався взагалі.

У липні 2012 року вона звернулась до Слов'янського міськрайонного суду із позовом до ПАТ «Укргазбанк» про захист прав споживачів, визнання кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки недійсними, оскільки підписи в кредитному договорі підроблені. Під час розгляду вказаного позову, отримано висновки судових експертиз, з яких вбачається, що вказані підписи виконані не нею, а іншою особою із наслідуванням її справжнього підпису.

Тому, просить суд: застосувати правові наслідки неукладеності правочину - кредитного договору № 2233/1127 від 27 червня 2008 року підписаного не нею, зобов'язавши її повернути на користь відповідача безпідставно отримані нею кошти у розмірі, що буде визначений у національній валюті гривні України, та складатиме 28525 доларів США за курсом НБУ на день прийняття судом рішення; визнати такими, що припинили свою дію договори іпотеки № 862 від 27 червня 2013 року та поруки № 862/1 від 27 червня 2008 року.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 заявлені вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі, посилаючись на доводи викладені у позовній заяві.

Представник відповідача Легезін О.Г. заявлені ОСОБА_1 вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, посилаючись на їх безпідставність.

Третя особа у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представник відповідача, третьої особи, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку щодо обґрунтованості заявлених ОСОБА_1 вимог, та вважає за необхідне задовольнити їх у повному обсязі, за наступних підстав.

У судовому засіданні із достовірністю встановлено, що 27 червня 2008 року між позивачем та ВАТ АБ «Укргазбанк» укладено кредитний договір № 2233/1127.

Згідно умов наведеного договору позивачу надано 81000,00 доларів США на строк з 27 червня 2013 року по 26 червня 2008 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 14,3 % річних.

З моменту отримання кредиту та до травня 2012 року ОСОБА_1 належним чином виконувала свої зобов'язання за кредитним договором № 2233/1127 від 27 червня 2013 року, тобто своєчасно та у повній мірі виплачувалось тіло кредиту. На теперішній час нею сплачено на користь відповідача за вказаним кредитним договором 52475 доларів США, що за курсом НБУ складає 371924 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень, долучених позивачем до позовної заяви.

Проте, позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що в липні 2008 року при переїзді до іншого місця проживання, нею втрачено її екземпляр кредитного договору та договору іпотеки. У зв'язку з чим, вона не могла самостійно порахувати суми необхідні до сплати з червня 2013 року, у зв'язку з договірною зобов'язаністю погашати не тільки тіло кредиту, а й відсотки за користування кредитом. 25 червня 2012 року вона отримала копії кредитного договору та договору іпотеки. Ознайомившись з ними, нею встановлено, що надана нею копія кредитного договору № 2233/1127 від 27 червня 2008 року складається з сімох сторінок, на кожній з яких наявні підписи обох зі сторін договору, проте на перших двох сторінках, де визначені істотні умови договору, підпис з її боку як позичальника підроблений. Ознайомившись з новим змістом кредитного договору, нею було встановлено, що з договору відповідачем вилучено пункти відповідно до яких вона до 27 червня 2013 року повинна була сплачувати лите тіло кредиту, а тільки з 27 червня 2013 року - і тіло кредиту, і відсотки за користування кредитом у розмірі 14,3 % річних. Також, нею встановлено, що підроблено її підпис у додатку № 1 до договору з інформацією щодо сукупності вартості кредиту та графіком погашення заборгованості, який перед укладанням та безпосередньо при укладенні договору їй не надавався взагалі.

Зважаючи на викладені обставини, ОСОБА_1 звернулась до Слов'янського міськрайонного суду із позовом до ПАТ «Укргазбанк» про захист прав споживачів, визнання кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки недійсними, оскільки підписи в кредитному договорі підроблені. З метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, судом при розгляді наведеної справи призначено комплексну судово-почеркознавчу експертизу та судово-технічну експертизу документів.

Як вбачається з висновку експерта № 5523/02 та № 5524/03:

- підпис від імені ОСОБА_1 в кредитному договорі № 2233/1127 від 27 червня 2008 року, розташований на лицевій стороні першого аркушу документу, в рядку «.. Позичальник» - виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням її справжнього підпису. Ознак попередньої технічної підготовки при виконанні вказаного підпису від імені ОСОБА_1, не встановлено;

- підпис від імені ОСОБА_1 в кредитному договорі № 2233/1127 від 27 червня 2008 року, розташований на лицевій стороні другого аркушу документу, в рядку «.. Позичальник» - виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням її справжнього підпису. Ознак попередньої технічної підготовки при виконанні вказаного підпису від імені ОСОБА_1, не встановлено;

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 31 травня 2013 року у цивільній справі № 2/243/16/2013 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» в особі Донецької обласної дирекції Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк», Приватного нотаріусу ОСОБА_5, за участі третьої особи: ОСОБА_2, про захист прав споживачів, визнання кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки недійсними, - у задоволенні позовних вимог відмовлено. Наведене рішення суду залишено без змін на підставі ухвали Апеляційного суду Донецької області від 18 липня 2013 року.

У відповідності до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст.ст. 627, 628 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін, погоджені ними та умови, які . обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 628 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною четвертою статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

У відповідності до ч. 1 та 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до п. 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30 березня 2013 року, при вирішенні спорів про визнання кредитного договору недійсним суди мають враховувати вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема ЦК (статті 215, 1048- 1052, 1054- 1055), статті 18- 19 Закону України «Про захист прав споживачів». Зокрема, кредитний договір обов'язково має укладатись у письмовій формі (стаття 1055 ЦК); недодержання письмової форми тягне його нікчемність та не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його нікчемністю. При вирішенні справ про визнання кредитного договору недійсним суди повинні враховувати роз'яснення, наведені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними». Суди повинні розмежовувати кредитний договір, який є недійсним у силу закону (нікчемний), або може бути визнаний таким у судовому порядку (оспорюваний) з підстав, встановлених частиною першою статті 215 ЦК, та кредитний договір, який є неукладеним (не відбувся), що не може бути визнаний недійсним, зокрема, у випадку, коли сторони в належній формі не досягли згоди щодо хоча б з однієї його істотної умови або зміст яких неможливо встановити, виходячи з норм чинного законодавства (статті 536, 638, 1056-1 ЦК).

Пунктом п'ятим Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06 листопада 2009 року передбачено, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому.

Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги.

Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не вправі посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким доводам позивача.

Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Таким чином, чинний ЦК України не відокремлює наслідків неукладеного правочину від недійсного, оскільки, ЦК розглядає неукладений договір як такий, що не існує у принципі, а тому не можу мати будь-яких юридичних наслідків.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що Банк надавши ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 81000,00 доларів США, а остання здійснила часткове погашення тіла кредиту на загальну суму 52475 доларів США на користь відповідача, без достатньої правової підстави, повернення майна у такому випадку можливе шляхом застосування норм, які регулюють зобов'язання, виникнення яких обумовлене набуттям або збереженням майна без достатньої правової підстави.

Так, згідно зі ст. 1212 ЦК України, Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Частиною першою статті 1213 Цивільного кодексу України закріплено, що бабувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

У відповідності до ч. 2 ст. 548 ЦК України, недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання.

Таким чином, у зв'язку з припиненням основного зобов'язання у вигляді кредитного договору № 2233/1127 від 27 червня 2008 року, укладеним між сторонами, договір поруки № 862/1 від 27 червня 2008 року, укладений між ОСОБА_1, ВАТ АБ «Укргазбанк» в особі Донецької обласної дирекції та Штакіним О.О., а також договір іпотеки № 861 від 27 червня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ВАТ АБ «Укргазбанк» в особі Донецької обласної дирекції, в забезпечення вказаного договору про надання кредиту, також є припиненими.

Частиною восьмою статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» закріплено, що двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно зі ст. 11 ч. 1 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як в межах заявлених вимог та на підставі доказів наданих сторонами.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» ст. 17 Закону України «Про іпотеку» ст.ст. 202, 203, 207, 215, 216, 548, 559, 626, 627, 628, 1054, 1055, 1212, 1213 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 79, 81, 86, 88, 137, 209, 212, 213, 214, 215, 232 Цивільно-процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» в особі Донецької обласної дирекції Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк», за участі третьої особи: ОСОБА_2, про захист прав споживачів, застосування правових наслідків неукладеності правочину, застосування правових наслідків набуття майна без достатньої правової підстави - задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_1 повернути Публічному акціонерному товариству Акціонерний банк «Укргазбанк» отримані грошові кошти у розмірі 28525 доларів США, що у гривневому еквіваленті по курсу Національного банку України становить 228000 (двісті двадцять вісім тисяч) гривень 33 копійки.

Визнати таким, що припинив свою дію договір іпотеки № 862 від 27 червня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк» в особі Донецької обласної дирекції.

Визнати таким, що припинив свою дію договір поруки № 862/1 від 27 червня 2008 року, укладений між ОСОБА_1, Відкритим акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк» в особі Донецької обласної дирекції та ОСОБА_2.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду

Донецької області Р.В. Кузнецов